36. Основні напрямки становлення та розвитку політичної системи сучасної України

Під політичною системою України розуміють сукупність політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів та ідей, пов'язаних з формуванням і здійсненням влади та управлінням суспільством. Україна обрала демократичний тип політичної системи. Сьогодні в нашій державі відбувається активний процес становлення нового типу політичної системи, що відображається у формуванні системи органів місцевого самоврядування, запровадженні інституту президентської влади, поділі політичної влади та наявності механізму стримувань і противаг.

З точки зору особливостей загальносистемних якостей, політична система України характеризується як:

• Ø відносно стабільна (на поверхні) система, яка спроможна легко трансформуватися в нестабільну внаслідок поглиблення конфліктів між основними політичними блоками, у т. ч. й усередині державного механізму;

• Ø система з відносно низьким темпом соціальних процесів та недостатньо сприйнятлива до соціальних новацій;

• Ø молода самостійна система, яка фактично не має достатньо ефективних сучасних традицій та досвіду самостійного функціонування;

• Ø централізована, з деякими елементами регіоналізації та децентралізації;

• Ø система, що здійснює не весь комплекс функцій, які є необхідними для забезпечення нормального функціонування цивілізованого суспільства;

• Ø перехідна від закритої до відкритої;

• Ø система, що діє в умовах надзвичайної, а не нормальної ситуації.

Із огляду на особливості політичної природи існуючої в Україні системи політичних інститутів, політична система країни характеризується як:

• Ø перехідна від неправового до правового типу;

• Ø легітимна для більшості населення;

• Ø перехідна до втілення консенсусної моделі розв'язання соціальних конфліктів (але при збереженні можливості реалізації на практиці суто конфронтаційної моделі);

• Ø миролюбна, неагресивна;

• Ø позбавлена власної глобальної (загальнопланетарної) системи забезпечення національних інтересів;

• Ø система, яка поки що нездатна забезпечити зростання рівня і якості добробуту усіх основних верств населення, але зберігає елементи "соціальної держави";

• Ø світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної);

• Ø етатизована (одержавлена);

• Ø система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики;

• Ø система з політичним домінуванням певних соціальних верств "реформованої традиційної номенклатури", нової "номенклатури", "нуворишів" та ін.

Основними напрямками формування і розвитку нової політичної системи України є:

• побудова демократичної, соціальної, правової держави;

• утвердження громадянського суспільства;

• подальший розвиток і вдосконалення політичних відносин, політичних принципів та норм;

• Ø зростання політичної свідомості та політичної культури суспільства й особи;

• Ø удосконалення діяльності засобів масової інформації.