ru-uk

Російсько-український словник

Свежий – сві́жий, -а, -е;-жий воздух – сві́же (чи́сте) пові́тряВывести. на свежую воду – ви́вести на чи́сту во́дуСвежее. известие – оста́ння зві́стка.

Свежина – (о мясе) свіжина́, -ни́. Свежо́– по́холодно, прохоло́дно.

Свеивать, свеять – звіва́ти, -ва́ю, -ва́єш, зві́яти, -ві́ю, -ві́єш. Свекла, свекловица – буря́к, -ка́;ботва( ) бурячи́ння, -ння, ги́чка, -ки. Свекловичный – буряко́вий, -а, -е.

Свекор – све́коррод( . све́кра). Свекровь – свекру́ха, -хи.

Свербеж – свербі́ння, -ння, свербі́ж, -бежу́. Свербеть – свербі́ти, -блю́ , -би́ш.

Свергать, свергнуть – 1) скида́ти, -да́ю, -да́єш, ски́нути;-нуть иго – ски́нути ярмо́, ви́зволитися з-під ярма́.

Свержение – скида́ння, ски́нення, -ння. Сверение – звіря́ння, порівня́ння. Сверкание – бли́скання, поли́скування, -ння.

Сверкать, сверкнуть – бли́скати, -каю, -каєш, бли́снути, вибли́скувати, ви́блиснути. Сверкающий – блискотли́вий, блиска́вий, -а, -е.

Сверление – свердлі́ння, -ння. Сверлильный – свердло́вий, -а, -е. Сверлильщик – свердля́р, -ра́. Сверлина – просве́рдлина, -ни.

Сверлить, просверлить – свердли́ти, просвердли́ти. Сверло – све́рдел, -дла.

Сверстник – рове́сник, переве́сник, -ка, одно́літок;-ница – рове́сниця, переве́сниця, -ці, одно́літка, -ки.

Сверстнический – рове́сницький, -а, -е.

Сверстывать, сверстать – 1) рівня́ти, зрівня́ти, -ня́ю, -ня́єш, вирі́внювати, -нюю, -нюєш, ви́рівняти; 2)типогр( .) верста́ти, зверста́ти, -таю, -та́єш.

Сверток – 1) су́верток, -тка, су́вертень, -тня; 2)полотна( ) суві́й, -во́ю; 3)вещей( ) клу́нок, -нка.

Свертывание – згорта́ння, скру́чування, -ння.

Свертывать, свертеть, -рнуть – 1) (свивать) згорта́ти, -та́ю, -та́єш, згорну́ти, -ну́, -неш; 2) (отвертеть) відкру́чувати, відкрути́ти; 3)вертя( испортить) скру́чувати, -чую, -чуєш, скрути́ти (скручу́, скру́тиш)Свернуть. шею – в’я́зи зверну́ти (кому́);свернуть4) ( с дороги) зверта́ти, зверну́ти, -ну́, -неш.

Свертываться, свернуться – 1) (в клубочек) звива́тися, -ва́юся, -ва́єшся, звину́тися, -ну́ся, зви́тися (зів’ю́ ся, зів’єшся); 2)о (молоке) зсіда́тися, зсі́стися (зся́дуся, зся́дешся), прокиса́ти, проки́снути.

Сверх, пред. – 1) (сверху) пове́рх; 2)превосходя( что-либо) над (ко́го, що); 3)кроме( ) (о́) крім, о́прічСверх. силы – над си́лу, че́рез си́луСверх. того – крім то́гоСверх. ожидания – несподі́вано.

Сверх’естественный – надприро́дний, -а, -е. Сверхкомплектный – надкомпле́кто́вий. Сверху, нар. – зве́рху, пове́рх, пона́д, згори́. Сверхурочный – позачерго́вий, надробо́чий, -а, -е. Сверхчеловеческий – надлю́ дський, -а, -е. Сверхштатный – позашта́тний, -а, -е.

Сверчание – цвірча́ння, цвіркота́ння, цвіркоті́ння, -ння.

Сверчать – цвірча́ти, -чу́, -чи́ш, цвіркота́ти, -кочу́, -чеш, цві́ркати, -каю, -каєш. Сверчок – цвірку́н, -на́.

Свершать, свершить – докінча́ти, -ча́ю, -ча́єш, докінчи́ти, -чу́, -чиш, виве́ршувати, ви́вершити, -шу, -шиш.

Свершаться, свершиться – става́тися, ста́тися, -неться. Свершение – докона́ння, заве́ршення, -ння.

Сверять, сверить – звіря́ти, -ря́ю, -ря́єш, зві́рити, -рю, -риш. Свес – підда́шшя, -шшя.

Свесло – переве́сло, -ла.

Свет – 1) сві́тло, -ла, світ, -ту; 2)вселенная( ) світ, -ту; 3) (люди) лю́ ди, світУвидеть. свет (переносно) – на світ народи́тисяЧуть. свет – ле́две розви́днилося.

478

Російсько-український словник

Светать – світа́ти, -та́є, дні́ти (дні́є), розви́днюватися, -ню́ ється, на світ благословля́тися, -ля́ється.

Светелка – світли́ця, -ці.

Светик – (в выражении „светик мой“) зі́ронька моя́, се́рце моє́, лебе́дику мій. Светило – світи́ло, -ла.

Светильник – світни́к, свічни́к, -ка́. Светить – світи́ти (свічу́, сві́тиш) Светло – я́сно, ви́дно. Светлобуланый – полови́й, -а́, -е́. Светлобурый – яснобу́рий, -а, -е.

