ru-uk

Російсько-український словник

Тигель – ти́гель, -гля;-ный – тигльови́й, -а́, -е́. Тигр, зоол. – тигр, -ра; -рица – тигри́ця, -ці. Тигровый – ти́гровий, ти́грів, -рова, -ве.

Тик (мед.) – тик, -ку.

Тиканье – 1) (о часах) цо́кання, -ння; 2)о( дятле) ту́кання.

Тикать – 1) (о часах) цо́кати, -каю, -каєш; 2)о( дятле) ту́кати, -каю, -каєш. Тина – тва́нь, -ні, мул, -лу.

Тиневеть – заму́люватися. Тинистый – твани́стий, -а, -е.

Тинктура – тинкту́ра, -ри, насто́йка, -ки. Тип – ти́п, -пу.

Типический – типі́чний, -а, -е.

Типограф – друка́р, -ря́;-ский – друка́рський, -а, -е. Типография – друка́рня, -ні.

Типолитография – друколітогра́фія, -ії. Типун – пи́поть, -птя.

Тир – стрільни́ця, -ці. Тирада – тира́да, -ди. Тираж – тира́ж, -жу́.

Тиран – тира́н, -на;-нка – тира́нка, -ки. Тиранить – тира́нити, -ню, -ниш. Тирания – тира́нія, -ії.

Тиранский – тира́нський, -а, -е. Тиранство – тира́нство, -ва. Тире – ри́ска, -ки, ри́сочка, -ки. Тискание – ти́скання, -ння.

Тискать – 1) ти́ска́ти, -каю, -каєш, ти́снути, -ну, -неш;типогр2) ( .) -кать, тиснуть – відбива́ти, -ва́ю, -ва́єш, відби́ти (відіб’ю́ , -б’єш).

Тиски – 1) (прибор) леща́тарод( . леща́т); 2)давление( ) гніт, -ту. Тиснение (печатание) – друкува́ння, вида́ння, ти́снення, -ння.

Тиснуть, см. Тискать.

Титан – 1) (хим.) тита́н, -ну; 2)великан( ) тита́н, -на, ве́летень, -тня;-новый – тита́новий, ве́летнів, -нева, -неве.

Титул – 1) (достоинство) ти́тул, -лу; 2)заглавие( ) заголо́вок, -вку;-льный – 1) титу́льний; 2) заголо́вний, титу́льний.

Титуловать – титулюва́ти, -лю́ ю.

Тиф – тиф, -фу; брюшной т. – черевни́й тиф, черевня́к, -ка́;сыпной т. – висипни́й тиф, сипня́к, -ка́;-фозный – тифо́зний, -а, -е.

Тихий – ти́хий, -а, -е;-хо – ти́хо;-хонько – тихе́нько.

Тихнуть, стихнуть – ти́хнути, -ну, -неш, сти́хнути, зати́хнути, -ну, -неш. Тихомолком – ни́шком, мо́вчки.

Тихонравный – тихоми́рний, лагі́дний. Тихоня – тишко́, -ка́.

Тихость – ти́хість, -хости. Тихоходный – тихохі́дний, пові́льний. Тихохонько – тихі́сінько.

Тишина, тишь – ти́ша, -ші, тишина́, -ни́. Ткальный – тка́цький, -а, -е.

Ткани(ь)е – ткання́, -ння́.

Тканина, ткань – ткани́на, -ни, тка́нка, -ки;грубая( ткань) валовина́, -ни́. Ткать, соткать – тка́ти (тчу, тчеш), зітка́ти, -тчу́, -тче́ш.

Ткацкая – тка́льня, -ні. Ткацкий – тка́цький, -а, -е.

Ткач – ткач, -ча́;-чиха – тка́ля, -лі. Ткачев – ткачі́в, -че́ва, -че́ве. Ткачество – тка́цтво, -ва. Ткнуться – діткну́тися.

Тлен – тлінь, -ні; -ный – тлі́нний, -а, -е.

Тление – тлі́ння, -ння;горение( без пламени) же́вріння, -ння. Тленность – тлі́нність, -ности.

538

Російсько-український словник

Тлетворный – згу́бний, -а, -е.

Тлеть – 1) тлі́ти (тлі́ю, тлі́єш);о2)дровах,( углях) тлі́ти, же́вріти, -рію, -рієш. Тля – 1) гниття́, -ття́; 2) тля, -лі, трав’яна́ во́ша.

Тмин, бот. – тмин, -ну; -ный – тми́новий, -а, -е.

Тмить, затмить – тьми́ти, (тьмлю, тьмиш), затьми́ти, тьмари́ти, затьмари́ти, -рю. То – то; то-то же – тож бо; тото и дело – раз-по-раз, раз-у-раз; что-то – щось.

Товар – 1) (вообще) това́р, -ру, крам, -му; 2)мануф( .) крам, -му; 3) (бакал.) бакалі́я, -лі́ї. Товарищ – това́риш, -ша;собир( .) товари́ство, -ва.

Товарищеский – товари́ський, -а, -е.

Товарищество – 1) (союз) товари́ство, -ва; 2)дружба( ) товаришува́ння, -ння. Товарка – това́ришка, -ки.

Товарный – 1) (отдел, книга) товаро́вий, крамови́й, -а́, -е́;поезд2) ( ) ванта́жний, товаро́вий. Товаровед – товарозна́вець, -вця.

Товароведение – товарозна́вство, -ва, крамозна́вство, -ва. Товарообмен – товароо́бмін, -ну.

