34. Відшкодування підп. І громадянам….

Згідно ст. 9 Закону України „Про охорону праці” відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України „Про загально-обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату пра-цездатності”.

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпі-лим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

Розміри відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, встановлені відповідними нормативними актами.

Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога має бути не менше суми, ви-значеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен відсоток втрати ним професійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен складати суму, не меншу п’ятирічного заробітку працівника на його сім’ю (для працівників ОВС, прокуратури і слідчих – десятирічного заро-бітку), крім того, не менше річного заробітку на кожного утриманця по-терпілого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.

Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпі-лим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової до-помоги може бути зменшено в порядку, що визначається трудовим коле-ктивом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більше як на п’ятдесят відсотків. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією.

За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відно-влення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалі-дами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи власник зобов’язаний забезпечити відповідно до медичних рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи.

Якщо власник не має можливості працевлаштування на своєму під-приємстві осіб, які частково втратили працездатність, але не стали інвалі-дами, він зобов’язаний відрахувати цільовим призначенням до Державно-го фонду сприяння зайнятості населення кошти у розмірі середньорічної заробітної плати працівників за кожне нестворене робоче місце для таких осіб. Працевлаштування цих осіб здійснюється державною службою за-йнятості населення.

Час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу ро-боти для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідли-вими умовами, який дає право на пенсії на пільгових умовах й у пільго-вих розмірах.

Відшкодування моральної шкоди проводиться власником, якщо не-безпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної травми потер-пілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають віднього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під моральною шкодою розуміють страждання, заподіяні працівниковівнаслідок фізичного або психічного впливу, що причинило погіршення абопозбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, відносин з оточуючими людьми, інші негативні наслідки морального характеру.

Відшкодування моральної шкоди можливе і без втрати потерпілимпрацездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначаєтьсязаконодавством

Розмір відшкодування шкоди і розмір одноразової допомоги, щосплачується потерпілому (або членам його сім'ї та утриманцям потерпі-лого), не підлягають оподаткуванню.

У разі незабезпечення вимог щодо охорони праці на підприємствівласник відраховує кошти на соціальне страхування від нещасних випад-ків та професійних захворювань за підвищеними тарифами, що періодич-но переглядаються залежно від рівня виробничого травматизму і ступеняшкідливості умов праці в порядку, який визначається Кабінетом Мініст-рів України з участю профспілок.

Власник відшкодовує витрати на лікування і професійну реабілітаціюпотерпілих від нещасних випадків і професійних захворювань, сплачує ви-трати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварій та ліквіда-ції наслідків, на ритуальні послуги при похованні загиблих, на розслідуван-ня і проведення експертизи причин аварій або нещасного випадку, наскладання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тощо.