VI. Показники акціонерного капіталу

1. Прибутковість акцій — показник, за допомогою якого визначають дохід, що мають власники часток капіталу підприємства від своїх інвестицій.

2. Дохід на звичайну акцію свідчить, яка величина нетто-прибутку припадає на одну звичайну акцію.

3. Рентабельність акцій характеризує відсоток повернення на капітал, вкладений в акції підприємства. Це прямий ефект. Є ще й побічний ефект (дохід або збитки), який виражається в зміні ринкової ціни акції даного підприємства.

4. Дивідендний дохід розраховують діленням дивіденда, який виплачується на акції, на дохід на акцію. Найбільш наочне тлумачення цього показника — частина чистого прибутку, виплачена акціонерам у вигляді дивідендів. З цим показником тісно пов’язаний коефіцієнт реінвестування прибутку, який характеризує його частку, спрямовану на розвиток виробничої діяльності. Сума значень показника дивідендного виходу і коефіцієнта реінвестування прибутку дорівнює 1.

5. Коефіцієнт котирування акцій розраховують відношенням ринкової ціни акції до її облікової ціни. Облікова ціна характеризує частину власного капіталу, який припадає на одну акцію. Вона складається із номінальної вартості (тобто вартості на бланку акції, за якою вона врахована в акціонерному капіталі), частки емісійного прибутку (накопиченої різниці між ринковою ціною акції на момент її продажу та їх номінальною вартістю) і частки накопиченого та вкладеного у розвиток підприємства прибутку. Значення коефіцієнта котирування більше 1 означає, що потенційні акціонери, придбавши акцію, готові віддати за неї ціну, яка перевищує бухгалтерську оцінку реального капіталу, що припадає на акцію на даний момент.

Основними принципами та послідовністю аналізу фінансового стану підприємства є експрес-аналіз та деталізований аналіз фінансового стану підприємства.

Експрес-аналіз. Мета аналізу — наочна й проста оцінка фінансового добробуту і динаміки розвитку підприємства. Його виконують у три етапи:

• підготовчий;

• попередній огляд;

• економічне читання і аналіз звітності.

Мета підготовчого етапу — рішення про доцільність аналізу фінансової звітності. Для цього ознайомлюються з аудиторським висновком.

Розрізняють такі типи аудиторських висновків.

Стандартні — це підготовлений у стислому вигляді документ, що містить позитивну оцінку аудитора про відповідність звітів підприємства чинним нормативам.

Нестандартні — більш об’єктивні, які містять додаткову інформацію, бувають з позитивною оцінкою або мають позитивну оцінку із застереженням.

Мета попереднього огляду — це ознайомлення з пояснюваль­ною запискою до балансу. Це потрібно для того, щоб оцінити умови роботи у звітному періоді, визначення основних тенденцій показника діяльності та якісні зміни в майновому та фінансовому стані. При цьому потрібно брати до уваги різні чинники, наприклад, інфляцію та недоліки балансу.

Мета етапу економічного читання і аналізу звітності — це узагальнена оцінка результатів діяльності підприємства.

Сенс експрес-аналізу — відображення невеликої кількості найбільш важливих показників і відстеження їх динаміки. Розглянемо варіант експрес-аналізу на підприємстві (табл. 1.3).

Після проведення експрес-аналізу потрібно проаналізувати п’ять взаємопов’язаних таблиць:

1. Господарські кошти підприємства і їх структура.

2. Основні активи підприємства.

3. Структура та динаміка оборотних коштів підприємства.

4. Основні результати фінансово-господарської діяльності.

5. Ефективність використання фінансових ресурсів підприємства.

Закінчується експрес-аналіз висновками про фінансовий стан підприємства, а також пропозиціями щодо шляхів його поліпшення.

Таблиця 1.3