Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Yakubovsky_70

.pdf
Скачиваний:
84
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
625.56 Кб
Скачать

1.Основне завдання архітектора — створення моделей майбутнього об’єкта, який і стане цим штучним середовищем. . Така модель оформлена у вигляді креслень є основою власне проекту, який є необхідним для будівництво об’єкту.

2.Основна мета будь – якого проектування – покласти початок змінам в оточуюче людину штучне середовище. Мета проектування — покласти початок змінам в оточуючому середовищі (Крістофер Джонс). Мета – оточення людини штучним середовищем, в якому вона комфортно

буде здійснювати процеси життєдіяльності.

 

 

 

 

3. Етапи розвитку проектування.

 

 

 

 

 

Замовник

Споживач

 

 

 

 

 

 

Зам.

Архітектор

Спож.

 

 

 

 

Зам.

Арх.

Будівельник

 

Спож.

 

 

 

Зам.

Арх.

Конструктор

Буд.

Спож.

 

 

Зам.

Арх.

Констр.

Інженер-сумісник

Буд.

Спож.

4. Проектування — це діяльність, якою займаються архітектор, дизайнери і т.п., коли вони створюють креслення для своїх клієнтів.

1.Основні етапи архітектурного проектування:

І – 1) зародження ідеї, 2) можливість здійснення, 3) ескізне проектування ІІ – пошук принципово об’ємно-планувальних рішень

ІІІ – робоче планування

ІV – 1) специфіка матеріалів, 2)кошторис, 3)організація будівництва, 4) будівельні роботи, 5)прийняття об’єкта в експлуатацію, 6)зворотній зв’язок

5.управління архітектурним проектом – це вплив на його розробку з метою досягнення заданого рівня якості, оптимізація затрат часу, нейтралізація ризиків і стимулювання проектної команди до ефективної творчої діяльності.

6.Учасники архітектурного проекту - фізичні особи або організації, що безпосередньо приймають участь в створенні архітектурного об’єкту. У кожного з учасників свої функції, ступінь участі в проекті і міра відповідальності. Головна діюча особа, зацікавлена в здійсненні проекту і досягненню поставленої мети – замовник.

Інвестор вкладає кошти в проект. Інвесторів може бути декілька, але мета у них одна – отримання максимального прибутку на свої інвестиції від реалізації проекту. Якщо інвестор та замовник не одна і таж особа, то інвестор заключає договір з замовником, контролює виконання контрактів і здійснює розрахунки з іншими учасниками проекту. Інвестори є повноцінними партнерами замовника.

Проектувальник (генпроектувальник) розробляє проектно – кошторисну документацію і виконує всі проектно – вишукувальні роботи, необхідні для реалізації проекту. При цьому відповідальним за виконання всього комплексу робіт може бути як одна особа або організація (команда).

Підрядник – виконує всі види будівельних та оздоблювальних робіт, передбачені проектом і в відповідності з контрактом. На виконання окремих видів робіт можуть залучатись договори з субпідрядниками.

Керівник проекту - (проект-менеджер) – планує, координує і контролює роботу всіх учасників на протязі всього терміну розробки проекту.

Команда проекту – організаційна структура, яка очолюється керівником проекту на період здійснення проекту до досягнення основної мети. Оптимальна організація команди проекту дозволяє підвищити ефективність управління і уникнути багатьох проблем, що виникають на шляху реалізації проекту.

7.життєвий цикл - Проміжок між моментом початку розробки проектної документації

(концепції проекту) і початком завершення будівництва і здачі об’єкту в експлуатацію визначається поняттям життєвого циклу проекту.

8,9. а)Початкова фаза життєвого циклу проекту-Результатом керуючих дій на початковій,

перед проектній фазі роботи над проектом є обґрунтування переваг того чи іншого варіанту, оцінка життєдіяльності проекту і затвердження концепції, погодженої з замовником.

Це етап, який найменше піддається керуванню, оскільки тут лише визначаються цілі та фактори, які впливають на обґрунтування даної концепції

.б) Проектна фаза включає розробку проекту і його основних складових. Призначається керівник проекту, формується проектна команда, проводиться підготовка до реалізації проекту на будівельному майданчику.

