- •2009Р. Модуль 1 – Основи законодавства з охорони праці. Основи виробничої санітарії
- •Тема 1 – Законодавчі та організаційні питання. Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •Правові та організаційні питання
- •Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •Відповідальність за порушення законодавства про оп
- •Система управління оп
- •Інструктажі з питань оп
- •Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків та професійних захворювань
- •Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •Тема 2 – Основи виробничої санітарії
- •Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях
- •Промислові шкідливі та токсичні речовини. Вентиляція, кондиціювання робочих приміщень. Система опалення
- •Вентиляція, кондиціювання робочих приміщень та система опалення
- •Кондиціювання повітря
- •Системи опалення
- •Захист від шуму
- •Виробнича вібрація
- •I - Колективні засоби та заходи:
- •II - Індивідуальні засоби:
- •Іонізуюче випромінювання
- •Дози опромінення для різних груп критичних органів осіб категорії а та б, мЗв/рік
- •Виробниче освітлення
- •Модуль 2 – Основи техніки безпеки. Пожежна безпека
- •Тема 3 – Основи техніки безпеки. Електробезпечність
- •Забеспеченя електробезпеки
- •Тема 4 - Основи пожежної безпеки
- •1. Система запобігання пожеж:
- •2. Система протипожежного захисту:
- •3. Система організаційно-технічних заходів:
Системи опалення
Системи опалення являють собою комплекс елементів, необхідних для нагрівання приміщень у холодний період року. До основних елементів систем опалення належать джерела тепла, теплопроводи, нагрівальні прилади (радіатори). Теплоносіями можуть бути нагріта вода, пара чи повітря.
Системи опалення поділяють на місцеві та центральні.
До місцевого належать пічне та повітряне опалення, а також опалення місцевими газовими та електричними пристроями. Місцеве опалення застосовується, як правило, в житлових та побутових приміщеннях, а також у невеликих виробничих приміщеннях малих підприємств.
До систем центрального опалення належать: водяне, парове, панельне, повітряне, комбіноване.
При виборі системи опалення підприємств, що проектуються чи реконструюються необхідно враховувати санітарно-гігієнічні, виробничі, експлуатаційні та економічні чинники. Слід зазначити, що досить ефективною є комбінована система опалення (центральне повітряне опалення, суміщене із загальнообмінною вентиляцією та водяне низького тиску).
Захист від шуму
ДСТУ 2325-93 Шум. Терміни та визначення.
ДСТУ 2867-94 Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження
ГОСТ 12.1.003-83 Шум. Общие требования безопасности
ДСН 3.3.6-037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
ГОСТ 12.1.001-89 Ультразвук. Общие требования безопасности
Шум буває: механічного походження, який виникає внаслідок вібрації при роботі механізмів та устаткування, а також поодиноких чи періодичних ударів у з'єднаннях деталей та конструкцій; аеродинамічного походження, який виникає при подачі газу чи повітря по трубопроводах, вентиляційних системах, або їх стравлюванні в атмосферу; гідродинамічного походження, який виникає внаслідок процесів, що проходять у рідинах (гідравлічні удари, кавітація, турбулентність потоку); електромагнітного походження, який виникає внаслідок коливання елементів електромеханічних пристроїв під впливом змінних магнітних полів.
Фізичні характеристики шуму
Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини, заважають його роботі та відпочинку. Звук, як фізичне явище, являє собою коливальний рух, що поширюється хвилеподібно у пружному середовищі (газоподібному, рідинному чи твердому). Звук, а значить і шум, характеризується: швидкістю звуку с, м/с; частотою f, Гц; звуковим тиском ρ, Па; інтенсивністю І, Вт/м2.
Частота звуку визначається кількістю коливань пружного середовища за одиницю часу і вимірюється в герцах (1 Гц - це одне коливання за секунду). За частотою звукові (акустичні) коливання поділяються на три діапазони: інфразвукові, з частотою коливання менше ніж 20 Гц; звукові (сприймаються органом слуху людини) - від 20 до 20 000 Гц; ультразвукові - більше ніж 20 000 Гц. В свою чергу звуковий діапазон прийнято підрозділяти на низькочастотний - до 400 Гц, середньочастотний - 400-1000 Гц, високочастотний – 1000-20 000Гц.
Одиниця рівня сили звуку - бел (Б), прийнята на честь фізика 0. Г. Белла (1847-1922рр.), який вважається винахідником телефону. Оскільки орган слуху людини спроможний розрізняти зміни рівня сили звуку на 0,1 Б, то на практиці, як одиниця рівня сили звуку, в основному, використовується децибел (дБ) - десята частина бела (Б).
Вплив шуму на організм людини
За даними медиків дія шуму може спричинити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів та функціонування органів слуху тощо.
У працівників «шумних» професій може виникнути професійне захворювання - туговухість, основним симптомом якого є поступова втрата слуху, перш за все в області високих частот з наступним поширенням на більш низькі частоти.
Крім безпосереднього впливу на орган слуху шум впливає на різні відділи головного мозку, змінюючи при цьому нормальні процеси вищої нервової діяльності.
