рівень-I

Для якого типу уроку характерна така структура ? Організація роботи; мотивація навчальної діяльності; повідомлення те ми, цілей і завдань уроку; застосування набутих знань в нових-практичних ситуаціях; узагальнення і систематизація учнями результатів роботи; підведення підсумків уроку; повідомлення домашнього завдання - Урок практичного застосування знань і вмінь.

Для якого типу уроку характерна така структура ? 1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь. 2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку і мотивація учіння школярів. 3. Вивчення нового матеріалу (вступні - мотиваційні і пізнавальні вправи). 4. Первинне застосування нових знань (пробні вправи). 5. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи). 6. Творче застосування знань і навичок у нових ситуаціях (творчі вправи). 7. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. Урок формування навичок і вмінь.

Для якого типу уроку характерна така структура ? 1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку і мотивація учіння школярів. 2. Перевірка знання учнями фактичного матеріалу і основних понять. 3. Перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення. 4. Застосування знань в стандартних і змінених умовах. 5. Перевірка, аналіз і оцінка виконаних робіт. 6. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. Урок контролю і корекції.

Для якого типу уроку характерна така структура? 1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань. 2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку; мотивація учіння школярів. 3. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами виучуваного. 4. Узагальнення і систематизація знань. 5. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. Урок засвоєння нових знань.

Для якого типу уроку характерна така структура? Актуалізація опорних знань; мотивація навчальної діяльності; повідомлення теми, цілі і завдань уроку, сприйняття нового навчального матеріалу; осмислення навчального матеріалу; узагальнення і систематизація знань; підведення підсумків уроку; повідомлення домашнього завдання. Комбінованого уроку.

Для якого типу уроку характерна така структура? Мотивація навчальної діяльності; повідомлення теми, цілі і завдань уроку; повторення і систематизація основних теоретичних положень і основних ідей попередніх уроків; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання. Урок узагальнення і систематизації.

До апарату організації засвоєння матеріалу підручника належать: 4. Надписи пояснення до ілюстрованого матеріалу

До внутрішнього процесу засвоєння знань входять такі ланки: 5. Узагальнення

До групи негативних опосередкованих педагогічних вимог належать: 1. Вияв недовіри.

До групи нейтральних опосередкованих педагогічних вимог належать: 3. Умовна вимога.

До економічних методів управління відносять: 2. Метод економічного планування.

До змісту навчального предмета входять такі основні компоненти: 3. Методи дослідження і наукового мислення.

До індивідуальних форм методичної роботи відносять: 4. Наставництво.

До організаційних методів управління належать: 3. Розпорядчі акти.

До основних функцій сучасного підручника слід відносити: 4. Управлінську.

До педагогічних методів управління належать: 2. Серпневі наради вчителів.

До складу руди школи входять: 3. Батьки.

До соціально-психологічних методів управління відносять: 3. Методи соціологічних досліджень.

До якого педагогічного поняття належать способи роботи вчителя й учнів, за допомогою яких забезпечується засвоєння знань, формування вмінь і навичок, розвиток пізнавальних здібностей, формування світогляду? 5. Правильної відповіді немає.

До якої групи включені вправи, класифіковані за характером навчальної діяльності учнів? 4. Графічні, письмові, технічні, усні.

До якої групи включені вправи, класифіковані на основі дидактичних цілей? 2. Тренувальні, пробні, творчі, вступні, контрольні.

До якої групи включені практичні методи навчання? 2. Вправи, лабораторні, практичні і дослідні роботи.

Документ, що встановлює послідовність проведення уроків: 3. Розклад.

Допишіть назву типу навчального заняття в системі М. Гузика. 1. Лекція.

Допишіть один із основних принципів побудови навчальних програм згідно з утилітарною концепцією: 4. Принцип залучення учнів до життя їх соціального оточення.

Доповніть біхевіористичну формулу засвоєння знань: стимул реакція – Підкрі-плення.

