11.6. Вимоги до шляхів евакуації

Евакуаційні шляхи й виходи утримуються вільними, не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечують безпеку під час евакуації усіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні і планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, продовження шляхів евакуації їх облицювання (оздоблення) відповідють протипожежним вимогам будівельних норм.

Двері на шляхах евакуації відчиняються в напрямку виходу з будівель(приміщень).

Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та ПУЭ.

Світильники евакуаційного освітлення вмикаются з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.

Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, постійно освітлюються електричним світлом (у разі наявності людей).

11.7. Розрахунок блискавкозахисту цеху

Блискавкозахист – це комплекс заходів, спрямованих на запобігання прямого удару блискавки в об’єкт або на усунення небезпечних наслідків пов’язаних з прямим ударом, до такого комплексу відносяться також засоби захисту, що оберігають об’єкт від вторинних впливів блискавки і зносу високого потенціалу.

Проектування пристроїв блискавкозахисту будинків і споруд виконується в такій послідовності:

1. Визначаємо інтенсивність грозової діяльності (середньорічної тривалості грози, год); питомої густини ударів блискавки в землю n, 1/(км²∙рік); очікуваної кількості ударів блискавки в об’єкт на протязі року N.

Очікувана кількість ударів блискавки за рік будинків і споруд прямокутної форми визначаємо за формулою:

N=[(S+6h)∙(L+6h)-7.7h²]∙n∙10^-6 (12.10)

N=[(60+270)∙(40+270)-7.7∙45²]∙5.5∙10^-6=0.47

де: h – найбільша висота будинку або споруди, м; S,L – відповідно ширина і довжина будинку або споруди, м; n – середньорічна кількість ударів блискавки в 1км² земної поверхні (питома густина ударів блискавки в землю, для Львова n=5,5) в районі розташування будинку або споруди (тб. РД 34.21.122-87)

2. Визначаємо клас будівлі за пожежо- і вибухонебезпекою за ПУЕ і ступені вогнестійкості будинків і споруд за РД 34.21.122-87. Визначаємо тип зони захисту і категорії пристроїв блискавкозахисту.

Враховуючи що N=0.47 та клас приміщень за ПУЕ (21, П-ІІ) блискавкозахист споруди виконують за І –категорією, а зона захисту А.

3. Вибираємо одиничний стержневий блискавкоприймач, який розміщуємо на будівлі цеху.

Зона захисту одиничного стержневого блискавковідводу – це конус заввишки h₀ (12.1). Параметри зони захисту наведені в таблиці 12.1. За розмір h_x приймається висота найвищої точки будинку або споруди.

Рис. 12.1. Зона захисту поодинокого стержневого блискавковідводу: 1 – границя зони захисту на рівні h_x; 2 – границя зони захисту на рівні землі;

Таблиця 12.1. Формули розрахунку по зонах захисту

	Зона А	Зона Б
h0	0.85∙h	0.92∙h
r0	(1.1-0.002∙h)∙h	1.5∙h
rx	(1.1-0.002h)∙(h-hx/0.85)	1.5∙(h-hx/0.92)

Розрахунок одиночного стержневого блискавкоприймача для зони А:

;

;

h₀=0.85∙h=0.85∙91.07=77.41м;

r₀= (1.1-0.002h)h=(1.1-0.002∙91.07) ∙91.07=83.59м.