- •Міністерство освіти і науки України
- •Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни
- •Для студентів за напрямком 6.080101
- •І. Тематичний план лабораторних занять
- •Лабораторная работа № 1 фізичні властивості ґрунтів (дст 5180-84)
- •Похідні (розрахункові) характеристики ґрунтів
- •Лабораторна робота № 2 визначення границь текучості і розкочування глинистих ґрунтів (дст 5180-84)
- •Стан ґрунту
- •В. Визначення класифікаційних показників глинистих ґрунтів
- •Лабораторна робота № 3 визначення стиснення ґрунтів (дст 23908-79)
- •Визначення характеристик просадочності лесових ґрунтів (дст 23161-78)
- •Лабораторна робота № 4 визначення опору ґрунтів зрізу (дст 12248-78)
- •Іі. Перелік питань до самоперевірки
- •Ііі. Критерії оцінки знань студентів Оцінка успішності з окремого модуля
- •Критерії оцінювання лабораторних робіт
- •Критерії оцінювання на захисті лабораторних робіт
- •IV. Перелік рекомендованої та додаткової літератури
Лабораторна робота № 4 визначення опору ґрунтів зрізу (дст 12248-78)
Опір ґрунтів зрізу - їх найважливіша властивість міцності. Він обумовлюється силами тертя і зчеплення, що розвиваються між частками, що складають ґрунт. Опір глинистих ґрунтів зрушенню може бути представлене як
![]()
де
-
напруга
зрушення, МПа;
- нормальна
напруга стиснення ґрунті, МПа;
-
кут внутрішнього тертя ґрунту;С
-
питоме зчеплення ґрунту, МПа.
Сила зчеплення С , що діє між частками ґрунту, обумовлена силами молекулярного притягання, природними цементуючими в'язками і залежить від щільності і вологості.
Сила
тертя
,
що
діє
між окремими частками ґрунту, залежить
від ступеня вологості, щільності ґрунту,
розмірів і форми часток.
Коефіцієнт
внутрішнього тертя tg
та
питоме
зчеплення С
-
основні характеристики міцності ґрунту.
Визначення опору ґрунтів зрізу проводять у приладі одно-площинного зрушення, схема роботи якого наведена на мал.4.1.

Рис. 4.1. Схема зрізного приладу: 1 - штамп; 2 - рухома частина каретки; 3 - зразок ґрунту; 4 - нерухома частина каретки
Порядок роботи
1. Зразок ґрунту непорушеної структури в кільці розміщають в обойму зрізного приладу. Штампом зразок продавлюють так, щоб частина зразка по висоті розмістилася в нерухомій частині каретки.
2. Зразок обтискують заданим вертикальним тиском (Р = 0.05 МПа).
3. Відразу після передачі вертикального навантаження пускають в хід механізм для створення дотичного навантаження і роблять зріз зразка ґрунту не більш ніж за 2 хв із моменту додавання вертикального навантаження. При передачі дотичного навантаження у виді ступінчатої величини, яка не повинна перевищувати 10% вертикального тиску і додавання ступеня навантаження повинно проводиться через кожні 10...15с.
Момент закінчення випробувань настає при миттєвому зрізі однієї частини зразку стосовно іншої або коли загальна деформація зрізу перевищує 5 мм.
По закінченню випробувань варто занести в табл.4.1 максимальне дотичне навантаження та обчислити опір зразка ґрунту зрізові:
![]()
де Qc - вага ґрунту на підвіску важеля горизонтального зусилля, Н; fc = 10 - передаточне число важеля; А = 0,004 м2 - площа поперечного перерізу.
Таблиця 4.1
|
№ з/п |
Дата досліду |
Вертикальний тиск при зрізі Р, МПа |
Дотичне навантаження Q, H |
Дотична напруга , МПа |
Кут внутрішнього тертя |
Питоме зчеплення С. МПа |
|
1 |
|
0,05 |
|
|
|
|
|
2 |
|
0,1 |
|
|
|
|
|
3 |
|
0,15 |
|
|
|
|
6. Визначення опору зразка зрізу варто робити ще двічі при вертикальному тиску Р, рівному 0,1 та 0,15 МПа.
На
основі отриманих опорів ґрунту зрізу
; визначених при різних вертикальних
тисках Р, необхідно побудувати графік
залежності
(рис.4.2).

Рис .4.2. Залежність опору ґрунту зрізу від вертикальних тисків
Кут внутрішнього тертя ґрунту обчислюють для пари визначень
![]()
Питоме
зчеплення визначається як
![]()
Деяке уявлення про величину кута внутрішнього тертя піщаних ґрунтів можна одержати шляхом визначення кута природного укосу приладом УВТ (для ідеально сипучих ґрунтів ).
