Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Мат. лінгвістика 1

.pdf
Скачиваний:
78
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
588.22 Кб
Скачать

Задача. Знайти кількість всіх п’ятизначних чисел.

Розв’язок. Введемо п’ять множин: A2 A3 A4 A5 {0,1,...,9},A1 {1,2,...9}. Тоді

всі п’ятизначні

числа

складають прямий добуток вказаних множин

A1 A2 A3 A4 A5 .

Згідно

правила прямого добутку, кількість елементів в

множині A1 A2 A3 A4 A5

складає 9 10 10 10 10 90000.

1.2.2Розміщення без повторень

Розглянемо n різних елементів a1,a2,...,an . Скільки комбінацій довжиною k

можна скласти з них, якщо повторення не дозволяються?. Такі розміщення називаються розміщеннями без повторень, а їх кількість позначають Ank (два розміщення вважаються різними, якщо вони відрізняються виглядом складових або порядком їх розташування). При складанні таких комбінацій на перше місце можна поставити будь-який із n елементів. На друге місце тепер можна поставити лише будь-який із n 1 елементів і т. д. Нарешті, на k -те місце – будьякий із n k 1 елементів. За правилом прямого добутку отримаємо, що загальна

кількість

розміщень

без

повторень

із

n

по

k

дорівнює

Ank n(n 1)...(n k 1) n!/(n k)!.

Нагадаємо, що

n! n(n 1)...1

та 0! 1.

 

Задача. В хокейному турнірі беруть участь 17 команд. Розігруються золота, срібна та бронзова медалі. Скількома способами можуть бути розподілені медалі?

Розв’язок. 17 команд претендують на 3 місця. Тоді трійку призерів можна

вибрати способами A173 17! 17 16 15 4080.

14!

1.2.3Перестановки

При утворенні розміщень без повторень із n по k ми отримали комбінації, які відмінні одна від одної або складом, або порядком елементів. Але якщо розглядати розміщення, які містять всі n елементів, то вони можуть відрізнятись один від одного лише порядком розташування цих елементів. Такі розміщення

називаються перестановками із n елементів, а їх

кількість позначається Pn .

Відповідно,

кількість перестановок

дорівнює

Pn

Ann n!.

Перестановки

( 1, 2,..., n )

елементів 1,2,...,n

записують

і

в матричній

формі

1

2 ...

n

 

 

номери

1,2,...,n

позицій

 

2 ...

, де верхній рядок – це порядкові

1

n

 

 

 

 

 

елементів в перестановці; нижній рядок – той же набір чисел 1,2,...,n, взятих в певному порядку, j - номер елемента на j-му місці перестановки. Порядок

11

стовпців в перестановках, записаних в матричній формі, не є суттєвим, оскільки в цьому випадку номер позиції кожного елементу в перестановці вказується явно в верхньому рядку. Наприклад, перестановка 3,2,4,1 із чотирьох елементів

може бути записана як

1 2

3 4 3

1 4

2 2 1 4

3

і т.д.

 

3 2

 

,

4

3 1

2

 

,

2 3 1

4

 

 

 

4 1

 

 

 

 

 

Задача. Скількома способами можна розставити на шаховій дошці 8 тур, щоб вони не могли бити одна одну?

Розв’язок. Умова “не могли бити” означає, що на кожній горизонталі та вертикалі може стояти лише одна тура. Тому кожному розміщенню тур на дошці

відповідає перестановка

1

2

...

8

 

. Верхній рядок перестановки – це

 

1

2

...

8

 

 

 

 

 

номери горизонталей, нижній – вертикалей, перетин яких визначає положення тур на дошці. Відповідно, кількість розміщень дорівнює кількості перестановок із 8 елементів: P8 8!.

1.2.4Сполуки

Втих випадках, коли нас не цікавить порядок елементів в розміщенні, а цікавить лише його склад, говорять про сполуки. Сполуками із n різноманітних елементів по k називають всі можливі розміщення довжини k , утворені із цих елементів і відмінні один від одного складом, порядок елементів не суттєвий.