Товароотправитель – відпра́вник това́ру, товаропереси́лач. Товаропроходящий – товаропрові́дний.

Тогда – тоді; тогда именно – тоді, тоді саме; тогда-же – тоді́ ж, тоді́ ж таки́, того са́ме часу́.

Тогдашний – тоді́шній, -я, -є.

То-есть – се́бто, це́бто, то́бто, зна́чить.

Тождественный – тото́жний, одна́ковий, -а, --е;нно – тото́жно, одна́ково. Тождество, тожество – тото́жність, тожса́мість, -мости.

Тоже – теж, тож.

Ток – 1) (гумно) тік (род. то́ку), гарма́н, -ну; 2)воздуха( ) течія́, -її; 3)електр( .) струм, то́к, -ку.

Токарничать – токарюва́ти. Токарный – тока́рський, -а, -е. Токарь – то́кар, -ря.

Толк – 1) товк, -ку, то́лок, -локу, пуття́, -ття́, лад, -безду́;толку – без пуття́;сбиться с толку – зби́тися з пантели́ку; 2)толки( ) погові́р, -во́ру; 3)религиозн( .) се́кта, -ти.

Толк, межд. – штовх! штурх!

Толкать, толкнуть – штовха́ти, -ха́ю, -ха́єш, штовхну́ти.

Толкаться, толкнуться – 1) (друг друга) штовха́тися, -ха́юся, -ха́єшся, штовхну́тися, -ну́ся, -не́шся; 2)в( дверь) сту́катися, -каюся, -каєшся, посту́катися; 3)без( дела) тиня́тися, -ня́юся, -ня́єшся.

Толкач – товка́ч, -ча́.

Толкование – тлума́чення, товма́чення, -ння.

Толкователь – тлума́ч, товма́ч, -ча́;-ница – тлума́чка, -ки, -товма́чка, -ки. Толковательный – тлума́чний, -а, -е.

Толковать – 1) (об’яснять) тлума́чити, -чу, -чиш; 2)беседовать( ) розмовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, бала́кати, -каю, -каєш.

Толковитость – тямови́тість.

Толковитый – тямови́тий, -а, -е, тямки́й, -а́, -е́.

Толковник, см. Толкователь.

Толковый – 1) (человек) тямки́й, -а́, -е́, тяму́чий, тяму́щий; 2) тлума́чний, -а, -е [Тлума́чний словни́к];-во – з то́лком.

Толком – до пуття́. Толкотня – штовхани́на, -ни. Толкун – товка́ч, -ча́.

Толкучка (рынок) – товчо́к, -чка́. Толкушка (пестик) – товка́чик.

Толмач – 1) (уст. перевод.) товма́ч, -ча́, переклада́ч, -ча;птица2) ( ) ча́йка, -ки. Толока – 1) толока́, -ки́; 2) (поле) толо́ка, -ки.

Толочь, истолочь, натолочь – товкти́, -вчу́, -вче́ш, стовкти́, натовкти́. Толочься, натолочься – товкти́ся, натовкти́ся, -вчу́ся, -вче́шся. Толпа – на́товп, -пу, юрба́, -би́.

Толпой – на́товпом, юрбо́ю.

Толпиться, столпиться – то́впитися, -плюся, -пишся, сто́впитися, -плюся, -пишся. Толстенький – товсте́нький, -а, -е.

539

Російсько-український словник

Толстеть, потолстеть – товсті́шати, -шаю, -шаєш, то́вщати, -щаю, -щаєш, потовсті́шати, пото́вщати.

Толсто – то́всто. Толстобрюхий – товстопу́зий.

Толстоватый – товсте́нький, -а, -е. Толстогубый – товстогу́бий. Толстозадый – товстоза́дий, -а, -е.

Толстокожий – товстошкурий, товстошкі́рий. Толстоногий – товстоно́гий, -а, -е. Толстоносый – товстоно́сий.

Толстопузый, см. Толстобрюхий. Толстота – товщина́, -ни́.

Толстуха, толстушка – товсту́ля, -лі, товсту́ха, -хи.

Толстый – 1) товсти́й, -а́, -е́;очень( ) товсте́нний, товстеле́зний, -а, -е; 2)о (человеке) гладки́й, -а́, -е́.

Толстяк – товсту́н, -на́. Толстячок – товстенький, -кого.

Толчек – 1) (удар) штовха́нина, стуса́н, -на; 2)рынок( ) товчо́к, -чка́. Толчение – товчі́ння, -ння.

Толченный – товче́ний, -а, -е.

Толчея – 1) сту́па, -пи; 2)см. Суматоха. Толща – то́вща, -щі.

Толще – то́вще, товсті́(ше);толщиною, в толщину – завто́вшки, уто́вшки. Толщина – товщина́, -ни́.

Только – ті́льки;только-бы – аби́, ті́льки-толькоб; -что, только-только – допі́ру, оце́ за́раз. Том – том, -му.

Томат – тома́т, -ту.

Томительный – нудни́й, -а́, --е́;но – ну́дно.

Томить, истомить, утомить – 1) (работой) томи́ти, затоми́ти, утоми́ти, -млю́ , -миш, нуди́ти, -джу́, -диш (кого чим); 2)голодом( ) мори́ти, замори́ти, -рю́ , -риш;-ться – томи́тися, нуди́ти(ся), -джу́(ся), -ди́ш(ся).

Томление – нуд, -ду, нудо́та, -ти;т. стали – гартува́ння, -ння. Томлянка – кри́ця, -ці.

Томность – вто́ма, -ми, мля́вість, -вости.

