Глава 6.8. Внесення змін і доповнень, скасування законів

Стаття 6.8.1.

1. Внесення змін і доповнень до закону здійснюється шляхом прийняття відповідного закону за процедурою трьох читань. При цьому обов’язково враховується послідовність внесення змін і доповнень до закону відповідно до положень ст.6.6.5.

2. Зміни і доповнення вносяться до закону, а не до закону про внесення змін і доповнень до нього.

3. Законопроект про внесення змін чи доповнень до закону подається на розгляд Верховної Ради відповідною головною комісією Верховної Ради у вигляді таблиць, аналогічно зазначеним у ст.6.6.2, з викладенням тексту закону (його структурних частин), який підлягає зміні чи доповненню, відповідно до підпункту 1 ч.1 ст.6.6.2. Якщо закон підлягає визнанню таким, що втрачає чинність, його текст не поширюється серед депутатів.

4. Рішення щодо пропозицій, які стосуються скасування закону, внесення до нього змін і доповнень, приймаються більшістю голосів депутатів, зазначеною в ст.3.2.2. Обговорення цих пропозицій може проводитися за скороченою процедурою (ст.3.4.2), за винятком випадків скасування, внесення змін і доповнень до Конституції або конституційних законів, коли обговорення проводиться в повному обсязі.

Стаття 6.8.2.

1. Скасування закону здійснюється голосуванням щодо нього в цілому.

2. Зміни і доповнення до закону можуть вноситися шляхом вилучення або доповнення його структурних частин, прийняття поправок або викладення тексту закону в новій редакції. Прийняття Верховною Радою закону в цілому в новій редакції і введення його в дію скасовує раніше прийнятий закон.

3. У разі, коли пропозиція або поправка, яка вноситься до тексту закону, відхиляється за наслідками голосування Верховної Ради (ч.5 ст.3.2.1), попередня редакція закону залишається без зміни.

4. Закон про державний бюджет підлягає голосуванню в цілому, якщо внаслідок внесених до нього змін чи доповнень зменшується сума надходжень до державного бюджету або зростає сума видатків з нього.

Стаття 6.8.3.

1. Закон або постанова Верховної Ради про порядок введення в дію закону про внесення змін чи доповнень до закону або про його скасування повинні містити положення про правові наслідки для суб’єктів правовідносин, які настануть у зв’язку з внесенням до чинного закону змін, доповнень або його скасуванням.

Глава 6.9. Тлумачення законів

Стаття 6.9.1.

1. Верховна Рада здійснює тлумачення чинних законів, їх окремих положень, яке має нормативний характер. Про тлумачення закону чи його окремих положень Верховна Рада приймає постанову.

2. Тлумачення закону не повинно суперечити самому закону, іншим чинним законам і не повинно створювати нові правовідносини.

Стаття 6.9.2.

1. Текст тлумачення чинного закону чи його окремих положень приймається Верховною Радою за процедурою трьох читань законопроекту. При цьому окрема постанова про порядок введення в дію тлумачення не приймається.

2. Розгляду питання про тлумачення чинного закону чи його окремих положень передує розгляд і прийняття рішення Верховною Радою щодо питання про доцільність внесення таких змін і доповнень до закону, який підлягає тлумаченню (чи до інших законів), які б виключали необхідність приймати постанову про тлумачення закону чи його окремих положень. При цьому слід зважати на те, що тлумачення закону чи його окремого положення діє з моменту набрання чинності законом чи, відповідно, витлумаченим окремим положенням.

3. Постанова про тлумачення закону чи його окремих положень приймається більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості незалежно від характеру закону; обговорення може здійснюватися за скороченою процедурою (ст.3.4.2), крім тлумачення Конституції і конституційних законів, коли обговорення здійснюється в повному обсязі (ст.3.4.1).

Стаття 6.9.3.

1. Тлумачення договорів між державами здійснюється згідно з Віденською конвенцією про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року (995_118).