slovnik

АРКА ТРИЛОПАТЕВА – утво-

рена трьома півколами. Причому підвищене середне спирається на кінці бокових, які дзеркально повторюють одне одного.

БАБ (араб. – ворота) – портал в архітектурі мусульманських країн.

ГАРЕМ, харам (араб. – заборонене) – жіноча частина палаців і багатих будинків в архітектурі Стародавнього і мусульманського Сходу.

ГОФРИ (фр. – вафлі): 1) напівкруглі у перетині контрфорси, розташовані один біля одного, які утворюють хвилясту поверхню стіни або окремої підпори. Поширені у середньовічній архітектурі Персії, Азербайджану і Середньої Азії, зокрема в мавзолеях, надаючи вертикальної спрямованості об’ємам, увінчаним банями; 2) паралельні жолобки, хвилясті складки, що заповнюють декоративну вставку.

Мавзолей Гур-Емір у Самарканді. Середня Азія, початок XV ст.

ЕПІГРАФІЧНИЙ ОРНАМЕНТ (гр. – напис) –

оформлення монументальних споруд написами, вирізьбленими в камені, зробленими по стуку або за допомогою глазурованих цеглин. Найпоширеніший у мусульманській архітектурі, де арабською в’яззю виконувались вислови з Корану. Літери (куфі та насхі) перепліталися з рослинними геометричнимиорнаментами. Е. о. чітковизначавпризначення і сприяв розкриттю ідейного змісту будівлі, значно посилював її естетичні якості. Відповідно оформлені бордюри сполучалися з різнобарвними банями і площинами стін, прикрашаючи фасади й інтер’єримечетей, медресетаіншихспоруд.

Оформлення П-подібного обрамлення міхраба (висота напису – 23 см, довжина – близько 7,5 м)

81

ЗІАРАТ-ХАНА, зіярат-хана: 1) головне молитовне приміщення у мечеті; 2) поминальна мечеть у мавзолеях середньовічних країн Середньої Азії.

ІСЛАМ – одна з трьох головних світових релігій, була заснована пророком Мухаммедом, який народився у Мецці у 570 р. і помер там у 632 р.

ІСЛІМІ(тюрк. – ісламський) – орнаментальний мотив у середньовічномумистецтві мусульманських країн, який виглядає як сполучення спіралі з листочками в’юнка. Ймовірно був своєрідною переробкою елліністичних мотивів з виноградною лозою.

КАЛА, калат (араб.): 1) фортечна споруда у містах Сходу в середньовічний період; 2) мурована бойова башта на Кавказі.

Караван-сарай Амін-Абад по дорозі з Ісфахана в Шіраз:

1 – загальний вигляд; 2 – план

КАРАВАН-САРАЙ (перс. – ланцюжок верблюдів і будинок) – споруда готельно-

го типу на місці зупинки купців і мандрівників у містах або на торговельних шляхах на теренах Близького Сходу, а згодом і у мусульманських країнах, де, крім житлової функції, набула й торговельної. Зводилися трьох об’ємно-просторових типів: а) прямокутні в плані, зальні або поділені на нефи, однокамерні й багатокамерні; б) багатоярусні з одним чи двома внутрішніми замкненими дворами, на які виходили житлові, торговельні й складські приміщення; в) дворово-зальні, коли до приміщень навколо двору добудовували один або кілька залів. Посеред двору часто влаштовувалифонтанабоколодязь, інколиневеликумечеть. К.-с., якірозміщувалися на дорогах за межами населених пунктів, укріпляли масивними стінами з баштами.

КІБЛА, кублах, кебла – пишно прикрашена шафа всередині мечеті, призначена для зберігання Корану.

82

аудиторії. По боках розміщувалися худжри для студентів і викладачів, мечеть, деякі навчальнійгосподарськіприміщення. Інколипоручзмечеттюзнаходивсямавзолей засновника. Крімдворуунизцікраїнядромкомпозиціїстававпросторийкупольний зал, при цьому деякі М. отримували лінійну чарункову структуру. Головний фасад зазвичай виділявся урочистим порталом (пештаком), який вів до вестибюля. Протягом століть у різних регіонах мусульманського Сходу сформувалось кілька підтипів споруди, а саме: анатолійсько-сельджуцький, єгипетський (мамлюкський), іранський, магрибський, месопотамський, османський, середньоазіатський, сирійський (айюбидський), що відрізнялися характером групування приміщень і особливостями пластичного оздоблення.

