У японській мові до категорії іменників відносять кількісні та порядкові числівники. При рахунку до 10 використовують японські та китайські кількісні числівники:

Рахунок понад 10 відбувається за допомогою китайських числівників у різних комбінаціях:

Числівники понад 100 утворюються таким самим способом:

164

Порядкові числівники утворюються від японських кількісних числівників за допомогою

суфікса -МЕ: ХІТОЦУМЕ – перший, КОКОНОЦУМЕ – дев’ятий.

Від китайських кількісних числівників порядкові числівники утворюються за такими схемами:

1.Числівник плюс лічильний суфікс плюс порядковий суфікс -МЕ: НІ (ДВА) – НІКЕН (два будинки) – НІКЕНМЕ – другий будинок.

2.Як і в п. 1, але через приєднання порядкового префікса ДАЙ-: ДАЙНІКЕНМЕ – другий будинок.

3.Порядковий префікс ДАЙ- плюс числівник: ДАЙНІ – другий, ДАЙСАН – третій, ДАЙХАЦІ –

восьмий.

До класу іменників відносять також займенники. У японській мові вони діляться на такі розряди: 1) особові, 2) предметні, 3) просторові, 4) питальні, 5) неозначені, 6) узагальнюючі.

ПРИКМЕТНИК

За морфологічними та синтаксичними ознаками японські прикметники діляться на предикативні (СІРОЙ – білий), напівпредикативні з закінченням -НА (СІДЗУКАНА – тихий), предикативні віддієслівні (МАҐАТТА – скривлений), непредикативні незмінні (КАКАРУ – такий,

подібний).

Японські прикметники відмінюються згідно з п’ятьма висхідними формами (основами) і мають теперішній і минулий час, наприклад: ЦУЙОЙ (сильний) – ЦУЙОКАТТА (був сильний),

ОМОСІРОЙ (цікавий) – ОМОСІРОКАТТА (був цікавий), САМУЙ (холодний) – САМУКАТТА (був

холодний).

165