Загальну кількість сполук позначають через Cnk або n

. Визначимо це число.

k

 

Складемо всі сполуки із n по k. Потім переставимо в кожній сполуці елементи всіма можливими способами. Тепер ми отримали розміщення без повторень із n

по

k . Їх

кількість

дорівнює Ak .

Враховуючи,

що кожна

сполука

дає k!

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

розміщень,

за правилом

добутку

можна

записати

Ck k! Ak .

Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

n

 

Ck

 

n(n 1)...(n k 1)

 

або Ck

n!

 

і Ck Cn k .

 

 

 

 

 

 

k!(n k)!

 

 

 

 

n

 

 

k!

n

n

n

 

 

 

 

Задача. Скільки різних прямокутників можна вирізати із клітинок дошки, розмір якої m n?

1

2

3

...

n

2

 

 

 

 

3

 

 

 

 

...

 

 

 

 

m

 

 

 

 

12

Розв’язок. Прямокутник однозначно визначається положенням його сторін. Горизонтальні сторони можуть займати будь-яке із m 1 положень. Тоді кількість способів їх вибору дорівнює Cm2 1 . Вертикальні сторони можна вибрати

Cn2 1 способами. За правилом прямого добутку отримаємо, що кількість прямокутників дорівнює Cm2 1 Cn2 1 .

1.2.5Сполуки з повтореннями

Розглянемо елементи n різних видів. Кількість елементів кожного виду необмежена. Скільки існує розміщень довжини k , якщо не брати до уваги порядок елементів? Такі розміщення називаються сполуками з повтореннями, кількість та позначення яких наступне: Hnk Cnn k1 1 Cnk k 1 . Виведемо дану формулу.

Нехай a,b,c,...,d – це вхідні різні типи елементів, кількість яких n. Розглянемо сполуку з повтореннями cbbcaccda...ddaccbbb із даних типів елементів. Оскільки порядок елементів в сполуках не враховується, то розміщення можна записати і так: aa...a|bb...b|cc...c|...|dd...d , де елементи кожного із типів впорядковані та закінчуються вертикальною рискою, за виключенням останньої серії елементів. Довжина такого розміщення з урахуванням вертикальних ліній складає k (n 1) n k 1, де k – кількість елементів в розміщенні; n 1 – кількість вертикальних ліній. Очевидно, що будь-яке таке розміщення можна задати вибором із n k 1 місця n 1 місця для положення вертикальних ліній. Це можна зробити Cnn k1 1 способами. Проміжні місця між лініями заповнюються відповідними типами елементів.

Задача. Троє хлопців зібрали в саду 63 яблука. Скількома способами вони можуть їх розділити між собою?

Розв’язок. Поставимо у відповідності кожному поділу яблук між хлопцями сполуку з повтореннями наступним чином. Типами елементів в нашому випадку

будуть хлопці. Таким чином, маємо три типи елементів

a,b,c (n 3), із яких

необхідно скласти всі можливі

розміщення довжиною

k 63. Наявність в

розміщенні якогось із елементів

a,b,c відповідає приналежності даного яблука

відповідному хлопцеві. Порядок елементів в такому розміщені не істотний. При поділі яблук між хлопцями не важливо, яке з них попаде тому чи іншому

13

хлопчикові. Тоді кількість способів поділити яблука між хлопцями дорівнює

H63

C63

 

C2

 

 

65 64

2080.

 

 

 

3

3 63 1

 

3 63 1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача. Знайти кількість цілочисельних розв’язків системи x1 x2 ... xn k ,

k 0, xj

0,

j 1,2,...,n;

n 1.

 

Розв’язок. Розглянемо наступну інтерпретацію розв’язку рівняння. Кожне

значення xj

1j

1j ... 1j представимо як суму одиниць, кількість яких xj . Індекс

у 1j

відмічає її належність до розкладу числа xj . Таким чином, ми ввели n типів

різних елементів {1,11 2,...,1n}, значення кожного із них дорівнює одиниці. Тепер будь-який розв’язок вхідного рівняння можна представити як суму, складену із

k

вибіркових одиниць множини {1,1 ,...,1 }. Сумуючи подібні одиниці

1

j

з

 

1 2

n

 

 

однаковими індексами, можна скласти відповідні складові xj розв’язку вхідного рівняння. Дана відповідність є взаємно однозначною, звідки і випливає, що

кількість розв’язків системи рівна кількості

сполук з повтореннями

Hnk Cnn k1 1 Cnk k 1 .

