Вікова періодизація життєвого циклу людини

Перші спроби розподілу людського життя на етапи дійшли до нас із глибокої давнини. Так, згідно з давньокитайською класифікацією, перший період життя — молодість — охоплює інтервал від народження до 20 років. Далі йшли вік вступу до шлюбу (до 30 років), вік виконання суспільних обов'язків (до 40 років), вік пізнання власних помилок (до 50 років), останній період творчого життя (до 60 років), бажаний вік (до 70 років), а далі, як вважали китайські мислителі, приходила старість.

Давньогрецький філософ і математик Піфагор (VI ст. до н.е.) порівнював етапи життя з порами року: від народження до 20 років — період становлення ("весна"); від 20 до 40 років — молодість ("літо"); від 40 до 60 — розквіт сил ("осінь"); від 60 до 80 — старість і згасання ("зима").

Гіппократ (V– IV ст. до н.е.) ділив життя людини на 10 періодів — по 7 років, а Арістотель ділив дитинство й отроцтво на три стадії: від народження до 7 років; від 7 до 14 років; від 14 до 21 року. Стародавні римляни виокремлювали 5 фаз життя з тривалістю кожної по 13 — 15 років [27, С. 9–10].

Знайомлячись із періодизацією індивідуального розвитку, слід враховувати деякі специфічні проблеми. Не існує жорстких меж початку і завершення кожної стадії. Як показали численні дослідження, для процесів дозрівання і інволюції притаманні нерівномірність і гетерохронність, котрі як відображення внутрішніх протиріч розвитку містять різноманітні можливості життя — від передчасного старіння в одних випадках до активного довголіття в інших. Насправді, можна бути тридцятирічним стариком — або творчо і фізично активним, "молодим" і до, і після сімдесяти.

Визначити межі вікових періодів досить складно через те, що існують різні погляди щодо критеріїв виокремлення вікового періоду (інтенсивність росту, ступінь розвитку нервової системи тощо). Існує багато класифікацій віків, розроблених спеціалістами з різних галузей людського знання (а отже, і базованих на різних критеріях).

В результаті численних спроб створення вікової періодизації з'явилась безліч різноманітних класифікацій, але і сьогодні єдиної класифікації не існує. Нижче наведені найбільш поширені із сучасних класифікацій вікових періодів [12, С. 56–57; 19, С. 107–112; 27, С. 10–12].

Періодизація, прийнята Міжнародним симпозіумом з вікової періодизації у Москві (1965 р.).

Таблиця 3.2

Вікові періоди	Чоловіча стать		Жіноча стать
Новонароджений	1-10 днів
Грудна дитина	10 днів — 1 рок
Раннє дитинство	1–2 роки
Перший період дитинства	3–7 років
Другий період дитинства	8 — 12 років	8 — 11 років
Підлітковий вік	13 — 16 років	12 — 15 років
Юнацький вік	17 — 21 рік	16 — 20 років
Середній вік:
Перший період	22 — 35 років	21-35 років
Другий період	35 — 60 років	36 — 55 років
Похилий вік	61 — 75 років	56 — 75 років
Старечий вік	75–90 років
Довгожителі	Старше 90 років

Міжнародна класифікація (Квінн, 2000):

Таблиця 3.3

Немовля	Від народження до трьох років;
Раннє дитинство	3–6 років;
Дитинство	6–12 років;
Підлітковий (юнацький) вік	12–18 років;
Молодість	18–40 років;
Зрілий вік	40–65 років;
Похилий вік	Від 65 років і старше

Періодизація Д. Бромлей ( Bromley, 1966).

Д. Бромлей позначає п'ять циклів розвитку: утробний, дитинство, юність, зрілий вік, старість. При цьому кожний цикл у свою чергу підрозділяється на декілька стадій.

Так, цикл "утробний" складається з чотирьох стадій: зигота (запліднена яйцеклітина), ембріон, плід, момент народження.

Цикл "дитинство" складається із трьох стадій: немовляти (від народження до 18 місяців), дошкільне дитинство (від 18 місяців до 5 років), раннє шкільне дитинство (від 5 років до 11 — 13 років).

Цикл "юність" підрозділяється на дві стадії: старше шкільне дитинство (від 11 до 15 років), пізня юність (від 15 до 21 років).

Цикл "дорослість" складається із трьох стадій: рання дорослість (від 21 до 25 років), середня дорослість (від 25 до 40 років), пізня дорослість (від 40 до 55 років), передпенсійний вік (55-65 років)

Цикл "старість" починається в 65 років і включає в себе три стадії: відставка (від 65 років), старий вік (від 70 років), третя стадія — "фініш", що включає в себе період старечих хвороб та вмирання.

Періодизація Г. Крайг (Крайг, 2003).

Автор позначає наступні цикли розвитку людини: немовля (від народження до 2 років), раннє дитинство (2 — 6 років), середнє дитинство (6 — 12 років), підлітковий та юнацький вік (12-19 років), рання дорослість (20 — 40 років), середня дорослість (40 — 60 років), пізня дорослість, від 60 років і далі.

У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей.

Хронологічні межі вікових періодів відносні, потребують уточнення, що зумовлене психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками.

Ключові терміни й поняття 

• Біогенетичний закон • Теорії рекапітуляції • Стадії психосексуального розвитку • Регресія • Фіксація • Егоідентичність • Групова ідентичність

• Криза ідентичності • Асиміляція • Акомодація • Сенсомоторна стадія • Передопераційна стадія • Стадія конкретних операцій • Стадія формальних операцій

• Егоцентризм мислення • Синкретизм мислення • "Дитячий реалізм" • Анімізм • Артифіціалізм • Прагнення до самоактуалізації