ПланмечетіІбн-Тулуна(876–879 рр.), Каїр. Цярання дворовамечетьвжемістилавсіосновніелементи, характернідляпізнішихмечетей: квадратнийдвір, оточенийаркадамиздодатковимикоридорами, молитовнийзалзп’ятьмапроходамиімінаретом. Прикрашенийкуполомфонтанзнаходивсяуцентрідвору

МЕЧЕТЬ (араб. – соборне моління) – храмова мусульманська будівля з вівтарною частиною (міхрабом), зорієнтованою на священне місто Мекку, де знаходилось головне святилище Кааба, оголошене пророком Мухаммедом киблою – напрямом молитов всіх правовірних. Спостерігались такі три основні архітектурні типи: М.

колонна; М. айванна; М. купольна.

ЗацільовимпризначеннямМ. прийняторозрізнятина: султанські(шахські, ханські, емірські), соборні (п’ятничні), квартальні, домові, поминальні, заміські, похідні, у складі інших споруд чи комплексів (текіє, медресе, караван-сараїв, мавзолеїв).

МЕЧЕТЬКОЛОННА– прямокутнийдвіроточувався галереями, у вівтарній частині влаштовувалось кілька нефів між колонадами.

План Соборної мечеті в Кордові (Іспанія):

а – двір, б – колонний зал, в – міхрабна ніша, г – мінарет; I – будівництво (785–796), II – будівництво (833–848); III – будівництво (961–970), IV – будівництво (987–990).

83

Мечеть Султана Хассана в Каїрі (фасад, двір), побудована Султаном Хассаном бін аль-Насером Муххамедом Калавумом у 1356 р. як мечеть і релігійна школа для всіх чотирьох гілок суннітського Ісламу. Кожна з чотирьох гілок – Шафі, Малікі, Ханафі і Ханбалі – мала власну частину мечеті

МЕЧЕТЬ АЙВАННА – посеред кожного боку прямокутного двору між галереями влаштовувались високі айвани.

Мечеть Сулеймана. Стамбул, 1550–1557 рр., арх. Сінан. Квадратна у плані, чотири стрільчасті арки підтримують центральний купол на барабані (висота 53 м), оточений півкуполами і малими куполами. Зовні має чотири мінарети як знак того, що Сулейман був четвертим султаном Стамбула, а десять галерей свідчать, що він був десятим султаном Османської династії

МЕЧЕТЬ КУПОЛЬНА – композиційним ядром замість двора був просторий зал, перекритий куполом.

МІМБАР (мінбар) (араб. – кафедра) – невеличка башта, висока трибуна з невеликими сходами, яку влаштовували всередині мечеті (праворуч від міхраба) або біля тюрбе. Часто мала ступінчасту форму підніжжя і пишно прикрашалася різьбленням, інкрустацією. Мала дерев’яний навіс у вигляді балдахіна як символ влади.

Інтер’єр мечеті Ель-Мойєд. Каїр. ХVст. Міхраб, мімбар і дикка

84

МІНАРЕТ (араб. – місце, де запалюють вогонь) – баштоподібна споруда при мечеті, на яку підіймався муедзин для скликання віруючих на молитву. М. мав різноманітні композиційні вирішення прямокутних в плані нижніх ярусів і верхніх циліндричних (при мечетях Ібн Тулун і ал Азхар у Каїрі) тощо. Споруди завершувались кіоском, увінчаним ліхтариком. Об’єм М. отримував відповідне декоруваннязгідноізстилістичнимитенденціямичасуінаціональнимитрадиціями.

МІНАРЕТ – будували у вигляді циліндричного об’єму із зовнішнім спіральним підйомом.

Аль-Мальвія, мінарет мечеті Мутаваккіля

у Самарі, 847 р.

Мінарет “Ла Хіральда” у Севільї

МІНАРЕТ з низки прямокутних ярусів.

85

МІХРАБ (араб. – напрям молитви) – багато оздоблена ніша в мечеті, спрямована у бік Кааби – головної святині у місті Мекка. Зазвичай М. декорували напівколонами, архівольтами і поясками, прикрашали різьбленим орнаментом, мозаїками, розписами. Всередині підвішували лампу.

Міхраб. Мечеть Кордови. Іспанія. 965 р.

МУКАРНИ (араб. – прикраса ліпниною): 1) не-

великі декоративні арки, що у мусульманській архітектурі прикрашають чарунки склепінь, ніш, міхрабів; 2) те саме, що і сталактити.

МУКАРНАТ (араб.) – сталактитові склепіння, які зодчі мавританського стилю застосовували для перекриття невеликих за розмірами приміщень.

Мечеть Біб-Мардум. Толедо (ХІ ст.), фрагмент інтер’єру

ШЕРЕФЕ(араб.) – балконнавершинімінарету, звідкимуедзинзакликавмусульман на молитву.

ШОРФЕ (араб.) – балкон навколо верхньої частини мінарету, куди підіймався муедзин, щоб закликати мусульман до молитви.

