3.1. Фінансовий аналіз доходів, витрат та фінансових результатів діяльності аграрних підприємств.

Метою функціонування будь-якого суб’єкта господарювання, незалежно від галузевої належності та форми власності, є отримання ним позитивного фінансового результату (прибутку) у розмірі, що задовольняє потреби власників. Прибуток – це абсолютний показник, що відображає позитивний фінансовий результат діяльності підприємства у вигляді перевищення суми доходів над сумою витрат, понесених для отримання цих доходів. Займаючи центральне місце в ринковій економіці, прибуток є суттєвим стимулом господарюючих суб’єктів для ефективного використання його трудових, матеріальних та фінансових ресурсів.

Рівень отриманого підприємством прибутку відображає всі виробничо-господарські процеси, що відбуваються під час його функціонування. Фінансовий результат є кількісним та якісним критерієм ефективності та якості існуючого менеджменту, технологій, продуктивності праці, рівня виробничих затрат на виробництво.

Оскільки фінансовий результат є узагальнюючим показником, що характеризує ефективність виробництва і відображає аспекти його діяльності, вивчення питань аналізу фінансового результату є досить актуальним.

Питання аналізу фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання достатньо широко висвітлені в нормативних документах, а також науковій та навчально-методичній літературі. Узагальнення даної проблематики засвідчило, що вагомий внесок у теорію та практику аналізу фінансових результатів зробили Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, М.Я. Дем’яненко, Г.І. Кіндрацька, Г.Г. Кірейцев, М.Я. Коробов, М.М. Коцупатрий, Ю.С., Ю.Ю. Тютюнник, Чумаченько, А.Д. Шеремет та ін. Надаючи належне розробкам вітчизняних та зарубіжних вчених, слід зазначити, що багато теоретичних та практичних проблем все ж залишаються невирішеними. Серед них особливе місце займають розробка обґрунтованої системи показників аналізу фінансових результатів та визначення специфічних особливостей оцінки фінансових результатів в умовах аграрних підприємств [1].

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства [3].

Фінансовий результат – це економічний підсумок виробничої діяльності суб’єкта господарювання, виражений у вартісній (грошовій) формі. Окрім вартісного виміру результатів фінансово-господарської діяльності для користувачів інформації важливе значення мають відносні показники фінансових результатів – значення рентабельності, які характеризують відносний (у відсотках) ступінь прибутковості вкладеного капіталу в цілому і за його структурою, здійснених витрат чи отриманого доходу. Відносні показники на відміну від абсолютних величин дають змогу оцінити рівень отриманого прибутку (збитку) в розрахунку на одиницю затрачених ресурсів і дозволять порівнювати ефективність функціонування підприємств з різними обсягами виробництва (розмірами) [1].

Основними економічними показниками, які характеризують фінансові результати діяльності підприємств, є доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, чистий доход, валовий прибуток, прибуток, чистий прибуток, рентабельність.

З прийняттям П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати” аграрні підприємства розраховують фінансові результати на основі інформації форми № 2 „Звіт про фінансові результати” на різних етапах його формування, а саме: валовий прибуток, прибуток від операційної діяльності, прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, прибуток від звичайної діяльності після оподаткування і чистий прибуток, що є кінцевим показником абсолютної оцінки фінансових результатів діяльності підприємства [1].

Під час проведення аналізу фінансових результатів аграрних підприємств за формою № 2 „Звіт про фінансові результати”, слід пам’ятати, що при сплаті підприємством фіксованого сільськогосподарського податку, прибуток від звичайної діяльності до оподаткування має відповідати прибутку після оподаткування.

У сільськогосподарських підприємствах поглиблений аналіз складу, структури та динаміки доходів, виробничої й повної собівартості, прибутків (збитків) від реалізації окремих видів продукції (товарів, робіт, послуг) та в галузях рослинництва і тваринництва проводиться з використанням інформації форми № 50-сг „Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств”. Дана статистична звітність дає можливість визначити прибутковість продукції, як у абсолютних, так і відносних величинах, що в свою чергу дозволяє визначити основні складові, які забезпечують позитивний фінансовий результат (прибуток) та запропонувати конкретні заходи щодо його збільшення.

Під час аналізу показників прибутку виділяють наступні етапи дослідження. На першому етапі дають оцінку виконання плану з прибутку в цілому по підприємству та в розрізі окремих видів діяльності. Зокрема виділяють прибутковість окремих структурних підрозділів, інвестиційних проектів, договорів. В умовах аграрного виробництва – прибутковість окремих культур чи продукції. На другому етапі проводять порівняльний аналіз прибутку цього підприємства з середньогалузевими значеннями та показниками прибутковості підприємств конкурентів. На третьому етапі виконують факторний аналіз прибутку за видами діяльності, дають оцінку внутрішніх і зовнішніх резервів. На четвертому етапі проводять аналіз розподілу і використання чистого прибутку підприємства [1].

При аналізі фінансових результатів використовують сукупність прийомів, які складають його спеціальний науковий апарат. У вітчизняній практиці аналізу фінансових результатів існують наступні прийоми аналізу показників, які визначаються за інформацією фінансової звітності (рис. 1):

Прийоми аналізу показників фінансових результатів

Рис. 1. Прийоми аналізу показників фінансових результатів [1]

Фінансові результати підприємства можуть бути оцінені з різним ступенем деталізації залежно від цілей аналізу, існуючої інформації, програмного, технічного та кадрового забезпечення. Найбільш доцільним є виділення процедур експрес-аналізу та поглибленого аналізу фінансових результатів, де розрізняють ряд показників, а саме загальні показники, первинні показники, синтетичні показники та результативні показники.

Одним із напрямів аналізу фінансових результатів є оцінювання якості прибутку за такими критеріями, як достовірність звітності, частота зміни облікової політики та її вплив на формування фінансових результатів, стабільність основних складових прибутку, діловий імідж підприємства тощо.

Достовірність даних про фінансові результати є одним із основних критеріїв високої якості прибутку. Якщо суб’єкт господарювання щорічнозмінює свою облікову політику, то це знижує якість показників прибутку. Для оцінювання якості прибутку використовуються також результати аналізу його динаміки та структури. Якщо протягом тривалого періоду спостерігаються стійкі темпи його зростання, а в складі прибутку від звичайної діяльності переважна частка належить результату основної діяльності, то якість прибутку вважатиметься досить високою. Важливим критерієм якості прибутку є діловий імідж підприємства, що формується на підставі виконання взаємних зобов’язань, партнерських стосунків, особистих контактів, публікацій у пресі тощо. Використання результатів оцінювання якості прибутку зовнішніми суб’єктами аналізу (банками, інвесторами, діловими партнерами) сприяє зниженню фінансового ризику, а також об’єктивному прогнозуванню перспективної платоспроможності [4].

Отже, аналіз фінансово-економічних результатів діяльності підприємства є необхідною умовою ефективного управління доходами і витратами з метою збільшення прибутку та підвищення рентабельності. Від того, наскільки якісно проведено аналіз фінансових результатів, визначено основні чинники, що його забезпечують, залежить подальша результативність діяльності підприємства.