1. Поняття версії та її види.

Пізнання – це діяльність, метою якої є отримання істинного знання про будь-який об’єкт. Розслідування злочинів має пізнавальний характер. Його специфіка полягає у тому, що пізнання у сфері людської діяльності здійснюється у формі доказування.

Збирання доказів здійснюється через проведення слідчих дій, а дослідження і оцінка доказів полягають у з’ясуванні змісту, відомостей про факти, перевірку цих відомостей, встановлення їх вірогідності.

Своєрідність процесу пізнання при розслідуванні злочинів полягає насамперед у тому, що предметом його є суспільно небезпечні і протиправні вчинки, а їх дослідження у більшості випадків ускладнюється відсутністю повної картини вчинення злочину. У розпорядженні слідчого є тільки окремі сліди, аналізуючи які він повинен відновити картині події у всій її складності. Розумова і процесуальна діяльність слідчого відбувається в умовах, коли не відомі природні причинні зв’язки, знищені або замасковані сліди, зв’язок між речами і подіями нерідко постає у перекрученому вигляді, сутність явищ у деяких випадках є викривленою. Це й визначає характер пізнавальної діяльності слідчого, яка спрямована на встановлення істини у справі, тобто з’ясування усіх обставин злочинної події.

Встановлення об’єктивної істини відбувається шляхом побудови слідчих версій різного роду і значущості. Однією із форм пізнання невідомого є гіпотеза. За своєю природою версії є різновидом гіпотез. На відміну від наукових гіпотез версії не мають на меті створення наукових теорій, а їх перевірка здійснюється у термін, встановлений для розслідування.

Версія – це обґрунтоване припущення про наявність і обставини розслідуваної події, про дії конкретних осіб і наявність у цих діях складу певного злочину.

Пізнавальна функція версії полягає: а) у систематизації доказового матеріалу; б) його аналізі; в) обґрунтованому висуненні припущення, яке визначає найбільш швидкий і ефективний шлях встановлення істини.

Методами побудови версій є їх логічні основи – індуктивний метод, дедуктивний і метод аналогії. Побудова слідчих версій проходить такі етапи:

- аналіз фактичного матеріалу;

- висловлення припущення (саме версії);

- виведення наслідків версії;

- перевірка виведених наслідків (у цьому разі підтверджується або спростовується слідча версія).

Розглянемо етапи формування версій на прикладі з слідчої практики. До прокуратури надійшло повідомлення про те, що на окраїні міста знайдено труп жінки. В результаті огляду місця події було встановлено: напівзанурений у яму з водою труп молодої жінки, сліди тачки, які не доходять до ями і обриваються за два метри від неї. Інших слідів не виявлено. При огляді трупа поза і стан одягу привели слідчого до думки про те, що мало місце зґвалтування. Проте це припущення відпало при судово-медичному дослідженні трупа, у процесі якого експерт встановив, що потерпіла перебувала на восьмому місяці вагітності і була спроба перервати вагітність шляхом механічного втручання. В результаті судово-медичного дослідження слідчий одержав певну сукупність фактів, які дозволили зробити деякі висновки. На цей час була з’ясована особа потерпілої і встановлено, що вона була незаміжня, тяжілася свою вагітністю і неодноразово висловлювала бажання звернутися до послуг “тітки Ганни”.

Аналізуючи ці дані, слідчий висунув версію: під час проведення аборту сталася смерть і особа, яка вчинила злочин, бажаючи приховати скоєне, вивезла труп до місця, де його було виявлено. Після того я слідчий висунув таку версію, він став теоретично виводити з неї необхідні наслідки. До них належали такі:

1. місцем проведення аборту була квартира “тітки Ганни”;

2. у квартирі можуть бути виявлені сліди злочину і речі потерпілої;

3. у “тітки Ганни” повинна бути тачка, на якій тіло потерпілої було перевезено до місця його виявлення;

4. до злочину причетні інші особи, які допомагали “тітці Ганні” у транспортуванні тіла.

Перевірка названих наслідків проведенням слідчих дій -, а саме огляду і обшуку будинку, проведенням експертиз, підтвердила правильність висунутої версії.