Томный – 1) вто́млений; 2) ні́жний, -а, --е;но – 1) мля́во; 2) ні́жно. Тон – тон, -ну.

Тонехонек – тоні́сінький, -а, -е.

Тонить – тони́ти, -ню́ , -ни́ш, тонши́ти, -шу́, -ши́ш. Тонический – тоні́чний, -а, -е.

Тонкий – 1) тонки́й, -а́, -е́;вкус2) ( ) деліка́тний; 3)ум( ) би́стрий; 4)политик( ) прони́кливий; (голос) тонки́й.

Тонко, нар. – 1) то́нко; 2)проницательно( ) прони́кливо, му́дро. Тонковатый – тонкува́тий.

Тонкокожий – тонкошку́рий, тонкошкі́рий. Тонконогий – тонконо́гий, -а, -е. Тонкорунный – тонково́вний.

Тонкость – то́нкість, -кости;мн( . то́нкощі, щів). Тонна – то́нна, -нни.

Тоннель – туне́ль.

Тонуть – тону́ти, -ну́, -неш;утопать( ) топи́тися, -плю́ ся, -пишся. Тончать, истончать – то́ншати, -шаю, -шаєш, пото́ншати.

Тончить, см. Тонить.

Топ-топ – ту́п-ту́п, тупу́-тупу́. Топание – ту́пання, -ння.

Топать, топнуть – ту́пати, -паю, -паєш, ту́пнути, -ну, -неш. Топильщик (металла) – топи́льник.

Топить – 1) (плавить) топи́ти, -плю́ , -пиш 2)потоплять( ) топи́ти, -плю́ , -пиш; 3)в печи( ) пали́ти, -лю́ , -лиш.

Топка – 1) (действие) па́лення, -ння; 2)печь( ) піч (род. пе́чи), гру́ба, -би, гру́бка, -ки; (плавка) то́плення, -ння.

540

Російсько-український словник

Топкий – багни́стий, грузьки́й, -а́,--кое́;– гру́зько. Топкость – багни́стість, гру́зькість, -кости. Топливо – па́ливо, -ва.

Топограф – топо́граф, -фа;-фический – топографі́чний, -а, -е. Тополь – топо́ля, -лі;черный( ) сокори́на;-левый – тополе́вий. Топор, топорик – соки́ра, -ри, соки́рка, -ки.

Топорище – топори́ще, -ща.

Топорный – 1) соки́рний, -а, -е; 2)о( работе) кострубува́тий, гру́бий, -а, -е. Топорок – соки́рка, -ки;хирург( .) пуща́дло, -ла.

Топорщиться – надима́тися, -ма́юся, -ма́єшся, настовбу́рчуватися, -чуюся, -чуєшся. Топот – ту́піт, -поту, тупоті́ння.

Топотня – тупотня́, -ні́, тупотня́ва. Топтание – топта́ння, -ння.

Топтать – топта́ти (топчу́, -чеш);посевы( ) толочи́ти, -чу, -чиш. Топучий – грузьки́й, -а́, -е́.

Топча – по́топтом.

Топырить, растопырить – 1) (руки) розставля́ти, -ля́ю, -ля́єш, розста́вити, -влю́ , -виш; 2) (ноги) розчепі́рювати, -рюю, -рюєш, розчепі́рити, -рю, -риш; 3)глаза( ) витріща́ти, -ща́ю, -ща́єш, ви́тріщити, -щу, -щиш;-ться – 1) (платье) настовбу́рчуватися, -чуюся, -чуєшся, настовбу́рчитися, -чуся, -чишся; 2)волосы( ) їжитися,́ -жуся, -жишся, наїжитися,́ -жуся, -жишся.

Топь – драговина́, -ни́, багно́, -на́. Торба (конская) – ша́нька.

Торг – торг, -гу.

Торги – торги́, -гі́в;продажа( с молотка) перето́рг, -гу. Торгаш – кра́ма́р, -ря́.

Торгашество – крама́рство, -ва. Торгование – торгува́ння, -ння. Торговать – торгува́ти, -гу́ю, -єш.

Торговаться, сторговаться – торгува́тися, сторгува́тися. Торговец – купе́ць, -пця́, кра́ма́р, -ря́.

Торговка – крама́рка, -ки;живностю( ) пере́купка, -ки. Торговля – торгі́вля, -лі.

Торговопромышленный – торговопромисло́вий, -а, -е. Торговопромышленник – торговопромисло́вець, -вця. Торговый – торго́вий, -а, -е;о( договоре) торгове́льний. Торжественность – урочи́стість, -тости.

Торжественный – урочи́стий, -а, -е;-но – урочи́сто. Торжество – 1) (праздник) свя́то, -та; 2)победа( ) перемо́га, -ги.

Торжествовать – 1) тріюмфува́ти, -фу́ю, -фу́єш;праздновать2) ( ) урочи́сто святкува́ти, -ку́ю.

Торжище – база́р, -ру, ри́нок, -нку, торго́виця, -ці. Торить, проторить – торува́ти, уторува́ти, -ру́ю, -ру́єш. Торможение – гальмува́ння, -ння.

Тормоз – гальмо́, -ма́, га́льма, -ми;наложить тормоз – загальмува́ти, -му́ю, -му́єш; отпустить т. – розгальмува́ти, -му́ю.

Тормозить, затормозить – гальмува́ти, загальмува́ти, -му́ю. Тормозный – гальмови́й, -а́, -е́.

Тормошенье – то́рсання, ша́рпання, -ння.

