23.Поняття про уяву,її види,процеси. Фізіологічні основи процесів уяви

Уява — це психічний процес, який є надзвичайно важливим для розвитку творчості, творчого мислення. Г. Сельє говорить про уяву як одну з провідних характеристик твор­чої особистості.

Види

Активна (довільна) уява — послідовність фантазій, викликаних за допомогою довільної концентрації. (К.Юнг)

Пасивна (мимовільна) уява — послідовність фантазій, викликана мимовільними процесами психіки.

Продуктивна уява — в рамках цього виду уяви дійсність свідомо конструюється людиною, а не просто механічно копіюється чи відтворюється.

Репродуктивна уява - при використанні цього виду уяви постає завдання відтворити реальність в тому вигляді, в якому вона реально існує.

Конкретна уява — уява, при реалізації якої, здійснюється оперування конкретними образами реальної дійсності.

Абстрактна уява — уява, при реалізації якої, здійснюється оперування абстрактними образами.

Як і всі інші психічні процеси, уява — це функція кори великих півкуль головного мозку. Фізіологічним підґрунтям уяви є утворення нових сполучень тих нервових зв'язків, які виникали раніше у про¬цесі відображення людиною об'єктивної реальності. Для виникнення нового образу потрібно, щоб раніше утворені системи зв'язків, струк¬тура яких була детермінована характером об'єктів, що сприймалися,

розпалися (здисоціювали) й утворили нові сполучення відповідно до нових потреб, що актуалізувалися в діяльності людини. Багатство об¬разів фантазії залежить від оригінальності того, як у новому її про¬дукті поєднуються риси відомих об'єктів, наскільки новими, нестан¬дартними є ці поєднання.

Діяльність уяви тісно пов'язана з емоціями, невіддільними від тво¬рення нового образу. Це дає підстави припустити, що механізми про¬цесу уяви розташовані не лише в корі великих півкуль головного моз¬ку, а й у підкоркових центрах, зокрема в гіпоталамо-лімбічній системі, пошкодження якої спричинює порушення регулятивної функції психіки, пов'язаної з програмуванням поведінки людини. Експери¬ментальне доведено, що імпульси, які надходять з підкоркових відділів мозку, активізують діяльність кори великих півкуль, сприяють вироб¬ленню плану та програми дій, що має важливе значення при ство¬ренні образів нових об'єктів.

Створюючи образи об'єктів, які виявляються безпосередньо по¬в'язаними з емоційною сферою особистості, її почуттями, людський мо¬зок може справляти регулювальний вплив на периферійні частини організму, змінювати їх функціонування. Ще у стародавні часи було помічено, що у деяких людей, переважно тих, які страждають на істерію, після роздумів про муки, що їх згідно з євангельськими текста¬ми зазнав Христос, з'являлися "знаки розп'яття" на долонях, ступнях ніг у вигляді кривавих плям, виразок. Такі відбитки називаються стігмами (від грецьк. Stigma — "клеймо", "рубець", "знак"). Відомі випадки, коли люди, маючи яскраву фантазію, змінювали темпера¬туру руки, усього тіла, уявляючи в ній (на ньому) кригу чи розпечений предмет. Необережно сказане лікарем слово може викликати у враз¬ливого пацієнта реальне відчуття хворобливого стану і у нього мо¬жуть проявитися відповідні симптоми захворювання. Хвороби тако-гсґпоходження називаються ятрогенією. Нетактовне слово вчителя, що травмує психіку учня, породжуючи фантастичні страхи, може вик¬ликати нервовий розлад — дидактогенію.

Специфічним проявом впливу образів уяви на рухову сферу особис¬тості є ідеомоторні акти. Дослідженнями встановлено, що коли лю¬дина уявляє рух якоїсь частини свого тіла (руки, ноги, тулуба), але не виконує самої дії, то в м'язах, які повинні цей рух здійснити, фіксують¬ся слабкі імпульси, аналогічно тим, що реєструються при реальному виконанні рухів. На принципі розшифрування ідеомоторних актів ба¬зується ефект "читання думок", коли завдяки надзвичайно тонкій чут¬ливості деякі люди здатні, перебуваючи в контакті з іншою людиною,

сприймати слабкі сигнали її ідеомоторних актів і "вгадувати", який предмет та в кого з присутніх сховав реципієнт. Ідеомоторними акта¬ми як засобами ідеального моделювання дій, які належить виконати, широко користуються спортсмени, танцюристи та ін. Тренери реко¬мендують своїм вихованцям перед виконанням вправи зробити це подумки, уявивши від початку до кінця. Таке "програмування" по¬ліпшує результати їх реального виконання.

Регулювальний вплив мозку на всі органи людського тіла є зако¬номірним явищем. Образи уяви, що формуються у процесі діяльності людини, можуть посилювати цей вплив. При патології мозкової діяль¬ності спостерігаються зміни функції уяви. Найчастіше такі зміни вияв¬ляються в галюцинаціях, коли хворий бачить неіснуючий об'єкт. При цьому образ, який виникає, є настільки яскравим, що людина абсолют¬но впевнена в його реальності. Тимчасовий стан галюцинації викли¬кають наркотики. Надмірне вживання алкоголю може викликати хво¬робливий стан — білу гарячку, коли починаються фантастичні марення, що не узгоджуються з будь-якою життєвою логікою.