рівень-I

Серед факторів, які визначають ефективність методу роботи з книгою, найбільш важливими є: 4. Уміння підібрати літературу з питання, що вивчається.

Система навчання, яка забезпечує організаційну чіткість та впорядкованість педагогічного процесу, систематизований характер навчання, постійний вплив учителя на учнів класу: 5. Класно-урочна система.

Система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі і поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці – Зміст освіти.

Система основних ідей у тій чи інший галузі знання: 4. Ідея.

Система пізнавальних дій учнів, спрямованих на вирішення навчально-виховних завдань – Учіння.

Система послідовних дій, що спрямовані на досягнення правильного результату, вказують склад і послідовність навчальної діяльності – Алгоритм.

Систематична і свідома діяльність людини, спрямована на вироблення і вдосконалення своїх позитивних якостей і подолання негативних: 3. Самовиховання.

Систематичність - це критерій оцінки, що передбачає: 4. Засвоєння навчального матеріалу в його логічній послідовності і наступності.

Скільки є стадій розвитку колективу? Три.

Складова культури розумової праці, яка забезпечується сукупністю здобутих знань і навичок – Уміння.

Складовою частиною якого компонента процесу навчання є форми його організації? Операційно-дієвий.

Слабкість довільної уваги, характерна особливість учнів Молодшого віку.

Словесний метод навчання який вимагає поєднання з іншими методами навчання і надає можливість учневі багаторазово опрацьовувати навчальну інформацію в доступному для нього темпі, у зручний час: 5. Робота з книгою.

Словесний метод навчання, головне завдання якого - розкрити причиново-наслідкові зв'язки і закономірності у розвитку природи, людського суспільства і людського мислення: 5. Пояснення.

Словесний метод навчання, який передбачає усний виклад навчального матеріалу, великого за обсягом, складного за логічною побудовою, час то узагальнювального характеру, і зазвичай розглядається як форма організації навчання: 6. Лекція.

Словесний питально-відповідний метод навчання, завдання якого - спонукати учнів до актуалізації воює відомих знань і засвоєння нових знань шляхом самостійних роздумів, висновків і узагальнень: 5. Бесіда.

Спеціально організований процес, спрямований на формування певних якостей особистості – Виховання.

Спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб особистості – Мотив.

Спосіб взаємопов'язаної діяльності вихователя й вихованця, спрямованої на формування в останнього переконань і навичок поведінки: 2. Метод.

Спосіб взаємопов'язаної діяльності вчителя та учня, спрямований на досягнення навчально-виховних завдань – Метод.

Спосіб впливу на учасників управлінського процесу – Метод управління.

Спосіб організації цілеспрямованої діяльності для формування особистості – Метод.

Спосіб побудови навчального процесу, що здійснюється через постанов ку і розв'язання учнями пізнавальних суперечностей під керівництвом учителя, дістав у сучасній педагогіці назву Проблемного навчання.

Стандартизовані завдання, результат виконання який дозволяє визначити рівень знань, умінь, навичок учня – Тест.

Стандартизовані завдання, результат виконання яких дозволяє визначити рівень знань, умінь, навичок учня – Тести.

Стійкий і суттєвий зв'язок у виховному процесі, реалізація якого дозволяє досягти ефективних результатів у розвитку і формуванні особистості – Закономірність.

Структура класичного комбінованого уроку (за Я. Коменським): 3. Закріплення і систематизація.

Структура підручника: тексти та Позатекстові.

Структурний елемент процесу виховання, поняття, що конкретизує його мету – Завдання.

Структурний компонент світогляду, який пов'язаний з поясненням тих чи інших явищ – Погляди.

Сукупність елементів та етапів уроку, що знаходяться в певній послідовності і взаємозв'язку – Структура уроку.

Сукупність закономірних і послідовних дій, спрямованих на досягнення результату виховання - Процес

Сукупність закономірних і послідовних дій, спрямованих на досягнення результату виховання – Процес.

Сукупність закономірних і послідовних дій, спрямованих на досягнення результату виховання: 4. Процес.

Сукупність закономірних і послідовних дій, спрямованих на досягнення результату навчання – Процес.

Сукупність знань, що утворюють систему, в якій факти і закони пов'язані між собою і взаємно обумовлюють один одного – Наука.

