Висновки
Ліси Карпат виконують важливу захисну і водоохоронну роль, тому при проведенні рубок догляду не слід допускати значних проріджень. Інтенсивність цих рубок у гірських умовах тісно пов'язана з призначенням лісонасаджень і характером їх захисної ролі. Так, на ґрунтозахисних ділянках та осипах для попередження ерозії ґрунтів необхідно залишати при рубках догляду підлісок, а на крутих кам'янистих схилах окремі дерева вирубувати тільки після їх відмирання. У приполонинних лісах, а також у насадженнях по берегах рік рубки догляду повинні мати санітарний характер. У заборонних водоохоронних зонах слід проводити весь комплекс рубок догляду, за винятком осипів та обвалів. В умовах особливого захисного режиму доцільні помірні за інтенсивністю рубки догляду. Для вирощування високопродуктивних і стійких проти вітру насаджень із переважанням смереки потрібно здійснювати освітлення та прочистки високої (зберігаючи, однак, домішку цінних листяних порід), проріджування - середньої, а прохідні рубки -незначної інтенсивності.
Відновлення
гірських лісів, підвищення їх продуктивності
слід здійснювати шляхом залісення не
вкритих лісом площ; реконструкції
хвойних монокультур та насаджень,
пошкоджених вітровалами, буреломами,
сніголомами; залісення непридатних для
сільськогосподарського користування
земель. При створенні біологічно стійких
змішаних деревостанів із технічно
цінних і швидкорослих порід необхідно
враховувати міжвидові взаємозв'язки
деревних порід у насадженнях і їх
відповідність конкретним лісорослинним
умовам.
На зрубах, де збереглася значна кількість
смереки природного відновлення, доцільно
створювати часткові
Для
збереження високогірних охоронних
лісів та криволісся, посилення їх
водорегулювальних, ґрунтозахисних і
протиерозійних властивостей необхідно
заборонити випас худоби в приполонинних
лісах; збільшити ширину смуг охоронних
припо-лонинних лісів до 500 м, а у селе-
та лавинонебезпечних басейнах і на