4. Ялтинська Конференція.

Кримська конференція 1945, Ялтинська конференція 1945 — конференція лідерів трьох держав антигітлерівської коаліції (СРСР, США, Великобританії) за участю керівників зовнішньополіт. і військ, відомств цих країн у Криму (м. Ялта) 4—11.ІІ 1945. Була присвячена вирішенню низки важливих питань повоєн. облаштування світу, а також проблем, які виникали в ост. фазі Другої світової війни 1939-45.

В Ялті розглядалися пропозиції щодо утворення Організації Об'єднаних Націй (ООН), розроблені на конференціях у м. Думбартоні-Оксі

(США; вересень—жовтень 1944). Було вирішено, що, крім СРСР, повноправними членами ООН та її засновниками будуть УРСР і БРСР. Конференція також прийняла рішення про порядок голосування у Раді Безпеки (РБ) майбутньої ООН. Пост, члени цього органу наділялися правом вето під час голосування з усіх питань, крім процедурних. Було вирішено скликати 25. IV 1945 у м. Сан-Франциско (США) Конференцію Об'єднаних Націй з метою розробки і прийняття Статуту ООН. Обговорювалося питання порядку та умов окупації Німеччини після її безумовної капітуляції. ЗС трьох країн мали нести відповідальність у своїх зонах окупації щодо денацифікації, демілітаризації, встановлення дем. порядку. Окр. рішенням до цього процесу залучалася Франція, котрій були запропоновані її зона окупації, а також участь у Міжнар. контрольній комісії — органі адміністрації союзників з перебуванням у Берліні.

Конференція визнала, що Німеччина зобов'язана відшкодувати союзним д-вам збитки, яких вони зазнали від агресії, у натурі і максимально можливою мірою.

На конференції значну увагу було приділено проблемі закінчення війни з Японією. СРСР погодився вступити у війну з Японією через 2—3 міс. після закінчення війни в Європі. При цьому Монголія зберігала статус-кво, до СРСР поверталася пд. частина о. Сахалін, він також отримав право анексувати Курильські о-ви. Торг, порт Дайрен мав бути інтернаціоналізованим, а військ.-мор. база Порт-Артур віддавалася Рад. Союзу. Китайські Східна га Південна залізниці передавалися в управління змішаної кит.-рад. компанії. Було також вирішено, що Японія втрачає острови і архіпелаги в Тихому ок., якими вона управляла на основі мандата Ліги Націй. США і СРСР домовилися визволити Корею від япон. панування і розділити її на дві зони окупації — пн. (радянську) та пд. (американську).

Серед рішень щодо Європи найважливішими були визначення кордонів Польщі й реорганізація її уряду. Союзники дійшли згоди в тому, що сх. кордон цієї д-ви пройде по т. з. лінії Керзона (1919) з незначними змінами на користь Польщі. Остання мала отримати значну тер. компенсацію на Зх. і Пн. за рахунок Німеччини. Стосовно польс. уряду союзники вирішили, що він потребує розширення на дем. засадах і за участі представників польс. еміграції. Конференція прийняла низку принципових іс-тор. рішень, які сприяли дем. відбудові Європи і світу в цілому. Так, у Декларації про визволену Європу було заявлено про намір союзників сприяти створенню у цих країнах дем. урядів шляхом вільних виборів. Не всі наміри було здійснено, особливо в умовах «холодної війни», яка розпочалася після закінчення Другої світ, війни. Крім того, певна частина рішень конференції свідчила про поділ світу на зони впливу між країнами «великої трійки».