slovnik

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Т.М. Клименюк, В.І. Проскуряков, Х.І. Ковальчук

ІЛЮСТРОВАНИЙ

СЛОВНИК

АРХІТЕКТУРНИХ

ТЕРМІНІВ

Рекомендувала Науково-методична рада Національного університету “Львівська політехніка”

Львів Видавництво Львівської політехніки

2010

1

УДК 72:001.409(03) ББК 85.11я2

К 492

Рецензенти:

Боднар О.Я., доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України, професор, завідувач кафедри менеджменту мистецтва Львівської академії мистецтв;

Станкевич М.Є., доктор мистецтвознавства, професор кафедри теорії та історії мистецтва Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;

Бірюльов Ю.О., кандидат мистецтвознавства, головний науковий редактор видавництва “Центр Європи”

Рекомендувала Науково-методична рада Національного університету “Львівська політехніка” як навчальний посібник для студентів базових напрямів

6.060102 “Архітектура”, 6.020207 “Дизайн”,

6.020206 “Реставрація творів мистецтва”

(Протокол № 5/2010 від 31.03.2010 р.)

Клименюк Т.М.

К 492 Ілюстрований словник архітектурних термінів: навч. посіб. / Т.М. Клименюк, В.І. Проскуряков, Х.І. Ковальчук. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. – 180 с.

ISBN 978-966-553-985-8

Словник містить 850 статей з архітектури і мистецтва за курсом “Історія архітектури”.

Тлумачення термінів і понять відображають історію й традицію в розвитку архітектури. Подано їхнє походження й різні довідкові дані.

Для студентів-архітекторів, дизайнерів, учителів художньо-мистецького профілю та всіх, хто цікавиться архітектурою.

2

ПЕРЕДМОВА

Запропонований до уваги читачів “Ілюстрований словник архітектурних термінів” є навчальним посібником, який заповнює значну прогалину у професійній підготовці спеціалістів. Його підготовлено в Інституті архітектури Національного університету “Львівська політехніка” для вирішення складних проблем, щопосталинасучасномуетапірозвиткуосвіти, – дляцьогопередовсім треба з’ясувати понятійний апарат. Словник містить терміни та поняття з архітектури і мистецтва за курсом “Історія архітектури”.

Метою викладання дисципліни “Історія архітектури” на першому та другому курсах є: вивчити найважливіші етапи розвитку архітектури народів світу відповідно до зміни суспільно-економічних формацій, а також з’ясування закономірностей розвитку функції і форми, соціальної ролі архітектури як засобів матеріальної і духовної організації життя суспільства.

Завданням дисципліни є: визначення впливу соціально-політичної та ідеологічної ситуації, що панує в певній економічній формації, на розвиток архітектури; надання відомостей про розвиток будівельної техніки і конструктивних рішень, а також про особливості архітектурно-планувальних і містобудівних прийомів основних архітектурних пам’яток та їх комплексів, поселень, міст; вивчення професійної термінології.

Лише засвоївши все прогресивне і найкраще, що створено людством, і спираючисьнавласнінаціональнітрадиції, українськістудентизможутьзробити свій вагомий внесок у розвиток загальносвітової архітектури.

Директор Інституту архітектури Національного університету “Львівська політехніка” д-р арх., проф. Б.С. Черкес

3

ПОЯСНЕННЯ ДО СТРУКТУРИ ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА

Основну увагу в словнику приділено термінології з архітектури. Зміст статей відображає історію й традиції в розвитку архітектури. Якщо той чи іншийтермінабопоняттямаєрізнізначення абож колиєпевні розбіжностійого вживання, то у статті зроблено необхідні пояснення.

Узмісті багатьох статей вказано історичні епохи, періоди або ж конкретні роки виникнення, становлення й подальшого розвитку певного явища в історії архітектури. Зроблено також відповідні географічні посилання й уточнення, що надасть студентам змогу з’ясувати особливості архітектури в різних країнах.

