11.Види та функції інвестиційного договору.

О.К. Вишняков інвестиційні договори поділяє на дві групи:

- договори (угоди) про створення юридичної особи або про па­йову участь у підприємстві чи неприбутковій організації;

- договори (угоди) без створення юридичної особи. Серед них виділяються договори про спільну інвестиційну діяльність та інвестиційні договори, які не пов'язані зі спільною діяль­ністю[6] .

Більш докладна класифікація інвестиційних договорів проведена О.М. Вінник[7]. За кількістю сторін інвестиційного договору розрізняють двосторонні та багатосторонні договори.

За критерієм ошатності розрізняються:

- статні інвестиційні договори, які мають місце за умови, якщо інвестиції здійснюються з метою отримання прибутку, однак цей прибуток може не залежати безпосередньо від результа­тів дій контрагентів (як це має місце при здійсненні спільної підприємницької діяльності, коли інвестор отримує зустріч не матеріальне задоволення не безпосередньо від свого парт­нера, а від здійснення інвестицій);

- безоплатні інвестиційні договори, які мають місце за умови, якщо досягається певний соціальний ефект; наприклад, буді­вництво та облаштування приміщень для відпочинку пра­цівників шдприємства-інвестора.

За часом виконання розрізняються:

- інвестиційні договори з одноразовим виконанням, які перед­бачають їх виконання шляхом здійснення однієї дії протя­гом короткого проміжку часу;

- інвестиційні договори з тривалим виконанням, які передба­чають їх виконання протягом тривалого часу[8].

За економічним змістом та юридичними ознаками розрізня­ються такі види інвестиційних договорів:

- договори про передання майна у власність, повне господарсь­ке відання або оперативне управління з метою здійснення інвестиційної діяльності;

- договори про передання майна в користування з метою здій­снення інвестицій;

- договори про передання майнових прав;

- договори про спільну підприємницьку діяльність;

- договори про виробничу кооперацію;

- договори, спрямовані на придбання майна у власність або майнових прав з метою інвестиційної діяльності;

- договори про придбання (передачу) прав на використання ін­телектуальної власності з метою інвестиційної діяльності;

- договори на придбання майна в користування з метою інвес­тиційної діяльності;

- договори про придбання (передачу) цінних паперів та інших корпоративних прав;

- договори підряду на виконання проектно-пошукових, будіве­льних та пов'язаних з ними робіт;

- договори концесії;

- договори про розподіл продукції[9].

До ризикованих належать договори, які відрізняються тим, що за метою та наміром кінцевий результат договору, матеріальна його цінність поставлені в залежність від невідомої, випадкової або ймовірної події1. Але, враховуючи те що в інвестиційному договорі існує розрив у часі між моментом укладення договору та моментом його виконання, тобто досягненням його мети, а також характер самої мети, пов'язаної в основному з отриманням прибутку, то такий договір, на думку О. Сімсон, слід віднести до ризикового[10]. Залежно від того, хто виступає інвестором, виділяються інвести­ційні договори на державне інвестування, іноземне інвестування та інвестування національним суб'єктом.

За матеріальним об'єктом (видом інвестиції) інвестиційні договори поділяються

- договори на інвестування майна, що належить інвестору на праві власності;

- договори на інвестування майнових прав;

- договори на інвестування прав інтелектуальної власності.

За об'єктом, або формою, інвестування, якій вони відповідають, виділяються інвестиційні договори, спрямовані на:

- придбання у власність рухомого і нерухомого майна з метою здійснення підприємницької діяльності;

- інвестиційні договори, спрямовані на придбання інших май­нових прав - корпоративних, прав на користування землею та природними ресурсами, права інтелектуальної власності тощо;

- заснування юридичної особи для реалізації інвестицій з ме­тою отримання прибутку.

Залежно від ступеня ризику розрізняють:

- інвестиційні договори з середнім ступенем ризику;

- інвестиційні договори з високим ступенем ризику;

- інвестиційні договори авантюрні (спекулятивні) щодо купів­лі акцій.

За напрямом інвестиційної діяльності виділяються:

- галузеві інвестиційні договори;

- регіональні інвестиційні договори;

- мегаполісні (спеціальні) інвестиційні договори (у вільні еко­номічні зони та зони зі спеціальним режимом інвестицій­ної діяльності) .

Функції інвестиційного договору - це передбачені або санкціоновані законом регулятивні властивості його якюридичного акту, завдяки яким урегульовуються відповідні ін­вестиційні відносини. Інвестиційному договору властиві такі функції:

- регулятивна, яка полягає у врегулюванні відносин між сто­ронами інвестиційних правовідносин, враховуючи специфіку відносин контрагентів - учасників інвестиційної діяльності в межах закону, а якщо останній не регулює певні умови чи порядок здійснення інвестиційної діяльності, то й доповнює прогалини закону. Наприклад, щодо конкретного розміру санкцій за порушення умов інвестиційного договору, якщо такі санкції не передбачені законом;

- координаційна, яка полягає в тому, що сторони інвестиційно­го договору розробляють умови цього договору шляхом по­годження між собою його положень;

- планування, яка полягає в тому, що за допомогою цих догово­рів інвестор та інші учасники інвестиційної діяльності пла­нують свою діяльність на певний проміжок часу (час підго­товки та виконання договірних зобов'язань);

- контрольна, яка полягає в тому, що за допомогою інвестицій ного договору здійснюється контроль за ефективністю діяль­ності його учасників;

- інформаційна, яка полягає в тому, що договір містить інформа­цію про правовий стан сторін договору, необхідну сторонам, а в певних випадках - юрисдикційним органам і третім особам;

- охоронна, яка полягає в тому, що сама наявність договору в передбаченій законом формі, зафіксовані в ньому права і обо­в'язки сторін, а також санкції за невиконання (неналежне виконання) останніх дозволяють здійснити в судовому по рядку захист прав та законних інтересів сторін у випадку порушення однією зі сторін своїх договірних зобов'язань.

Інвестиційному договору притаманна також і специфічна функція - опосередкування відносин, що складаються між інве­сторами та іншими учасниками інвестиційної діяльності і спря­мовані на здійснення інвестицій.