Тормошить, затормошить – то́рсати, зато́рсати, -саю, -саєш, ша́рпати, заша́рпати, -паю. Торный – би́тий, уторо́ваний.

Тороватость – ще́дрість, -рости, го́йність, -ности. Тороватый – ще́дрий, го́йний.

Торопеть, оторопеть – сторопі́ти, тетері́ти, стетері́ти, -рі́ю, -рі́єш, ляка́тися, зляка́тися. Торопить, поторопить – ква́пити, поква́пити, -плю, -пиш;-ся – ква́питися, поква́питися. Торопливость – (с)квапли́вість.

Торопливый – 1) (скороспешный) (с)квапли́вий, -а, -е; 2)пугливый( ) лякли́вий, торопле́ний. Торопь – спіх, по́спіх, -ху;в торопях – спо́хвату, по́хапцем.

Торочить, оторочить – облямо́вувати, -вую, -вуєш, облямува́ти, -му́ю, -му́єш. Торпеда (мина) – торпе́да.

541

Російсько-український словник

Торпедный – торпе́дний. Торс – ту́луб, -ба.

Торт – торт, -ту. Торф – торф, -фу.

Торфяной – торфо́вий, торфяни́й, -а́, -е́. Торфяник – торфо́вище, -ща, торфяни́к, -ка́. Торц – торц, -цу; мости́на, -ни.

Торчание – стовби́чення, стирча́ння, -ння.

Торчать – стовби́чити, -чу, -чиш, стирча́ти, -чу́, -чи́ш. Торчком – сто́рч, на́всторч.

Тоска – ту́га, -ги, нудьга́, -ги́, сум, -му. Тоскливость – то́скність, -ности, тужли́вість, -вости.

Тоскливый – то́скний, сумни́й, -а́,--вое́;– то́скно, ну́дно, су́мно, тужли́во. Тоскование – нудьгува́ння, -ння.

Тосковать, затосковать – нудьгува́ти, -гу́ю, -гу́єш, занудьгува́ти, -гу́ю, -гу́єш, тужи́ти, затужи́ти, -жу́, -жиш.

Тост – тост, -ту; предлагать тост – підно́сити тост(а). Тот, та, то, мест. – той, та, те.

Тотчас – за́раз. Точение – точі́ння, -ння.

Точеный – то́чений, -а, -е.

Точило – точи́ло, -ла, гостри́ло, -ла.

Точильный – точи́льний, гостри́льний, -а, -те;. камень (маленький) – брус, -са, брусо́к, -ска́;для( косы) манта́чка, -ки.

Точильня – точи́льня, -ні, гостри́льня, -ні. Точильщик – точи́льник, -ка.

Точить – 1) (на станке) точи́ти, -чу́, -чиш; 2)острить( ) точи́ти, гостри́ти, -рю́ , -риш;-чить зубы – гостри́ти зу́би (на ко́го);источать3) ( ) точи́ти, -чу́, -чиш; 4)о (жидкости) точи́тися, -чу́ся, -чишся.

Точка – 1) (точенье) точі́ння, -ння, гострі́ння; 2)матем( .) то́чка, -ки; 3)грам( .) кра́пка. Точка зрения – по́гляд, -ду.

Точнехонький – точні́сінький, достеменні́сінький, -а, -е.

Точно – 1) (верно) спра́вді, правди́во, достеме́нно;аккуратно2) ( ) то́чно, спра́вно, рете́льно. Точность – 1) то́чність, досто́тність, достеме́нність, -ности;исправность2) ( ) то́чність,

-ности, рете́льність, -ности.

Точный – 1) то́чний, достеме́нний, правди́вий, -а, -е;о2)человеке( ) спра́вний, рете́льний. Точь в точь – точні́сінько, достеме́нно, достеменні́сінько.

Тошнить, стошнить – ну́дити, зану́дити, -джу, -диш. Тошно – ну́дно.

Тошнота – нуд, -ду, нудо́та, -ти, ну́да, -ди, мло́сті, -тів. Тошнотворный – нудо́тний, -а, -е.

Тошный – нудни́й, нудки́й, -а́, -е́.

Тощать, отощать – 1) (ослабевать) охлява́ти, -ва́ю, -ва́єш, охля́нути, -ну, -неш;худеть2) ( ) ху́днути, сху́днути, -ну, -неш.

Тощий – 1) (желудок) поро́жній, -я, -є; 2)о( лице) худи́й, сху́длий, -а, -е; З)о (зерне) замі́ркуватий, недорі́дний, -а, -е.

Трава – трава́, -ви́;ум(.) трави́ця, трави́чка, -ки;целебн( .) зі́лля, -лля;сорная( ) бур’я́н, -ну́. Травинка – трави́на, -ни.

Травистый – трави́стий, трав’яни́стий, -а, -е.

Травить – 1) (пашню, луг) спа́шувати, -шую, спаса́ти, -са́ю, спа́сти -су́, -се́ш (па́шню); 2) (ядом) труїти́ (трую́ , труїш),́ отруїти;́ 3) (кого) цькува́ти (цькую́ , цькує́ш), зацькува́ти (кого́); 4) (хим.) трави́ти, -влю́ , -виш.

Травка – трави́ця, -ці.

Травля – 1) (ловля) вло́ви, -вів; 2)натравливание( ) цькува́ння, -ння.

Травник – 1) (луг) травни́к, -ка́; 2)гербарий( ) зільни́к, -ка́, герба́рій, -ія;настойка3) ( ) трав’я́нка, -ки.

Травной – трав’яни́й, -а́, -е́. Травоведение – травозна́вство, -ва.

