- •1.1. Суть і значення фінансового аналізу
- •1.2. Фінансовий стан підприємства як об’єкт фінансового аналізу
- •1.3. Об’єкт і суб’єкт фінансового аналізу, його мета та основні завдання
- •Мета фінансового аналізу залежно від різних партнерських груп, зацікавлених у його результатах
- •1.4. Основні напрями і види фінансового аналізу
- •1.5. Прийоми фінансового аналізу
- •1.6. Методи і моделі фінансового аналізу
- •1.7. Показники та фактори у фінансовому аналізі, їх класифікації
- •Класифікація та порядок розрахунку основних показників оцінки фінансового стану підприємства
- •VI. Показники акціонерного капіталу
- •Варіант експрес-аналізу
- •Література
1.6. Методи і моделі фінансового аналізу
Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства — його об’єктивної оцінки та впливу можливостей підвищення ефективності функціонування — можуть застосовуватись різні методи аналізу.
Методи фінансового аналізу — це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.
В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.
За класифікацією розрізняють неформалізовані й формалізовані методи аналізу. Неформалізовані (евристичні) методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв’язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:
експертних оцінок та сценаріїв;
психологічні;
морфологічні;
порівняльні;
побудови системи показників;
побудови системи аналітичних таблиць.
Ці методи застосовують в основному для прогнозування стану об’єкта на перспективу в умовах неповно використаної інформації, неможливості обліку всіх чинників, спрощеної уяви про явища економічної дійсності, тобто в умовах часткової або повної невизначеності. Стан невизначеності характеризує відсутність будь-яких конкретних даних про можливі напрями розвитку дій та про вірогідність здійснення кожного з них у майбутньому. Ці методи характеризуються певним суб’єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.
До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності. Основні з них такі:
арифметичних різниць;
ланцюгових підстановок;
відсоткових чисел;
дисконтування;
диференційний;
балансовий;
логарифмічний;
виокремлення ізольованого впливу факторів;
інтегральний;
простих та складних відсотків;
та ін.
У процесі фінансового аналізу також широко застосовують традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки) та математико-статистичні (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, метод головних компонентів).
Використання видів, прийомів і методів фінансового аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового аналізу підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.
Фінансовий аналіз здійснюють за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв’язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовують у процесі аналізу фінансового стану підприємства:
дескриптивні;
предикативні;
нормативні.
Дескриптивні моделі (описового характеру) є основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них належать побудова системи звітних балансів, подання фінансових звітів у різноманітних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, трендовий аналіз, аналіз відносних показників і коефіцієнтів, порівняльний, або просторовий, аналіз, факторний аналіз, система аналітичних коефіцієнтів. Дескриптивні моделі ґрунтуються на використанні інформації з фінансової звітності.
Предикативні моделі — це моделі прогностичного характеру, які використовують для прогнозування доходів та прибутку підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найпоширеніші з них такі:
1) розрахунок точки критичного обсягу продажу (аналіз беззбитковості);
2) побудова прогностичних фінансових звітів;
3) моделі динамічного аналізу (детерміновані або факторні моделі) та регресивні моделі;
4) моделі ситуаційного аналізу.
Нормативні моделі — це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними. Ці моделі застосовують, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з’ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.
Фінансовий аналіз значною мірою ґрунтується на застосуванні детермінованих факторних моделей.
Отже, у процесі аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватись найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу. Їх кількість та широта застосовування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.
Для забезпечення виживання підприємства в сучасних умовах управлінському персоналу потрібно насамперед вміти реально оцінювати фінансовий стан як свого підприємства, так і його існуючих та потенційних конкурентів. Для цього необхідно:
володіти методикою оцінки фінансового стану підприємства;
мати відповідне інформаційне забезпечення;
мати кваліфікований персонал, який спроможний реалізувати цю методику на практиці.