2.3 Розрахунок провідників обмотки статора
2.3.1 Обмоточний коефіцієнт обмотки статора . Визначаємо коефіцієнт розподілу обмотки :
,(2.14)
де m1 = ; (вихідні дані)
=q1
=
(див.п.2.2.2)
;
Коефіцієнт скорочення кроку обмотки :
;(2.15)
де λ – поправочний коефіцієнт при послаблені 5-ї і 7-ї вищих просторових гармонік , λ= (див.п.2.1.3)
=
Обмоточний коефіцієнт :
(2.16)
![]()
2.3.2 Вибір відношення потужності пускової обмотки до головної :
0.7÷0.9 ;
приймаємо
=0.8 ;
2.3.3 Вибір індукції та лінійного навантаження допоміжної обмотки :
(2.17)
де
=
0.30÷0.45 – амплітуда індукції в повітряному
зазорі , Тл ; приймаємо
= 0.45;
-
індукція в повітряному зазорі,
=
0,55Тл; (див.п.2.1.2);
-
лінійне навантаження статора,
=
180 А/см; (див.п.2.1.2);
- дійсне лінійне навантаження статора
для допоміжної обмотки
(2.18)
де
– споживаний з мережі струм головною
обмоткою статора при номінальному
навантаженні двигуна , А ;
– діаметр розточування статора,
=
см ; (див.п.2.1.3)
– число витків головної обмотки статора
;
Зв’язок
між середнім
і дійсним
лінійним навантаженням для головної
обмотки статора визначаємо співвідношенням
:
= 60÷240 А/см(2.19)
приймаємо
= 180 А/см ;
![]()
А/см(2.20)
де
-
індукція в повітряному зазорі,
=
0,55Тл; (див.п.2.1.2);
-
лінійне навантаження статора,
=
180 А/см; (див.п.2.1.2);
;
і
–споживаний струм і число витків
допоміжної обмотки статора ;
А/см
2.3.4 Розрахунок амплітуди корисних магнітних потоків в повітряному зазорі :
(2.21)
(2.22)
де
- відношення середньої індукції в
повітряному зазорі до її амплітуди ;
де
-
індукція в повітряному зазорі,
=0,55Тл;
(див.п.2.1.2);
ℓ0 – довжина розточки статора, ℓ0 = см; (див.п.2.1.3)
=
0.30÷0.45 – амплітуда індукції в повітряному
зазорі ,
= 0.45 Тл (див.п.2.3.3)
Вб ;
Вб ;
2.3.5 Розрахунок кількості витків обмоток :
(2.23)
(2.24)
де е.р.с обмоток статора можна прийняти :
(2.25)
(2.26)
при
цьому
,
і
– беруться із завдання ;
-
коефіцієнт обмотки статора
=
; ( див.п.2.3.1)
і
– амплітуди корисних магнітних потоків
;
=
=
В ;
=
=
В ;
витків
;
витків ;
2.3.6 Розрахунок кількості провідників в пазах статора визначаємо за формулами :
;(2.27)
;(2.28)
де Z1 – число пазів статора, Z1 = ; (див.п.2.2.2)
і
– число витків головної та допоміжної
обмоток статора,
=
,
=
(див п.2.3.5)
;
;
2.3.7
Розрахунковий струм в обмотках визначаємо
за формулами
(А) ;(2.29)
( А) ;(2.30)
де
– лінійне навантаження основної обмотки
статора ; АS
=180А/см (див.п.2.1.2)
–діаметр розточки статора ;
= см (див.п.2.1.3)
– дійсне лінійне навантаження статора
,
=
А/см
(див.п.2.3.3)
і
–
число витків обмоток,
=
,
=
; (див
п.2.3.5)
А ;
А ;
2.3.8
Визначаємо січення провідників обмоток
статора
,
,
за формулами :
;(2.31)
;(2.32)
де
= 3÷5 А/
- економічна густина струму в провідниках
обмотки статора,
приймаємо
= 4 А/
;
= 3,5 А/![]()
мм2
мм2
Вибираємо
стандартні значення січення
,
провідників, їхні діаметри без ізоляції
,
,
мм, та діаметри з ізоляцією
,
,
мм
Вибираємо провід марки ПЭЛ, [1] ст.468 , додаток 1 , ( ПЗ, додаток 4)
;
=
мм ;
=
мм ;
;
=
мм ;
=
мм ;