Травосеяние – травосі́в, -ву, травосі́яння, -ння. Травоядный – травоїдний,́ -а, -е; -дное – (сущ.) травоїд,́ -да.

542

Російсько-український словник

Травяной – трав’яни́й, -а́, -е́. Трагедия – траге́дія, -ії. Трагик – тра́гік, -ка.

Трагикомедия – трагікоме́дія, -ії. Трагический – трагі́чний, -а, -е;-ски – трагі́чно.

Традиционный – традиці́йний, -а, -е;-нно – традиці́йно. Традиция – тради́ція, -ії.

Тракт – тракт, -ту, би́тий шлях. Трактат – тракта́т, -ту. Трактир – тракти́р, -ра.

Трактирный – тракти́рний, -а, -е.

Трактирщик – тракти́рник, -ка;-щица – тракти́рниця, -ці. Трактовать – трактува́ти, -ту́ю.

Трактор – тра́ктор, -ра;-ный – тра́кторний, -а, -е. Тральщик – тра́лер.

Трамбование – трамбува́ння, -ння.

Трамбовать, утрамбовывать, утрамбовать – трамбува́ти, утрамбува́ти, -бу́ю, -бу́єш. Трамбовка – 1) (действие) трамбува́ння, -нші; 2)орудие( ) ба́ба, -би, до́вбня, -ні. Трамвай – трамва́й, -ва́ю.

Трамвайный – трамва́йний, -а, -е.

Транжирить, растранжирить – три́нькати, розтри́нькати, -каю, -каєш. Транзит – транзи́т, -ту;-тный – транзи́тний, -а, -е.

Транспарант – транспара́нт, -ту, ра́штра, -ри. Транспорт – тра́нспорт, -ту;-ный – транспорто́вий, -а, -е.

Транспортир – транспорти́р, -ру;-рный – транспорти́рний, -а, -е.

Транспортирование – танспортува́ння.

Трансформатор – трансформа́тор, -ра.

Траншея – окі́прод( . око́пу), ша́нець, -нця, транше́я, -е́ї;ный – око́пний, ша́нцевий, транші́йний, -а, -е.

Трап (на суднах) – схі́дці, -ів, трап, -пу. Трапеза – тра́пеза, -зи.

Трапезный – трапе́зний, -а, -е. Трапезовать – трапезува́ти, -зу́ю, -зу́єш. Трапеция, геом. – трапе́ція, -ії. Трассировать – трасува́ти, -су́ю.

Трата – тра́ти, -ти;напрасная( ) марнува́ння, -ння, марнотра́тство, -ва.

Тратить (деньги) – витрача́ти, -ча́ю, -ча́єш, тра́тити, -чу, -тиш;время( ) марнува́ти, -ну́ю. Траур – жало́ба, -би, тра́ур, -ру.

Траурный – жало́бний, -а, -е.

Трафарет – трафаре́т, -ту;-тный – трафаре́тний, -а, -е. Трафить, потрафить – тра́пити, потра́пити, -плю, -пиш. Трахома – трахо́ма, -ми.

Треба (церк. слово) – тре́ба, -би.

Требование – вимо́га, -ги, вимага́ння, -нняПо. -нию – на вимо́гу. Требователь – вимага́ч, -ча́;-ница – вимага́чка, -ки.

Требовательный – 1) (человек) виба́гливий, вимогли́вий, -а, -е; 2)о (ведомости) платне́вий, -а, -е; 3)на( припасы) харчови́й, -а́, -е́.

Требовать – 1) (настойчиво просить) вимага́ти, -га́ю, -га́єш, допевня́тися, -ня́юся, -ня́єшся, доправля́тися, -ля́юся, -ля́єшся (чого́);нуждаться2) ( ) потребува́ти, -бу́ю, -бу́єш;на это требуется много времени – на це тре́ба бага́то ча́су, це вимага́є бага́то ча́су;звать3))( кли́кати, -чу, -чеш (кого́);его требуют в город – його́ кли́чуть до мі́ста.

Требовательность – виба́гливість, -вости. Требуха – те́льбухи, -хів.

Тревога – (смятение) триво́га, -ги, споло́х, -хуБить. тревогу – дзвони́ти на ґва́лт, на спо́лох.

Тревожение – турбува́ння, непоко́їння, -ння.

Тревожить, потревожить – триво́жити, потриво́жити, -жу, -жиш, турбува́ти, потурбува́ти, -бу́ю, -бу́єш.

Тревожный – неспокі́йний, турбо́тний, -а, --е;но – неспокі́йно, турбо́тно. Треволнение – хвилюва́ння, -ння, триво́га, -ги.

543

Російсько-український словник

Треглавый – триголо́вий, -а, -е;о( церкви) триба́нний, -а, -е. Трегубый – тригу́бий, -а, -е.

Трезветь – тверезі́ти, -зі́ю, -зі́єш, тверезі́шати, -шаю, -шаєш. Трезвон – дзвоні́ння в усі́ дзво́ни.

Трезвонить – дзвони́ти, -ню́ , -ниш в усі́ дзво́ни. Трезвость – твере́зість, -зости.

Трезвый – твере́зий, -а, -е;-во – твере́зо. Трель – тре́ля, -лі.

Трение – тертя́, -тя́.

Тренироваться, вытренироваться – муштрува́тися, ви́муштруватися, -ру́юся. Тренировка – муштрува́ння, -ння.

Тренога – трено́га, -ги.

Треножить, стреножить – трино́жити, стрино́жити, -но́жу, -но́жиш.