Светловатый – світле́нький, ясне́нький, -а, -е. Светловолосый – ясноволо́сий, -а, -е. Светлоглазый – ясноо́кий, -а, -е. Светлоголубой – ясноблаки́тний. Светложелтый – ясножо́втий, -а, -е. Светлозеленый – яснозеле́ний. Светлокаштановый – яснокашта́новий, -а, -е.

Светлокоричневый – рудува́тий.

Светлокрасный – ясночерво́ний, -а, -е. Светлолиловый – яснофія́лковий. Светлорусый – біляви́й, руся́вий, -а, -е. Светлосерый – ясносі́рий, -а, -е. Светлосиний – ясноси́ній, -я, -є.

Светлость – 1) (обращение) ясновельмо́жність, -ности, сві́тлість, -лости; 2)о (красках, цветах) я́сність, -ности, яснота́, -ти́.

Светлоцветный – ясноба́рвний, -а, -е. Светлый – я́сний, -а, -е.

Светляк – світля́к, блища́к, -ка́. Светобоязнь – світложа́х.

Светозарность – світозо́рість, промени́стість, -стости. Светозарный – світозо́рий, промени́стий, -а, -е. Светолечение – світлолікува́ння., -ння. Светоносный – світ(л)ода́йний, -а, -е.

Светопреставление – кіне́ць сві́та.

Светотень – світоті́нь, -ні́.

Светоч – сві́тич, -ча;факел( ) смолоски́п, -пу. Светский – сві́тський, -а, -е.

Светящийся – світни́й.

Свеча – сві́чка, -ки. Свечение – світі́ння, -ння.

Свечник – свічка́р, -ря́, свіча́р, -ря́.

Свечной – свічни́й, свічкови́й, -а, -е;завод( и лавка) свіча́рня.

Свешивать, свесить – 1) (опускать к низу) зві́шувати, -шую, -шуєш, зві́сити (зві́шу, зві́сиш ), спуска́ти, -ка́ю, -ка́єш, спусти́ти, -пущу́, -пу́стиш;взвешивать2) ( ) зва́жувати, -жую, -жуєш, зва́жити, -жу, -жиш.

Свешиваться, свеситься – звиса́ти, -са́ю, -са́єш, зви́снути, -ну, -неш. Свивальник – пови́вач, спови́вач.

Свивальный – сповива́льний. Свивание – сповива́ння, -ння.

Свивать, свить – 1) звива́ти, -ва́ю, -ва́єш, зви́ти (зів’ю́ , зі́в’єш);пеленать2) ( ) сповива́ти, спови́ти (спов’ю́ , -в’є́ш).

Свидание – поба́чення, -нняДо. свидания – до поба́чення. Свидетель – сві́док, -дка;-ница – сві́дка, -ки. Свидетельский – сві́дковий, -а, -е.

Свидетельство – 1) (словесное показание на суде) сві́дчення, -ння; 2)письменный(

документ) посві́дчення, -ння, по́свідка, -ки;метрич( . свид.) ме́трика, -ки; 3) (подтверждение авторитетн. источника) свідо́цтво, -ва.

Свидетельствование – свідчення, свідкува́ння, -ння.

Свидетельствовать – 1) сві́дчити, -чу, -чиш, свідкува́ти, -ку́ю, -ку́єш, посві́дчити, -чу, -чиш; 2) (у нотариуса) завіря́ти, заві́рити, -рю, -риш (що).

479

Російсько-український словник

Свидеться – поба́читися, -чуся, -чишся. Свинарня – свина́рня, -ні, свина́рник, -ка. Свинарь – свина́р, -ря́, свинопа́с. Свиневодство – свина́рство, -ва.

Свинец – о́ливо, -ва.

Свинина – свини́на, -ни́, свиня́тина, -ни.

Свинка – 1) пі́дсвинок, -нка; 2)игра( и болезнь) сви́нка, -ки. Свинобой – каба́нник, -ка, колі́й, -ія́.

Свиноватый – свинякува́тий. Свиной – свиня́чий, -а, -е.

Свинопас – свинопа́с, -са, свина́р, -ря́. Свиноторговец – каба́нник, -ка.

Свинский, см. Свиноватый.

Свинство – свинякува́тість, -тости, сви́нство, -ва. Свинушник – свина́рник, свиню́ шник, -ка, свини́нець, -нця. Свинцовый – олив’я́ний, -а, -е.

Свинченный – зґви́нчений, -а, -е, зшрубо́ваний.

Свинчивать, свинтить – зґви́нчувати, -чую, -чуєш, зґвинти́ти, -нчу́, -нти́ш, зшрубо́вувати, -бо́вую, зшрубува́ти.

Свинья – 1) свиня́, -ні́; 2)самец( ) кнур, -ра́;выхолощ( .) каба́н, -на, 4)дикая( ) ве́пер, -пра. Свирель – сопі́лка, -ки, ду́дка, -ки;-ный – сопі́лковий, -а, -е.

Свирельник – сопі́льник, -ка, дуда́р, -ря́. Свирепеть – люті́шати, -шаю. Свирепость – лю́ тість, -тости.

Свирепствование – лютува́ння.

Свирепствовать – лютува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Свирепый – лю́ тий, -а, -е.

Свислый – зви́слий, нави́слий, -а, -е.

Свиснуть – 1) сви́снути, -ну, -неш; 2)ударить( ) заціди́ти, -джу́, -диш, ба́цнути, -ну, -неш. Свист – свист, -сту, свисті́ння, -ння.

Свистание – свиста́ння, свисті́ння, -ння.

Свистать, свистнуть – свиста́ти, свисті́ти (свищу́, свисти́ш), сви́снути, -ну, -неш. Свистелка – свисті́лка, -ки.