Сукупність наук про національну духовність, культуру та історію: 2. Народознавство.

Сукупність прийомів і операцій, спрямованих на вивчення педагогічних явищ і вирішення різних науково-педагогічних проблем – Методи педагогічного дослідження.

Суттєвий, стійкий зв'язок у виховному процесі, реалізація якого дозволяє досягти ефективних результатів у розвитку і формуванні особистості – Закономірність.

Сучасний педагог-дослідник, автор системи навчання без оцінок: 2. Ш. Амонашвілі.

Сучасний педагог-дослідник, прихильник педагогіки співробітництва: 4. Ш. Амонашвілі.

Сформулюйте, на яке запитання відповідає зміст виховання: Які якості властивості особистості треба формувати?

Текст підручника (форма монологу), в якому визначено суперечності, розв'язується проблема, аргументується логіка руху думки: 2. Проблемний.

Текст підручника, який містить певні дози інформації, необхідної учням для розуміння проблеми, а сама проблема визначається логікою проблемного навчання: 4. Комплексний.

Тексти емпіричного характеру: 5. Правила.

Тексти підручника, мета яких розширювати, збагачувати знання учнів з важливих компонентів змісту навчального матеріалу – Додаткові.

Тексти підручника: 3. Пояснювальний.

Тексти теоретичного характеру містять: 3. Методологічні знання.

Теологічні теорії морального виховання, які мають місце в західній педагогіці, головним завданням педагога вважають: 2. Виховання у дитини не розуму, а душі, вихованим моралі засобами релігії.

Теоретична форма знання, що відображає об'єктивні, необхідні зв’язки явищ і процесів навчання - Закон.

Теоретична форма знання, що відображає об'єктивні, необхідні зв'язки явищ і процесів об'єктивної дійсності: 1. Закон.

Теорія «двох факторів» розвитку особистості в західній педагогіці: 1. Конвергенція.

Теорія дидактичного утилітаризму передбачає: 1. Концентрацію уваги на заняттях конструктивного характеру.

Теорія дидактичного формалізму передбачає: 3. Вчити учнів мислити, розвивати здібності та пізнавальні інтереси учнів, їх увагу, пам'ять.

Теорія змісту освіти, в основі якої лежить теза про інтегральний зв'язок пізнання з діяльністю – Теорія функціонального матеріалізму.

Теорія змісту освіти, основна мета якої, полягає в ретельному аналізі знань, що становлять зміст навчального предмета, а також зв'язків, які існують між ними – Теорія операціональної структуризації змісту освіти.

Теорія матеріальної освіти передбачає: 2. Енциклопедичність знань випускників.

Теорія навчання, в основі якої лежить положення про провідну роль теоретичних знань, дедуктивний шлях побудови та організації навчальної діяльності учня – Теорія змістового узагальнення Давидова-Ельконіна.

Теорія навчання, згідно якої розумовий розвиток, засвоєння знань, умінь і навичок здійснюється завдяки інтеріоризації, тобто поетапному переходу зовнішньої діяльності у внутрішній розумовий план – Теорія поетапного формування розумових дій.

Теорія персоналізму (теорія саморегуляції), яка мас місце в західній педагогіці, головним завданням морального виховання проголошує: 1.Збереження дитини як унікальної істоти, створення умов, які б забезпечували дитині можливість цікавитися своїм внутрішнім життям і вивчати його.

Теорія структуралізму передбачає: 3. Відмову від принципів систематичності та послідовності в старших класах.

Теорія формування змісту освіти, основна мета якої полягає в передачі учням якомога більшого обсягу знань з різних галузей науки – Матеріальна.

Теорія формування змісту освіти, основна мета якої полягає в тому, щоб ознайомити учнів із репрезентативними частинами навчального матеріалу, привчити їх пізнавати ціле шляхом аналізу будь-якого типового для цієї цілісності уривку – Теорія екземпляризму.

Теорія формування змісту освіти, яка трактує навчання як засіб розвитку здібностей і пізнавальних інтересів учнів – Формальна.

Тестове завдання, при розв'язанні якого учень вибирає правильну відповідь із декількох запропонованих – Вибірковий тест.

