- •2.Міждисциплінарні зв’язки психологічної науки
- •3 Класифікація та характеристика методів загальної психології
- •5.Наукова,життєва та народна психологія як основні джерела знань про психіку
- •6. Розвиток наукових знань про природу психіки:донауковий та науковий період
- •7.Поява і розвиток форм психічного відображення у живій і неживій природі
- •8.Стадії і рівні психічного відображення у тварин
- •9.Відмінність психіки тварин від психіки людей
- •10.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •11.Несвідоме в психіці людини
- •12.Психофізіологічна проблема. Мозок і психіка. Зв'язок мозку психіки за принципом кодування інформації.
- •13.Свідомість і буття як психологічна проблема. Складові свідомості
- •14.Відчуття.Фізіологічні основи відчуттів. Класифікація та види відчуттів
- •15. Основні властивості відчуттів
- •16.Поняття про сприймання. Загальні особливості та види сприймання. Індивідуальні відмінності у сприйманні людей
- •17.Память та її природа.Теорії памяті
- •18.Класифікація і види памяті
- •19.Процеси і закономірності памяті
- •20.Поняття про мислення. Розумові дії та операції. Форми мислення
- •21.Мислення як процес розв’язування задач
- •22.Види мислення
- •23.Поняття про уяву,її види,процеси. Фізіологічні основи процесів уяви
- •24.Розвиток та виховання уяви у дітей
- •25.Загальне поняття про увагу. Феноменологія та властивості уваги
- •26.Увага і особистість.Неуважність і її причини
- •27.Розвиток уваги у школярів.Основні критерії вихованості уваги
- •28.Загальна характеристика емоційних явищ.,їх феноменологія
- •29.Почуття. Вияв та форми переживання почуттів. Вищі почуття
- •30. Поняття про волю. Воля як вища психічна функція. Вольова регуляція поведінки особистості
- •31.Активність і діяльність. Основні характеристики активності. Провідний вид діяльності
- •32. Структура діяльності. Основні види діяльності та особливості їх засвоєння
- •33. Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «субєкт», «особистість», «індивідуальність» і їх взаємозв’язок.
- •34.Психологічна структура особистості. Аналіз сучасних зарубіжних теорій особистості
- •35. Особистість у теоріях л. С. Виготського, с. Л. Рубінштейна, о. М. Леонтьєва, б. Г. Ананьєва, г. С. Костюка
- •36. Спрямованість особистості. Самосвідомість та я – концепція особистості
- •37. Природа психічної не нормативності та її межі. Не нормативність на різних рівнях психічного розвитку людини
31.Активність і діяльність. Основні характеристики активності. Провідний вид діяльності
Діяльність - це активність людини, що має усвідомлюваний характер і спрямована на досягнення поставленої мети, що визначається потребою
Активність.Основні характеристики активності.Загальною характеристикою живих істот є їхня активність. Саме активність забезпечує підтримку життєво важливих зв'язків усіх істот з навколишнім світом.
Джерело активності людини - її потреби. Потреби людини формуються в суспільстві в процесі виховання. Природні речі є не тільки предметами, що задовольняють біологічну потребу (наприклад, у їжі). За допомогою знарядь праці людина може видозмінювати предмет відповідно до власних потреб. Тому задоволення потреб у людини - активний, цілеспрямований процес оволодіння певною формою діяльності, яка визначена суспільним розвитком.
Чи є поняття активність і діяльність тотожними, чи вони мають якісні відмінності?
Принципова відмінність активності та діяльності полягає в тому, що діяльність виходить із потреби в предметі, а активність - із потреби в діяльності. Активність не тільки якісно притаманна самій діяльності (наприклад - праці), а й надає їй певного "забарвлення". Активність визначає діяльність і є рушійною силою, джерелом пробудження в людини її "потенціалів".
Активність начебто передує діяльності в часі: до початку діяльності ми ще не можемо щось змінити, передумати, поліпшити, адже це можна зробити в процесі самої діяльності. До початку діяльності ми активно вибираємо, що саме бажано, вільно плануємо, думаємо, за допомогою яких способів та якими засобами чогось досягти. Активність не тільки передує діяльності, а й "супроводжує" її протягом усього процесу. Не можна уявити оптимальної діяльності, позбавленої активності.
Розраховуючи свої сили, час, можливості для досягнення тієї чи іншої мети, за допомогою активності ми мобілізуємо свої здібності, переборюємо інерцію. "Особистісно забарвлена" діяльність, здійснюється не тільки більш конструктивно, а й у певному напрямі, з певною орієнтацією (на інших, на себе тощо). Активність начебто "наповнює" діяльність, надає їй особливої особистісної значущості. Людина в такій ситуації робить усе охоче.Основною властивістю активності є належність її людині, суб'єкту, поза яким вона не може існувати. Відповідно суб'єктові активності притаманні всі характеристики суб'єкта діяльності (психічні, моральні, соціальні, професійні тощо), але тільки більш особистісно забарвлені.Активність виникає як життєвий витвір особистості, яка усвідомлює, що все необхідне від суспільства вона одержить завдяки своїй діяльності (праці), якою вона обмінюється з іншими людьми.Активність породжується потребою в діяльності, є на вищому порівняно з діяльністю рівні, її характер визначається й опосередковується вищими життєвими потребами. Але якщо діяльність ще не сформувалася, якщо не склалася сама особистість, її вищі життєві потреби, то активність може бути не у функції координатора, а у функції дезінтегратора життя людини. В цьому розумінні вона може не мати свого предмета, не виявляється яскраво в конкретному виді діяльності.Якщо безпредметна діяльність є соціально безперспективною, то безпредметна активність - явище соціально небезпечне, соціально небажане. Бездіяльна, не спрямована активність соціально й особистісно "приречена", тому що не має своєї мети, свого предмета та не приносить задоволення.Активність (як і діяльність) здійснюється впродовж усього життя людини, тому має тривалий, проте нерівномірний характер. Періоди підвищення та зниження активності не завжди відповідають "біологічному" віку людини, її можливостям. Часто буває так, що в старості людина ще активно працює, а молода людина здається старою через нездатність (небажання) знайти своє місце в житті.Активність може мати і різну спрямованість - на конкретні досягнення (матеріальні блага, кар'єру тощо) або на високі духовні цінності.Долучення до активності таких психологічних особливостей, як мотиви особистості, ЇЇ спрямованість, здібності, ціннісні орієнтації, визначає психологічну характеристику активності.Із внутрішніх характеристик особистості важливу роль у її зростанні відіграють мотиви.
