2.Методика - соціальної проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі.

Одним з основних завдань економічного та соціального розвидку країни є проведення ефективної демографічної політики Демографічні дані широко використовуються при плануванні заходів із ОЗ для комплексної оцінки стану здоров'я населення, складання науково-обгрунтованих прогнозів і цілеспрямованої організації медичної допомоги.

Демографія - це наука про населення.

Статистичне вивчення населення проводиться з 2-ма основними напрямками:

1.характеристика населення на певний час.

2.характеристика процесів зміни чисельності населення.

Основним джерелом інформації про чисельність і склад населення є перепис населення.

За даними ООН абсолютний щорічний приріст населення землі становить 80 млн. чоловік. Найбільше за чисельністю населення країни світу є:

Китай, Індія, США, Індонезія, Бразилія, Росія, Пакистан, Японія, Нігерія.

3.Методика вивчення захворюваності населення.

Захворюваність населення - збірне поняття, що включає в себе показники, які характеризують рівень різних захворювань та їх структуру серед усього населення або окремих його груп на даній території.

В комплексі медичних показників здоров'я захворюваність посідає особливе місце. Основними методами вивчення захворюваності є методи, що передбачають використання таких даних:

1звертань за лікарською допомогою медичні заклади.

2медичних органів окремих груп населення.

3причини смерті.

4опитування населення.

5спеціальні вибіркові дослідження.

4.Загальні тенденції захворяваності населення України.

Аналіз ситуації із захворюваністю за даними звертань населення України заза медичною допомогою показує, що протягом останніх десятиліть рівні поширеності усіх хвороб знаходяться в межах 1100-1300 випадків захворювань на 1000 населення.

З окремих захворювань найбільш високі рівні поширеності регулюються для органів дихання, в середньому 344/1000 населення.

На 2-му місці - це хвороби системи кровообігу - це 316 випадків на 1000 населення (316/1000)

На 3-му місці - хвороби органів травлення (127/1000)

На 3-му вище зазначені класи хвороб припадає 56% випадків серед усіх зареєстрованих хвороб.

Сучасний стан здоров'я населення України суттєво відтворюють показники захворюваност, які характеризуються, такими тенденціями:

-зростання поширеність та первинна захворюваність за більшістю класів хвороб.

-зростає частота гострих і хронічних захворювань.

-домінуюче місце в структурі захворювань посідають хронічні неінфекційні захворювання органів дихання системи кровообігу та органів травлення.

-підвищується частота вроджених вад розвитку і спадкових захворювань.

-значно збільшується інфекційна захворюваність. В першу чергу це: туберкульоз, дифтерія, і вірусні гепатити.

-зростає поширеність соціально-обумовлених хвороб: СНІД, туберкульоз, венеричні захворювання.

-відбувається диференціація рівнів захворюваності в основних соціальних групах, зокрема серед малозабезпечених верствів населення.

1.Захвоювання людства в 20-21ст

У 20ст. досягнуті значні успіхи у виживанні людства. Смертність населення в цілому зменшується, середня очікувана тривалість життя значно підвищується. Цей процес нерівномірно розповсюджується по окремих країнах світу. В розвинутих країнах світу спостерігається "неепідемічний тип патологій", однією з ознак якого є те, що більшість населення багатьох країн помирає з причин, що пов'язані з хронічними неепідемічними захворюваннями, хворобами системи кровообігу та злоякісними новоутвореннями. Значну частку становить смертність від травм, підвищується смертність від психічних розладів, це так звані хвороби цивілізації. У країнах, що розвиваються, більшість населення вмирає з причин, пов'язаних з інфекційними та паразитарними захворюваннями - це епідемічний тип патології. Є країни, що займають проміжне становище та мають проміжний тип патології, де значна смертність від хронічних неепідемічних захворювань межує з високими рівнями смертності від інфекційних і паразитарних - хвороб. Трансформація патології населення світу призвела до того, що більшість інфекційних хвороб, які становили основну причину втрат населення світу, поступились своїм місцем мовчазним вбивцям 21ст. Хронічним неепідемічним захворюванням. Серед них виділяють найважливіші, значенн яких невпинно зростає. До найважливіших захворювань відносять:

-хвороби системи кровообігу;

-злоякісні новоутворенння;

-травми;

-психічні розлади;

-наркоманія;

-туберкульоз;

-СНІД.