Тестове завдання, при розв'язанні якого учень вільно конструює свою відповідь – Конструйований тест.

Течія в західній педагогіці, яка надає великого значення тестовому ви явленню здібностей дитини – Біхевіоризм.

Течія в західній педагогіці, яка стверджує, що засвоєння знань можливе тільки в процесі практичної діяльності: 5. Прагматизм.

Течія в педагогіці, яка своїм основним завданням вважає гуманістичне виховання як формування загальнолюдського на основі національного: 2. Ноосфера.

Тип уроку визначається: 4. Дидактичними цілями.

Типи екскурсій: 4. За відношенням до навчального предмета.

У змісті освіти знаходимо відповідь на одне із основних питань дидактики: Чого навчати?

У навчальних планах виділено два компоненти: державний, Шкільний.

У навчально-виховному процесі методи виконують функції: 5. Стимулюючу.

У навчальному процесі самостійне спостереження учнів може виконувати дві функції: демонстраційно-ілюстративну і Дослідницьку.

У початкових класах навчальну діяльність учнів доцільно організовувати у формі: Гри.

У практиці роботи школи застосовуються такі методи контролю знань, навичок і вмінь (за характером здобуття інформації): 7. Спостереження.

У Програмованому підручнику зміст "подається " частинами, а засвоєння кожного «кроку» інформації перевіряється контрольними запитаннями.

У процесі залучення учнів до самостійної, творчої діяльності широко використовуються уроки творчості, творчі книги, творчі кімнати. Хто з педагогів-новаторів використовує ці форми? - І.Волков.

У розвитку національної свідомості дитини можна виділити три етапи (за О. Вишневським): 3. Етап громодсько-державного самоусвідомлення.

У чому відмінність дидактичного правила від дидактичного принципу? 2. Правила конкретизують принцип. Принцип має характер загальної закономірності; правила відображають дії, які мають місцеве конкретній педагогічній ситуації.

У чому полягає головне завдання морального виховання? Виберіть правильну відповідь. 3. Навчити дитину дотримуватися загальнолюдських норм поведінки.

У якій групі здійснена правильна класифікація опосередкованих вимог? 3. Нейтральні, негативні, позитивні.

У якій групі найбільш повно відображені основні напрямки змісту виховання? 2. Розумове, естетичне, моральне, екологічне, фізичне, трудове.

Узагальнена система поглядів, переконань та ідеалів, у яких людина виражає своє ставлення до навколишнього природного і соціального середовища – Світогляд.

Узагальнена система поглядів, переконань та ідеалів, через які людина виражає своє ставлення до навколишнього природного і соціального середовища: 4. Світогляд.

Український педагог який запровадив листки відкритого обліку знань – В. Шаталов.

Український педагог, основоположник ідеї національного виховання: 4. Г. Ващенко.

Умови ефективного застосування методу вправ: 6. Контроль за ходом виконання вправ і розвиток в учнів уміння здійснювати самоконтроль.

Умови ефективного застосування методу доручень: 7. Забезпечувати об’єктивне оцінювання результатів виконання доручення.

Умови ефективного застосування розповіді: 4. Образність і емоційність викладу.

Умови підвищення виховної ефективності методів заохочення і покарання: 4. Повинні мати гуманний характер, і не ображати людської гідності.

Умови правильного застосування методу привчання: 6. Використання привчання у формі гри.

Упорядкованість подій, відносна постійність детермінованих факторів, регулярність зв'язку між певними речами: 3. Теорія.

Уроки, метою яких є вивчення навчального матеріалу декількох тем (блоками) – Інтегровані.

Уроки, які викликають емоції, формують інтерес до навчання, розвивають мислення, фантазію, уяву учнів – Театралізовані.

Уроки, які передбачають вивчення спорідненого матеріалу декількох предметів – Міжпредметні.

Усвідомлена система громадських і моральних вимог – Обов’язок

Усвідомлене регулювання учнем своєї діяльності щоб забезпечити такі результати, які відповідні поставленим цілям, пред'явленим вимогам, нормам, правилам, зразкам – Самоконтроль.

Усі питання і завдання підручників за ступенем пізнавальної самостійності учнів можна поділити на репродуктивні і Продуктивні.

Уявлення про зразок людської поведінки і стосунки між людьми, що випливають із розуміння мети життя: 1. Ідеал.