Свисток – сви́стик, -ка, свисту́н, -на́.

Свистун – свисту́н, -на́;-нья – свисту́ха, -хи, свисту́нка, -ки. Свита – 1) (одежда) сви́та, -ти; 2) по́чет, -чту.

Свиток – зго́рток, -тка;полотна( ) суві́й, -во́ю. Свитский – по́четний, -а, -е.

Свих – ви́вих, -ху.

Свихивать, свихнуть – 1) звиха́ти, звихну́ти, ви́вихнути;сойти2) ( с ума) – зваріюва́ти, -рію́ ю, -рію́ єш.

Свобода – во́ля, -лі, ві́льність, -ности;С-да печатания – во́ля дру́ку (друкува́ння)На. свободе – 1) на во́лі; 2) на дозві́ллі.

Свободно – ві́льно.

Свободный – 1) ві́льний; 2)не( занят.) гуля́щий, -а, -е. Свободолюбивый – вільнолю́ бний, -а, -е. Свободомыслие – вільноду́мство.

Свод – 1) звід, -во́ду; 2)законов( ) збір (род. збо́ру), збі́рка, -ки, збі́рник, -ка, зібра́ння, -ння; 3 ) (в архитектуре) склепі́ння, -ння; 4)в( печи) че́люсті, -ів.

Сводить, свести – 1) (вниз, кого с кем, что с чем) зво́дити, -джу, -диш, звести́, -веду́, -де́ш; 2) (уводить, выводить) відво́дити, відвести́, виво́дити, ви́вестиСвести. с ума – звести́ з ро́зуму, зби́ти з ро́зуму (кого́)Свести. дружбу – зайти́ в при́язнь (з ким).

Сводка – звід, -во́ду, зве́дення, -ння. Сводник – зво́дник, -ка;-ница – зво́дниця, -ці.

Сводничать – зводникува́ти, -ку́ю, -ку́єш, парува́ти, -ру́ю, -ру́єш. Своднический – зво́дницький.

Сводничество – зво́дництво, -ва.

Сводный – зве́дений, -а, -е;-ные дети – зведеня́та, -ня́т, зведенюки́, -кі́в.

Сводообразный, сводчатый – дужни́й, -а́, -е́.

Своеволие – сваво́ля, -лі, сваві́льство, -ва;-льный – сваві́льний.

480

Російсько-український словник

Своевольник – сваво́лець, самово́лець, -льця. Своевольничать – сваво́лити, -лю, -лиш.

Своевременность – вча́сність.

Своевременный – вча́сний, -а, -е;-но – вча́сно. Своекорыстие – своєкори́стя, -стя.

Своекорыстный – своєкори́сний, -а, -е;-но – своєкори́сно. Своенравие – но́рови, -вів, при́мхирод( . примх).

Своенравный – норови́стий, норовли́вий, примхли́вий, -а,--вствое; – норови́стість, примхли́вість, -вости.

Своеобразие – своєрі́дність, -ности. Своеобразный – своєрі́дний.

Своеручный – власнору́чний;-но – власнору́чно.

Свозить, свезти – зво́зити (зво́жу, зво́зиш) звезти́, -зу́, -зе́ш. Свозка – зво́жування, -ння.

Свой, мест. – свій, своя́, своє́.

Свойственник – своя́к, -ка́;-ница – своя́чка, -ки. Свойственный – власти́вий, пито́мий, -а, -е. Свойство – власти́вість, пито́мість, -мости.

Сволакивать, сволочь – стяга́ти, -га́ю, -га́єш, стягти́, -гну́, -неш. Сволочь – на́волоч, -чі́.

Свора – 1) шво́рка, -ки, шво́ра, -ри; 2) згра́я, -а́ї.

Сворачивать, своротить – 1) (с места) поверта́ти, -та́ю, -та́єш, поверну́ти, -ну́, -неш, зру́шувати (зру́шую, -шуєш), зру́шити (зру́шу, -шиш);с 2)пути( ) зверта́ти, зверну́ти; 3) (свертывать) згорта́ти, -та́ю, -та́єш, згорну́ти, -ну́, -неш.

Своровать – підчепи́ти, -плю́ , -пиш, поцу́пити, -плю, -пиш. Свояк – своя́к, -ка́, шва́ґер, -ґра.

Свояченица – своя́киня, -ні, шваґро́ва, -вої. Свысока – зви́сока.

Свыше – 1) ви́щеСвыше. моих сил – над мої́си́лиСвыше. десяти – над (за) де́сять; 2) з не́ба, з гори́, з високо́сти.

Связка – 1) (сена, бубликов) в’я́зка, -ки; 2)дров( ) в’я́занка, -ки; 3)бумаги( ) жмут, -та, па́чка, -ки; 4)табаку( ) папу́ша, -ші; 5)цветов( ) пук, -ка, пучо́к, -чка́; 6)вещей( ) клу́нок, -нка; 7) (анатом.) зв’я́зка, -ки, в’я́зло, -ла.

Связно – скла́дно.

Связность – скла́дність, -ности, зв’я́зність, -ности. Связный – скла́дний, вира́зний.

Связочный – в’язкови́й, -а́, -е́. Связывание – зв’я́зування, в’яза́ння, -ння.

Связывать, связать – зв’я́зувати, -зую, -зуєш, зв’яза́ти (зв’яжу́, зв’яжеш).

Связываться, связаться – зв’я́зуватися, -зуюся, -зуєшся, зв’яза́тися (зв’яжу́ся, зв’я́жешся ).

Связь – 1) зв’язо́к, -зку́; 2)в постройке( ) зв’я́зь, -зі́;телеграфная( ) зв’язо́к, -зку́. Святилище – святи́ня, -ні.

