- •1.Охорона праці,предмет об’єкт…
- •5 Основні поняття в галузі охорони праці
- •2.Основні етапи розвитку охорони праці,зв'язок з іншими дисциплінами
- •3.Стан охорони праці виробничого травматизму і професійної захворюваності в україні.Невиробничий травматизм
- •4.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •6.Гарантії прав на охорону праці.Законодавча база
- •7. Права працівників при укладанні трудових договорів щодо охорони праці
- •8. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника за трудовим договором
- •9.Тривалість робочого часу на підприємстві тривалість відпочинку
- •10. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •11.Особливості охорони праці жінок
- •12.Особливості охорони праці неповнолітніх
- •13.Охорона праці інвалідів
- •14.Нормативно-правові акти з охорони праці
- •15.Міжгалузеві та галузеві акти з охорони праці
- •16. Нормативні акти з охорони праці на окремих об’єктах
- •17. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •18. Організаційні питання з охорони праці. Поняття управління охороною праці
- •19. Державне управління охороною праці
- •20. Повноваження кму щодо охорони праці
- •21. Повноваження держгірпромнагляду
- •23. Повноваження місцевих держ.Адм...
- •22. Повноваження міністерств…
- •25.Задачі управління охороною праці.
- •28. Комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •30. Стажування дублювання і допуск працівників до роботи. Професійний добір та його методичне забезпечення
- •24. Управління охороною праці на виробництві
- •27. Основні ф-ції служби охорони праці на підп..
- •31. Державний нагляд за охороною праці. Громадський контроль за охороною праці
- •33. Фінансування охорони праці
- •32. Економічні методи…
- •34. Відшкодування підп. І громадянам….
- •35. Виробничий травматизм професійні захворювання аварії їх розслідування та облік. Розслідування нещасного випадку на виробництві
- •36. Основні групи причин виробничого травматизму і профзахворюваності
- •37. Спеціальне розслідування нещасного випадку
- •38. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •39. Розслідування та облік аварій
- •40. Визначення збитків пов’язаних з втратою працездатності працівника та доцільності проведення заходів з охорони праці
- •41. Аналіз і прогнозування травматизму та професійних захворювань
11.Особливості охорони праці жінок
Конституція України (ст. 24) на вищому законодавчому рівні закрі-пила рівність прав жінок і чоловіків. Разом з тим, трудове законодавство, враховуючи фізіологічні особливості організму жінки, інтереси охорони материнства і дитинства, встановлює особливі вимоги щодо охорони праці жінок і неповнолітніх.
Статтею 10 Закону України «Про охорону праці» забороняється за-стосування праці жінок на важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встанов-лені для них граничні норми:
- підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою робо-тою (до 2 разів на годину) – 10 кг;
- підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг.
Законодавством про працю забезпечені права жінок на максимально досконалі режими праці і відпочинку, обмеження праці жінок на роботах у нічний час. При цьому значна увага приділяється наданню пільг вагіт-ним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років: не допуска-ються роботи у нічний час, надурочні роботи і роботи у вихідні дні, на-правлення у відрядження без їх згоди (ст. 177 КЗпП). Жінкам надаються відпустки по вагітності і пологам тривалістю 70 календарних днів до і 56 календарних днів після пологів, а також перерви для годування дитини. Вони, відповідно до медичного висновку, можуть мати знижені норми виробітку або бути переведені на легку роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою (ст. 178 КЗпП).
Гарантії трудових прав жінок чітко визначені ст. 184 КЗпП. Заборо-няється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробіт-ну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, також забороняється звільнення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, самотніх матерів у випадку наявності у них дітей віком до 14 років чи дитини-інваліда, крім випадків повної лік-відації підприємства, установи, організації, але з обов’язковим працевла-штуванням.
Жінкам, які працюють і мають двох і більше малолітніх дітей або ди
тину-інваліда, надаються пільги до відпустки.