Уявлення про зразок людської поведінки і стосунків між: людьми – Ідеал.

Філософське поняття, що розкриває обумовленість цілей виховання характером суспільних відносин: 3. Закономірність.

Філософсько-методологічне поняття педагогіки, яке означає сукупність взаємопов'язаних між собою елементів – Система.

Філософською основою інструменталістської теорії морального виховання є: 3. Прагматизм.

Філософською основою персоналізму є: 3. Екзистенціалізм.

Філософською основою теологічних теорій морального виховання є: 1. Неотомізм,

Форма навчального процесу, яка створює умови для самостійного виконання учнями практичних і лабораторних робіт, застосування знань, навичок і вмінь: 4. Практикум.

Форма організації, навчання, основними завданнями якої є збагачення і поглиблення знань учнів старших класів з окремих курсів, розвиток пізнавальних інтересів і творчих здібностей учнів, підготовка їх до свідомого вибору професії, до майбутньої праці в тій чи іншій галузі виробництва, культури, мистецтва – Факультатив.

Форма прояву активного ставлення людини до оточуючої дійсності: 2. Діяльність.

Форма прояву пізнавальної потреби, яка забезпечує спрямованість особистості на досягнення цілей навчальної діяльності — Інтерес.

Форми підсумкового контролю: екзамени, Заліки.

Форми пред'явлення педагогічної вимоги: 1. Пряма.

Формування змісту загальної середньої освіти повинно задовольняти такі вимоги: 3. Урахування реальних можливостей процесу навчання.

Формула ефективності уроку містить дві основні частини: Підготовка вчителя і майстерність проведення.

Фундатор прагматичної педагогіки: 1. Дж. Дьюї.

Фундатором інструменталістської теорії виховання був американський філософ і педагог: 5. Джон Дьюї.

Фундатором теологічних теорій виховання був середньовічний учений: 3. Фома Аквінський.

Функції громадської думки як методу виховання: 3. Допомагає учням усвідомити значення того чи іншого виду діяльності.

Функції класного керівника: 5. Стимуляційна.

Функції колективу: 3. Стимуляційна.

Функції контролю знань поділяються на специфічні (контролюючі) та Загальні.

Функції органів самоврядування: 4. Організаторська.

Функція управління, що передбачає визначення завдань, над розв'язанням яких працюватиме педагогічний колектив загальноосвітнього навчально-виховного закладу: 3. Планування.

Функція контролю, що забезпечує формування самостійності і критичності мислення учня: 3. Розвивальна.

Функція контролю, що полягає у визначенні рівня та якості знань учнів, у виявленні прогалин у знаннях та їх причин: 5. Діагностична.

Функція контролю, що полягає у визначенні шляхів підвищення ефективності роботи вчителя і пізнавальної діяльності учнів: 8. Прогностична.

Функція контролю, що полягає у спонуканні учнів до систематичної праці, одержання кращих результатів у навчанні: 4. Стимуляційна.

Функція контролю, яка забезпечує систематизацію знань учнів, коригування результатів їх навчальної діяльності: 1. Освітня.

Функція контролю, яка передбачає коригування роботи учнів і власної діяльності вчителя: 6. Управлінська.

Функція контролю, яка передбачає співставлення виявленого рівня знань, умінь і навичок з вимогами навчальної програми: 7. Оцінювальна.

Функція контролю, яка полягає у формуванні моральних якостей учнів – Виховна.

Функція підручника, що полягає в забезпечені процесу засвоєння учнями певного обсягу систематизованих знань стосовно до сучасного рівня розвитку конкретної науки, у формуванні в учнів пізнавальних умінь та навичок - Освітня.

Функція підручника, яка полягає в його здатності впливати на світогляд учня, його моральні, естетичні почуття, ставлення до праці, навчання, формувати й удосконалювати певні риси особистості школяра – Виховна.

Функція підручника, яка полягає в програмуванні певного типу навчання, його методів, форм і засобів, способів застосування знань у різних ситуаціях Управлінська.

Функція підручника, яка полягає в спонуканні учня до самостійного розв'язування проблеми – Дослідницька.