Упредметному покажчику терміни подано за українським алфавітом. Якщо термін має синоніми, то їх наведено після терміна через кому. Якщо термін чи поняття складається з кількох слів, то їх подано у тій

послідовності, яку зазвичай використовують в сучасній мистецтвознавчій літературі. У разі повторення терміна в статті його позначають скорочено, однієюлітерою. Додеякихтермінівіншомовногопоходженнянаведеноетимологічні довідки. Терміни, значення яких розкрито в тій чи іншій статті, набрано світлим курсивом. Якщо термін має кілька значень, то тлумачення кожного позначено арабськими цифрами з дужками. Більшість термінів чи понять подано з наголосами.

Статті у словнику розміщено за темами лекцій з “Історії архітектури” та проілюстровано кращими роботами студентів.

Наприкінці книжки подано список рекомендованої літератури.

4

УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ

5

ВСТУП

Архітектура– термін, запозиченийзгрецької(“архі” – “головний”, “вищий ступінь”, “тектура” – “будівництво”). Будівельне мистецтво, яке починалось з влаштування найпростіших сховищ і примітивних культових ділянок, поступово набувало досвіду задоволення різних потреб суспільства. Цей досвід вдосканалювався разом з розвитком суспільства, в процесі якого з’являлися нові технічні можливості.

Історія архітектури дає правдиву картину взаєморозвитку конструктивних ідей, будівельного прогресу і художніх принципів. У будівельній практиці первісної людини ще не було розподілу споруди на частини, які навантажують і які несуть навантаження, але в склепінчатих профілях викопаних печер чи в підпірних стовпах житла найперші будівничі інтуїтивно відчули можливості матеріалів і заклали зародки усіх відомих сучасній людині тектонічних систем.

Накопичення будівельного досвіду доісторичної (первісної) людини підводить до функціонального розмежування конструктивних елементів і готує базу для утворення тривалих просторових схем, характерних для кожного окремого регіону.

Найпростіший тектонічний тип – стіна. Залежно від будівельного матеріалу, геофізичних і кліматичних умов житло первісної людини набуває різних конструктивних рішень. Стіни викладались з каменю, на розчині чи без нього, з висушенноїнасонцічиобпаленоїцегли, шарамисироїглиносолом’яноїсуміши, у вигляді зрубу тощо. В умовах м’якого клімату і підвищеної сейсмічності виникли каркасні типи стін. Вимоги мобільності заклали складні, решітчасті стіни степового кочового житла.

Необхідність перекрити внутрішній простір підводить до формування стійково-балкової та склепінчастої тектонічних систем. Отже, у первісному будівництві виникає тенденція до стихійного створення технічної системи, яку ми трактуємо як спосіб конструктивного поєднання елементів споруди з урахуваннямприродноїміцностібудівельногоматеріалу, якуможнапідкреслити художніми засобами.

Виникнення первісного мистецтва в добу пізнього палеоліту (40–30 тисяч років тому) було тісно пов’язано з усією творчою діяльністю людини. Воно наділено глибокою історичною своєрідністю, в якій поєднано естетичні та утилітарні складові. Первісне мистецтво – органічна частина життя тогочасного суспільства у всіх його проявах.

6

СПОРУДИ ЕПОХИ ПЕРВІСНООБЩИННОГО ЛАДУ

Кромлех Стоунхендж. Солсбері. Англія. ІІ тис. до н.е.

Етапи розвитку та ознаки:

1.Кінець третинного – початок четвертинного періоду (люди знаходяться в місцях свого первісного перебування – у тропічних чи субтропічних степах і лісах.)

2.Давньокам’яна доба (5 млн. – 11 тисяч років тому). Нижній палеоліт. Період ашель

імусьє. Ознаки: полювання на великих тварин, таких як мамонт, шерстистий носоріг та печерний ведмідь; використання вогню; вживання одягу зі шкір; пристосування печер для проживання. Верхній палеоліт. Ознаки: численніші мисливські групи, які перетворюються на розвинутий рід на основі матрілокальної родини; приручення собаки; осілість; використання печер, спорудження куренів і напівземлянкових жител.