12.Особливості охорони праці неповнолітніх
Умови праці неповнолітніх на виробництві, тобто осіб, які не досягли вісімнадцяти років, повинні відрізнятися від умов праці дорослих працюючих. Це пояснюється як фізіологічними особливостями організму підлітків, який тільки формується, так і відсутністю у більшості з них відповідної професії і спеціальності. Саме ці обставини і визначили відмінність правового регулювання їх праці, хоч за загальним правилом на неповнолітніх повністю поширюється законодавство про працю, а їх права щодо трудового договору прирівнюються до прав повнолітніх працюючих. У той же час в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці їм надаються пільги.Для прийняття на роботу молоді місцеві органи державної виконавчої влади визначають у межах, встановлених Законом України від 1 березня 1991 р. «Про зайнятість місцевого населення», квоту (броню) робочих місць. Ці місця використовуються для направлення на виробництво осіб, які закінчили загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб молодше вісімнадцяти років. Районні, міські Ради народних депутатів затверджують плани влаштування на роботу молоді, яка закінчує загальноосвітні школи, і забезпечують їх виконання всіма підприємствами.Відмова у прийнятті на роботу і професійне навчання особам, направленим в рахунок броні, забороняється. Така відмова може бути оскаржена ними в судовому порядку. На кожному підприємстві повинен вестись облік працівників, які не досягай вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.Оскільки організм неповнолітнього тільки формується, є потреба регулярно слідкувати за станом його здоров'я. Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щорічно підлягають обов'язковому медичному оглядові. При переведенні неповнолітніх на підставі медичного висновку на більш легку, але нежчеоплачувану роботу, за неповнолітнім протягом двох тижнів зберігається попередній заробіток (ч. 1 ст. 114 КЗпП).Праця молоді віком до вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах заборонена. Не допускається також залучення неповнолітніх до підіймання і переміщення важких речей.Перелік важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на які не можуть допускатись особи молодше вісімнадцяти років, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 р. № 46.При проходженні виробничої практики і виробничого навчання особи, які не досягай вісімнадцятирічного віку та навчаються у професійних навчально-виховних закладах, можуть перебувати на виробництві по професіях і на роботах, вказаних у Переліку, не більше як чотири години на день за умови суворого дотримання у цих виробництвах і на роботах чинних правил і норм з охорони праці.Забороняється з мотивів виховання приймати осіб, що не досягли вісімнадцяти років, на роботи, пов'язані з виробництвом, зберіганням і торгівлею спиртними напоями.Забороняється залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення важких речей, маса яких перевищує граничні норми. Перенесення і пересування важких речей неповнолітніми як чоловічої, так і жіночої статі в межах граничних норм допускається лише у тих випадках, коли це пов'язано з виконанням ними постійної роботи і займає не більш як 1/3 їх робочого часу.Вище, в розділі «Робочий час і час відпочинку» було показано, що для неповнолітніх законодавством про працю, залежно від віку, встановлена скорочена тривалість робочого часу. Таке зниження тривалості робіт не тягне за собою зменшення розміру оплати праці. Заробітна плата неповнолітнім виплачується в такому ж розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.Якщо неповнолітні допущені до відрядних робіт, їх праця оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників. Але при цьому слід враховувати, що для робітників віком до вісімнадцяти років норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, які не досягли вісімнадцяти років.Для молодих робітників, які поступають на підприємства, в організації після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійних навчально-виховних закладів, курсів, а також для тих, що пройшли навчання безпосередньо на виробництві, можуть застосовуватися знижені норми виробітку. Вони затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом.Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і до роботи у вихідні дні.Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх.Забороняється залучати неповнолітніх осіб до нічних і надурочних робіт і до роботи у вихідні дні. Особам віком до вісімнадцяти років щорічна основна відпустка надається тривалістю 31 календарний день. Ця відпустка повинна надаватись у натурі і заміна її грошовою компенсацією не допускається. Відпустка надається на бажання працівника в зручний для нього час.
