2.3 Методика застосування ігор на уроках природознавства

Для з'ясування впливу ігор і ігрових ситуацій на якість знань учнів

розроблена конкретна методика використання ігор в навчальному процесі. приклади уроків природознавства. Цю гру можна використовувати в різних вікових групах (у рамках початкової школи), створюючи реальні умови підвищення ефективності роботи учителів початкових класів і зручності молодшим школярам для сприйняття необхідного дидактичного матеріалу.

Сюжетно-ролева гра-подорож розвиваючого характеру, містить план подорожі у рамках уроку узагальнення по природознавству.

I тема: «Гра-подорож «По Зимовій Країні», спланована відповідно до теми «Зима». Зміни в живій і неживій природі».

Обладнання: Плакат-карта Зимової Країни, плакат для гри «Фотоочі», ребус, жетони, набори листівок: «Птахи», «Пташиний двір», «Кішки».

Мета: дати молодшим школярам основи екологічних знань, розвивати почуття відповідальності і дбайливого відношення до природи, навколишнього світу, дійсності в цілому. Поставити дитину в ситуацію самостійного пошуку правильних рішень в цій ситуації.

Короткий опис.

Хлопці отримують лист від Сороки-Білобоки і Лісовичка з проханням про допомогу, який визначає необхідність і важливість майбутньої подорожі. Лист знайомить хлопців з героїнею гри - Зимовою Країною і її супротивником - Сніговою Королевою, чари якої треба здолати.

У грі беруть участь три команди, які здійснюють подорож по Зимовій Країні, поспішають на допомогу до Лісовичка і Сороки-Білобоки, які, б'ючись з Сніговою Королевою, жадають звільнити Красуню Весну, подорожуючи відповідно до вказівок на карті і маршрутних листах, учні виконують завдання Снігової Королеви. У цьому їм допомагають знання по предмету, уміння логічно мислити, самостійні спостереження за природою, кмітливість, винахідливість.

Поетапний опис.

Підготовчий етап полягав в систематизації знань, отриманих на попередніх уроках.

Ігрова дія:

Перша станція на шляху «В гостях у непогоди»:

а) перерахуйте зміни в неживій природі з приходом зими. Визначите ваші уявлення про неживу природу.

б) змалюйте характер нинішньої зими:

температура повітря

опади

як часто дули вітри.

в) В чому основні відмінності зимової погоди від осінньої?

Друга станція «Сніг і лід»:

а) Загадка: «Білий, та не цукор

Ніг немає, та йде».

Яким буває сніг взимку?

(Сніг білого кольору, непрозорий, рихлий, сипкий, під дією тепла перетворюється на воду.)

б) Назвіть, в яких станах буває сніг?

(Поземка - сніг лежить на землі, порошить - перший випавший сніг, крупка - невеликий сніг у вигляді крупок, паморозь - білий пухнастий сніг, пластівці - зрощені зливки, єдині шматочки снігу.)

в) Де можна бачити лід взимку? Який він?

(Безбарвний, прозорий, крихкий, під дією тепла перетворюється на воду.)

Третя перешкода - гра «Фотоочі»:

а) Сфотографуйте очима якомога більше снігових слів і запам'ятаєте:

Сніг Порошить Іній

Сніговик Крупка Пластівці

Поземка Сніжинка Замет

Снігурі Заморозь Сніжок

Яке слово тут не снігове? Чому?

б) «Зимовий ліс»

Як змінилися дерева з приходом зими?

Хто працює в лісі?

Яку роль грає сніг в житті рослин? Як зимують журавлина, суниця, пшениця, посаджена восени?

Привал «Пташиний»:

Відгадайте загадки: Верещунья білобока

А звуть її. (сорока)

Маленький хлопчисько

У сірій свитці

По двору плигає

Крихітки збирає. (горобець)

Знайди птаха. Робота з набором листівок.

Здолавши перешкоду, ми прийшли до замку Снігової Королеви. Залишилося розгадати ребус, дізнатися, кого заточила у своєму замку Королева.

(Весна)

Сорока-Білобока і Лісовичок завершують вдалу подорож своєю вдячністю.

Другий варіант уроку, який спрямований на розвиток сприйняття у дітей.

II тема: «Весна в житті рослин і тварин».

