ТА_Методички / Lec2_10

int abs (int i)

{ cout << "Функція abs() з аргументом типу int \n"; return i<0 ? -i : i;

}

double abs (double d)

{ cout << "Функція abs() з аргументом типу double\n"; return d<0.0 ? -d : d;

}

long abs(long l)

{ cout << "Функція abs() з аргументом типу long \n"; return l<0 ? -l : l;

}

3/33

Ця програма обчислює наступні результати.

Функція abs з аргументом типу int:

10

Функція abs з аргументом типу double: 11

Функція abs з аргументом типу long: 9

У цій програмі визначені три схожі, але різні функції з ім'ям abs(), кожна з яких повертає абсолютне значення свого аргументу. У кожному конкретному випадку компілятор автоматично вибирає підходящу функцію, ґрунтуючись на інформації про тип аргументу. Цінність механізму перевантаження полягає в тім, що він дозволяє звертатися до функцій, близьких за змістом, використовуючи те саме ім'я. Таким чином, ім'я abs() є назвою загальної операції, а компілятор сам повинен вибрати її

конкретну реалізацію залежно від контексту

Потрібно лише пам'ятати, яка загальна операція повинна бути виконана. Отже, завдяки поліморфізму три сутності були замінені однією. Зрозуміло, цей приклад занадто тривіальний, але, розвиваючи цю концепцію, можна застосувати поліморфізм для керування роботою більше складних програм.

4/33

Розглянемо ще один приклад перевантажених функцій.

#include <iostream> #include <cstdio> #include <cstring> using namespace std;

void stradd(char *sl, char *s2); void stradd(char *sl, int i); int main()

{

char str[80];

strcpy(str, "Всім "); stradd(str, "привіт"); cout << str << "\n";

stradd(str, 100); cout << str << "\n"; return 0; }

//Конкатенація двох рядків

void stradd(char *sl, char *s2)

{

strcat(sl, s2);

}

6/33

//Конкатенація рядка й цілого числа, перетвореного в рядок void stradd(char *sl, int i)

{

char temp[80];

sprintf(temp, "%d", i); // Передача змінної типу int в стрічку temp strcat(sl, temp);

}

Уцій програмі функція stradd() є перевантаженою. Одна її версія склеює два рядки (аналогічно функції strcat()). Інша версія спочатку перетворить ціле число в рядок, а потім конкатенує отримані рядки. Таким чином, завдяки перевантаженню можна створити єдиний інтерфейс, що дозволяє конкатенувати два рядки, а також рядок і ціле число.

Зрозуміло, те саме ім'я можна використовувати й для функцій, зовсім не зв'язаних між собою, але робити цього не треба. Наприклад, ім'ям sqr() можна назвати функцію, що обчислює квадрат цілого числа й добуває квадратний корінь із числа з плаваючою крапкою. Однак ці операції принципово різні, тому їхнє перевантаження не має ніякого змісту (це вважається поганим тоном для програміста).

Перевантаження потрібне лише для створення загального інтерфейсу для родинних, тісно зв'язаних між собою операцій.

7/33

3. Спадкування

Як вказувалося раніше, спадкування є однієї з основних характерних рис об’єктно-орієнтованого програмування. У мові C++ спадкування виражається тим, що один клас може здобувати властивості іншогокласув момент свого оголошення.

Спадкування дозволяє створювати ієрархії класів, уточнюючи їхньої властивості від самих загальних до більше конкретних. Процес спадкування починається з визначення базового класу (base class), властивості якого будуть загальними для всіх його спадкоємців. Базовий клac являє собою опис найбільш загального характеру. Спадкоємці базового клacу називаються похідними класами (derived classes). Похідний клас має всі властивості базового класу й своїх специфічних особливостей.

Продемонструємо цей механізм на прикладі, у якому описуються різні типи будинків.

Спочатку оголошується клас building. Він є основою для створення двох похідних класів.

9/33