4.7. Аналіз руху грошових коштів підприємства

При функціонуванні підприємства в ринкових умовах господарювання важливо знати не тільки фінансові результати, а й окремо аналізувати рух коштів за звітний період, визначати зміну основних джерел отримання коштів і напрями їх використання.

Рух грошових коштів являє собою вхідні та вихідні грошові потоки в процесі операційної (основної), інвестиційної та фінансової діяльності суб’єкта господарювання. Кожному із зазначених видів діяльності, які пов’язані між собою рухом коштів, влас­тиві певні джерела надходження і напрями витрачання цих коштів.

Рух грошових коштів від основної діяльності пов’язаний з поточними операціями по отриманню виручки від реалізації, оплатою рахунків постачальників, отриманням короткострокових кредитів і позик, виплатою заробітної плати, розрахунків з бюджетом.

Грошові потоки від інвестиційної діяльності переважно пов’я­зані з відпливом коштів, оскільки частіше вони направлені на придбання основних засобів і нематеріальних активів, рідше виступають припливом грошових коштів унаслідок реалізації цих активів.

Рух грошових коштів від фінансової діяльності пов’язаний зі здійсненням коротко- та довгострокових фінансових вкладень, отри­манням довгострокових кредитів та позик, виплатою дивідендів.

Грошові активи підприємства складаються з:

• грошових коштів у національній валюті;

• грошових коштів у іноземній валюті;

• резервних грошових активів у формі високоліквідних фінансових інвестицій (депозитні вкладення в банках, депозитні банківські сертифікати, високоліквідні фондові інструменти з короткостроковим періодом зберігання).

Управління грошовими активами має таке саме значення, що й управління запасами і дебіторською заборгованістю. Мистецтво управління поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімально необхідну суму грошових коштів, які потрібні для поточної оперативної діяльності. Сума грошових коштів, необхідна підприємству, — це його страховий запас, призначений для покриття короткочасної незбалансованості грошових потоків. Сума має бути такою, щоб її вистачало для виробництва та всіх першочергових платежів. Оскільки грошові кошти, які знаходяться в касі або на рахунках у банку, не приносять прибутку, їх треба мати в наявності нарівні безпечного мінімуму. Наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу може бути результатом неправильного використання оборотного капіталу.

Для того щоб гроші працювали на підприємство, потрібно пус­кати їх в оборот з метою отримання прибутку, тобто:

• розширювати власне виробництво;

• інвестувати в прибуткові проекти інших суб’єктів господарювання з метою отримання вигідних відсотків;

• зменшувати величину кредиторської заборгованості з метою скорочення витрат по обслуговуванню боргу;

• оновлювати основні фонди, придбавати нові технології тощо.

Збільшення або зменшення залишків готівки на рахунках у банку зумовлюється рівнем незбалансованості грошових потоків, тобто вхідних і вихідних потоків грошових коштів. Перевищення вхідних грошових потоків над вихідними збільшує залишок вільної грошової готівки, і навпаки, перевищення вихідних грошових потоків над вхідними призводить до нестачі грошових коштів та збільшення потреби в кредиті.

На рис. 4.3 стрілки, направлені всередину, показують вхідні потоки грошових коштів, назовні — вихідні.

Дані звітів про рух грошових коштів підприємства свідчать, що протягом 2002—2004 рр. найбільшу частку коштів підприємство отримало від операційної діяльності, а витратило — від інвестиційної. За цим видом діяльності витрачання коштів у 2002 р. було 100 %-м (9736 тис. грн), а у 2004 р. надходження грошових коштів від інвестиційної діяльності було більш як у 10 разів меншим від їх витрачання (251 тис. грн і 2518 тис. грн відповідно). Фінансова діяльність підприємства за період, що аналізується, зводилась лише до отримання й погашення позик.