Мета: Спостереження за тваринами або рослинами. Спостереження за погодою і порою року. Навчити дитину бачити різні сторони тварин і рослин: пізнавальні і естетичні, моральні. Естетичне сприйняття спрямоване на поетичні порівняння, колірні поєднання, химерні форми, контрастні розміри, красу загального вигляду і деталей, почуття, які вони викликають, різноманітність рухів і поз у тварин, їх почуття. Моральне сприйняття припускає співчуття, прагнення захистити, допомогти, бачити стосунки між тваринами. Пізнавальне сприйняття спрямоване на виділення форми із структурою предмета, його частин, їх особливостей (форми, кольору, якості, поверхні, розміру, розташування, пропорції, температури, кольори), спосіб життя, звички, місцевість зростання рослин і мешкання тварин.

При спостереженні за погодою в різний час року потрібно приділяти увага небу, осіданням, зміні забарвлення навколишньої місцевості, зміні настрою у людей, їх діяльності, зміні у рослинному і тваринному світі. Тут важливо показати взаємозв'язок усіх змін, щоб сформувати цілісний образ явища. Для цього можна використовувати поетичні порівняння, вірші, ілюстрації, дати можливість фізично відчути ці зміни і природні дії, показати способи їх зображення в малюнках, підбирати кольори, характерні для природних змін.

Головне завдання - закріпити за кожним новим поняттям (словом, назвою) зорові образи, увесь комплекс інших відчуттів (запаху, звуків, температури та ін.), а також настроїв і активної діяльності, естетичне сприйняття і знання про особливості цих явищ.

Розкажи про цих тварин.

(Дані малюнки - вовка, лисиці, зайця)

Як називаються ці тварини? Де вони живуть? Опиши їх зовнішній вигляд. Які вони по характеру і звичкам? Що ти ще знаєш? По ходу бесіди з дитиною додаємо їй нову інформацію, допомагаючи послідовно і деталньо відповідати на наші питання. Додатково читаємо розповіді про цих тварин, знайомимо дитину з невідомими їй тваринами. При описі порівнюємо їх з іншими тваринами.

Вгадай, про яку тварину тут говориться:

руда, з довгим пухнастим хвостом, живе в лісі в норі;

довгі вуха, стрибає, короткий хвіст, спить під ялиночкою і в ямках;

довбає дерево довгим носом, в червоній шапочці;

у нього є свій шланг, з якого він обливається, коли жарко, і є два віяла, якими він махає. Він великий і розумний;

зелений, живе біля річки, схожий на колоду. У нього велика паща і гострі зуби.

Потім дитина сама загадує іншим дітям такі ж загадки про інших тварин.

Вгадай, про яку пору року тут говориться:

Сніг тепер уже не той - Хмари біжать швидше

Потемнів він в полі, Небо стало вище

На озерах репнув лід, Зацвірінькав горобець

Ніби розкололи. Веселіше на даху.

(С. Маршак)

Вгадай, про яку пташку я розповім:

Ми даємо 4 картинки із зображеними на них птахами (зозуля, дятел, ластівка, синиця), дитина подумки вибирає птаха і розповідає усе, що про неї знає, описує її, інша дитина повинна вгадати, про якого птаха йде мова. Потім те ж саме виконує інша дитина і так далі.

Вгадай, яка це погода:

гримить грім, виблискує блискавка;

з неба ллється вода;

з неба падає біла і холодна вата;

усі гуляють, загорають;

дощика немає, стало сумно, усі фарби потьмяніли.

Що ще буває в таку погоду? Намалюй погоду.

ВИСНОВОК

Дослідження проблеми використання ігор та цікавого матеріалу на уроках природознавства показало, що ігри можна розглядати як засіб реалізації цікавості в навчанні. У історії становлення і розвитку початкової природничонаукової освіти проблема цікавості навчання пройшла своєрідну еволюцію від введення в підручники яскравих картинок, живих цікавих описів об'єктів природи до розробки і включення в навчальний процес цілого комплексу цікавих матеріалів, у тому числі і ігор.

Ретроспективний аналіз літератури про застосування ігор в навчальному процесі показав, що гра як засіб цікавості навчання отримала широке визнання. До теперішнього часу досить серйозно обгрунтована дидактична і психологічна значущість ігор.

