Розміри санітарно-захисних зон для очисних споруд господарсько-побутової каналізації

N п/п	Найменування споруд	Санітарно-захисна зона (м) при розрахунковій продуктивності споруд, тис.м3/добу
		до 0,2	більше0,2 до 5	більше 5 до50	більше 50 до 280
1.	Споруди механічної та біологічної очистки з муловими майданчиками для зброджених осадів, а також окремо розташовані мулові майданчики	150	200	400	500
2.	Споруди механічної та біологічної очистки з термомеханічною обробкою осадів в закритих приміщеннях	100	150	300	400
3.	Поля фільтрації	200	300	500	--
4.	Землеробські поля зрошення	150	200	400	--
5.	Біологічні ставки	200	200	300	300
6.	Насосні станції	15	20	20	30

Примітка. Санітарно-захисні зони каналізаційних очисних споруд продуктивністю більше 280 тис.м3/добу встановлюються по узгодженню з органами державного санітарного нагляду на підставі розрахунків розсіювання погано пахнучих газів, місцерозташування об'єктів, рози вітрів та інших факторів.

Додаток n 13

до Державних санітарних правил

планування та забудови населених

пунктів, затверджених наказом

Міністерства охорони здоров'я

України від 19.06.96 р. N 173

Вимоги до водоохоронних зон водних об'єктів

1. Вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, зовнішні межі яких визначаються за спеціально розробленими проектами.

На території водоохоронних зон забороняється:

1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;

2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також потічки.

2. В межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережна захисна смуга встановлюється по обидва береги річок та навколо водойм вздовж урізу води (в меженний період) шириною:

• для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 м;

• для середніх річок, водосховищ на них, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 м;

• для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 м.

У прибережних захисних смугах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісіння), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Вона може використовуватись для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.