
- •57. Природні і соціальні передумови характеру.Взаємозвязок темпераменту і характеру.
- •56.Акцентуація рис характеру
- •55.Поняття про характер .
- •60. Індивідуальні відмінності у здібностях людей та їхні природні передумови.
- •62. Здібність,обдарованість,талант.
- •61. Кількісна та якісна характеристика здібностей.
- •59.Класифікація та види здібностей
61. Кількісна та якісна характеристика здібностей.
Здібності можуть мати неоднакову спрямованість, відповідати різним видам діяльності, тобто мати якісну характеристику. Здібності до кожної діяльності різняться рівнем розвитку. Музичні здібності однієї людини можуть бути глибші і яскравіші, ніж аналогічні здібності іншої. Це зумовлює необхідність їх кількісної характеристики.
Якісна характеристика здібностей дає підстави для висновків, у якій галузі діяльності людині легше проявити себе, досягти успіхів. Здібності - це сукупність якостей, які взаємодоповнюються і зумовлюють успішне освоєння та здійснення діяльності.
Одні і ті самі здібності в різних людей мають відмінності за складом, кожному забезпечуючи досягнення успіху. Якості, які утворюють здібності, динамічні. Відсутність одних властивостей нерідко зумовлює посилення інших, навіть їх компенсацію.
На основі кількісної характеристики (рівня розвитку ) виокремлюють:
а) обдарованість - сукупність здібностей, що зумовлюють особливо успішну діяльність людини в певній сфері, яка вирізняє її серед інших людей, котрі опановують чи виконують цю діяльність в аналогічних умовах. Вона пов'язана з особливостями функціональних зв'язків між лівою і правою півкулями;
б) талант - високий рівень здібностей людини до певної діяльності, який виявляється в оригінальності підходів, досягненні найвищих результатів у конкретній сфері. Талант супроводжується вираженою потребою у творчості, корисності іншим. Обдарованих людей багато, а талановитих дуже мало. Талант передбачає велику, творчу, напружену працю. Тільки завдяки їй людина досягає найвищої майстерності;
в) геніальність - найвищий рівень розвитку здібностей, неповторна творчість. Геній володіє кількома талантами, його творчість має для суспільства історичне значення, він відкриває нову епоху у сфері своєї діяльності. Такі люди - рідкість.
Кількісна та якісна характеристика здібностей визначає їх індивідуальну своєрідність та особливості прояву в діяльності, рівень досягнень людини.
59.Класифікація та види здібностей
Види здібностей
Загальні здібності забезпечують успішне виконання різних видів діяльності (таких, які вимагають прояву високорозвиненого інтелекту і напруженої розумової діяльності). Загальні здібності дають можливість успішно навчатись, оскільки спираються на розвинені якості інтелекту - пам'яті, мислення, уваги, уяви, сприймання, виражаються через коефіцієнт інтелекту.
Спеціальні - проявляються в певній сфері діяльності людини - музиці, математиці, малюванні, спорті, техніці тощо.
У однієї людини можливе поєднання як загальних, так і спеціальних видів здібностей.
Прикладами високого рівня розвитку як загальних, так і спеціальних здібностей є Т. Г. Шевченко, М. В. Гоголь, М. В. Ломоносов та ін.
Учбові здібності проявляються як швидке і якісне засвоєння знань, вироблення вмінь, однак не передбачають оригінальності продуктів діяльності.
Творчі - виявляються через створення людиною нестандартних, оригінальних продуктів діяльності.
Для досягнення рівня творчих здібностей людина спочатку виробляє учбові здібності.
Розрізняють також теоретичні й практичні здібності.
Теоретичні - пов'язані з функціонуванням у людини теоретичного, абстрактного мислення. Люди, які володіють цими здібностями, схильні до наукової діяльності.
Практичні здібності передбачають наявність і переважання в діяльності практичного, наочно-дійового мислення. Люди з практичними здібностями віддають перевагу практичним справам у сферах виробництва, торгівлі, підприємницької діяльності тощо.
Кожен вид здібностей може проявлятися як в ранньому, так і в зрілому віці і досягати високого рівня розвитку.
Інша класифікація ділить здібності на 4 групи.
1. Елементарні загальні здібності.
Властиві усім людям, хоча в різній мірі їх вираженості. Вони є основною формою психічного віддзеркалення, проявляються в здатності відчувати, переживати, мислити.
2. Елементарні приватні здібності. Властиві усім людям і свідчать про їх індивідуальність. Музичний слух, критичність розуму, окомір, рішучість і так далі
3. Складні загальні здібності. У тій або іншій мірі властиві усім людям - це здібності до загальнолюдських видів діяльності - до праці, гри, спілкування, вченню і так далі
4. Складні приватні здібності. Їх ще називають професійними. Це педагогічні, математичні і так далі. Здібності до тієї або іншої діяльності.
31
Індивідуальні особливості мислення
Найістотнішими якостями, які виявляють індивідуальні відмінності мислення, є його особливості: самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість.
Самостійність мислення – характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей. Людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи розв’язання пізнавальних та інших проблем.
Самостійність мислення тісно пов’язана з критичністю мислення.
Критичність мислення – виявляється в здатності людини не підпадати під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища або факту, виявляти цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює свої думки, ретельно перевіряє рішення, зважує всі аргументи “за” і “проти”, виявляючи тим самим самокритичне ставлення до своїх дій.
Критичність і самостійність мислення великою мірою залежать від життєвого досвіду людини, багатства та глибини її знань.
Гнучкість мислення – виявляється в умінні людини швидко змінювати свої дії при зміні життєвої ситуації, звільняючись від закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв’язання аналогічних завдань. Гнучкість мислення виявляється в готовності швидко переключатися з одного способу розв’язування завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв’язування, знаходити нові нестандартні способи дій за умов, що змінились, у здатності долати існуючі стереотипи.
Глибина мислення – виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів.
Широта мислення – виявляється в здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності.
Послідовність мислення – виявляється в умінні дотримуватись логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунтуванні.
Швидкість мислення – здатність швидко розібратися в складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення і прийняти його.
Поняття інтелекту
При аналізі мислення та його зв’язку з особистістю використовують поняття інтелект.
Інтелект (від лат. intellectus – розуміння, розум) – сукупність загальних розумових здібностей, які забезпечують успіх у розв’язанні різноманітних задач.
Існують різні тлумачення поняття інтелекту, зокрема його ототожнюють із мисленнєвими операціями, зі стилем і стратегіями розв’язання проблемних ситуацій, зі здатністю до навчання, пізнання, переробки інформації, зі здатністю адаптуватися до обставин.
Факторами розвитку інтелекту є спадковість та вплив навколишнього середовища.
Оцінка розвитку інтелекту людини є непростою проблемою для психології. Адже важко оцінити за однією шкалою здатність до зовсім різних розумових операцій (виконання математичних дій і міркування, просторову орієнтацію і уміння легко висловлювати свої думки тощо).
Великого поширення набуло визначення інтелекту на основі “коефіцієнта інтелектуальності” (IQ).