Дослідження вікових і психічних особливостей дитини показало, що застосування ігор в навчальному процесі відповідає психології сприйняття дитиною навколишнього світу.

У сучасній теорії і практиці також приділяється увага грі. Проте проблема як і раніше зберігається, оскільки відсутні посібники з системним описом змісту ігор і детальна методика їх використання в навчальному процесі.

До теперішнього часу гра отримала серйозне психологічне і дидактичне обгрунтування як важливий вид діяльності дитини, сприяючий розвитку її особових якостей і виконуючий важливу функцію поступового переходу дитини від гри до учбової діяльності.

Проте в практиці навчання природознавству немає системи застосування ігор. Переважно, ігрові матеріали вчителі складають самі або підбирають з різних джерел. Недостатньо розроблена і методика використання ігор на уроках.

До теперішнього часу не вирішено питання статусу гри: йде суперечка - чи відносити її до форм або методів навчання. Ми визначили для себе і дотримуємося думки, що гра - це форма організації навчальної діяльності учнів, в якій джерелом знань може бути слово (словесні методи), наочність (наочні методи), практичні дії, переважне моделювання життєвих ситуацій (практичні методи).

Ігри легко включаються у вже розроблену методику викладання природознавства. Вони вводять дитину у світ людських дій і стосунків, тим самим закріплюючи норми спілкування в колективі, сприяють розвитку особистості, основ її теоретичного мислення, творчості як основи особистості молодшого школяра; збагачують знання; формують необхідні уміння.

Багатопланові ігри повчального і виховного характеру дозволяють зробити ефективнішим процес навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

У педагогіці і методиці навчання немає єдиної думки про те, що таке гра: метод або форма. Проте має місце безперечне твердження, що гра - це активна діяльність того, що грає.

У навчальному процесі на початковому етапі навчання гра займає значне місце. Основне її призначення - переведення дитини з ігрової діяльності в навчальну.

Різноманітні ігри легко вписуються в звичайну методику уроку, роблять його різноманітнішим і результативнішим.

Добираючи ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має пам'ятати, що процес створення гри містить ряд станів:

а) вибір теми гри;

б) визначення мети й завдань гри;

в) підготовка і проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків).

Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:

а) ігри мають відповідати навчальній програмі;

б) ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;

в) відповідність гри віковим особливостям учнів;

г) різноманітність ігор;

д) залучення до ігор учнів усього класу.

Тому одним з основних завдань вчителя є правильна організація навчальної діяльності учнів, спрямована на розвиток самостійності мислення. Що ж слід вважати справжньою навчальною діяльністю? По-перше, вона має містити всі компоненти поняття діяльності (За А.Н. Леонтьєвим це потреби, мотиви, цілі, умови і засоби їх досягнення, дії та операції). По-друге, ці компоненти мають специфічний предметний зміст, що відрізняє його від будь-якої іншої діяльності (наприклад ігрової). По-третє, у навчальній діяльності має бути присутній творчий або перетворювальний компонент. Роль вчителя полягає в умілій організації навчальної діяльності, відборі методів, що сприяють свідомому засвоєнню матеріалу. Засвоєння буває й несвідоме (частіше під час гри). Учіння може бути механічним, зазубрюванням. Навчальна ж діяльність здійснюється лише тоді, коли процеси засвоєння і уміння відбуваються у формі свідомого перетворення матеріалу, самостійного оперування ним і нарешті, філософія сучасної освіти спирається на принцип педагогічного діалогу в здобутті учнем навчальної інформації. Діалогова природа наукового пізнання відома за часів Платона, не втратила своєї актуальності й нині. Словесні методи, в основі яких лежить діалогова або суб'єкт-суб'єктна взаємодія (бесіда, дискусія тощо), де вчителю відводиться роль рівноправного з учнем партнера, одна з основ технології навчання. Філософський принцип діалогу має діяти від між «ти» і «я» до концепції діалогу між основними типами культур.

Тому завдання школи і вчителя - виховувати в учнів культуру діалогу, спілкування - толерантність, солідарність, сприйняття та плюралізм, симпатії, вміння цивілізовано відстоювати свої позиції і знаходити консенсус, виховувати екологічну культуру в спілкуванні з природою. В оволодінні методами діалогу в широкому розумінні прикладом для учнів має бути вчитель.