Які види криміналістичних версій?

Класифікація версій має велике значення, оскільки допомагає більш повно зрозуміти функції їх окремих різновидів, упорядкувати процес розслідування злочинів. Вони можуть бути класифіковані за такимипідставами:

1) за сферою використання версії поділяються наслідчі, оперативно-розшукові, судові та експертні. Ці версії, як правило, взаємопов’язані і можуть випливати одна з другої. Так слідча версія може випливати з експертної, оперативно-розшукова зі слідчої і навпаки. Наприклад, у дворі будинку пізно ввечері був знайдений труп чоловіка. При його огляді судово-медичний експерт звернув увагу на факти крепітації і висловив припущення про падіння чоловіка з висоти. Огляд під’їздів поблизу дозволив виявити в одному з них на вікні горища нитки, схожі на одяг потерпілого. Обшук у квартирі 5-го поверху (сліди ніг вели туди) і огляд дозволили встановити, що злочин був вчинений саме там. Молоді люди пиячили і посварились, один вдарив другого по голові пляшкою з-під шампанського, після чого труп чоловіка викинули з вікна горища, щоб приховати дійсну подію.

2) за обсягом понятьверсії поділяються назагальні та окреміверсії. Загальні версії пояснюють зміст і сутність всієї події, вони висуваються для встановлення обставин, що підлягаютьобов’язковомудоказуванню у справі (час, місце, спосіб вчинення злочину, особа злочинця та інші елементи предмету доказування). Окремі версії пояснюють зміст окремих фактів, вони висуваються для встановлення допоміжних проміжних обставин, перелік яких непостійний, змінюється у залежності від категорії злочину і конкретної ситуації розслідування. Саме тому вони називаються окремими.

3) за конкретикою припущень, що висуваються, версії поділяються натипові і специфічні. Типові версії висуваються в умовах суттєвої недостатності даних, частіше за всього на початковому етапі процесу розкриття злочину і дають саме загальне, найбільш характерне і приблизне пояснення наявних даних. Напр., за наявності ознак крадіжки існують типові версії – крадіжка чи інсценування; при виявленні пожежі – підпал, порушення правил пожежної безпеки; при виявленні трупа – вбивство, самогубство, нещасний випадок тощо. Надалі в ході перевірки версії відкидаються помилкові варіанти, а типова версія, що підтвердилася, деталізується і конкретизується, а на її базі будуються специфічні версії. Наприклад при виявлені трупа, ми казали, що висуваються версії (див. вище), то після проведення кола слідчих дій, експертиз, встановлюються факти, які свідчать про інсценування самогубства – був знайдений повішаний саме труп, а не людина, про що свідчать сліди рук на шиї трупа, горизонтальне положення странгуляційної борозни та ін.

4) за ступінню складності внутрішньої структуривсі версії поділяютьсяна комплексні, що висуваються у відношенні кількох обставин, іпрості, що висуваються тільки по одній обставині.

Також має значення розподіл версій на ретроспективні та перспективні Більшість версій має ретроспективний характер, а основна функція полягає у встановленні обставин минулого (напр., крадіжку було скоєно за допомогою ломика-фомки і зі слів очевидців майже пів години тому). Перспективні версії спрямовані на встановлення фактів, що існують в майбутньому. До них можна віднести розшукові версії про місцезнаходження злочинця, що переховується , про тайники викраденого майна і місця їх збуту та ін.

Велике теоретичне і практичне значення має розподіл версій на основні та контрверсії. Роль останніх особливо велика у процесі розгляду справи у суді, але при розслідуванні злочинів та в експертній діяльності вони виконують функцію попередження однобічного необ’єктивного підходу до розслідування. Контр версії висуваються за допомогою логічної операції відкидання (отрицания). Напр., якщо основна версія: “Можливо, що вбивство скоїв К.”, то контр версія буде такою: “Вбивство скоїв не К., а хтось інший”. Частіше всього пошукове значення контр версій невелике, проте без їх висування обійтись не можливо, оскільки вони є гарантом зменшення можливих помилок.