3.Середньокам’яна доба (Мезоліт. 11–6 тисяч років тому). Ознаки: перехід до полювання на середніх і малих за розмірами тварин; рибальство; переважають тимчасові сезонні стоянки, які локалізуються берегами річок; використання печер, спорудження куренів і напівземлянкових жител.

4.Нова кам’яна доба (Неоліт. VII–IV тис. до н.е.). Ознаки: винахід кераміки, виникає примітивне землеробство і твариництво; підйом родової організації з подальшим її розпадом; шліфують, полірують кам’яні знаряддя праці; на початку періоду будують велике, довге в плані житло; в кінці періоду – мале, на одну сім’ю.

5.Доба ранніх металів (Енеоліт. IV–III тис. до н.е.) Епоха бронзи (III–II тис. до н.е.),

Епоха раннього заліза (I тис. до н.е.). Ознаки: використання міді, розвиток твариництва; підвищення добробуту; поява рабовласництва, класів і держав; нові будівельні технології

іспоруди.

7

МЕГАЛІТИ (гр. – величезні камені) – первісні споруди, виконані з величезних необроблених або грубо притесаних кам’яних брил без вживання будівельного розчину. Виникли наприкінці неоліту та набули розвитку у періоди енеоліту та бронзи. РозрізняютьтипиМ.: аліньман, диліт, дольмен, кромлех, менгір, триліттаін.

АЛІНЬМАН (фр. – пряма лінія) – пряма дорога, що подібна до алеї, утворена паралельними рядами менгірів. Твір архітектури доби бронзового віку.

МЕНГÍР (бретон. камінь довгий) – верти-

кально поставлена кам’яна брила, один з видів мегалітичних споруд, що зводилися у первісну добу. Деякі М. позначали поховання вождів, інші були магічними знаками або ритуальними пам’ятниками епохи неоліту і бронзового віку.

Менгіри. Неоліт. Бретань. Франція

ОЛЕННИЙ КАМІНЬ – вертикальний стовп, площина якого збагачувалася сакральними зображеннями на честь предків і Вічного неба. О. к. споруджували в І тис. до н. е. в Центральній Азії.

8

ДОЛЬМÉН (фр. dolmen від бретон. tol – стіл, men – камінь) споруда, яка складається з кількох вертикальних кам’янихбрил, перекритихгоризонтальноюплитою. Вірогідно, малирізнепризначення: житла, місця культу, камери для поховань.

Святилище на о. Мальта

ДИЛІТ (гр.) – мегалітична споруда доби енеоліту й бронзи у вигляді двох каменів, поставлених вертикально.

ТРИЛІТ (гр. – три камені) – мегалітична споруда доби енеоліту і бронзи у вигляді трьох каменів, з яких два вертикальні підтримують третій горизонтальний. Надалі Т. послужив основою для формування стояково-балкової системи.

КРОМЛЕХ (бретон. crom – коло, lech – камінь) – культова споруда, яка складається з групи кам’яних стовпів, розміщених по колу та перекритих горизонтальними кам’яними плитами. Мала ритуальне або астрономічне призначення.

Кромлех Стоунхендж. Солсбері. Англія. II тис. до н.е.

СТІЙБИЩЕ – тимчасове поселення кочового племені у первіснообщинний період.

Стійбище кроманьйонців (за І. Аугустом)

9

Стоянка Старуня І (реконструкція)

СТОЯНКА – невеличке поселення первісних людей

ЗЕМЛЯНКА – викопане в землі крите житло, відоме з первісних часів, зазвичай покрівля З. виконувалась з дерну або засипаного землею хмизу.

НАПІВЗЕМЛЯНКА – невелика спо-

руда, частина котрої знаходиться в землі.

Напівземлянка з поселення із Середнього Подніпров’я (реконструкція)

10