Додаткова література

1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К., 1991.

2. Апанович О. Гетьмани України та кошові отамани Запорозької Січі. – К., 1993.

3. Іван Мазепа. Збірник праць. – К., 1992.

4. Іван Мазепа і Москва. Історичні розвідки і статті. – К., 1994.

5. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини (1760-1830). – К., 1996.

6. Мазепа І. Збірник. – К., 1993.

7. Панашенко В.В. Соціальна еліта Гетьманщини. – К., 1995.

8. Пріцак О. Пилип Орлик, його конституція і бачення проблеми тогочасної України. // Дзвін. – 1990. – №2.

9. Путро Л. Левобережная Украина в составе Российского государства во второй половине ХVІІІ в. – К., 1988.

10. Струкевич О.К. Українська “нація до націоналізму”: пошуки критеріїв ідентичності в Україні – Гетьманщині ХVІІІ ст. // Український історичний журнал. – 1998. – №6.

11. Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку ХVІІІ ст. – К., 1994.

12. Шевчук В. Козацька держава. Етюди до історії українського державотворення. – К., 1995.

13. Толочко П.П. Від Русі до України. – К., 1997.

14. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків Т.3. – К., 1991.

Література до рефератів

1. Апанович О. Гетьмани України та кошові отамани Запорізької Січі. – К., 1993.

2. Володарі гетьманської булави. Історичні портрети. – К., 1995.

3. Гетьмани України. Історичні портрети. – К., 1991.

4. Костомаров Н. Павел Полуботок // Н.Костомаров. Исторические произведения. – К., 1989.

5. Павло Полуботок – український гетьман. – К., 1990.

Методичні рекомендації

Приступаючи до вивчення першогопитання, проаналізуйте політичне становище та адміністративно-територіальний устрій українських земель останньої чверті ХVІІ – першої чверті ХVІІІ ст. Особливу увагу зверніть на статус Гетьманщини у складі Російської держави, який визначався Коломацькими статтями 1687 року. У цьому контексті важливо показати посилення серед козацької старшини незадоволення політикою царизму щодо України та прагнення її вийти з-під влади царя і забезпечити незалежність Гетьманщини. Виразником інтересів козацької старшини був гетьман Іван Мазепа. Проаналізуйте особливості його внутрішньої та зовнішньої політики, взаємини з Петром І та Карлом ХІІ, з’ясуйте справжні мотиви його прошведської орієнтації і укладення україно-шведського договору. При відповіді студенту необхідно спиратися на історичні джерела та найновіші дослідження української історіографії. Розгляньте різні позиції дослідників в оцінці гетьмана І.Мазепи. У чому полягали причини невдачі його планів щодо консолідації українських земель і здобуття Україною державної незалежності.

Відповідаючи на другепитання, студент повинен висвітлити діяльність в еміграції гетьмана Пилипа Орлика, особливу увагу необхідно звернути на укладену угоду між ним, старшиною і запорожцями, що отримала назву “Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького”, згодом названа “Конституція П.Орлика”. Розкрити характер та головний зміст цієї видатної пам’ятки суспільно-політичної думки ХVІІІ ст., визначити її особливості. Зауважимо, що П.Орлик увійшов в історію як гетьман, який відкрито домагався створення Української держави. Його уряд намагався створити антиросійську коаліцію держав. Але ці намагання виявилися марними – європейські держави не бажали воювати за Україну.

У третьомупитанні студент має охарактеризувати особливості посилення гніту та репресій царизму після невдачі планів гетьмана І.Мазепи відновити незалежність козацької України. Потрібно вказати заходи Петра І щодо ліквідації автономного устрою України. Слід охарактеризувати основні риси діяльності гетьмана Івана Скоропадського, який не зміг у складній внутрішньополітичній ситуації розширити автономію Гетьманщини. Говорячи про діяльність Першої Малоросійської колегії, наголосити про її антиукраїнську сутність, зауважити, що козацька старшина на чолі з наказним гетьманом Павлом Полуботком не могла перешкодити діяльності цього політичного органу.

При відповіді на четвертепитання слід зауважити наступне. Після смерті Петра І (1725 р.) російські імператори намагалися обмежити українське самоврядування. Але із зміною імператорів і міжнародної ситуації політика “залізної руки” щодо України інколи дещо пом’якшувалася. Зокрема, це стосується діяльності Данила Апостола, коли було відновлено посаду гетьмана. Студенту потрібно вказати основні напрями його внутрішньої політики на поліпшення добробуту українського населення, охарактеризувати економічні реформи гетьмана. Зауважимо, що в цілому за гетьманування Д.Апостола внутрішнє життя України стабілізувалося, прості люди відчули себе захищенішими від зловживань властей і багатих землевласників. Однак ситуація змінюється після смерті Д.Апостола, коли правив гетьманський уряд. На конкретних прикладах покажіть її механізм діяльності та розкрийте антиукраїнську політику цього органу російської адміністрації на Гетьманщині.

П’ятепитання логічно продовжує два попередні; відповідаючи на нього, необхідно показати поступову ліквідацію української автономії. Висвітлюючи політичне становище Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст., слід насамперед студенту виділити особливості правління останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Його діяльність доцільно розглядати в контексті імперської політики Російської держави щодо України. Особливу увагу зверніть на причини остаточної ліквідації російським самодержавством автономії Гетьманщини, її суспільно-політичних інститутів, етнічних рис, реорганізації й уніфікації адміністративної та військової систем. На конкретних прикладах покажіть вкрай негативні для України наслідки діяльності Другої Малоросійської колегії, що призвело до остаточної ліквідації останніх завоювань українського народу періоду Визвольної війни. Окремо треба сказати про ліквідацію Запорізької Січі. Цей захід російського царизму був спрямований на зміцнення абсолютизму. Це одна із ланок репресивних кроків царизму, спрямованих на ліквідацію особливостей самоврядування та на придушення народно-визвольних рухів в Україні. Також варто додати і про ліквідацію козацьких полків та про запровадження кріпосного права на Україні.