86

СЕРЕДНЬОВІЧНА АРХІТЕКТУРА КРАЇН ЗАХІДНОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Італія. Ансамбль соборної площі у Пізі, ХІ–ХІV ст.

Собор почав будувати у 1063 р. майстер Бускето.

На початку ХІІ ст. будівництво завершував майстер Райнальдо

Коли йдеться про культуру середньовічної Європи, то під цим розуміємо культуру феодалізму:

раннього (V–VІІІ ст.); зрілого (ІХ–ХІІІ ст.);

пізнього (ХІV–ХVІ ст.) періодів.

В історичній науці цей період називають “середні віки”. Архітектуру середньовіччя розрізняють за трьома основними періодами:

дороманський – (VІІ–Х ст.); романський – (кінець Х–ХІІ ст.); готичний – (ХІІІ–ХV ст.)

АРХІТЕКТУРА ДОРОМАНСЬКОГО І РОМАНСЬКОГО ПЕРІОДІВ В ЄВРОПІ (V–ХІІ СТ.)

Термін “романський” з’явився у ХІХ ст. для позначення архітектурного стилю Західної Європи Х–ХІІ ст. (у деяких країнах Центральної і Східної Європи – ХІІІ ст.), коли виникла відносно цілісна загальноєвропейська художня система.

Романський стиль сформувався під впливом пізньоантичного мистецтва, художньої культури меровінгів та каролінгів, мистецтва та архітектури Візантії та Близького Сходу.

Романський стиль – простий, суворий, конструктивний, зі стриманою декоративністю, але яскраво вираженим релігійним забарвленням, проявився переважно в культовій архітектурі.

87

АБАТСТВО (лат. – батько) –

католицький монастир на чолі з абатом або абатисою. Складається з собору, житлових корпусів з келіями навколо замкненого двору, службових і господарських споруд.

Абатство Клюні. Реконструкція абатства з третьою церквою

АБРИС (пол. – контур, різати): 1) силует, контур архітектурних форм; 2) контурний рисунок, просте лаконічне зображення; 3) назва проектного креслення в Україні ХV–XVII ст.

АЛЬМАРІЯ (лат. – збройовий) – призначені для збереження документів зал у монастирі або шафа у церкві.

АРКАТУРА (нім., фр. – ряд арок): 1) ряд опертих на кронштейни маленьких глухих арок у вигляді фриза або поясу під карнизом (зазвичай їх називають аркатурний фриз, аркатурний пояс). Кронштейни часто декорували орнаментальними елементами, вирішували у вигляді масок; 2) декор стіни у вигляді ряду з невеликих глухих арок, що спираютьсянаколонкизкронштейнами (прийнято називати аркатурно-колон- частий пояс, аркатурно-колончастий фриз). Обидва види А. характерні для романського, готичного, візантійського, вірменського, грузинськогоідавньоруського зодчества.

88

АРКАПЕРСПЕКТИВНА– входитьу товщу стіни ступінчастими уступами.

АРКА ПІДПРУЖНА, попружна –

допоміжна, що підтримує склепіння або плоску стелю.

АРКА РОЗВАНТАЖУВАЛЬНА –

замурована у стіну для рівномірного розподілу навантаження або його передачі на підпори, простінки.

АРКА СТУПІНЧАСТА – система арок у вигляді кількох ярусів закомар.

Церква Параскеви П’ятниці в Чернігові, кінець ХІІ – початок ХІІІ ст.

БАФЛАНК – додатковий нижчий фланк у оборонній архітектурі, який виконував роль каземату.

89

До житлової вежі потрапляли через прості сходи, що вели на другий чи третій поверх. Стіни нижніх поверхів були або оштукатурені тонким шаром вапна, або кам’яна кладка залишалася відкритою. Прохолода, що йде від стін, була тут бажаною, тому що тут на дерев’яних стелажах зберігалися запаси: продукти харчування, вина та води, призначені на крайній випадок. Над складськими приміщеннями розташовували кухню з місцем для розведення вогню і системою димовідведення. Меблювання було простим. Підлогу покривали вогнестійким тонким шаромглиниабовапняногорозчину, згодомїїробилитакожзцеглиабокам’янихплит. На другому, а часом і третьому поверхах житлової башти (або паласу) розташовувався житловий зал – центральний пункт замку з великим стінним каміном. Тут стіни були поштукатурені або покриті фресками. Гобелени прикрашали і захищали від холоду, особливо розкішні вивішувалися лише в святкові дні. Над залом у житловій вежі розміщувалися спальні палати господаря та членів його сім’ї, під дахом – приміщення для прислуги. Для захисту від холоду стіни оббивали масивними, спочатку простими дошками, але частіше – тканиною. Спальне приміщення, яке було загальним для всієї прислуги, аж до нового часу було неопалюваним.

90