3. Методика та послідовність виконання роботи

1. Виміряти мікрометром дійсний діаметр свердла.

2. Просвердлити в пластині 50 отворів та зняти фаски. Режим оброблення прийняти у межах:

v = 22,4м/хв; so = 0,25 мм/об.

3. Виміряти за допомогою вимірювальних клинів та мікрометра діаметри просвердлених отворів. Отримані значення записати у порядку їх вимірювання.

4. Переписати всі отримані значення в зростаючому порядку.

5. Розбити отриманий ряд розмірів на 7 різних інтервалів і записати в таблицю за прикладом табл. 1.

6. Побудувати гістограму за прикладом рис. 2.

7. Розрахувати центр групування розмірів D_сер.

8. Обчислити середньоквадратичне відхилення розмірів.

9. Визначати точність технологічної операції  і поле розсіювання за фактичними вимірами .

10. Виконати відповідні розрахунки і побудувати відповідно до розрахованого масштабу _Y криву Гаусса на одному графіку з гістограмою.

11. Відповідно до завдання (номінальне значення розміру D, основне відхилення, квалітет), визначити відповідно середнє D_сер максимальне D_max і мінімальне D_min значення розміру. Відкласти на графіку їх значення, а також значення D_{min факт}, D_{max факт} і .

12. Підрахувати у разі необхідності відповідні значення функції Лапласа Ф (Z_i) і визначити відсоток браку.

13. Встановити квалітет і основне відхилення, яке для заданого номінального значення D забезпечить отримання розмірів без браку.

4. Устаткування та приладдя

1. Вертикально-свердлильний верстат.

2. Свердло 8 – 10 мм.

3. Мікрометр МК-25 ГОСТ 6507-78.

4. Набір вимірювальних клинів.

5. Заготовка: пластина 120 x 50 x 4 мм, матеріал – Ст3 ГОСТ 380-88.

5. Звіт з лабораторної роботи

1. Титульний аркуш.

2. Мета і завдання роботи.

3. Загальний опис верстату для проведення досліджень:

• тип: ____________________________________;

• модель: _________________________________;

• потужність головного приводу N_пр = ______ кВт.

4. Оброблювальна заготовка:

• матеріал: ____________________________________;

• твердість НВ: ________________________________;

• габаритні розміри: ____________________________.

5. Різальний інструмент:

• свердло ___мм;

• матеріал різальної частини: _______________________________

6. Вимірювальний інструмент

• вид: __________________________________;

• типорозмір: ____________________________;

• точність вимірювання: ___________________.

7. Набір вимірювальних клинів.

8. Методика проведення досліджень.

9. Обробка результатів виміровання.

10. Загальні висновки.

Таблиця 1

Вихідні та розрахункові дані

№ досліду	Елементи режиму різання				Параметр аі						Параметр шорсткості
	t, мм	so, мм/о	n, хв-1	v, м/хв	а1	а2	а3	а4	а5	аср
перша серія дослідів: глибина різання t і подача so – const, швидкість різання v – var
1.1
1.2
1.3
1.4
друга серія дослідів: глибина різання t і швидкість різання v – const, подача so – var
2.1
2.2
2.3
2.4

11. Графіки залежності шорсткості поверхні від елементів режиму різання (за прикладом рис. 2).

12. Висновки.

ДОДАТКИ

Додаток І

Приклад. Визначення точності свердлильної операції.

Свердло 0 7,76 мм. Заданий розмір отвору І 7, 7НІЗ. Кількість от­ворів П - 50.

1. Результати вимірювання:

7,89 7,83 7,94 7,91 7,82 7,89 7,91 7,84 7,89 7,81

7,89 7,64 7,96 7,90 7,85 7,88 7,85 7,82 7,57 7,57

7,88 7,84 7,84 7,87 7,87 ^.вЗ 7,85 7,57 7,Ь0 7,84

7,86 7,86 7,95 7,88 7,83 7,3? 7,83 7,88 7,84 7,83

7,8Ь 7,91 7,86 7,87 7,88 7,89 7,81 7,3? 7,80 7,82

2. Виміряні розміри в зростаючому порядку:

•?,§0 7,82 7,83 ■ 7,84 7,85 7,87 7,8? 7,88 7,89 7,91 7,81 7,83 7,84 7,84 7,86 7,87 7,3? 7,88 7,8& 7,91 7,81 7,83 7,84 7,85 7,86 7,3? 7,88 7,89 7,90 7,У4

7,82 7,83 7,84 7,85 7,86 7,87 7,88 7,89 7,90 7,95 7,82 7,83 7,84 7,85 7,87 7,87 7,88 7,89 7,91 7,96

3. Визначення меж інтервалів розмірів. Вибираємо / = 7 інтервалів розмірів. Найбільше та найменше значення

= 7*96 мм. 2)#_м = 7,80 мм. Величина окремого

І7,96-7,80

Межі інтервалів, мм:

7,800; 7,8238; 7,8456; 7,8684; 7,8912; 7,914; 7,9368; 7,9Ь96. Округлюючи, отримуємо дійсні межі інтервалів, мм: 7,800; 7,823; 7,846; 7,868; 7,891; 7,914; 7,93/; 7,960.

