
- •1. Основні властивості неперервних функцій
- •1. Поняття рівномірної неперервності функції.
- •2. Теорема Кантора про рівномірну неперервність функції.
- •3. Теорема про неперервність оберненої функції.
- •Тема 5. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що проводять до поняття похідної
- •Після спрощення одержуємо
- •2. Означення похідної
- •3. Механічний та геометричний зміст похідної
- •4. Односторонні похідні
- •5. Нескінченні похідні
- •1. Диференційовність функції
- •2. Похідні елементарних функцій
- •3. Похідна оберненої функції.
- •1. Диференціал функції
- •2. Похідні й диференціали вищих порядків
- •3. Формула Лейбніца для п-ної похідної добутку двох функцій.
- •4. Диференціали вищих порядків.
- •Тема 5. Застосування диференціального числення до дослідження функцій
- •1. Теореми про середнє значення
- •2. Теорема Ферма
- •3. Теорема Ролля
- •4. Теорема Лагранжа
- •5. Теорема Коші
- •1. Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •2. Застосування правила Лопіталя при розкритті невизначеностей вигляду .
- •1. Формула Тейлора для многочлена. Розглянемо многочлен
- •6.2. Формула Тейлора для довільної функції
- •Звідси одержуємо:
1. Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
Теорема 1 ( правило
Лопіталя).
Нехай функції
і
визначені в проміжку
і
.
Нехай, крім того, в проміжку
існують скінченні похідні
і
,
причому
.
Тоді, якщо існує границя
,
то існує й границя
,
причому
.
Доведення.
Доозначимо в точці
функції
і
,
поклавши
.
Тоді на відрізку
функції
і
задовольняють умовам теореми Коші.
Отже,
,
де
.
Якщо
,
то зрозуміло, що й
.
Враховуючи, що
і те, що існує границя
,
робимо висновок
.
Зауваження.
Якщо похідні
і
задовольняють умовам, котрі накладаються
в наведеній теоремі на функції
і
,
то правило Лопіталя можна застосувати
повторно, тобто
.
Теорема 1 справджується
й тоді, коли
.
Нехай функції
і
визначені в проміжку
,
,
і в проміжку
існують скінчені похідні
та
,
де
.
Тоді, якщо існує границя
,
то існує й границя
,
причому
.
Для доведення
цього твердження достатньо покласти
і застосувати теорему 1.
Теорема
2 (правило Лопіталя).
Нехай функції
і
визначені в проміжку
,
і в проміжку
існують скінчені похідні
та
,
причому
.
Тоді, якщо існує границя
,
то існує й границя
,
причому
.
Доведення
цієї теореми можна прочитати, наприклад,
в книзі Г. М. Фихтенгольца “Основы
математического анализа”, т. 1.
М.: Наука, 1964. Теорема 2 має місце також,
коли
.
Правило
Лопіталя дає можливість розкривати
невизначеності типу
.
Приклади.
2. Застосування правила Лопіталя при розкритті невизначеностей вигляду .
Правило Лопіталя
можна застосовувати при розкритті
невизначеностей вигляду
.
Приклади.
.
.
.
Знайдемо
.
Отже,
.
.
Знайдемо
.
Отже,
.
ЛЕКЦІЯ 20
Формула Тейлора для многочлена.
Формула Тейлора для довільної функції.
1. Формула Тейлора для многочлена. Розглянемо многочлен
,
де
дійсні числа. Продиференціюємо многочлен
раз.
Якщо в наведених
формулах покласти
,
то одержимо
Отже, можна записати
(1)
Нехай маємо
многочлен
за степенями
,
де
деяке стале дійсне число, тобто
,
де
дійсні числа. Поклавши
,
матимемо
.
Звідси аналогічно до попереднього, одержимо
(2)
Формула (1) є окремим
випадком ()
формули (2). Кожну із цих формул називають
формулою Тейлора. Формулу (1) інакше
називають формулою Маклорена.
6.2. Формула Тейлора для довільної функції
Теорема
Тейлора.
Нехай функція
в точці
і в деякому її околі має похідні
-
го порядку. Нехай також
деяка точка, що належить околу, про який
йде мова. Тоді існує точка
,
яка лежить між точками
і
,
така, що
(3)
Доведення. Позначимо
Покладемо
Покажемо, що існує
точка
така, що
.
Зафіксуємо довільну
точку
із вказаного околу точки
.
Для визначеності уважатимемо, що
.
Нехай
змінна, яка пробігає значення відрізку
.
Складемо допоміжну функцію
.
Функція
на відрізку
задовольняє всім умовам теореми Ролля:
неперервна на
,
диференційована на
,
(
ці властивості функції
випливають із умов, накладених на функцію
)
на кінцях відрізка
функція
має рівні значення. Дійсно
Отже,
за теоремою Ролля існує точка
така, що
.
Знайдемо
.
Оскільки в правій частині одержаної формули знищуються всі члени, за виключенням двох останніх, то
.
Далі маємо:
.