Досвід старших поколінь (за І. Лернером) має такі елементи: 4. Досвід ціннісного ставлення до об’єктів і засобів діяльності людини, до навколишнього світу, до інших людей.

Дотримання учнями правил поведінки, чітке та організоване виконання ними своїх обов'язків – Дисципліна.

Доцільність класно-урочної системи та шляхи її застосування обґрунтував - Я. Коменський.

Елемент внутрішнього процесу засвоєння знань, суть якого полягає у виділенні важливого, суттєвого у навчальній інформації: 3. Узагальнення.

Елемент внутрішнього процесу засвоєння знань, який характеризується усвідомленням причинно-наслідкові залежностей: 2. Розуміння.

Елемент процесу засвоєння знань, який передбачає перехід від абстрактного до конкретного: 4. Застосування.

Етапи здійснення пізнавальної діяльності учнів на практичних заняттях: 3. Проба.

Етапи процесу виховання: 4. Організація досвіду поведінки відповідно до ідеалу.

Етапи усного опитування учнів: 3. Корекція і самоконтроль знань у процесі відповіді.

Етапи формування громадської думки: 3. Матеріалізація громадської думки в цілеспрямовану діяльність і творчість колективу.

Ефективність вправ залежить від: 10. Мотивації і стимулювання.

Ефективність методу демонстрування залежить від: 4. Організації активної самостійної пізнавальної діяльності учнів.

За внутрішньою сутністю (за характером пізнавальної діяльності учнів) методи навчання є: 5. Дослідницький.

Знайдіть найбільш точне визначення поняття «педагогіка»: 6. Наука про виховання людини на всіх вікових етапах її розвитку.

За логікою засвоєння знань методи навчання є: 5. Традуктивний.

Загальні умови, які визначають вибір методів навчання: 5. Відповідність змісту теми.

За дидактичними цілями бесіди є: 4. Контрольно-корекційні.

За формою організації контроль може бути: 4. Ущільненим (Комбінованим).

Загальноприйнята класифікація методів управління: 4. Соціально-психологічні.

За дидактичними цілями розповіді є: 3. Розповідь-заключення

За дидактичними цілями факультативи є: 3. Комбіновані

За формою викладу запитання можуть бути: 3. Завдання-проблеми.

За характером діяльності учнів можна виділити бесіди: 3. Евристичні.

Зміст навчального матеріалу визначається: 3. Навчальними планами і навчальними програмами з предметів.

За змістом і характером перевірки запитання є: 2. Реконструктивні.

За освітніми задачами (за змістом освіти) факультативи є: 2. Факультатив з вивчення додаткової дисципліни

Зарубіжний педагог, представник течії педоцентризму: 1. О. Декролі.

За зовнішньою формою прояву (за джерелом знань) методи навчання є: 3. Практичні.

За кількістю учнів, які беруть участь у виховному заході, форми організації виховання поділяють на: 3. Масові.

За провідним методом викладу матеріалу тексти підручника поділяють на: 3. Програмовані

За способами виконання розрізняють тести вибіркові і Конструйовані.

За характером навчальної діяльності учнів вправи можна поділити на: 4. Технічні.

За характером, відображення дійсності тексти в підручнику поділяють на теоретичні й Емпіричні.

Загальнонауковий метод дослідження, сутність якого полягає в розчленуванні об'єкта з метою його більш глибокого вивчення: 2. Аналіз.

Загальнонауковий метод дослідження, який дозволяє вчителю вичленити причиново-наслідкові зв'язки в структурі уроку: 4. Аналіз.

Загальнонауковий метод, який передбачає поєднання різних елементів об'єкта чи предмета в єдине ціле-у процесі наукового пізнання чи практичної діяльності: 6. Синтез.

Загальною методологією проникнення в сутність усіх явищ, що вивчаються, є – Теорія пізнання.

Залежно від ступеня компетентності учня розрізняють чотири рівні навчальних досягнень: 3. Достатній.

Залежно від цілей і характеру підготовки учнів розрізняють загальну, професійну і Політехнічну освіту.

