- •2.1. Теоретичні основи міжнародного менеджменту
- •Тема 1. Суть і характерні риси міжнародного менеджменту
- •Таблиця 1.1 особливості етапів інтернаціоналізації фірми
- •Таблиця 1.2 еволюція міжнародних корпорацій
- •Закінчення табл. 1.2
- •Таблиця 1.4
- •Таблиця 1.6
- •Тема 2. Середовище міжнародного менеджменту
- •Таблиця 2.1
- •Таблиця 2.2
- •Таблиця 2.3
- •Таблиця 2.4
- •Таблиця 2.5
- •Тема 3. Стратегічне планування в міжнародних корпораціях
- •Таблиця 3.1 стратегічний профіль міжнародних компаній
- •Таблиця 3.2 основні характеристики міжнародних стратегій
- •Таблиця 3.3 еволюційна матриця для східної європи
- •Таблиця 3.4 оціночна матриця для ринкових входів багатонаціональних корпорацій в інші країни
- •Тема 4. Прийняття рішень у міжнародних корпораціях
- •Таблиця 4.1
- •Таблиця 4.2
- •Таблиця 4.3 критерії кількісної оцінки політичних ризиків
- •Закінчення табл. 4.3
- •Тема 5. Організаційний розвиток міжнародних корпорацій
- •Таблиця 5.1 організаційне проектування в компаніях різної орієнтації
- •Закінчення табл. 5.1
- •Таблиця 5.2
- •Міжфірмові зв’язки компанії «форд»
Міжфірмові зв’язки компанії «форд»
Угоди про участь в активах |
СП |
Поставка комплек- туючих |
Угоди зі збуту |
Угоди з розвитку технологій |
Виробничі угоди |
|
|
|
|
|
|
Вивчаючи тему, студент має опанувати основні організаційні характеристики міжнародних корпорацій: формалізацію, спеціалізацію та централізацію.
Формалізація ґрунтується на використанні структур і процедур у процесі прийняття рішень, комунікацій і контролю. Формалізація здійснюється як за цілями, так і за предметом, внутрішніми і зовнішніми мережами.
Спеціалізація означає спосіб призначення завдань окремим працівникам. Горизонтальна спеціалізація означає виконання працівником частки якої-небудь функції, наприклад, проведення аналізу в процесі маркетингового дослідження. Вертикальна спеціалізація базується на визначенні роботи для групи чи підрозділу, в яких існує колективна відповідальність за результати, а розподіл роботи між групами залежить від рівня ієрархії. Виконавці окремих робіт при цьому обираються не лише за функціональною підготовкою, як у першому випадку, а й з інших причин: завантаження, зацікавленість, потреба в розвитку і т. ін. Західна культура ґрунтується переважно на горизонтальній спеціалізації. Тому три чверті фахівців корпорацій США діють за функціональним розподілом. Східна культура має в основі головним чином вертикальну спеціалізацію. У цьому зв’язку в японських корпораціях менше третини працівників отримують завдання за функціональним принципом.
Централізація, як це зазначалось у попередній темі, важлива з позицій прийняття відповідальних рішень. Панівною для міжнародних корпорацій є тенденція до централізації прийняття рішень на користь зарубіжних відділень шляхом розширення службової автономії персоналу цих відділень, делегування повноважень менеджерами центральної і регіональної штаб-квартир до операційних менеджерів. Однак проведені дослідження свідчать, що рівень автономності і делегування в японських корпораціях є нижчим, ніж в американських.