 

Задача. Знайдемо кількість невід’ємних

цілих розв’язків рівняння

x1 x2 x3 11.

 

Розв’язок. Безпосереднє використання формули для сполук з повтореннями

дає

H11

C11

 

C11

 

13!

 

 

12 13

78.

 

 

 

11!2!

 

 

 

3

3 11 1

13

2

 

 

 

Кількість невід’ємних цілих розв’язків рівняння x1 x2

... xr n

може бути

визначена й у випадку, коли на змінні накладено певні обмеження.

 

Задача.

Знайдемо

кількість невід’ємних цілих

розв’язків

рівняння

x1 x2 x3 11 за умов x1 1,x2 2,x3 3.

Розв’язок. Очевидно, що ця задача є еквівалентною знаходженню розв’язка рівняння у невід’ємних цілих числах x1 x2 x3 5 уже без обмежень. Справді,

потрібно врахувати щонайменше 1 елемент першого типу, 2 елементи другого типу та 3 елементи третього типу – разом 1 2 3 6 фіксованих елементів; отже, 11 6 5 елементів залишиться для вільного вибору,

H5

C5

C5

 

7!

 

6 7

21.

 

 

3

3 5 1

7

5!2! 2

 

Задача. Визначимо кількість розв’язків у невід’ємних цілих числах нерівності x1 x2 x3 11.

14

3! 2! 1! 4!

Розв’язок. Уведемо допоміжну змінну x4 , яка може набувати цілі невід’ємні значення, і перейдемо до еквівалентної задачі: визначимо кількість розв’язків у невід’ємних цілих числах рівняння x1 x2 x3 x4 11. Отже,

H11

C11

C11

 

14!

 

 

12 13 14

364

 

11!3!

 

.

4

4 11 1

14

 

 

2 3

1.2.6Перестановки з повтореннями, мультимножини

Задача формулюється наступним чином. Розглядаються елементи k різних видів. Скільки існує перестановок із n1 елементів першого типу, n2 елементів другого типу, ..., nk елементів k -го типу? Розглянемо, наприклад,

мультимножину M {a,a,a,b,b,c,d,d,d,d}, в якому є 3 елементи a, 2 елементи b, 1 елемент c та 4 елементи d . Мультимножина – це те ж саме, що і множина, але в ній допускаються однакові елементи. Повторення елементів можна вказати і наступним чином: M {3a,2b,1c,4d}. Таким чином, перестановки з повтореннями – це перестановки елементів мультимножини. Якщо б ми розглядали всі елементи множини M як різні, позначивши їх a1,a2,a3,b1,b2,c1,d1,d2,d3,d4 , то отримали б 10! перестановок, але після відкидання індексів частина з них були б однаковими. Фактично, кожна перестановка множини M зустрілась би рівно разів, оскільки в будь-якій перестановці M індекси при літерах a можна розташувати 3! способами, при b

2! способами, при c – одним способом, а при d , відповідно, 4! способами.

Тому кількість перестановок множини M дорівнює

10!

. При застосуванні

 

 

3! 2! 1! 4!

до загального випадку ті ж викладки доводять, що кількість перестановок будьякої мультимножини (перестановок з повтореннями) рівна поліноміальному коефіцієнту

 

 

 

P(n ,n ,...,n )

 

n

 

 

 

n!

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

k

 

 

n1!n2 !...nk !

 

 

 

 

 

 

n1,n2,...,nk

 

 

де n n1

n2

... nk

– загальна кількість елементів.

 

 

 

 

Перестановки з повтореннями мають тісний зв’язок зі сполуками.

Визначимо

кількість

цих перестановок

наступним

чином. Із

всіх n місць

перестановки n1

місце займають елементи першого типу. Вибір місць для них

можна зробити

Cn1 способами.