Функція підручника, яка сприяє розвиткові учня, формує його перцептивні, мнемонічні, розумові, мовні та інші здібності – Розливальна.

Функція управління, що передбачає встановлення дати проведення запланованих заходів, призначення організаторів або відповідальних за їх проведення: 2. Організація.

Функція управління, що передбачає узгодження дій педагогів, встановлення гармонії між частинами шкільної системи: 4. Координування.

Функція управління, що сприяє встановленню відповідності управлінського процесу певним нормам, інструкціям, виявленню причин недоліків; забезпечує зворотній зв'язок: 7. Контроль.

Функція управління, що сприяє усуненню диспропорцій, які можуть ви никнути в процесі роботи: 5. Регулювання.

Функція управління, яка дає можливість оцінити ефективність проведених заходів, забезпечує кількісну і якісну оцінку результатів навчально-виховного процесу: 3. Облік.

Функція управління, яка передбачає розробку рекомендацій щодо вдосконалення процесу управління загальноосвітнім навчально-виховним закладом: 7. Аналіз.

Характерною особливістю системи (автор) В. Шаталова є структурування навчального матеріалу у формі опорних схем-конспектів.

Хто з відомих педагогів метою виховання вважав розвиток інтересів і здібностей дитини? 4. М. Монтессорі.

Хто з педагогів XIX ст. стверджував, що «чим більше «зіпсована» дитина, тим менше треба її виховувати, тим більше треба їй свободи»? 2. Л. Толстой.

Хто обґрунтував ідею провідної ролі навчання в розвитку особистості? 3. Л. Виготський.

Хто розробив принцип провідної ропі теоретичних знань у навчанні? 3. Л. Занков.

Хто серед видатних педагогів уперше ввів термін «народна педагогіка»? 4. О. Духнович.

Цикл управлінської діяльності вчителя включає в себе: 3. Стимулювання пізнавальної активності учнів.

Цілеспрямований процес взаємодії вчителя й учнів, під час якого здійснюється освіта, виховання і розвиток школярів — Навчання.

Цілеспрямований вплив на педагогічний, учнівський колективи для збереження і розвитку їх якісних характеристик – Управління.

Цілеспрямований процес взаємодії учителя й учнів, під час якого здійснюється освіта людини: 4. Навчання.

Цілеспрямований процес і результат, коли учні оволодівають системою наукових знань, пізнавальних умінь і навичок, формують на цій основі свій світогляд, моральні якості — Освіта.

Цілі виховання за часом їх досягнення поділяють на: 3. Оперативні

Цілісна система наукових понять, поглядів, переконань і почуттів; які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності, до самої себе – Світогляд.

Частина методу виховання, необхідна для більш ефективного його застосування в умовах конкретної ситуації – Прийом.

Частина методу виховання: 5. Прийом.

Частіша методу навчання – Прийом.

Чи правильне твердження про те, що тільки деякі спеціальні методи стимулюють інтерес і потребу вчитися, спонукають учнів до навчання? 3. Ні, це загальна функція всіх методів, які застосовуються у школі.

Чи правильне твердження про те, що функція управління характерна тільки для деяких методів? 2. Ні, це загальна функція всіх методів.

Чим відрізняються практичні роботи від лабораторних ? 3. Лабораторні роботи ґрунтуються на самостійному проведенні експериментів, надають можливість набувати вмінь і навичок. У практичних роботах домінує застосування отриманих знань для розв'язання практичних задач, вони виконують функцію поглиблення знань і вмінь.

Чому класно-урочна форма організації навчання є основною в сучасній українській школі? 4. Тому, що під час проведення уроку здійснюється реалізація навчальних цілей.

Шляхи, способи пізнання об'єктивної реальності – Методи дослідження.

Що Ви розумієте під принципами навчання? 2. Основоположну ідею, яка визначає вимоги до змісту, організації і методів навчального процесу.

Що визначає принципи навчання ? 3. Закономірності навчання.

Що визначає шкільна програма ? 5. Зміст навчального матеріалу з кожного навчального предмета.

Що є предметом загальної дидактики? Виберіть правильну відповідь. 4. Зв'язок викладання й учіння, їх взаємодія.

Що є рушійною силою процесу навчання? 5. Суперечності між знаннями, яких вимагає навчальна програма, і знаннями учня.