Святить – святи́ти (свячу́, свя́тиш). Святки – свя́тар(. свят).

Святотатец – святота́тець, -тця, святокра́дець, -дця.

Святой – 1) (имя существ.) святи́й, -о́го, святе́ць, -тця́; 2) святи́й, -а́, -е́. Святость – свя́тість.

Святотатственный – святота́тний, святокра́дський, -а, -е. Святотатство – святота́тство, святокра́дство, -ва.

Святотатствовать – святота́тствувати, -вую, -вуєш, святокра́дство чини́ти. Святочный – святко́вий, -а, -е.

Святоша – святе́нник, -ка;о( женщ.) святе́нниця, -ці. Святыня – свя́тощі, -ів, святи́ня, -ні.

Священник – ба́тюшка, -ки, паноте́ць, -тця, піп, попа́;-нический – свяще́ницький, попі́вський, -а, -е.

Священнодействие – священоді́я, -і́ї. Сгараемость – па́льність, -ности. Сгараемый – па́льний, -а, -е. Сгарание – згоря́ння, горі́ння.

481

Російсько-український словник

Сгарать, сгореть – горі́ти, -рю́ , -ри́ш, згоря́ти, -ря́ю, -ря́єш, згорі́ти, -рю́ , -ри́ш. Сгиб – 1) зги́н, -ну, залі́м, -ло́му;в2)теле( ) суста́в, -ва.

Сгибание – згина́ння, -ння.

Сгибать, согнуть – згина́ти, -на́ю, -на́єш, зігну́ти, -ну́, -не́ш;ся – згина́тися, зігну́тися. Сгибка – згина́ння, -ння.

Сгибной – гинки́й, гнучки́й, -а́, -е́.

Сгладить – згла́дити, -джу, -диш, ви́рівняти, -няю, -няєш. Сглаз – урі́к, -ро́ку, пристрі́т, -і́ту.

Сглазить – навро́чити, -чу, -чиш. Сглодать – згри́зти, -зу́, -зе́ш.

Сглупа, нар. – зду́ру, з дурно́го ро́зуму, че́рез дурни́й ро́зум. Сглупить – вчини́ти дурни́цю, зроби́ти дурни́цю.

Сгнаивать, сгноить – згно́ювати, -но́юю, -но́юєш, згноїти,́ -ною́ . Сгнивание – згнива́ння, -ння.

Сгнивать, сгнить – згнива́ти, -ва́ю, -ва́єш, згни́ти, -нию́ , -ниє́ш. Сгнивший – зогни́лий, -а, -е.

Сговаривать, сговорить – 1) (уговаривать) умовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, умо́вити, -влю, -виш; 2) (помолвливать) заруча́ти, -ча́ю, -ча́єш, заручи́ти, -чу́, -чиш;ся – змовля́тися, змо́витися, умовля́тися, умо́витися.

Сговор – 1) (помолвка) зару́чини, -чин; 2)уговор( ) змо́ва, -ви, змо́вини, -ин. Сговорчивый – зго́дливий, -а, -е.

Сгонка – згін (род. зго́ну).

Сгонять, согнать – 1) (прогонять) зганя́ти, -ня́ю, -ня́єш, зігна́ти (зжену́, зжене́ш), виганя́ти; ви́гнати; 2)скучивать( ) зганя́ти, зігна́ти, приганя́ти, пригна́ти.

Сгорание – згорі́ння.

Сгорать, сгореть – згора́ти, згорі́ти.

Сгорбить – зго́рбити, -блю, -биш;-ся – зго́рбитися. Сгорбленный – зго́рблений, -а, -е.

Сгоревший – згорі́лий, -а, -е. Сгоряча – зо́палу, зга́рячу.

Сгребальщик – громаді́льник, -ника;-щица – громаді́льниця. Сгребание – згріба́ння, згрома́джування, -ння.

Сгребать, сгресть – згріба́ти, -ба́ю, -ба́єш, згребти́, -бу́, -бе́ш, згрома́джувати, -джую, згрома́дити, -джу, -диш.

Сгребки – ви́скрібки, -ків. Сгрубить – нагрубія́нити, -ню, -ниш.

Сгружать, сгрузить – виванта́жувати, -жую, -жуєш, ви́вантажити, -жу, -жиш, виладо́вувати, -вую, -вуєш, ви́ладувати, -дую.

Сгружение – виванта́жування, виладо́вування, -ння.

Сгруппировать – згрупува́ти, -пу́ю, -пу́єш, згуртува́ти, -ту́ю, -ту́єш, ску́пчити, -чу, -чиш. Сгубить – згуби́ти, загуби́ти, -блю́ , -биш.

Сгустелость – згу́слість, загу́слість, -лости. Сгустелый – згу́слий, загу́слий.

Сгустеть – згу́снути, -ну, -неш, загу́снути, -ну, -неш. Сгущаемость – з(а)гу́сливість, -вости.

Сгущать, сгустить – згуща́ти, згусти́ти (згущу́, -сти́ш).

Сгущаться, згуститься – 1) згуса́ти, -са́ю, -са́єш, згу́снути, -ну, -неш, загуса́ти, загу́снути; 2) (о грязи) притряха́ти, -ха́ю, -ха́єш, притря́хнути, -ну, -неш.

Сгущение – згу́щування, згу́щення, -ння.

Сдабривать, сдобрить – 1) см. Задабривать, задобрить; 2) (еду) присма́чувати, -чую, -чуєш, присмачи́ти, -чу́, -чи́ш.

Сдавать, сдать – здава́ти, -даю́ , дає́ш, зда́ти, -да́м, --даси́;вать экзамен, должность – склада́ти і́спит, поса́ду;-вать отчет – (по)дава́ти, склада́ти звіт (звідо́млення, справо́здання).