Треножник – 1) трині́жок, -жка, трині́г, -но́га;для2) ( котелка) тага́н, -на́, тагано́к, -нка́; 3) (табурет) дзи́ґлик, -ка.

Трепак – гопа́к, -ка́, тропа́к, -ка́. Трепалка – те́рлиця, -ці.

Трепальщик – тіпа́льник, -ка;-щица – тіпа́льниця, -ці.

Трепание – 1) (конопли, льна) тіпа́ння, -ння; 2)за( волосы) чу́блення, -ння.

Трепать – 1) (конопли) тіпа́ти, -па́ю, -па́єш;дергать2) ( ) ті́пати, -паю, -паєш, ша́рпати, -паю, -паєш; 3) (по плечу) плеска́ти, -щу́, -щеш.

Трепет – 1) (дрожание) тремті́ння, -ння; 2)страх( ) тре́пет, -ту. Трепетание – тремті́ння, -ння.

Трепетать – тремті́ти, -чу́, -ти́ш. Трепетный – тремтя́чий, -а, -е. Трепка – прочуха́нка, -ки. Трепло – бите́льня, -ні.

Треск – тріск, -ку.

Треска (рыба) – тріска́, -ки́. Трескание – трі́скання, -ння.

Трескаться, истрескаться – трі́скатися, -каюся, -каєшся, розтрі́скатися, ре́патися, поре́патися, -паюся, -паєшся.

Трескотня – тріскотня́, -ні́. Трескучий – тріску́чий, -а, -е.

Треснуться – 1) (лбом) трі́снутися, -нуся, -нешся; 2)упасть( ) ге́пнути, -ну, -неш. Трест – трест, -ту; -стовский – тре́сті́вський, -а, -е.

Тресь, межд. – трісь! лусь! хрусь! Третейский суд – полюбо́вний суд. Третий – тре́тій, -я, -є.

Третировать (кого) – поневіря́ти (кого́), знева́жливо пово́дитися (з ким). Треть – трети́на, -ни.

Третьегоднишний – позаторі́шній, -я, -є. Третьего дня – позавчо́ра.

Треугольник – трику́тник, -ка;т. прямоугольный – трику́тник прямоку́тній;. равнобедренный – т. рівнораме́нний;т. разносторонний – т. різнобі́чний;т. остроугольный – т. гостроку́тній;т. тупоугольный – т. тупоку́тній.

Треугольный – трику́тній, -я, -є.

Треух – 1) (шляпа) капелю́ х, -ха; 2) ля́пас, -са. [Да́ти ля́паса].

Трефи (в картах) – жир, -ру, жири́, -рі́в, хрести́, -ті́в;-фовый – жиро́вий, хрестови́й, -а́, -е́. Трехверстка – триверсті́вка.

Трехгранный – триграня́стий, трибі́чний, -а, -е. Трехдневный – три(трьох)де́нний, -а, -е. Трехколесный – три(трьох)колі́сний, -а, -е. Трехлепестковый – три(ьох)пелюстко́вий, -а, -е. Трехлетие – трилі́ття, -ття.

Трехлетний – трилі́тній, -я, -є, три́річний, -я, -є. Трехлистный – трили́стий, -а, -е. Трехлистовый – триаркуше́вий.

Трехмачтовый – трищо́глий.

Трехместный – на три мі́сця.

544

Російсько-український словник

Трехмесячный – три(ьох)мі́сячний, -а, -е. Трехнедельный – три(ьох)тижне́вий, -а, -е. Трехпольный – три(ьох)пі́льний. Трехпудовый – три(ьох)пудо́вий, -а, -е. Трехсаженный – три(ьох)сажне́вий. Трехсложный – три(ьох)складо́вий, -а, -е. Трехстопный – три(ьох)сто́пний.

Трехсторонний – трибі́чний.

Трехструнный – три(ьох)стру́нний, -а, -е. Трехфунтовый – три(ьох)фунто́вий, -а, -е. Трехцветный – три(ьох)ко́лірний.

Трехчлен – тричле́н, -на.

Трехэтажный – три(ьох)поверхо́вий, -а, -е, на три пове́рхи. Трещание – 1) трі́скіт, лу́скіт, -коту; 2)о (насеком.) цвірча́ння, -ння.

Трещать, треснуть – 1) тріща́ти, -щу́, -щи́ш, трі́снути, -ну, -неш;на части( ) лу́скати, лу́снути, ре́пати, ре́пнути;о2)насекомых( ) цвірча́ти, -чу́, -чи́ш, цві́ркнути, -ну, -неш;о 3) ( болтливых людях) ляща́ти, -щу́, -щи́ш;о4)жирах( на огне) шкварча́ти, -чу́, -чи́ш.

Трещетка – 1) (орудие) кала́тало, -ла, клепа́чка, -ки, тара́хкалка, -ки;о2)человеке( ) торохті́й, -ія́.

Трещина – щі́лина, -ни, розко́лина, -ни. Три – три (род. трьох).

Трибуна – трибу́на, -ни. Трибунал – трибуна́л, -лу. Тригонометрия – тригономе́трія. Тридцатый – тридця́тий, -а, -е. Тридцатилетие – тридцятилі́ття.

Тридцатилетний – тридцятилі́тній, -я, -є. Тридцать – три́дцать, -тьо́х;соб( .) три́дцятеро. Трижды – три́чі.

Тризна – три́зна, -ни, обі́д, -ду.

Трико – трико́рт, -ту;-ковый – трико́ртовий, -а, -е. Трикотаж – трикота́ж, -жу.

Трикратно – три́чі.