Із інших n n

місць

елементи

другого типу

 

 

n

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

займають n

місця, які можна обрати Cn2

способами. Ті ж пояснення показують,

2

 

 

 

 

n n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

15

що елементи k-го типу можна розмістити в перестановці Cnnk n1 n2 ... nk 1 способами.

Згідно правила прямого добутку, кількість перестановок з повтореннями дорівнює

P(n ,n ,...,n ) Cn1Cn2

...Cnk

 

 

n!

 

.

 

 

 

1 2

k

n n n1

n n1 ... nk 1

 

n !n !...n !

 

 

 

 

1

2

k

Задача. Скільки існує різних перестановок із букв слова “Уссурі”?

Розв’язок. P(2у,1,1і р,2с)

6!

180.

 

2!1!1! 2!

1.3Впорядковане розбиття множин

Підрахуємо кількість розбиттів скінченої множини S , де | S | n , на k різних

підмножин S S1

S2

... Sk ,

які в свою чергу попарно не перетинаються,

 

 

k

Послідовність різних підмножин S1,S2,...,Sk

| Si | ni,i 1,2,...,k

та

ni n.

 

 

i 1

 

розглядається як впорядкована послідовність. При формуванні впорядкованої

послідовності

 

S ,S

,...,S

k

підмножину S

можна

обрати Cn1

способами,

 

 

 

 

1 2

 

 

 

 

1

 

n

 

підмножину S

2

можна обрати із n n елементів Cn2

способами і т. д., множину

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

n n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

S

k

можна обрати із

n n n

2

... n

k 1

елементів Cnk

способами. За правилом

 

 

 

 

1

 

 

n n1 ... nk 1

 

прямого добутку отримаємо, що загальна кількість впорядкованих розбиттів множини S на k підмножин рівна

Cn1Cn2

...Cnk

 

n!

 

,

 

 

n n n1

n n1 ... nk 1

n !n !...n !

 

 

 

1 2

k

що співпадає з кількістю P(n1,n2,...,nk )

перестановок з повтореннями.

Впорядковане розбиття множини S

на підмножини S S1 S2 ... Sk , що

не перетинаються, допускає інтерпретацію в термінах “кошиків” та “шарів”.

Позначимо елементи вхідної множини | S | n

“шарами”. Під розбиттям вхідної

множини (тепер множини шарів)

на різні Si

впорядковані підмножини будемо

розуміти розкладання шарів по k

різним кошикам (впорядковані підмножини

S1,S2,...,Sk ): n1 шарів покласти в кошик S1,

n2 шарів покласти в кошик S2 і т.д., nk

покласти в кошик Sk , де

n1 n2

... nk n.

Як встановлено, кількість таких

розкладень дорівнює Cn1Cn2

...Cnk

 

 

n!

.

 

 

n n n1

n n1 ... nk 1 n !n !...n !

 

 

1

2

k

16

Задача. В студентській групі, яка складається із 25 людей, при виборі старости за висунуту кандидатуру проголосували 19 людей, проти – 3, утримались – 3. Скількома способами може бути проведено таке голосування?

Розв’язок. Маємо три різні кошика: “за”, “проти” та “утримались”, в які необхідно розкласти 25 шарів, відповідно 19 – в першу, 3 – в другу, 3 – в третю.

Кількість

таких

розкладень

визначається

виразом

C2519 C63 C33

25!

 

20 21 22 23 24 25

3542000.

 

 

 

 

 

 

 

19! 3! 3!

2 3 2 3

 

 

1.4Невпорядковане розбиття множин

Підрахуємо, скількома способами можна розбити множину S ,

де | S | n ,

на

підмножини,

серед

яких

для

кожного

i 1,2,...,n

є

mi 0

підмножин з

i

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

елементами.

Тоді вірно,

що i mi n.