Сдаваться, сдаться – піддава́тися, -даю́ ся, -дає́шся, підда́тися, -да́мся, -даси́ся. Сдавленный – приду́шений.

Сдавливание – сти́скування, стиска́ння.

Сдавливать, сдавить – сти́скувати, -кую, -куєш, стисну́ти, -ну́, -неш. Сдатчик – здаве́ць, -вця́.

Сдача – 1) здава́ння, -ння, зда́ча, -чі; 2)денег( ) ре́шта, -ти, зда́ча, -чі; 3)крепости( )

482

Російсько-український словник

капітуля́ція, -ії.

Сдваивать, сдвоить – подво́ювати, -во́юю, -во́юєш, подво́їти, -во́ю, -во́їш. Сдвиг – зсув, -ву, по́сув, пере́сув, -ву, зру́шення, -ння. [Соція́льне зру́шення]. Сдвигание – зсува́ння, -ння.

Сдвигать, сдвинуть – 1) зсува́ти, -ва́ю, -ва́єш, зсу́нути, -ну, -неш;с 2)места( ) зру́шувати, -шую, -шуєш, зру́шити, -шу, -шиш;-ться – зсува́тися, зсу́нутися, зру́шуватися, зру́шитися.

Сдвижной – зсувни́й, -а́, -е́. Сдвинутый – зсу́нутий, -а, -е. Сделка – уго́да, -ди, умо́ва, -ви. Сдельно – відря́дно. Сдельный – відря́дний, -а, -е.

Сдергивать, сдернуть – зрива́ти, -ва́ю, -ва́єш, зірва́ти, -рву́, -ве́ш, стяга́ти, стягти́, -гну́, -гнеш.

Сдержанность – стри́маність, -ности. Сдержанный – стри́маний, -а, -е;-нно – стри́мано.

Сдерживать, сдержать – стри́мувати, -мую, -муєш, стри́мати, -маю, -маєш. Сдирать, содрать – 1) здира́ти, -ра́ю, -ра́єш, зде́рти, зідра́ти (здеру́, -ре́ш);кожуру2) )(

злу́щувати, -щую, -щуєш, злу́щити, -щу, -щиш; 3)шкуру( ) лупи́ти, злупи́ти, -плю́ , -пиш; содранный – зде́ртий, злу́плений, -а, -е.

Сдирка – здира́ння, -ння.

Сдоблять, сдобить – приправля́ти, -вля́ю, -вля́єш, припра́вити, -влю, -виш. Сдобный (о тесте) – пухки́й, -а́, -е́.

Сдобровать. Не сдобровать – не мину́ти біди́ (ли́ха).

Сдружиться – 1) заприязни́тися, -ню́ ся, -ни́шся, сприятелюва́тися, -лю́ юся, -лю́ єшся;на 2) ( ч.-л. худое) злига́тися, -га́юся.

Сдувать, сдунуть, сдуть – здува́ти, -ва́ю, -ва́єш, зду́ти (зду́ю, зду́єш), здму́хувати, -му́хую, -хуєш, здмухну́ти, -ну́, -не́ш.

Сдуру – зду́ру, з дурно́го ро́зуму, че́рез дурни́й ро́зум. Сеанс – сеа́нс, -су.

Себестоимость – собіва́ртість, -тости.

Себя, мест. – себе́Выйти. из себя – мов несамови́тим ста́ти, аж нетя́митисьБыть. вне себя от радости – не тя́мити себе́, не тя́митися з ра́дощівВывести. кого из себя – розлютува́ти, -ту́ю, -ту́єш кого́Из себя. не дурна – на ли́чко гарне́нькаКак. -то не по себе – яко́сь ні́я́ково, я́кось мо́торошно (кому́).

Себялюбец – себелю́ бець, -бця;-ица – себелю́ бка, -ки. Себялюбие – себелю́ бство, -ва;-бивый – себелюби́вий, -а, -е. Сев – сівба́, -би́, сійба́, -би́, сі́янка.

Север – пі́вніч, -ночі;-ный – півні́чний, -а, -еС. .-восточный – півні́чно-схі́днийС..- западный – півні́чно-за́хідний.

Севооборот – плодозмі́н, -ну.

Севрюга, зоол. – сірю́ га, -ги, пестрю́ га, -ги. Сегмент, геом. – се́ґмент, -та.

Сегодня – сього́дні, ни́ні. Сегодняшний – сього́днішній, -я, -є. Седелко – сіде́льце, -ця.

Седельник – сідля́р, -ра́, кульба́чник, -ка. Седеть – си́віти, -вію, -вієш.

Седина – сиви́зна, -зни, сивина́, -ни́. Седлание – сідла́ння, -ння, кульба́чення.

Седлать – сідла́ти, -ла́ю, -ла́єш, кульба́чити, -чу, -чиш.

Седло – сідло́, -ла́, кульба́ка, -ки;уменьш( .) сіде́льце, -ця, сіде́лечко, -ка. Седловина – сідлови́на, -ни.

Седобородый – сивоборо́дий, -а, -е. Седоватый – сивува́тий, -а, -е. Седовласый – сивоволо́сий, -а, -е. Седоголовый – сивоголо́вий, -а, -е. Седой – си́вий, -а, -е.

Седок – їзде́ць, -здця́. Седьмой – сьо́мий, -а, -е. Сезон – сезо́н, -ну.

483

Російсько-український словник

Сезонный – сезоно́вий, -а, -е.

Сей, см. Этот.

Сейм – сейм и сойм, -му.

