61. Кількісна та якісна характеристика здібностей.

Здібності можуть мати неоднакову спрямованість, від­повідати різним видам діяльності, тобто мати якісну характеристику. Здібності до кожної діяльності різняться рівнем розвитку. Музичні здібності однієї людини можуть бути глибші і яскравіші, ніж аналогічні здібності іншої. Це зумовлює необхідність їх кількісної характеристики.

Якісна характеристика здібностей дає підстави для висновків, у якій галузі діяльності людині легше проявити себе, досягти успіхів. Здібності - це сукуп­ність якостей, які взаємодоповнюються і зумовлюють успішне освоєння та здійснення діяльності.

Одні і ті самі здібності в різних людей мають відмін­ності за складом, кожному забезпечуючи досягнення успіху. Якості, які утворюють здібності, динамічні. Від­сутність одних властивостей нерідко зумовлює посилен­ня інших, навіть їх компенсацію.

На основі кількісної характеристики (рівня розвит­ку ) виокремлюють:

а) обдарованість - сукупність здібностей, що зумов­люють особливо успішну діяльність людини в певній сфері, яка вирізняє її серед інших людей, котрі опано­вують чи виконують цю діяльність в аналогічних умо­вах. Вона пов'язана з особливостями функціональних зв'язків між лівою і правою півкулями;

б) талант - високий рівень здібностей людини до певної діяльності, який виявляється в оригінальності підходів, досягненні найвищих результатів у конкрет­ній сфері. Талант супроводжується вираженою потре­бою у творчості, корисності іншим. Обдарованих людей багато, а талановитих дуже мало. Талант передбачає велику, творчу, напружену працю. Тільки завдяки їй людина досягає найвищої майстерності;

в) геніальність - найвищий рівень розвитку здібно­стей, неповторна творчість. Геній володіє кількома талантами, його творчість має для суспільства історич­не значення, він відкриває нову епоху у сфері своєї діяльності. Такі люди - рідкість.

Кількісна та якісна характеристика здібностей ви­значає їх індивідуальну своєрідність та особливості прояву в діяльності, рівень досягнень людини.

59.Класифікація та види здібностей

Види здібностей

Загальні здібності забезпечують успішне виконання різних видів діяльності (таких, які вимагають прояву високорозвиненого інтелекту і напруженої розумової діяльності). Загальні здібності дають можливість успішно навчатись, оскільки спираються на розвинені якості інтелекту - пам'яті, мислення, уваги, уяви, сприймання, виражаються через коефіцієнт інтелекту.

Спеціальні - проявляються в певній сфері діяльності людини - музиці, математиці, малюванні, спорті, техніці тощо.

У однієї людини можливе поєднання як загальних, так і спеціальних видів здібностей.

Прикладами високого рівня розвитку як загальних, так і спеціальних здібностей є Т. Г. Шевченко, М. В. Гоголь, М. В. Ломоносов та ін.

Учбові здібності проявляються як швидке і якісне засвоєння знань, вироблення вмінь, однак не передбачають оригінальності продуктів діяльності.

Творчі - виявляються через створення людиною нестандартних, оригінальних продуктів діяльності.

Для досягнення рівня творчих здібностей людина спочатку виробляє учбові здібності.

Розрізняють також теоретичні й практичні здібності.

Теоретичні - пов'язані з функціонуванням у людини теоретичного, абстрактного мислення. Люди, які володіють цими здібностями, схильні до наукової діяльності.

Практичні здібності передбачають наявність і переважання в діяльності практичного, наочно-дійового мислення. Люди з практичними здібностями віддають перевагу практичним справам у сферах виробництва, торгівлі, підприємницької діяльності тощо.

Кожен вид здібностей може проявлятися як в ранньому, так і в зрілому віці і досягати високого рівня розвитку.

Інша класифікація ділить здібності на 4 групи.

1. Елементарні загальні здібності.

Властиві усім людям, хоча в різній мірі їх вираженості. Вони є основною формою психічного віддзеркалення, проявляються в здатності відчувати, переживати, мислити.

2. Елементарні приватні здібності. Властиві усім людям і свідчать про їх індивідуальність. Музичний слух, критичність розуму, окомір, рішучість і так далі

3. Складні загальні здібності. У тій або іншій мірі властиві усім людям - це здібності до загальнолюдських видів діяльності - до праці, гри, спілкування, вченню і так далі

4. Складні приватні здібності. Їх ще називають професійними. Це педагогічні, математичні і так далі. Здібності до тієї або іншої діяльності.

31

Індивідуальні особливості мислення

Найістотнішими якостями, які виявляють індивідуальні відмінності мислення, є його особливості: самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість.

Самостійність мислення – характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей. Людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи розв’язання пізнавальних та інших проблем.

Самостійність мислення тісно пов’язана з критичністю мислення.

Критичність мислення – виявляється в здатності людини не підпадати під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища або факту, виявляти цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює свої думки, ретельно перевіряє рішення, зважує всі аргументи “за” і “проти”, виявляючи тим самим самокритичне ставлення до своїх дій.

Критичність і самостійність мислення великою мірою залежать від життєвого досвіду людини, багатства та глибини її знань.

Гнучкість мислення – виявляється в умінні людини швидко змінювати свої дії при зміні життєвої ситуації, звільняючись від закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв’язання аналогічних завдань. Гнучкість мислення виявляється в готовності швидко переключатися з одного способу розв’язування завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв’язування, знаходити нові нестандартні способи дій за умов, що змінились, у здатності долати існуючі стереотипи.

Глибина мислення – виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів.

Широта мислення – виявляється в здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності.

Послідовність мислення – виявляється в умінні дотримуватись логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунтуванні.

Швидкість мислення – здатність швидко розібратися в складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення і прийняти його.

Поняття інтелекту

При аналізі мислення та його зв’язку з особистістю використовують поняття інтелект.

Інтелект (від лат. intellectus – розуміння, розум) – сукупність загальних розумових здібностей, які забезпечують успіх у розв’язанні різноманітних задач.

Існують різні тлумачення поняття інтелекту, зокрема його ототожнюють із мисленнєвими операціями, зі стилем і стратегіями розв’язання проблемних ситуацій, зі здатністю до навчання, пізнання, переробки інформації, зі здатністю адаптуватися до обставин.

Факторами розвитку інтелекту є спадковість та вплив навколишнього середовища.

Оцінка розвитку інтелекту людини є непростою проблемою для психології. Адже важко оцінити за однією шкалою здатність до зовсім різних розумових операцій (виконання математичних дій і міркування, просторову орієнтацію і уміння легко висловлювати свої думки тощо).

Великого поширення набуло визначення інтелекту на основі “коефіцієнта інтелектуальності” (IQ).