Наближено дію шуму різних рівнів можна охарактеризувати наступним чином. Шум до 50 дБА - не викликає шкідливого впливу на людину в процесі її трудової діяльності. Шум з рівнем 50-60 дБА може викликати психологічний вплив, що проявляється у погіршенні розумової діяльності, послабленні уваги, швидкості реакції, утрудненні роботи з масивами інформації тощо. При рівні шуму 65-90 дБА можливий його фізіологічний вплив: пульс учащується, тиск крові підвищується, судини звужуються, що погіршує постачання органів кров'ю. Дія шуму з рівнем 90 дБА і вище може призвести до функціональних порушень в органах та системах організму людини: знижується слухова чутливість, погіршується діяльність шлунку та кишківника, з'являється відчуття нудоти, головний біль, шум у вухах. При рівні шуму 120 дБА та вище здійснюється механічний вплив на орган слуху, що проявляється у порушенні зв'язків між окремими частинами внутрішнього вуха, можливий навіть розрив барабанної перетинки. Звукові хвилі, проникаючи через шкіру, викликають механічні коливання тканин організму, внаслідок чого відбувається руйнування нервових клітин, розриви мілких судин тощо.
Заходи та засоби захисту від шуму
Заходи та засоби захисту від шуму поділяються на колективні та індивідуальні, причому останні застосовуються лише тоді, коли заходами та засобами колективного захисту не вдається знизити рівні шуму на робочих місцях до допустимих значень. Призначення засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) від шуму - перекрити найбільш чутливі канали проникнення звуку в організм - вуха. Такі засоби дозволяють одночасно попередити розлад і всієї нервової системи від дії інтенсивного подразника, яким є шум.
До засобів індивідуального захисту від шуму належать ЗІЗ - навушники, протишумові вкладки, шумозаглушувальні шоломи. Вибір 313 обумовлюється видом та характеристикою шуму на робочому місці, зручністю використання засобу при виконанні даної робочої операції та конкретними кліматичними умовами.
До колективних засобів та заходів належать:
зменшення шуму в самому джерелі,
зменшення шуму на шляху його поширення,
2.1. Архітектурно-планувальні заходи передбачаються при проектуванні, реконструкції та експлуатації підприємства (цехів, дільниць):
2.2. Акустичні заходи передбачають зменшення шкідливого впливу виробничого шуму на працівників шумних виробництв, послаблення передавання його в сусідні приміщення і застосовують для цього:
а) - звукоізоляцію;
б) – віброізоляцію;
в) – звукопоглинання;
г) – вібропоглинання;
д) - глушники шуму.
2.1. Архітектурно-планувальні заходи передбачаються при проектуванні, реконструкції та екплуатації підприємства (цехів, дільниць):
2.2. Акустичні заходи передбачають зменшення шкідливого впливу виробничого шуму на працівників шумних виробництв, послаблення передавання його в сусідні приміщення і застосовують для цього:
а) - звукоізоляцію;
б) – віброізоляцію;
в) – звукопоглинання;
г) – вібропоглинання;
д) - глушники шуму.
організаційно технічні засоби захисту від шуму передбачають: застосування малошумних технологічних процесів та устаткування, оснащення шумного устаткування засобами дистанційного керування, дотримання правил технічної експлуатації, проведення планово-попереджувальних оглядів та ремонтів
лікувально-профілактичні заходи: попередній та періодичний медогляд, використання раціональних періодів праці та відпочинку.
Інфразвук
Основними джерелами інфразвуку на виробництві є тихохідні масивні установки та механізми (вентилятори, поршневі компресори, турбіни, електроприводи та ін.), що здійснюють обертові та зворотно-поступальні рухи з повторенням циклу менше ніж 20 разів за секунду (інфразвук механічного походження).
Людина не чує інфразвуку, але інфразвукові коливання спричиняють фізичне навантаження, що викликає передчасне втому, запаморочення, біль голови, порушення функції вестибулярного апарату, зниження гостроти зору та слуху, появу почуття страху, загальну немічність, може також впливати і на психіку людини.
Несприятливий вплив інфразвуку суттєво залежить від рівня звукового тиску, тривалості впливу та діапазону частот. Найбільш небезпечною вважається частота інфразвукових коливань близько 7 Гц, оскільки вона співпадає з альфа-ритмом біострумів мозку і може викликати резонансні явища.
Ультразвук
Ультразвук широко використовується в багатьох галузях промисловості для інтенсифікації процесів хімічного травлення, нанесення металевого покриття, очищення, змивання та знежирення деталей і виробів, дефектоскопії (оцінка якості зварних швів, структури сплаву) та ін.
Ультразвук так само як і інфразвук орган слуху людини не сприймає, однак він може викликати біль голови, загальну втому, розлади серцево-судинної та нервової систем.
За способом передачі від джерела до людини ультразвук поділяють на: повітряний (передається через повітря) та контактний (передається на руки людини, що працює через тверде чи рідинне середовище).
Як засоби індивідуального захисту, використовують протишумові навушники (дія через повітря) та двошарові рукавички із зовнішнім гумовим шаром (контактна дія).