Сейчас – 1) (немедленно) за́раз; 2)в( нынешнее время) тепе́р.

Секира – соки́ра, -ри.

Секрет – секре́т, -ту, таємни́ця, -ці. Секретарь – секрета́р, -ря́.

Секретничать – 1) (скрывать ч.-л.) таїтися (таю́ ся, таїшся),́ кри́тися (кри́юся, кри́єшся); 2) (с кем) ни́шком (по́тай) говори́ти (з ким).

Секретно – секре́тно, тає́мно;-ный – секре́тний, тає́мний, -а, -е. Секта – се́кта, -ти.

Сектантство – секта́нство, -ва.

Сектант – секта́нт, -та, сектя́р, -ра́;-ка – секта́нтка, сектя́рка. Сектор – се́ктор, -ру.

Секунда – секу́нда, -ди, мить, -ті. Секундомер – секундомір, -ра. Секущая – січна́, -но́ї.

Секция – се́кція, -ції.

Селедка – оселе́дець, -дця;-дочный – оселе́дцевий, -а, -е. Селезенка, анатом. – селезі́нка, селедя́нка, -ки. Селезень – ка́чур, -ра, се́лезень, -зня.

Селение – се́лище, -ща, село́, -ла́. Селитра – салі́тра, -ри.

Селитренный – салітро́вий, -а, -е;с. завод – салітра́рня, -ні. Селитровар – салітра́ник, -ка.

Селить – сели́ти, -лю́ , -лиш, оселя́ти, -ля́ю, -ля́єш, осели́ти. Село – село́, -ла́.

Селышко – сільце́, -льця́. Сельдерей, бот. – селе́ра, -ри. Сельский – сільськи́й, -а́, -е́.

Сельчанин – селяни́н, -на, селю́ к, -ка́;-чанка – селя́нка, -ки, селю́ чка, -ки. Семафор – семафо́р, -ру.

Семафорщик – семафо́рник, -ка. Семга, зоол. – сеньга́, -ги́. Семейный – роди́нний, -а, -е. Семейство – роди́на, -ни, сім’я́, -м’ї.́

Семенить (мелко ступать) – дріботі́ти, -бочу́, -ти́ш. Семенник – 1) насі́нник, -ка; 2)капусты,( свеклы) ви́садок, -ка. Семенной – насі́нний, насінне́вий, -а, -е.

Семеновод – насінни́чник, -ка, насінника́р, -ря́. Семеноводство – насінни́цтво, -ва.

Семерик – семери́к, -ка́. Семерка (в картах) – сі́мка, -ки. Семеро – се́меро.

Семестр – семе́стр, -тру. Семестровый – семе́стро́вий.

Семечко – насі́ннячко, сі́м’ячко, -каСемечки. – насі́ння, -ння, зе́рнята, -нят. Семиаршинный – семиарши́нний.

Семивершковый – семивершко́вий, -а, -е.

Семиглавый – 1) семиголо́вий, -а, -е; 2)в( церкви) семиба́невий, -а, -е. Семигранник – семигра́нник, -ка.

Семидесятилетие – сім(семи)десятилі́ття, -ття. Семидесятый – сімдеся́тий, -а, -е. Семидневный – семиде́нний. Семидюймовый – семица́ле́вий. Семикратный – семиразо́вий.

Семилетие – семилі́ття, -ття. Семилетка – семилі́тка, -ки.

Семилетний – семилі́тній, -я, -є;сущ( .) семилі́ток, -тка. Семимесячный – семимі́сячний.

484

Російсько-український словник

Семинарист – семінари́ст, -ста. Семинария – семіна́рія, -ії. Семинарский – семіна́рський, -а, -е. Семинедельный – семитижне́вий. Семипудовый – семипудо́вий. Семисаженный – семисажне́вий. Семисотый – семисо́тий, -а, -е. Семиструнный – семистру́нний. Семитысячный – семити́сячний.

Семиугольник – семику́тник, -ка;-ный – семику́тній, -я, -є. Семифунтовый – семифунто́вий.

Семиэтажный – семиповерхо́вий, -а, -е. Семнадцатый – сімна́дцятий, -а, -е. Семнадцать – сімна́дцять, -тьо́х. Семь – сім (род. семи́и сімо́х).

Семьдесят – сімдеся́трод( . сімдесятьо́х). Семьсот – сімсо́т.

Семья – роди́на, -ни, сім’я́, -м’ї.́ Семьянин – сім’яни́н, -на.

Семя – сі́м’я, -м’я, насі́ння, -ння.

Сенат – сена́т, -ту;-ский – сена́тський, -а, -е. Сенатор – сена́тор, -ра.

Сенаторский – сена́торський, -а, -е;-рство – сена́торство, -ва. Сени – сі́нирод( . сіне́й).

Сенистый – ті́нявий, тіни́стий, -а, -е. Сенник – сінни́к, -ка́.

Сенний – сінни́й, -а́, -е́. Сено – сі́но, -на. Сеновал – сінни́к, -ка́.

Сенокос – 1) сіножа́ть, -ті; 2)время( сенокоса) косови́ця, -ці. Сенокосец – коса́р, -ря́.

Сенокоска – коса́рка, -ки. Сенокосный – сіножа́тний, -а, -е Сенсационный – сенсаці́йний, -а, -е. Сенсация – сенса́ція, -ції. Сенсуалист – сенсуалі́ст, -та.

Сентенциозность – сентенці́йність, -ности. Сентенциозный – сентенці́йний, -а, -е. Сентенция – сенте́нція, -ції. Сентиментализм – сантименталі́зм, -зму.