Трилистный – три(ьох)ли́стий. Трилогия – трило́гія, -її.

Тринадцать – трина́дцять, -тьо́х;-тый – трина́дцятий, -а, -е. Трио – трі́о.

Триппер, мед. – три́пер, -ру. Триста – три́ста. Триумвират – тріюмвіра́т, -ту. Триумф – трію́ мф, -фу.

Триумфальный – тріюмфа́льний.

Трихина, мед. – трихі́на, -ни, волоси́чка, -ки.

Трогание – 1) чіпа́ння, займа́ння, -ння (кого́);с2)места( ) руша́ння, -ння. Трогательный – звору́шливий, -а, -е;-но – звору́шливо.

Трогать, тронуть – 1) звору́шувати, -шую, -шуєш, зворуши́ти, -шу́, -шиш (кого́ чим); 2) (руками и т. п.) чіпа́ти, -па́ю, -па́єш, зачіпа́ти, зачепи́ти, -плю́ , -пиш, займа́ти, зайня́ти (займу́, -меш) (кого́); 3)с места( ) руша́ти, -ша́ю, -ша́єш, ру́шити, -шу, -шиш, вируша́ти, ви́рушити (куди́).

Трое – тро́є, тройко́. Троебрачие – троєже́нство, -ва.

Троеженец – троєже́н, -на, троєже́нець, -нця. Троезубец – три́зуб, -бу.

Троекратный – триразо́вий, -а, -е;-но – три́чі, триразо́во. Троение – троїння,́ -ння.

Троить – тро́їти (тро́ю, тро́їш);-ся – тро́їтися. Тройка – трі́йка, -ки.

Тройни – трійня́та, -нят, трійня́, -ні́. Тройной – потрі́йний, трійча́стий, -а, -е. Тройственный – потрі́йний, троїстий,́ -а, -е.

545

Російсько-український словник

Трон – трон, -ну; -нный – троно́вий, -а, -е.

Тропа, см. Тропинка.

Тропик, геогр. – тро́пік, -ка, зворо́тник, -ка;-пический – тропі́чний, зворотнико́вий, -а, -е. Тропинка – сте́жка, -ки, тропа́.

Тростник, бот. – трость, -ти, очере́т, -ту;сахарный тр. – цукро́ва трость. Тростниковый – тросто́вий, тростино́вий, -а, -тре; . сахар – тросто́вий цу́кор.

Тросточка, трость – трости́нка, -ки.

Трость – трости́на, -ни. Тростянка, зоол. – очере́тянка, -ки.

Тротуар – тротуа́р, -ру, пішохі́д, -хо́ду;-ный – тротуа́рний, пішохі́дний, -а, -е. Трофей – трофе́й, -е́ю.

Трохей – трохе́й, -е́ю. Трохеический – трохеїчний,́ -а, -е.

Троюродный – у дру́гих;-ный брат, сестра – брат, сестра́, у дру́гих. Троякий – троя́кий, -а, -е;-ко – троя́ко.

Труба – 1) труба́, -би́;водосточная( ) ри́нва, -ви; 2)дымовая,( печная) дима́р, -ря́; 4) (зрительная) підзо́рна труба́, -би́;музыкальн5) ( .) су́рма, -ми.

Трубадур – трубаду́р, -ра. Трубач – труба́ч, сурма́ч, -ча́.

Трубить – 1) (в трубу) сурми́ти, -млю́ , -ми́ш, труби́ти, -блю́ , -биш;разглашать2) ( ) розголо́шувати, -шую, -шуєш.

Трубка – 1) тру́бка, -ки, ці́вка, -ки; 2)курит( .) лю́ лька, -ки; 3)колесная( ) ма́точина, -ни; 4) (слуховая) слухова́ тру́бка.

Трубный – 1) тру́бний, суре́мний, -а, -е; 2) димаре́вий. Трубокур – люле́чник, -ка.

Трубообразный – цівкува́тий, -а, -е. Трубочист – сажотру́с, -са, коминя́р, -ра. Трубочный – люле́чний, -а, -е. Трубчатка (червь) – трубча́к, -ка́. Трубчатый – цівкува́тий, -а, -е.

Труд – пра́ця, -ці, труд, -да́;с трудом – наси́лу, ле́две.

Трудить – 1) (ноги) труди́ти, -джу́, -диш; 2)просьбами( к. л.) турбува́ти, -бу́ю, -бу́єш. Трудиться – працюва́ти, -цю́ ю, -цю́ єш.

Трудноватый – трудне́нький, важке́нький, -а, -е. Трудность – тру́дність, -ности.

Трудный – тяжки́й, важки́й, -а́,--ное́;– тя́жко, ва́жко. Трудовое – трудове́, -во́го, кривави́ця, -ці.

Трудовой – трудови́й, тру́жений, -а, -е. Трудолюбивый – працьови́тий, роботя́щий, -а, -е. Трудолюбие – працьови́тість, -тости. Трудоспособность – працезда́тність, -ности. Трудоспособный – працезда́тний, -а, -е.

Труженик – працівни́к, -ка́, трудівни́к, --ка́;ница – працівни́ця, трудівни́ця, -ці. Труженический – працівни́чий, працівни́цький, -а, -е.

Труизм – труїзм,́ -му.

Трунить – підсмі́юватися, -мі́ююся, -мі́юєшся (з ко́го). Труп – труп, -пу; (животных) па́дло, -ла.

Трупный – тру́пний, -а, -е;-ное отделение – трупа́рня, -ні. Трупореховатый – трухля́вий, тру́хлий, -а, -е. Трупорешина – трухля́тина, -ни.