4. Підрахунок кількості розмірів, що потрапляють в окремий ін­тервал ^табл. Д.І.іЛ

Таблиця Д.І.Г

Побудова гістограми.

■ Відкладаємо за віссю абсцис значення меж вибраних інтервалів, позначаючії середини кожного з них. За віссю ординат відкладаємо посе­редині кожного інтервалу значення кількості розмірів, які в нього по­трапляють 'див .• рис. йЛ Відповідні точки з'єднуємо ламаною лінією.

6. Розрахунок центра групування розмірів за ^/І2^/'

5.;) - сер

/7,80 + 7,'81 + 7,82 + 7 ,804 мм.

+ 7,94 + 7,5Ь +

Беремо центр групування

7. Визначення середньоквадратичного відхшіення розмірів за /З/;... + С7.96 - 7,864) ^£] - 0,0

при £ {сії Я'Цо"⁷)¹ " 3092,1864 мм².

8. Визначення розсіювання роамірів або точності технологічної

операції

. . СО • 6Є> - 6-0,036 - 0,21 ми.

Поле розсіювання розмірів за фактичними вимірюваннями

<Р ' 3^ - 2>_мм = 7,96 - 7,80 ■= 0,16 мм.

9. Побудова криво? номінального розподілу /табл. Д.І.2/; а/ визначення максимального значення функції:

\/ 1 1

11,398 мм;

'огах & \/гл 0,035 /ІГх '

6 ^і підрахунок масштабу:

11,398

в' обчислення значень функції криво? Гаусса:

■•**' ^С" 2&*

Закінчення табл. Д.І.2

Значення V, для відповідних розмірів СІ £ наносимо на графік, 'єднуючи отримані точки плавно» кривою.

На графік наносимо: 3>1%£' 3>а£ + 3(3 - 7,86 + 3 -0,035

=. 7,966 мм;

ф 7,86 мм; а також О) - 6-6¹ = 0,21 мм.

Рис. 2. Гістограма та теоретична крива розподілу

10. Визначення кількості деталей, розміри яких не виходять за межі заданого поля допуску

Згідно із завданням :

номінальний розмір отвору _2> ~ 7,7 ми;

верхнє та нижнє відхилення дія І 7,7 НІЗ Е£ = 0,220 мм; ЕІ » » 0 мм /див. дод. ЗЛ

максимальне та мінімальне значення розмірів -&тах* '''^^{2 мм}> З_т!я~7,Тті

середнє значення розміру -Осєр - ~л~ ( -^тщ*-^пгіп' ⁼ ■' "^ ^мм-

На графіку розподілу розмірів відкладаємо 2>_тах, Т>„^„ іо ^сер і визначаємо графічно площу Ру , що відповідав кількості деталей пар-ії, розміри яких виходять за межі поля допуску. Процентну величи­ ну браку знаходимо за формулою ^Л :

'ї,.о,ь-<Р(2_£) .д. і_г^Х7,92 - 7,86І = 1,7.

0,035 За дод. 2 знаходимо величину функції Лапласа ⁽Р(І_г) =0,455.

Кількість бракованих деталей Л^. = 0,5 - 0,455 = 6,045 або 4,5% від загальної кількості деталей партії, що обробляються на даній опе-І.аиії заданим інструментом. Загальна кількість деталей, розміри яких перебувають в межах заданого поля допуску - 95,5$.

II. Уточнення допуску на отримуваний розмір.

Отримання деталей без браку можливо лише в тому випадку, коли ви­конується умова 3)_та1(^'3)^Ст'см ' ^^{я иього} доцільно збільшити кваді-тет номінального розміру. Остаточно отримуємо #7,7 НІ4: £5= 0,360 мі

О_СЄр - 7,86 ми.

Додаток 2

Значення функції

Додаток З Граничні відхилення отворів діаметрами 6...18 мм

СШЮ0К ЛІТЕРАТУРИ

1. Маталин А.А. Технолог™ машинострсения. - Л.: Ііашинострое- ние. - 1985. - 496 с.

2. Скраган В.А., Амосов И.С., Смириов А.А. Работи по технологии машиностроения. - Л.: Машиноетроение, 1974.