Сентиментальность – сантимента́льність, -ности. Сентиментальный – сантимента́льний, -а, -е. Сентябрь – ве́ресень, -сня;-ский – вересне́вий, -а, -е. Сенцы – сі́нирод( . сіне́й).

Сень – 1) тінь, -ні́, холодо́к, -ку́; 2) наме́т, -ту, шатро́, -ра́; 3) оборо́на, -ни. Сепаративный – сепарати́вний, -а, -е.

Сепаратизм – сепарати́зм, -му. Сепаратист – сепарати́ст, -та. Сепаратный – сепара́тний, окре́мий. Сепаратор, тех. – сепара́тор, -ра. Сера, хим. – сі́рка, -ки.

Сервиз – серві́з, -зу. Сервировка – сервува́ння, -ння. Сердечко – серде́нько, -ка.

Сердечный – 1) (искренний) серде́чний, щи́рий, 2)боль( ) серцеви́й, -а́, --е́;но – серде́чно, щи́ро.

Сердитый – серди́тий, гні́вний, -а, --е;то – серди́то, гні́вно.

Сердить – се́рдити, -джу, -диш, гніви́ти, -влю́ , -ви́ш;-ся – се́рдитися, -джуся, -дишся, гні́ватися, -ваюся, -ваєшся.

Сердоболие – жалісли́вість, -вости.

485

Російсько-український словник

Сердобольный – жалісли́вий.

Сердце – се́рце, -цяВ. сердцах – з пересе́рдя, з-се́рцяПринимать. к сердцу – бра́ти до се́рця (що)По. сердцу, не по -цу – до ми́сли, не до ми́сли (хто).

Сердцебиение – серцебиття́, -ття́. Сердцевед – серцезна́вець, -вця.

Сердцевина – 1) осере́док, -дка, осере́ддя, -ддя; 2)дерева( ) стри́жень, -жня. Сердцевидный – серцюва́тий, -а, -е.

Сердцеед – серцеїд,́ -да.

Сердчать, см. Сердиться.

Серебрение – посрі́бнення, посрі́блення, -ння.

Серебренник – 1) (мастер) срі́бник, срібе́льник, -ка; 2)монета( ) срібня́к, -ка́, срі́бник, -ка. Серебрёный – посрі́бнений, посрі́блений, -а, -е.

Серебристый – срібли́стий, срібля́стий, -а, -е.

Серебрить – срібни́ти, -бню́ , -бни́ш, срібли́ти, -блю́ , -ли́ш. Серебриться – срібні́ти, -і́ю, -єш.

Серебро – срібло́, -ла́. Серебряный – срі́бний, -а, -е. Серединный – середи́нний. Середняк – середня́к, -ка́. Середняцкий – середня́цький.

Сережка – 1) сере́жка, -ки; 2)у( растений) бру́нька, -ки, ко́тик, -ка. Сереть – сірі́ти, -рі́ю, -рі́єш.

Серия – се́рія, -її.

Сермяга – сви́та, -ти, сви́тка, -ки.

Серна, зоол. – са́рна, -ни;самец( ) сарню́ к, -ка́. Сернистый – сірча́стий, -а, -е.

Сернокислая соль, хим. – сірча́к, -ка́.

Серный – сірча́ний, -а, -е;-ные спички – сірники́, -кі́в. Сероватый – сірува́тий, -а, -е.

Сероводород, хим. – сірково́день, -дня. Сероглазый – сіроо́кий, -а, -е. Серожелтый – сірожо́втий, гли́вий, -а, -е. Сероуглерод – сірча́к вуглецю́ .

Серп – серп, -па́. Серпентин – серпанти́н, -ну.

Серповидный, серпообразный – серпува́тий, -а, -е.

Серповый – серпови́й, -а́, -е́. Серый – сі́рий, ша́рий, -а, -е.

Серьга – се́рга, -ги, сере́жка, -кимнож( . сере́жки, -жок); ковто́к, -тка́, ку́льчик, -ка. Серьезно – 1) (говорить) серйо́зно, пова́жно; 2)в самом( деле) спра́вді.

Серьезность – серйо́зність, -ности, пова́жність, -ности. Серьезный – серйо́зний, пова́жний, -а, --е;но – серйо́зно, пова́жно. Сессия – се́сія, -ії.

Сестра – сестра́, -ри́;с. милосердия – сестра́-жалібни́ця, -ці;двоюродная,( троюродная) сестра́ впе́рших, удру́гих;-рин – се́стри́н, -а, -е.

Сесть, см. Сидеть. Сетка – сі́тка, -ки.

Сетование – 1) (состояние) жалкува́ння, -ння; 2)действие( ) наріка́ння, -ння.

Сетовать – 1) (печалиться, скорбеть) жури́тися, -рю́ ся, -ришся, уболіва́ти, -ва́ю, -ва́єш (за ким); 2) (жаловаться) наріка́ти, -ка́ю, -ка́єш, жалі́тися, -ліюся, -лієшся (на ко́го).

Сеточный – сіткови́й, -а́, -е́. Сетчатка – сітча́нка, -ки, сіткі́вка, -ки. Сетчатый – сітчани́й, -а́, -е́. Сетчастый – сіткува́тий, -а, -е.

Сеть – 1) сіть, -ті́, сі́тка, -ки;на( птицу) сі́тка, -ки;на( зверя) тене́та, -не́т;на( рыбу) не́від, -вода, во́лок, -ка; 2)на( глобусе) сі́тка, -ки; 3)переносно( ) тене́та, -не́т; 4)сеть( водопров., железнодорожн.) мере́жа, -жі, сі́тка. [Водогі́нна мере́жа. Залізни́ч(н)а мере́жа].

Сеча – сі́ча, -чі, бійрод( . бо́ю).