Рис. 4.3. Грошові потоки підприємства

Аналізуючи наведені показники, слід порівнювати темпи витрачання коштів на інвестиційну діяльність Δ IД з темпами чистого руху коштів від операційної діяльності Δ ЧОД. Якщо Δ ЧОД > Δ IД, інвестиційна політика підприємства ефективна, якщо Δ ЧОД < Δ IД — неефективна. Аналогічно можна порівняти темпи витрачання коштів на фінансову діяльність з Δ ЧОД.

За фінансовими даними підприємства, що містяться у Звіті про рух грошових коштів за 2003 і 2004 рр., можна зробити висновок про неефективну інвестиційну діяльність підприємства:

2003 рік: Δ ЧОД < Δ IД  8826 < 9736;

Δ ЧОД > Δ ФД  8826 > 918.

2004 рік: Δ ЧОД < Δ IД  2232 < 2310;

Δ ЧОД > Δ ФД  2232 > 93

Щодо фінансової діяльності, то за звітними показниками мож­на говорити про її ефективність.

Крім того, зменшення грошових потоків свідчить про нестабіль­ний фінансово-економічний стан підприємства.

Основною метою аналізу грошових коштів підприємства є оцінка сум і рівня середнього залишку грошових активів з позицій забезпечення платоспроможності підприємства, а також визначення ефективності їх використання.

На першому етапі аналізу оцінюють ступінь участі грошових активів у оборотному капіталі. Оцінка здійснюється на основі визначення коефіцієнта участі грошових активів у оборотному капіталі (табл. 4.16)

Таблиця 4.16

Вихідна інформація для аналізу грошових коштів

тис. грн

Стаття	2002	2003	2004
Середній залишок грошових коштів	11	7	18,5
Середня сума оборотного капіталу	23 851,5	22 554,5	20 544
Загальний видаток грошових коштів	16 387	10 217	5427
Тривалість періоду, днів		360

.

У процесі аналізу руху грошових коштів потрібно вивчати динаміку залишків готівки на рахунках у банку, період надходження капіталу в даному виді активів (період обороту грошових кош­тів) та кількість оборотів середнього залишку грошових коштів (оборотність грошових коштів).

Період обороту грошових коштів визначають так:

.

Кількість оборотів середнього залишку грошових коштів (оборотність грошових коштів) обчислюють за формулою

.

Для визначення оборотності грошових коштів можна викорис­тати таку формулу:

.

Використання останньої формули, на наш погляд, дасть більш точний результат, оскільки загальний видаток грошових коштів — це кредитовий оборот по рахунку «Розрахунки в національ­ній валюті» за період, а загальна сума обороту від реалізації в бух­галтерському обліку відображує не тільки кошти, які фактично отримані за реалізовану продукцію, а й дебіторську заборгованість за відвантажену, але не оплачену продукцію.

Результати аналізу руху грошових коштів на підприємстві наведено в табл. 4.17.

Таблиця 4.17

Показники аналізу грошових коштів

Назва показника	2002	2003	2004
Коефіцієнт участі грошових коштів	0,0004	0,0003	0,0009
Період обороту грошових коштів, днів	0,24	0,25	1,23
Оборотність грошових коштів	1490	1460	293

Результати дослідження показують, що участь грошових коштів у оборотному капіталі підприємства в 2002—2004 рр. дуже мала: від 0,04 % до 0,09 %. Таке становище зумовлено нераціональ­ноюструктурою оборотних активів підприємства, що має негатив­нийвплив на його платоспроможність.

Проведений аналіз свідчить про збільшення періоду обороту грошових коштів у 2004 р. більш як у 5 разів порівняно з 2002 р. Така тенденція є негативною, оскільки свідчить про збільшення періоду витрачання коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію.

Збільшення періоду обороту грошових коштів призводить до зменшення їх оборотності. Протягом 2004 р. оборотність грошових коштів підприємства зменшилася більш як у 5 разів.

Отже, виходячи з проведеного аналізу грошових коштів на підприємстві, можна зробити висновок про незадовільний стан організації грошових потоків, незбалансованість надходження та витрачання грошових коштів, що потребує підвищення ефективності управління грошовими коштами на підприємстві.