Трупоядный – трупоїдний,́ -а, -е. Труппа – тру́па, -пи.

Трус – боягу́з, -за, страхополо́х, -ха;-сиха – боягу́зка, -ки. Трусики – штанці́.

Труси́ть, натрусить, раструсить– труси́ти, натруси́ти, розтруси́ти, -шу́, -сиш. Тру́сить, струсить– боя́тися (бою́ ся, боїшся),́ зляка́тися, -ка́юся, -ка́єшся. Трусливость – полохли́вість, лякли́вість, -вости.

Трусливый – полохли́вий, лякли́вий, -а, --е;во – полохли́во. Трусоватый – полохли́венький.

Трусость, см. Трусливость.

546

Російсько-український словник

Трут – гу́бка, -ки;гриб( ) трутни́к.

Трутень – 1) (пчела) тру́тень, -тня; 2)человек( ) тру́тень, -тня, дармоїд,́ -да. Трутница – кисе́т, -та.

Труха – по́терть, -ти, потеру́ха, -хи. Трухлеватый – трухля́вий, -а, -е. Трухлость – трухля́вість, -вости. Трухлый – тру́хлий, трухля́вий.

Трухнуть, иструхнуть – трухля́віти, струхля́віти, -вію, -вієш, тру́хнути, стру́хнути, -ну, -неш, порохня́віти, спорохня́віти.

Трущоба – 1) (в лесу) гущина́, -ни́; 2)глушь( ) за́куток, -тка, діра́, -ри́. Трущобный – 1) ха́щовий; 2)уединенный( ) відлю́ дний.

Трынь-трава – нікче́мниця, -ці;ему всё трынь-трава – він ні на що не вважа́є, йому́ все дарма́, ба́йду́же́.

Трюм – трюм, -му, спід, -по́ду. Трюмо – трюмо́, -ма́. Тряпичник – ганчі́рник, -ка. Тряпичный – ганчірко́вий, -а, -е.

Тряпка – 1) ганчі́рка, -ки; 2)для( мытья) ми́йка, -ки. Тряпье – ганчі́р’я, -р’я, лахмі́ття, -ття.

Трясение – трусі́ння, -ння.

Трясина – драговина́, -ни́, трясовина́, -ни́. Трясинный – драгови́нний, трясови́нний, -а, -е. Тряска – трясі́ння, трусі́ння, -ння.

Тряский – труськи́й, -а́, --е́;ско – тру́сько.

Трясогузка, зоол. – тряси́хвістка, -ки, верти́хвістка, -ки. Трясти, тряхнуть – труси́ти, -шу́, -сиш, струсну́ти, -ну́, -е́ш. Трястись – труси́тися, -шу́ся, -сишся.

Трясучка – (лихорадка) тря́сця, -ті, лихома́нка, -ки. Туалет – туале́т, -ту;-тный – туале́товий, -а, -е.

Туберкулез – туберкульо́за, -зи;-зный – туберкульо́зний, -а, -е.

Туго – 1) (упруго) ту́го, цу́пко; 2)плотно( ) ті́сно; 3)трудно( ) суту́жно, скру́тно. Туговатый – 1) тугува́тий; 2) тіснува́тий; 3) суту́жнуватий, скрутнува́тий, -а,-ват-е; на ухо

– недочува́є;-то – 1) тугува́то; 2) тіснува́то; 3) скрутнува́то. Тугой – 1) туги́й, -а́, -е́;крепкий2) ( ) цупки́й, -а́, -е́. Тугоплавкий – тугото́пний, тяжкото́пний, -а, -е.

Туда, нар. – туди́.

Туже – тугі́ш(е);делаться туже – тугі́шати, -шаю, -шаєш;густеть( ) тужа́віти, -вію, -вієш. Тужурка – тужу́рка, -ки.

Туз (в картах) – 1) туз, -за; 2) (вельможа) туз, -за, ду́ка, -киДать. туза – тумака́ (стусана́) да́ти.

Туземец – тубі́лець, -льця;-мка – тубі́лка, -ки. Туземный – тубі́льний, -а, -е.

Туловище – ту́луб, -ба;ум( .) тулубе́ць, -бця́. Туловищный – ту́лубовий, -а, -е.

Тулуп – кожу́х, -ха;короткий( ) кожуша́нка, -ки. Тулупный – кожухо́вий, -а, -е.

Тумак – стуса́н, -на́, штурха́н, штовха́н, -на́. Туман – тума́н, -ну;с( дождем) мря́ка, -ки.

Туманить, затуманить – затума́нювати, -нюю, -нюєш, затума́нити, -ню, -ниш. Туманность – тума́нність, -ности.

Туманный – тума́нний, -а, -е.

Тумба – 1) (подставка) підста́вка, -ки; 2)столбик( ) сто́впчик. Тундра – ту́ндра, -ри;-ровый – ту́ндровий, -а, -е.

Тунеядец – дармоїд,́ -да; -дный – дармоїдний,́ дармоїжний,́ -а, -е. Тунеядство – дармоїдство,́ -ва.

Тупак (нож) – тупа́к, -ка́.

Тупеть – тупі́шати, -шаю, -шаєш, тупі́ти, -пі́ю, -пі́єш.

Тупик – 1) (тупой нож или топор) тупа́к, -ка́; 2)глухой( заулок) сліпи́й заву́лок, за́зубень, -бня; 3) (безвыходное положение) безпора́дність.

Тупить, иступить, затупить – тупи́ти, затупи́ти, -плю́ , -пиш.

547