На цьому етапі визначається послідовність етапів проектування. Терміни їх виконання та виконавці; складається кошторис проекту; виконуються проектні роботи. На цьому етапі можна чітко визначити керуючі впливи:оцінка всіх рішень(архітектурних, конструктивних і. п.), контроль нормативних вимог, визначення критеріїв якості.

в) Фаза реалізації проекту в будівництві для архітектора означає, в першу чергу, проведення контролю (авторського нагляду) виконання передбачених проектом архітектурних рішень.

г) Фаза завершення проекту включає здачу і ввід його об’єкту в експлуатацію. Оформляється документи по закінченню проекту і розформовується його команда.

10. План роботи над проектом визначається методикою проектування. Саме методика визначає основні етапи роботи над проектом.

Прикладом такої методики може бути план роботи над проектом фірми «Группа Метаформ» м. Москва.

Філософія проектування:

Тези:

1.Глибокий аналіз потреб, очікувань, можливостей;

2.Дослідити контекст місця будівництва (історію, географію, особливі умови і тому подібне);

3.Вказати крайні межі допустимості: зміст ідеї і виразності теми проекту;

4.Синтезувати проект і навколишнє середовище, будь то природний або міський ландшафт;

5.Визначити екологічні, економічні і комерційні переваги концепції проекту;

6.Якість споруди відстоювати через якість деталі, оперуючи легкістю і прозорістю;

7.Спиратися на натуральні, природні, безпечні, максимально інноваційні ресурси будівництва;

8.Використовувати і - передові методи і норми проектування.

Місія:

Досягати рішень - оптимальних, унікальних, оригінальних інвестиційних; економічних; технічних; соціальних; екологічних; географічних і естетичних , використовуючи приховані ресурси і можливості Архітектури.

Досліджуючи, проектуючи, експериментуючи, точніше визначати курс, який повинна тримати Архітектура сьогодні.

Метод (грецьк. - шлях дослідження, теорія, вчення) – це спосіб рішення конкретної задачі, сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності. Метод архітектурного проектування, яким користається архітектор-практик, у цілому визначають як творчий метод архітектора. Цей метод полягає у творчому комплексному підході до рішення питань проектування. Ці питання охоплюють спектр завдань від створення образу-ідеї до координації архітектурної розробки з представниками суміжних професій і реалізації у будівництві.

11.Принципова різниця між цим загальноприйнятим методом розробки форм та методом еволюції форм в кустарних виробництвах полягає в тому , що тут пошук методом спроб та помилок відокремлений від виробництва, експерименти та видозміни відбуваються на масштабному кресленні (макеті), тобто на просторовій моделі а не на виробі. Таке відокремлення теоретичної розробки від практичного виготовлення виробу мало ряд важливих наслідків.

12.Які ж сторони традиційних методів проектування можна вважати такими, які не відповідають сучасним вимогам :

1.Основним методом вирішення складних задач є розчленування їх на більш прості, вирішення їх окремо і пошук тимчасового вирішення для врахування всіх взаємозв’язків і залежностей між складовими частинами. Недолік – можливість втрати окремих частин системи.

2.В сучасних умовах проектувальники зіштовхуються з рядом додаткових ускладнень, що не зустрічались раніше: - різні матеріали ,іноді невідомі проектувальнику; - різні технології будівництва; складна організація будівництва.

3.Основним вирішенням для складних систем є те, що принципові питання проектування повинні вирішуватись колективно і тут важко перебороти особистості труднощі між окремими учасниками.

4.Замовники найчастіше мають вузько направлену матеріальну зацікавленість і це знаходить відображення в завданні на проектування.

13.Триступінчатий процес: 1) аналіз - дивергенція, 2)синтез – створення концепцій, 3)оцінка

конвергенція. Проектування як трьохступінчатий процес- Найбільш розповсюдженим спостереженням відносно проектування, на якому сходяться багато авторів, полягає в тому, що

проектування включає в себе три стадії: аналіз, синтез та оцінка. Аналіз - розчленування задач на частини . Синтез – поєднання частин по новому. Оцінка - - вивчення наслідків від впровадження.

14. Аналіз (дивергенція) – перша стадія проектування, Цей пошук характеризується наступними рисами:

цілі нестійкі і умовні;

межі задач нестійкі та невизначені;

оцінка відкладається на майбутнє;

технічне завдання – завдання проектувальника – свідоме збільшення своєї невпевненості, в звільненні від заздалегідь заданих рішень.