Дане розбиття

дозволяє

 

представити

 

 

 

i 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m1

m2

mn

 

n mi

 

вихідну множину

наступним

чином:

S S1j S2 j

... Snj

Sij ,

де

 

 

 

 

 

j 1

j 1

j 1

 

i 1 j 1

 

підмножини Sij – попарно не перетинаються і | Si1 | | Si2 | ... | Simi

| i

для кожного

i 1,2,...,n. Порядок

підмножин в розбитті не є

суттєвим.

Так,

наприклад,

розбиття множини S 1,2,3,4,5

вигляду

 

 

 

 

 

 

 

1, 3 , 4 , 25 ;

1, 3 , 25 , 4 ;

25 , 1, 3 , 4 ;

4 , 1, 3 , 25

вважаються однаковими.

Позначимо кількість невпорядкованих розбиттів множини S через N(m1,m2,...,mn). Розглянемо схему формування впорядкованого розбиття для

представлення n 1 m1

2 m2

... n mn :

 

 

 

 

Cn1Cn1 1...Cn2 1m Cn2 1m 1...Cn3 1m 2m

Cn3 1m 2m 1...Cnn 1m 2m ... (n 1)m

n 1

 

 

 

1

1

1

2

1 2

1

2

 

 

 

 

m1

m

 

 

 

 

 

m

 

m

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

3

 

n

 

.

 

 

n!

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

1!1!...1!2!2!...2!...n!n!...n!

(1!)m1 (2!)m2 ...(n!)mn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m1

m2

 

mn

 

 

 

 

 

 

 

Скористаємось інтерпретацією формування впорядкованого розбиття як розкладання n різних шарів по різних m1 m2 ... mn кошиках так, що в кожний

17

із mi кошик кладуть i шарів. Тепер відмовимось від впорядкування підмножин в розбитті. Нехай всі кошики мають різну кількість шарів, такі кошики можна розглядати як різні (вони відрізняються кількістю шарів). В цьому випадку впорядковані та невпорядковані розбиття співпадають. Нехай тепер в розбитті існує mi кошиків з однаковим числом шарів. При впорядкованому розкладанні такі кошики розглядаються як різні. Але при невпорядкованому розбитті обмін шарами таких кошиків можна розглядати як відповідну перестановку вказаних кошиків, що не приводить до нових розкладань. Якщо кількість кошиків з однаковим числом шарів дорівнює mi , то невпорядкованих розбиттів буде в mi !

раз менше, ніж впорядкованих. Тоді загальна кількість невпорядкованих розбиттів буде в m1!m2 !...mn ! разів менша, ніж кількість впорядкованих.

Відповідно,

n!

N(m1,m2,...,mn ) (1!)m1 (2!)m2 ...(n!)mn m1!m2 !...mn !.

Задача. Скількома способами із групи 17 людей можна сформувати 6 коаліцій по 2 людини і 1 коаліцію із 5 людей?

Розв’язок. Необхідно розбити множину із 17 людей на невпорядковані групи, що не перетинаються. Звідки шукана кількість становить

N(0 ,6

 

,0

 

,0

 

,1 ,0

 

,0

 

,...,0 )

17!

.

 

 

 

 

 

 

 

(2!)6(5!)16!1!

 

 

1

2

 

3

 

4

5

6

 

7

17

 

 

 

 

Задача. Скількома способами можна розділити колоду із 36 карт навпіл так,

щоб в кожній пачці було по два тузи?

 

 

 

 

Розв’язок. 4 тузи можна розбити на

 

4!

 

3 різні коаліції по дві карти в

(2!)2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

кожній (невпорядковане розбиття), тобто тільки 3 способами можна розділити тузи пополам. Далі, кожна половина будь-якого із цих трьох розбиттів тузів виконує роль різних двох “кошиків”, куди необхідно розкласти інші 32 карти. Розкладання 32 інших карт вже буде впорядкованим, а оскільки “кошики” різні,

то число розкладань дорівнює 32! . Згідно правила прямого добутку, загальна

16!16!

кількість варіантів поділу колоди пополам дорівнює

4!

 

 

32!

 

 

3 32!

.

(2!)2 2!

 

 

 

16! 16!

 

16! 16!

1.5Поліноміальна формула

18

Формула

 

 

 

(x1 x2 ... xk )n

 

 

 

 

n!