Засів програмованої перевірки знань, умінь і навичок – Перфокарта.

Засоби отримання зворотної інформації про зміст, характер, результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, про ефективність роботи вчителя – Методи контролю.

Засоби спільної діяльності вчителя та учнів, спрямованої на виявлення та оцінювання знань, а також фіксацію результатів – Методи контролю.

Знайдіть правильну відповідь. Для того, щоб вибрати оптимальні методи виховання, необхідно: 4. Визначити сутність кожного методу і вибрати методи, які відповідні цим вимогам. Проаналізувати ситуацію і підібрати відповідний метод.

Зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя й учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі – Форма.

Зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється в установленому порядку та в певному режимі – Форма.

Інспекторська перевірка є двох видів: фронтальна та Тематична.

Інструменталістська теорія морального виховання, яка має місце в західній педагогіці, головним завданням проголошує: 3. Забезпечення такої кількості і різноманітності ситуацій, які б дали дитині спосіб, метод поведінки.

Інтереси учнів якого віку нестійкі, ситуативні? Молодшого.

Кількісний показник якості результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів – Оцінка-бал.

Класифікаційна, одиниця уроків – Тип.

Класична структура уроку, яка бере початок від Я. А. Коменського і Й. Гербарта, відповідна Комбінованого типові уроку в сучасній школі.

Книга, в якій матеріал розширює межі підручника, містить додаткову, найновішу і довідкову інформацію – Навчальний посібник.

Книга, що містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни у відповідно до цілей навчання, встановлених програмою і вимогами дидактики – Підручник.

Кожну оцінку рівня досягнень учня вчитель повинен аргументовано умотивувати, довести до відома учня та Оголосити перед класом, групою.

Комплекс ролей, необхідних для суспільного життя: 3. Громадського діяча

Компонент навчання, який забезпечує функціонування зворотного зв'язку в навчальному процесі: 6. Контрольний.

Компонент навчального процесу, який забезпечує перевірку його результативності – Контроль.

Компонент навчання, який забезпечує визначення ступеня досягнення результатів навчання відповідно до його завдань: 5. Оцінювальний.

Компонент освіти, що характеризується високою мірою засвоєння – Навички.

Компонент прогресу навчання, який визначає його зміст, засоби і результати – Ціль.

Компонент процесу навчання, який визначається навчальною програмою: 4. Змістовий.

Компонент процесу навчання, який передбачає внесення змін у завдання, зміст, методи, форми і засоби навчання: 6. Регулюючий.

Компонент процесу навчання, який стимулює пізнавальну діяльність учнів: 4. Мотиваційний.

Компоненти процесу виховання: 3. Навички і звички поведінки.

Конкретна вимога, яка регулює виставлення оцінки - балу з навчального предмета за усну відповідь чи письмову роботу – Норма.

Конкретна форма наукового передбачення: 4. Прогнозування.

Короткий виклад основних положень і цілей виховної діяльності школи на весь період навчання учнів – Програма.

Короткий виклад основних положень і цілей діяльності закладу освіти з виховання учнів на весь період їх навчання - Програма виховання.

Критерії відбору передового педагогічного досвіду: 3. Можливість творчого застосування досвіду іншими педагогами.

Критерій оцінки, під яким розуміють повноту, міцність, глибину, оперативність знань тощо – Якість.

Критерій оцінки, що передбачає вміння учня використовувати знання в змінних, варіативних умовах: 6. Гнучкість.

Критерій оцінки, що передбачає засвоєння навчального матеріалу в його логічний послідовності та наступності: 7. Систематичність.

Критерій оцінки, що передбачає збереження пам'яті вивченого матеріалу, безпомилковість його відтворення: 3. Міцність.

Критерій оцінки, який визначається кількістю всіх елементів знання про вивчений об'єкт: 2. Повнота.

Критичне ставлення ' учня до своїх здібностей і можливостей та об'єктивне оцінювання власних успіхів у навчанні – Самооцінка.

Людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси-загальнолюдського, суспільна значущого та індивідуально неповторного – Особистість.

Метод виховання як спосіб організації виконання учнями певних дій з метою перетворення їх у звичні форми суспільної поведінки: 5. Привчання.

Метод виховання, в якому конкретні факти є ілюстрацією або вихід ними поняттями, а логічним центром є теоретичне узагальнення: 5. Лекція.

Метод виховання, який передбачає організацію діяльності та контроль за її виконанням: 4. Доручення.

Метод виховання, який передбачає повторення і вдосконалення способів дій: 4. Вправа.

Метод виховання, який передбачає схвалення позитивних дій і вчинків з метою спонукання вихованців до їх повторення: 3. Заохочення.

Метод виховання, який стимулює діяльність вихованців, спрямовує їх на досягнення успіхів: 1. Змагання.

Метод виховання, який формує знання учнів у процесі зіткнення різних поглядів: 6. Диспут.

Метод контролю, за допомогою якого можна виявити знання фактів правил, законів, але не здібностей учнів – Тест.

Метод навчання за логікою засвоєння знань, який передбачає рух від окремого до окремого через його порівняння за ознаками подібності чи відмінності: 5. Традуктивний.

Метод навчання, суть якого полягає в обміні думками з конкретної проблеми, щоб набути нових знань, зміцнити власну думку, формувати вміння її відстоювати: 3. Дискусія.

Метод навчання, суть якого полягає в цілеспрямованому зіставленні різних поглядів на наукову або суспільну проблематику, щоб формувати в учнів оціночні судження, зміцнювати світоглядні позиції: 4. Диспут.

Метод навчання, який забезпечує перехід від одиничного до загального в пізнавальному процесі: 2. Індуктивний.

Метод навчання, який передбачає уявне або практичне поєднання виділених аналізам елементів або властивостей предмета в єдине ціле: 3. Синтетичний.

Метод навчання, який передбачує виділення з цілого окремої частини: 5. Аналітичний.

Метод навчання, який полягає у наочно-чуттєвому ознайомленні учнів з явищами, процесами, об'єктами в їх природному вигляді – метод Демонстрування.

Метод навчання, який функціонує в логіці від загального до конкретного: 5. Дедуктивний.

Метод організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки, який передбачає вибір учнем певного рішення з декількох можливих варіантів: 5. Створення виховних ситуацій.

Метод оцінки тих чи інших сторін діяльності компетентними суддями (експертами) – Рейтинг.

Метод педагогічного дослідження, що використовується з метою одержати інформацію про типовість тих чи інших явищ навчально-виховного процесу: 2. Анкетування.

Метод педагогічного дослідження, який передбачає колективне обговорення результатів вивчення будь-якого явища чи процесу: 4. Консиліум.

Метод педагогічного дослідження, який характеризується безпосереднім сприйманням явищ і процесів у їх динаміці: 3. Спостереження.

Метод, який передбачає усне опитування, постановку логічних, пов'язаних між собою запитань перед учнями всього класу — Фронтальний.

Метод, за допомогою якого визначають структуру міжособистісних зв'язків у групі чи колективі: 4. Соціометрія.

Метод, форма якого реалізується за логікою «природних наслідків»: 4. Покарання.

Метод, який передбачає усне опитування, і можливість самостійно викладати свої думки , корегувати і доповнювати їх – Індивідуальний.

Методи педагогічного дослідження -це: 4. Способи, за допомогою яких-вивчаються різні сторони виховання, освіти і навчання.

Методи стимулювання можна поділити на групи: 2. Методи стимулювання обов’язку і відповідальності.

Методи, які забезпечують можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь і навичок - методи Контролю.

Методи, які спеціально спрямовані на формування позитивних мотивівучіння, стимулюють пізнавальну активність, одночасно сприяють збагаченню учнів навчальною інформацією - методи Стимулювання.

Методологічна основа теорії виховання, яка трактує виховний процес як єдність і боротьбу суперечностей — Діалектика.