15. Основна ціль – на результати аналізу накласти деяку концептуальну схему, достатню для трансформації в єдиний проект;

Фіксуються цілі, технічні завдання та межі задачі, розпізнаються обмеження;

Основна задача розчленовується на більш мілкі задачі, які можна вирішувати паралельно або послідовно

Найбільш яскраво тут проявляється особистість проектувальника

16.Наслідок розчленування процесу проектування.Головним результатом нових методів проектування є об’єктивізація тих процесів мислення, які традиційний проектувальник тримав «при собі» і розділення їх на три категорії: інтуїтивне мислення, логічне мислення, і процедурне мислення.

17.Які основні творчі методи архітектурного проектування?

Розглядаючи розчленований процес проектування стає зрозуміло , що творчість архітектора найбільш яскраво проявляться на етапі синтезу (трансформації), коли формується основна ідея, основна концепція проекту. Якими ж творчими методами при цьому користуються архітектори? Спрощено можна уявити собі наступні два полярні «методи», два шляхи роботи архітектора..

Перший метод роботи наступний: архітектор відштовхується від функції, використовуючи художню та технічну палітру, якою він володіє. Це і „ підказує ” йому кінцевий результат. М. Гінбузбург говорив про зовнішню архітектуру як про „ рукавички ” змісту. Схема роботи може виглядати так: зміст - засоби (технічні та художні) – форма (як результат).

Другий шлях такий: - форма споруди (образ майбутньої споруди) – зміст засоби - технічного здійснення. Безумовно, ця послідовність, дуже умовна. Але як деяка модель творчого процесу, вона може бути порівняна з першим методом роботи архітектора. Приблизно цей процес можна описати таким чином. Архітектор йде від майбутніх зовнішніх даних (від образу споруди), добре знаючи та тримаючи в голові зміст майбутньої споруди. А потім вже з різним успіхом „ вкладає ” зміст в таких чином вироблену форму. При цьому підшукуються і засоби, що найбільш відповідають цьому – конструктивні та художні. Можливо саме звідси і циліндричний будинок К. Мельникова, який часто використовував циліндричні форми для різних споруд. Звідси

– у багатьох архітекторів повторюються певні архітектурні мотиви, які дозволяють зразу ідентифікувати автора (Гері, Заха Хадід, Лебіскін).

Основні творчі методи: 1) архітектор відштовхується від функції, змісту, засобів (техн. і худ.), 2) форма споруди. Перший метод роботи наступний: архітектор відштовхується від функції, використовуючи художню та технічну палітру, якою він володіє. Це і „ підказує ” йому кінцевий результат. М. Гінбузбург говорив про зовнішню архітектуру як про „ рукавички ” змісту. Схема роботи може виглядати так: зміст - засоби (технічні та художні) – форма (як результат).

Другий шлях такий: - форма споруди (образ майбутньої споруди) – зміст засоби - технічного здійснення. Безумовно, ця послідовність, дуже умовна. Але як деяка модель творчого процесу, вона може бути порівняна з першим методом роботи архітектора. Приблизно цей процес можна описати таким чином. Архітектор йде від майбутніх зовнішніх даних (від образу споруди), добре знаючи та тримаючи в голові зміст майбутньої споруди.

18.Предмет проф. творч. архітект. – архітектурний простір. Арх. простір розглядається як специфічне явище культури, і її просторовий феномен, як принцип організації простору,культури вцілому. Вияв основних проект. Акцентів та ієрархії простору в структурі об’єкту, відповідне їх матеріальне оформлення складає основу професійної творчості архітектора.

1) Результатом діяльності архітектора є створення комірок, виокремлень в просторі. 2)комірка не може бути результатом якщо вона не має входу. 3)в системі просторових виокремлень повинна бути принаймі 1 комірка, яка відрізняється від ін. своїми

19.Назвіть засоби професійної творчості архітектора.

