2.4 Розрахунок пазів та зубців статора

2.4.1 Вибираємо площу січення паза статора для головної обмотки ,, та допоміжної,

(2.33)

(2.34)

де ,- січення провідників з ізоляцією головної та допоміжної обмоток статора

(2.35)

(2.36)

де ,– діаметр ізольованого провідника , мм,= мм , = мм ; (див.п.2.3.8)

, – кількість провідників в пазів статора головної та допоміжної обмоток,= ,= ; (див.п. 2.3.6 )

, - коефіцієнт заповнення паза статора ізольованим провідником ,= 0.32÷0.44 , приймаємо== 0.43

Приймаємо більшу площу січення паза статора : == ;

2.4.2 Розміри пазів і зубців статора

В асинхронних двигунах використовується напівзакриті пази овальної , або трапецієвидкої форми з однаковою товщиною зубця по висоті , [1], ст. 337, рис 21.6 і 21.7 Приймаємо пази овальної форми ;

Визначаємо номінальну товщину зубця статора , см

(2.37)

де – індукція в повітряному зазорі ;= 0.5 Тл (див.п.2.1.2)

– пазове ділення статора , зубцевий крок по колу=1,05 см ; (див.п.2.2.2)

- максимальна індукція в зубцях статора= 1.2÷1.4 Тл, приймаємо= 1.4 Тл ;

см

Визначаємо ширину прорізу паза статора , мм :,(2.38)

де - діаметр проводу з ізоляцією головної обмотки статора ,= мм; (див.п.2.3.8)

Для визначення розмірів паза статора , у відповідності до його площі = (п.2.4.1) , враховуючи зубцевий крок по колу розточки статора .= см (п.2.2.2), мінімальну товщину зубця= см ,та ширину прорізу паза= мм ( викреслюємо в масштабі 2:1 , або більш крупнішому ) частину кола розточки статора з зубцевим кроком, і наносимо два сусідні зубці товщиною. Після цього встановлюємо глубину пазаhп₁ , виходячи з площі = .

hп₁ = см

2.4.3 Визначаємо зовнішній діаметр пакету статора Dн , см :

Dн = + 2 (hп₁ + ) ,(2.39)

де – внутрішній діаметр статора ,= см , (див.п.2.1.3)

hп₁ – глубина паза, hп₁ = см ,

- висота сердечника статора , см ;

(2.40)

де - магнітний потік головної обмотки ,Вб ; (див.п.2.3.4)

ℓ₀ – довжина статора , ℓ₀ = см ; (див.п.2.1.3)

Вс –індукція в сердечнику статора , Вс ≤ 1.0÷1.2 Тл ;

приймаємо Вс = 0.9 Тл ;

см

Dн = = см

2.5 Розрахунок ротора з білячою кліткою

2.5.1 Визначаємо діаметр ротора Dр , см :

Dp = - 2·δ , (2.41)

де – внутрішній діаметр статора ,= см , (див.п.2.1.3)

δ – повітряний зазор між ротором і статором ,

δ = 0.01 ÷0.03 см , приймаємо δ = 0.03 см ;

Dp = -2·0.03 = см

Для виготовлення ротора вибираємо листову електротехнічну сталь марки Є44 , товщиною 0.35 мм , [1] , додаток ІV ст. 473 .

2.5.2 Визначаємо число пазів ротора Z ₂ :

Z ₂ ≤ 1.25 ( Z₁ + p ) , (2.42)

де Z₁ – число пазів статора , Z₁ = , (п.2.2.2) ;

р – число пар полюсів , р = , (п.2.1.5) ;

Z ₂ = = ;

2.5.3 Визначаємо струми в стержнях , А та в короткозамкнених кільцях , А ротора :

,(2.43)

, (2.44)

де – поправочний коефіцієнт ,=0.3 ÷0.6 , приймаємоk = 0.4 ;

–обмоточний коефіцієнт статора , = ; (див.п.2.3.1)

–кількість витків головної обмотки , = ; (див.п.2.3.5)

І₁ – струм споживання головної обмотки , І₁ = А ; (див.п.2.3.7)

–число пар полюсів , = ; (див.п.2.1.5)

Z₂ – число пазів ротора , Z₂ = ; (див.п.2.5.2)

А

А

Рисунок 2.1 Овальний паз статора Рисунок 2.2 Трапецеїдальний паз статора

1 – пазова ізоляція; 2 – клин

Рисунок 2.2 Укладання провідників обмотки та пазової ізоляції в паз

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

СР.5.14010201.01.1 . .01.003.Зв

.