Методологічною основою теорії змісту освіти є: 3. Теорія всебічного розвитку особистості.

Метою дидактичного діагностування є: 4. Виявлення, оцінювання та аналіз результатів навчального процесу.

Міра оцінки, показник, на основі якого визначається рівень оволодіння знаннями, уміннями і навичками – Критерій.

Міцність знань - це критерій оцінки, який передбачає: 3. Збереження в пам’яті вивченого матеріалу, безпомилковість його відтворення.

Монологічний, послідовний, систематизований, зрозумілий і емоційний виклад змісту навчального матеріалу з метою формування в учнів нових мить: 4. Розповідь.

Моральний принцип, який .утверджує людину як вищу цінність на Землі – Гуманізм.

Моральний принцип, який утверджує людину, як вищу цінність на Землі – Гуманізм.

На другій стадії розвитку дитячого колективу вимоги педагога підтримують:

2. Частина вихованців.

Назвіть етап уроку, який передбачає фіксацію досягнення

цілей, визначення ступеня активності всіх учнів класу і кожного зокрема, аналіз й оцінку їх діяльності, визначення, перспектив учіння - Підведення підсумків уроку.

На основі дидактичних цілей вправи можна поділити на: 5. Творчі.

На третій стадії розвитку дитячого колективу вимоги ставить Колектив.

На формуванню змісту освіти найбільший вплив мають дві теорії - матеріальної і Формальної освіти.

Навчальна програма - це: 4. Документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального предмета, умінь і навичок, які необхідно засвоїти; зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.

Навчальний план - це: 1. Документ, затверджений Міністерством освіти і науки України, який визначає склад навчальних предметів, розподіл їх за роками із визначенням кількості годин (уроків), які відводяться на вивчення кожного предмета в тиждень.

Назвіть відсутній у даному переліку компонент змісту освіти: 4. Досвід здійснення відомих способів діяльності.

Назвіть основні типи уроків за дидактичними цілями. 5. Комбінований, контролю і корекції, засвоєння знань, формування навичок і вмінь, практичного застосування, узагальнення і систематизації знань.

Найбільш обґрунтованими та аргументованими є класифікації методів навчання за: 3. Логікою засвоєння знань.

Найбільш поширеним і ефективним методом контролю знань учнів, який застосовується при вивченні майже всіх предметів і на всіх етапах навчання є Усне опитування.

Найбільш поширеними є лінійна, Концентрична, спіральна і мішана системи викладу змісту навчального матеріалу.

Найбільшу підтримку серед теоретиків і практиків має класифікація уроків за - Дидактичними цілями.

Найважливіша умова ефективності навчальної дискусії та диспуту: 4. Попередня і ґрунтовна підготовка учнів як у змістовому, так і в формальному аспектах.

Найвищий етап процесу виховання, його органічна частина: 4. Самовиховання.

Наочний метод навчання, який передбачає показ і сприйняття предметів, процесів і явищ в їх символьному зображенні за допомогою плакатів та карт, портретів, фотографій, схем, репродукцій тощо - метод Ілюстрування.

Наука, методи дослідження якої використовує педагогіка. 3. Соціологія.

Наука, що виступає методологічною основою морального виховання – Етика.

Наука, яка розробляє важливі рекомендації для шкільної практики: 5. Гігієна.

Науково обґрунтований вибір кращого для певних умов варіанту завдань, форм і методів навчання і виховання з огляду певних критеріїв – Оптимізація.

Науково обґрунтований вибір кращого для певних умов варіанту завдань, форм і методів навчання і виховання, зважаючи на певні критерії – Оптимізація.

Недоліки проблемного виду навчання: 2. Недостатня ефективність для формування практичних умінь і навичок.

Недоліком дидактичного формалізму є недооцінка значення Гуманітарних наук для формування всебічно розвинутої особистості.

Необхідний для кожного учня обсяг і рівень знань, умінь і навичок забезпечує Державний компонент.

Німецький педагог, який увів термін «дидактика» в педагогіку: 2. В. Ратке.