 

 

x1n1 x2n2 ...xknk

 

 

(2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n1 n2 ... nk n n1!n2 !...nk !

 

 

 

 

 

називається поліноміальною, де сумування виконується за всіма розв’язкам

рівняння

n1 n2 ... nk n

в

цілих

невід’ємних

числах,

ni

0,i 1,2,...,k . Для

доведення виконаємо множення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x1 x2 ... xk x1 x2

... xk

... x1

x2

... xk

x1

x2 ... xk n .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Щоб привести подібні доданки в отриманому виразі, необхідно підрахувати

кількість

одночленів виду

xn1 xn2 ...xnk

кожного

розбиття

n n ... n n. Для

 

 

 

 

 

 

1

2

k

 

 

 

 

 

 

 

1

2

k

отримання ж одночлена

xn1 xn2 ...xnk

необхідно обрати x в якості множника в n

 

 

 

 

 

1

2

k

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

дужках при розкритті виразу x1

x2

... xk n . Це можна зробити Cnn1 способами. Із

інших n n1

не розкритих дужок необхідно вибрати x2 в якості множника в n2

дужках.

Це

можна зробити

Cnn2 n

способами

і

т.д. Тоді

кількість

одночленів

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xn1 xn2

...xnk

при розкритті дужок виразу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x1

x2 ... xk x1 x2 ... xk

... x1 x2 ... xk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

буде рівна числу Cn1Cn2

...Cnk

 

 

 

n!

 

впорядкованих розбиттів.

 

 

n !n !...n !

 

 

 

n

n n1

n n1 ... nk 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

k

 

 

 

 

 

 

1.6Біном Ньютона

Частковий випадок поліноміальної формули (2):

a b n

Cnkakbn k

(3)

 

n

 

k 0

називається біномом Ньютона.

Розглянемо декілька задач, в основі розв’язування яких лежить біном Ньютона.

n

Задача. Довести рівність Cnk 2n .

k 0

19

Розв’язок. Використаємо формулу (3) бінома Ньютона, в якій покладемо

n

a 1 та b 1, тоді 1 1 n Cnk 1k 1n k .

 

 

 

 

k 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача. Довести рівність Cnk m 1 n k

mn .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язок. Використаємо формулу (3), де покладемо a 1

та b m 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

n

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача. Довести рівність Cn2k Cn2k 1 2n 1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 0

k 1

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язок. Використаємо формулу (3) бінома Ньютона, в якій покладемо

 

 

 

1 1 n

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a 1 та

b 1, тоді

1 k Cnk

0.

Групуючи додатні та від’ємні члени

 

 

 

 

 

 

 

k 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

n

 

 

 

n

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

2

 

2

 

рівності,

встановимо Cn2k Cn2k 1

.

 

Оскільки Cn2k Cn2k 1 Cnk 2n , то

 

 

 

k 0

 

 

k 1

 

 

 

k 0

k 1

k 0

 

n

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кожен із доданків Cn2k та Cn2k 1 складає половину числа 2n .

k 0 k 1

n

Задача. Довести рівність k Cnk n2n 1 .

k 0

Розв’язок. Використаємо формулу (3) бінома Ньютона, із якої, поклавши

 

 

n

 

a 1

та b x, отримаємо

1 x n Cnk xk . Диференціювання останньої рівності

 

 

k 0

 

 

n

 

n

дає

n 1 x n 1 k Cnk xk 1 .

Нехай x 1, тоді

n 1 1 n 1 k Cnk 1k 1 , що доводить

 

k 0

 

k 0

задану рівність.

1.7Інверсії

Перестановки особливо важливі при вивченні алгоритмів сортування, оскільки вони слугують для представлення невпорядкованих вхідних даних. Щоб дослідити ефективність різних методів сортування, потрібно вміти підраховувати кількість повторень деякого кроку алгоритму.

Нехай a1,a2,...,an – перестановка елементів множини 1,2,...,n . Якщо i j, а ai aj , то пара ai,aj називається інверсією перестановки. Наприклад,

20

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]