Сечение – 1) (розгами) шмага́ння, -ння; 2)капусты( ) сі́канка, -ки, шаткува́ння; 3)анат( .) ро́зтин, -ну, розрі́з, -зу.

486

Російсько-український словник

Сечка – 1) (кухон. нож) сіка́ч, -ча́; 2)резан( . солома) сі́чка, -ки, рі́зка, -ки.

Сечь – 1) (рубить) сікти́ (січу́, січе́ш), руба́ти, -ба́ю, -ба́єш;капусту2) ( ) сі́кти, шаткува́ти, -ку́ю, -ку́єш; 3)бить( ) шмага́ти, -га́ю, -га́єш, лупцюва́ти, -цю́ ю, -цю́ єш, би́ти (б’ю, б’єш), пері́щити, -щу, -щиш.

Сеялка – сіва́лка, сі́ялка, -ки. Сеянец – сі́янець, -нця, сі́янка, -ки.

Сеяние – сі́яння, -ння, сівба́, -би́, сійба́, -би́. Сеятель – сія́ч, -ча́, сіва́ч, -ча́.

Сеять – 1) сі́яти (сі́ю, сі́єш)Сеять. вражду – сі́яти ворожне́чу; 2)просевать( ) сі́яти, точи́ти, -чу́, -чиш.

Сжалиться (над кем) – пожалі́ти, -лі́ю, -лі́єш (кого́), згля́нутися (на ко́го)Сжалься. надо мной – згля́нься на ме́не.

Сжаренный – спе́чений, -а, -е.

Сжарить – 1) (мясо) спекти́, -чу́, -че́ш;яичницу2) ( ) зсма́жити, спря́жити, -жу, -жиш. Сжатие – сти́ск, -ку.

Сжатость – сти́слість, -лости.

Сжатый – 1) сти́снений, сти́снутий; зда́влений, -а, -е;о2)зубах( ) зці́плений; 3)о( речи) сти́слий, -а, -е; 4)о( хлебе) зжа́тий, ско́шений, -а, -е.

Сжевать – зжува́ти, -жую́ , -жує́ш. Сжечь – спали́ти, -лю́ , -лиш.

Сживать, сжить (избавиться от кого, чего) – збува́тися, збу́тися, зди́хатися (кого́, чого́). Сжигание – спа́лювання, -ння.

Сжигать, сжечь – спа́лювати, -люю, -люєш, спали́ти, -лю́ , -лиш;о многом( ) попали́ти. Сжим – тиск, -ку, стиск, -ку.

Сжимаемость – стиска́льність, сти́сність, -ности. Сжимаемый – сти́скуваний, стиска́льний, -а, -е. Сжимание – сти́скування, стиска́ння, -ння, стиск, -ку.

Сжимать, сжать – 1) стиска́ти, -ка́ю, -ка́єш, стисну́ти, -сну́, -сне́ш, зда́влювати, -люю, -люєш, здави́ти, -влю́ , -виш; 2)губы,( кулак) сту́лювати, -люю, -люєш, стули́ти, -лю́ , -лиш; 3) (зубы) зці́плювати, -люю, -люєш, зці́пити, заці́пити, -плю, -пиш.

Сжиматься, сжаться – 1) зщу́люватися, зщу́литися; 2) зда́влюватися, здави́тися; 3) сту́люватися, стули́тися.

Сжин – ужи́нок, зжи́нок, -нка.

Сжинать, сжать – зжина́ти, -на́ю, -на́єш (зіжну́, зіжне́ш). Сжирать, сожрать – пожира́ти, -ра́ю, -ра́єш, поже́рти, -ру́, -ре́ш. Сзади, нар. – зза́ду, поза́ду, поза́д.

Сибирский – сибі́рський, -а, -е;-кая язва – сибі́рка, -ки, телі́й. Сиветь, посиветь – си́віти, поси́віти, -вію, -вієш.

Сивизна – сивина́, -ни́, сиви́зна, -ни. Сивуха (водка) – сиву́ха, -хи.

Сивый – си́вий, -а, -е. Сигара – сиґа́ра, -ри. Сигарный – сиґа́рний, -а, -е.

Сигнал – га́сло, -ла, сиґна́л, -лу, знак, -ку. Сигнальный – сиґна́льний, -а, -е, гаслови́й, -а́, -е́. Сигнализация – сиґналіза́ція, -її.

Сигналист – 1) гаслівни́к, гасліве́ць, -вця́;музыкант2) ( ) сурма́ч, -ча́. Сиделка – сиду́ха, -хи, догля́дачка.

Сидение – 1) сиді́ння, си́дження, -ння;продолжит( .) сидня́, -ні́;в гостях( ) посиде́ньки, -ків; 2) (место) сиді́ння, -ння.

Сидень – си́день, -дня, сиду́н, -на́, пічку́р,Сиднем-ра́. сидеть – си́дьма сиді́ти. Сидеть, сесть – сиді́ти, -джу́, -ди́ш, сі́сти (ся́ду, ся́деш);в сидячем положении – си́дячи,

навси́дячки.

Сизокрылый – сизокри́лий, -а, -е. Сизоперый – сизопе́рий, -а, -е. Сизость – сизо́та, -ти.

Сизый – си́зий, си́вий, -а, -е.

Сила – си́ла, -лиСобственными. силами – вла́сними си́лами, самоту́жкиБыть. в силах – зду́жати, здола́ти, здолі́тиБыть. не в силах – незду́жати, нездола́ти, нездолі́тиПо. мере сил – по змо́зіБыть. в силе – ма́ти си́луСо. всех сил – з усіє́ї си́лиСколько. сил – я́ко мо́га.

487