3.1.3. Характеристика грунтів

За стрімкістю схили в гірській частині поділяються на (у % від загальної гірської площі):

– пологі (до 10 градусів)	–	0,7 %
– покаті (11-20 градусів)	–	21,9 %
– стрімкі (21-30 градусів на південних і 21-35 градусів на північних схилах)	–	68,7 %
– дуже стрімкі (понад 30 градусів на південних і понад 35 градусів на північних схилах)	–	8,7 %

За геологічною будовою територія лісництва відноситься до району Карпатського фліша, який складається із шарів піщаників і глинистих сланців третичного (міоценового) періоду, які чергуються між собою.

Найбільш розповсюдженими типами ґрунтів є бурі гірсько-лісові, суглинисті, різної потужності із значним вмістом щебеню піску і каменю. Інші типи ґрунтів представлені окремими невеликими ділянками. Гірські ґрунти мають високу кислотність, але при цьому представляють собою прекрасне середовище для вирощування лісу

Поверхневі ерозійні процеси проходять досить швидко на суглинистих і щебенистих ґрунтах, набагато повільніше – на каменистих і скельних.

3.1.4. Фітоценотичний покрив

На тереторії лісництва переважають лісові масиви сформовані з порід ялиці, ялини иа бука лісового. Також середінших цінних порід присутні модрина, дуб та інші породи. Середній вік насадження складає 87 років, а повнота 0.8. Найпоширенішим типом лісу є волога буково ялицева сусмеречина.

3.2. Основні положення організації лісового господарства

Виходячи з приведеного у відповідність до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок (2007) поділу лісів державного лісництва на категорії, їх функціонального значення, встановленого в них режиму ведення лісового господарства і лісокористування на наступний ревізійний період, утворені такі господарські частини:

Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення:

- ліси природоохоронного призначення з особливим режимом користування в горах;

- ліси природоохоронного призначення з обмеженим режимом користування в горах

Рекреаційно-оздоровчі ліси:

- рекреаційно-оздоровчі ліси з особливим режимом користування в горах;

- рекреаційно-оздоровчі ліси з обмеженим режимом користування в горах;

Захисні ліси:

- захисні ліси з особливим режимом користування в горах

- захисні ліси з обмеженим режимом користування в горах

Експлуатаційні ліси:

- експлуатаційні ліси в горах.

До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з особливим режимом користування віднесені біосферні заповідники (заповідна зона, зона регульованої заповідності, буферна зона).

До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з обмеженим режимом користування віднесена зона антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

До рекреаційно-оздоровчих лісів з особливим режимом користування віднесені: ліси 1 і 2 зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів, лісопаркова частина лісів зеленої зони, рекреаційно-оздоровчі ліси поза межами лісів зелених зон.

До рекреаційно-оздоровчих лісів з обмеженим режимом користування віднесена лісогосподарська частина лісів зеленої зони.

До захисних лісів з особливим режимом користування віднесені протиерозійні ліси.

До захисних лісів з обмеженим режимом користування віднесені лісові ділянки (смуги лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів.

В господарських частинах лісів з обмеженим режимом користування дозволяється проведення рубок головного користування.

При організації господарств і господарських секцій лісовпорядкування виходило з породного складу насаджень, їхньої продуктивності та інших особливостей, що зумовлюють застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення лісового господарства, визначених Основними положеннями організації та розвитку лісового господарства області.

Кожна господарська секція орієнтована на вирощування певних корінних або цільових порід у відповідності до типів лісу на основі заходів, що забезпечують одержання до віку стиглості лісу максимального запасу деревини потрібної товарної структури, найбільш ефективного виконання захисних, оздоровчих та інших корисних функцій лісу.

Основою для поділу насаджень однієї переважаючої деревної породи на кілька госпсекцій стала значна різниця в продуктивності, віках стиглості, поділ насаджень на високостовбурні і низькостовбурні. Віднесення невкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до тієї чи іншої господарської секції проведено по цільовій породі, яка найбільше відповідає типу лісу і проектується для лісовідновлення.

Вік стиглості деревостанів по господарських секціях прийнято відповідно до оптимальних віків рубок в лісах України, затверджених Мінлісгоспом України 21 жовтня 1983.