
- •1. Основні завдання та змістові лінії освітньої галузі «Технологія» у старшій школі.
- •2.«Технологія» як освітня галузь.
- •4. Мета, структура та зміст програми «Технології» для 10-11 класів.
- •5. Шляхи реалізації освітньої галузі «Технологія» у школі: рівень стандарту, технологічний профіль.
- •6. Мета, модульна структура програми «Технології» для 10-11 класів.
- •7. Зміст базового модуля програми «Технології» для 10-11 класів «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини».
- •8. Мета, особливості вивчення варіативного розділу програми «Технології» для 10-11 класів.
- •9. Умови обрання варіативного модуля.
- •10. Системи трудового навчання: перші системи, проектно-технологічна система.
- •11.Система трудового навчання як основа його змісту, структури, методів і організаційних форм, та їх взаємозв’язку.
- •12.Перші системи «трудового навчання»: предметна, предметно-операційна, операційна, операційно-предметна, моторно-тренувальна, операційно-комплексна, їх характеристики.
- •Операційно – комплексна
- •13. Особливості проектно-технологічної системи. Особливості проектно – технологічної системи
- •14. Становлення та розвиток теорії проектної діяльності і методу проектів у зарубіжній педагогіці.
- •15. Історія використання методу проектів у навчальному процесі вітчизняної школи.
- •16. Д. Дьюї як засновник педагогіки прагматизму (1859-1952).
- •17. Ідеї трудової школи.
- •18. Науково-педагогічна основа проектного навчання, розроблена у. Кілпатриком, е.Коллінгсом.
- •19. Школа для підлітків товариства «Сетлемент», створена с. Шацьким (1878-1934).
- •22.Основні ознаки проектної діяльності.
- •23. Сутність процесу проектування та проекту.
19. Школа для підлітків товариства «Сетлемент», створена с. Шацьким (1878-1934).
У 1874 р. створюється Товариство опікування безпритульними неповнолітніми сиротами, яке піклувалось, в основному, про підкидьків. У 1899 р. з'являється Ольгінський притулок для бідних дітей, який був відкритий в домі, що заповів притулку харківський міщанин Некрасов. У 1910 р. Товариством боротьби з жебрацтвом дітей відкритий притулок, де головна увага приділяється перевихованню "дітей вулиці". У цьому ж році ремісник І.І.Зобін відкриває притулок-сховище для дітей найбідніших ремісників. Таким чином, наприкінці 19 ст. існувала система притулків під наглядом Губернського піклування дитячими притулками; захист дітей з делінквентною поведінкою. Вперше в 1864 р. громадськістю було проголошено про необхідність введення особливих правових норм для неповнолітніх в Судові устави. І в 1897 р. був прийнятий Закон про неповнолітніх правопорушників. На цих засадах були створені умови для відкриття Дитячих судів (1910р. - у Петербурзі, 1912 р. - у Москві, далі - у Харкові, Києві, Одесі), які існували до 1917р. З 1914 р. виходив щомісячник "Особливі суди для неповнолітніх і боротьба з дитячою бездоглядністю"; корекція девіантної поведінки. Вперше у 1864 р. Дамським тюремним комітетом відкрито ремісничо-виховний притулок з метою примусового перевиховання хлопців від 10 до 15 років, які були під слідством чи засуджені. Притулок був розрахований на 150 хлопців, які утримувалися тут не менше року, але до виповнення йому 18 років. З 1869 до 1875р. притулком керував П.Рукавішников. В 1874 р. в селі Болшево створено виправний притулок для дівчат (від 6 до 14 років) - "Товариство заохочення працьовитості". Виховувалися дівчата в притулку до 16 років. У Харкові Товариство виправних притулків для неповнолітніх злочинців було засновано в 60-ті роки 19 ст., але перший такий притулок було відкрито у 1881 р. У ньому перевиховувалось більше 50 хлопців, які приймалися сюди віком до 16 років, не менш, ніж на два роки. Вихованці одержували загальну освіту, виховувалися відповідно до релігійної моралі, поваги до чужої власності, покори старшим, призвичаювалися до праці; організація дозвіллєвої діяльності дітей та підлітків найбідніших верств населення. Першими організаторами такої діяльності були О.Зеленко (1871-1953) та С.Шацький (1878-1934), які, з метою створення умов для покращення дитинства бідноти, організували дитячі клуби та літню колонію Товариства "Сетлемент"(1905). Практична діяльність наштовхнула організаторів до висновків, що ефективність ви ховної роботи з дітьми залежить від тісного контакту з батьками. С.Т.Шацький: " Не можно зрозуміти, де закінчується дитина і починається середовище"(81). Саме тому при "Сетлементі" створюються консультативний пункт для батьків, батьківський університет, курси з окремих предметів, пункт надання медичної допомоги. На початку 1908 р. "Сетлемент" був закритий царатом за "проведення соціалізму серед дітей". В 1909 році С.Т.Шацький зумів відновити діяльність товариства, але під новою назвою Станція "Дитяча праця та відпочинок". У структуру Станції, крім клубів, входили ще й дитячий садок та експериментальна початкова школа. Педагогічним експериментом у сфері трудового та естетичного виховання, організації дитячого колективу була і діяльність літньої колонії "Бадьоре життя"(1911-1931). Колонія по справжньому була дитячою, оскільки дорослі мали такі ж права, як діти і не могли без останніх регулювати загальне життя колективу. Через три роки були зроблені висновки, що "між основними сторонами життя дитини - фізичною працею, грою, мистецтвом, інтелектуальним та соціальним розвитком - існує зв'язок і взаємодія; зміни, які відбуваються в одному з напрямів, викликають зміни в іншо-му"(81). На думку С.Т.Шацького, для вдосконалення виховання необхідно проводити більш широку культурно-просвітницьку роботу в районі, впливати і на дорослих - це дасть можливість оживити громадське життя загалом.