Аналіз експериментальних матеріалів показав, що гра активізує діяльність учнів, сприяє розвитку його особових якостей.

Висловлені вище положення є результатом аналізу нашого дослідно-експериментального навчання. Таким чином, підтвердилася гіпотеза, висловлена на початку дослідження.

Список використаних джерел

1. Аквилева Г.Н. Натуральные средства обучения и методика работы с ними // Начальная школа. - 2000. - №2. - С. 91-94.

2. Алексюк А.М. Взаємодія форм організації і методів навчання // Рад. школа. - 1983. - №7. - С. 8-15.

3. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - 2-ге видання. - К.: Веселка, 1998.-с. 334

4. Балаєва Н.І. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках у початкових класах // Педагогіка і психологія. - 2004. - №278. - С. 8-10.

5. Бахарева А.С. Игра на уроках природоведения: Метод. пособие. - Шадринск: изд. Шадринского пединститута, 1996, с. 27

6. Бєляєв О.М. Сучасний урок природознавства. - К.: Наука, 1999.

7. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Навч.-метод. посіб. для вчителів початкових класів. - К.: ІЗМН, 1997.

8. Білецька О.І..Лоджук Н.Р. Розробки уроків з курсу «Я і Україна.Я і природа» - Тернопіль:Підручники і посібники. 2006. -144 с.

9. Большакова І. Зробити працю школяра джерелом розумового задоволення і духовної радості // Початкова школа. - 2004. - №12. - С. 3-5.

10. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Початкова школа, 1999. - №8. - С. 53-56.

11. Викладання довкілля в 3-4 класі. Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс «Довкілля» - Полтава: ПОІПОПП, 1999. - 80 с.

12. Вікова психологія /За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. Школа, 1976. - 272 с.

13. Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Вид. центр «Академія», 2001. - 576 с.

14. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. - Союз Санкт-Петербург, 1997

15. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка. - Вопросы к психологии, №6 1966

16. Герасимов В.П. Весенняя зоологическая экскурсия // Начальная школа. - 1981. - №5. - С. 33-37.

17. Герасимов В.П. Зимние экскурсии в природу // Начальная школа. - 1981. - №2. - С. 35-36.

18. Гончаренко С. Ващенко Л., Коваль Н. Державні стандарти початкової ланки освіти. Природознавство. // Початкова школа. - 1997 р. - №7. - 14-16 с.

19. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: «Просвещение», 1984. - С. 212.

20. Громик Є. Гра - найсерйозніша справа // Початкова школа, 1999. - №7. - С. 41-43.

21. Грущинська І. Спостереження за весняними змінами в житті рослин // Початкова освіта. - 2001. - №16. - С. 4-5.

22. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. - М.: Педагогика, 1986

23. Державна національна програма «Освіта» Україна ХХІ ст. - К.: Райдуга, 1994. - С. 12.

24. Дерим-Оглу Е.Н., Томилина Н.Г. Материалы к проведению экскурсии в смешанный лес // Начальная школа. - 1990. - №5. - С. 28-34

25. Дубровина И.В., Прихожан А.М., Зацепин В.В. Возростная и педагогическая психология. Хрестоматия. М.: «Академия», 1998.

26. Замашкіна О.Я.А. Каменський про розвиток дитячої особистості // Початкова школа. - 2000. - №3. - С. 47-50.

27. Зуев В.Ф. Избр. педагогич. труды. - М.: изд. АПМРСФСР, 1953, с. 56

28. Игры и загадки на уроках природоведения: Метод. пособие. - С.-Пб., 1995

29. Исаева Е.В. Роль наблюдений за животными и растениями при изучении родной природы младшими школьниками / Е.В. Исаева // Начальная школа. - 1994. - №1. - С. 38-41.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Теоретичні основи застосування ігор в процесі вивчення природознавства.

1.1. Розвиток і становлення природознавства.

1.2 Психолого-педагогічні основи застосування ігор, як засобів навчання.

1.3 Стан проблеми в сучасній теорії і практиці.

2. Методика застосування ігрових прийомів та цікавого матеріалу на уроках природознавства у початкових классах.

2.1 Гра як форма організаційної діяльності учнів.

2.2 Значення природознавчих ігор в розвитку учнів.

2.3 Методика застосування ігор на уроках природознавства

ВИСНОВОК

Додатки

Додаток ( А)