2.Кримінальні процесуальні відносини.

Кримінально-процесуальні правовідносини - це відносини, що врегульовані нормами кримінально-процесуального законодавства, котрі виникають, розвиваються та припиняються у сфері кримінального судочинства, у межах яких, за допомогою державних органів та їх посадових осіб, котрі наділені правом провадження у кримінальних справах, реалізуються процесуальні права суб´єктів, які залучаються чи допускаються до кримінального судочинства, і захищаються їхні матеріально-правові, процесуальні та інші законні інтереси, а також реалізуються повноваження цих органів та їх посадових осіб.

Кримінально-процесуальні відносини мають свою специфіку. Вони пов´язані зі злочином, з його ознаками, можуть бути реалізовані лише через діяльність суб´єктів, які провадять досудове розслідування і здійснюють правосуддя. 

Враховуючи публічно-правове начало, властиве кримінальному судочинству, слід зазначити: специфічною особливістю кримінально-процесуальних правовідносин є участь у них представника державної влади, наділеного владними повноваженнями.

Кримінально-процесуальні відносини виникають лише після одержання правоохоронними органами інформації про вчинений чи нібито вчинений злочин. Кримінально-процесуальні правовідносини в основному вичерпують себе з установленням кримінально-правового відношення й прийняттям рішення про застосування (чи незастосування) кримінальної відповідальності. Закінчення функціонування кримінально-процесуальних відносин, у зв´язку з набранням обвинувальним вироком законної сили, створює юридичний факт для реалізації встановлених кримінально-правових відносин. Це не виключає виникнення знову кримінально-процесуальних відносин і після набрання вироком законної сили у стадіях виконання вироку, перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.

Юридичним фактом, що тягне виникнення кримінально-процесуальних відносин, є наявність приводу до порушення кримінальної справи, тобто той чи інший вид інформації про злочин, що вчинений або що готується .

Таким чином, кримінально-процесуальні відносини - врегульо­вані законом суспільні відносини, що виникають і розвиваються у зв'язку з розслідуванням та судовим розглядом кримінальних справ.

Особливості кримінально-процесуальних відносин:

1.      Вони існують тільки у формі правовідносин;

2.      Органічно пов'язані з кримінально-правовими відносинами;

3.      Виникають, розвиваються, змінюються та закінчуються в нерозривному зв'язку з кримінально-процесуальною діяль­ністю;

4.      Характеризуються особливим колом суб'єктів.

Елементами кримінально-процесуальних правовідносин є:

-          суб'єкти - всі учасники кримінально-процесуальної діяль­ності, тобто державні органи і посадові особи, які здійсню­ють свої повноваження із розслідування та судового розгля­ду кримінальних справ, а також громадяни, юридичні особи, їхні представники, чиї інтереси порушує вчинений злочин, або на яких поширюється кримінально-процесуальна діяльність;

-          об'єкт - поведінка суб'єктів кримінального процесу, тобто все те, з приводу чого виникли та існують правовідносини;

-          процесуальні права і процесуальні обов'язки суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності.  Як вказувалося, суб'єктами кримінально-процесуальних відносин є державні органи та посадові особи, які здійснюють свої повноважен­ня по розслідуванню та судовому розгляду кримінальних справ, а також громадяни, юридичні особи, громадські організації, їхні представни­ки, чиї інтереси порушує вчинений злочин або на яких поширюється кримінально-процесуальна діяльність.

Об'єкт кримінально-процесуальних правовідносин — це все те, з приводу чого дані відносини виникли й існують, головним чином очі­куваний результат поведінки учасників кожного конкретного право-відношення. Коло можливих об'єктів кримінально-процесуальних відносин широке. Таким об'єктом може бути проведення дій (явка об­винуваченого до слідчого за викликом, дача показань на допиті), або певна поведінка (неперешкоджання встановленню істини у ході слід­ства з боку обвинуваченого), або ті чи інші матеріальні речі (при віді­бранні під час обшуку цінностей з метою подальшої їхньої конфіскації або відшкодування матеріальних збитків чи при вилученні предмета як речового доказу) тощо. Будь-які процесуальні правовідносини мають свою мету, свій об'єкт.

Юридичними фактами, що спричиняють виникнення, зміни та припинення кримінально-процесуальних відносин, найчастіше є про­цесуальні дії, рідше — події (наприклад, скінчення строку давності), але щоразу у зв'язку з певними діями. На відміну від інших правовід­носин, юридичними фактами завжди виступають тільки складні фак­тичні сукупності, тобто визначені законодавством сукупності тих чи інших дій (утримання від них) та подій.