Засоби архітектурного проектування, за допомогою яких архітектор відтворює необхідні властивості і відношення об’єктів, що проектуються, можна визначити як просторові моделі. Модель — образ, аналог об’єкту процесу або явища, що використовується в якості його замінювача (лат. modulus - міра, взірець). Просторова модель об’єднує в один клас такі традиційні засоби проектування як площинні (малюнки, креслення, функціональні схеми тощо) та об’ємне моделювання (макети, об’ємні модулі, комп’ютерні моделі і т.п.), а також розрахунки, графи, матриці. Необхідно відмітити, що логіка розвитку творчої діяльності архітектора систематично породжує як нові види площинного та об’ємного моделювання так утворює проміжні та симбіозні форми моделювання, які важко систематизувати (комп’ютерне проектування).

В наш час в системі засобів проектного моделювання важливе місце продовжують займати різні види площинного моделювання, починаючи від найпростішого графічного начерку, що фіксує лише принципову схему, і закінчуючи комплексом ортогональних, аксонометричних креслень та перспективних зображень. Ці засоби розкривають геометричний, конструктивний і образний стрій майбутньої споруди за допомогою лінійної, тональної та поліхромної графіки.

Засоби проф. творч. архітект. : просторові моделі, арх. графіка, арх. зображ.

Засоби архітектурного проектування, за допомогою яких архітектор відтворює необхідні властивості і відношення об’єктів, що проектуються, можна визначити як просторові моделі. Модель — образ, аналог об’єкту процесу або явища, що використовується в якості його замінювача (лат. modulus - міра, взірець). Просторова модель об’єднує в один клас такі традиційні засоби проектування як площинні (малюнки, креслення, функціональні схеми тощо) та об’ємне моделювання (макети, об’ємні модулі, комп’ютерні моделі і т.п.), а також розрахунки, графи, матриці

20.Архітектурну графіку (площинне моделювання) можна підрозділити на три основних вид зображень: архітектурне креслення, ескіз та архітектурний малюнок.

Архітектурне креслення — основний вид площинного моделювання, це зображення, яке передає інформацію про розмір, форму та конструкцію об’єкта. В сучасному кресленні побудова об’єкта обов’язково виконується по законам нарисної геометрії. Креслення застосовується на всіх стадіях проектної роботи, кожній з яких відповідає своя манера креслярської графіки (ескізне креслення, обмірне, робоче, демонстраційне креслення). В учбовій роботі на різних етапах навчання креслення також відповідає певним цілям. На перших курсах креслення служить засобом засвоєння практичних навиків графічної роботи, основним засобом розвитку композиційних здібностей. На старших курсах креслення по своєму призначенню і повноті наближається до робочого та демонстраційного.

Архітектурний ескіз та архітектурний малюнок. Образотворча форма архітектурного ескізу та архітектурного малюнка достатньо схожі, їх відрізняють лише цільове призначення. Архітектурний ескіз — засіб вдосконалення творчого задуму архітектора. Архітектурний малюнок

будь який рисований твір архітектора, призначення якого не обов’язково має на меті професійні цілі. Сюжет архітектурного малюнка може мати самостійне значення, але може бути складовою частиною креслення.

21.Розробка проектно-кошторисної документації передбачає такі етапи: проведення тендеру на розробку проектно-кошторисної документації (ПКД) і матеріалізацію проекту; укладення контракту з переможцем тендеру; розробка завдання на проектування; ТЕО; узгодження і проведення експертизи ТЕО; затвердження ТЕО; прийняття інвестиційного рішення; розробка технічної та робочої документації (техноробочого проекту); розробка кошторисів до проекту; клопотання й отримання дозволів на реалізацію проекту.

Програма проектування –

Етапи:

Аналіз (ознайомлення з проектом)

Синтез (варіанти проектів)

Оцінка (експертна оцінка)

22. Тендери на розробку проектної документації. Тендерну документацію готує організація, що має відповідну ліцензію. Тендер на проектування об'єкта може проводитися на частину проектної документації (ТЕО, технічний або робочий проект) або на весь її обсяг. Торги оголошуються тільки на ті об'єкти й види робіт, проектна документація на які узгоджена в установленому порядку, але учасники підрядних торгів можуть пропонувати умови (технічні чи

комерційні), відмінні від зазначених у документації. Тендерна документація складається з таких частин:

комерційної (фінансові умови й гарантії),

організаційної (порядок, форма й обсяг подання, вимоги до здобувача)

технічної (завдання на проектування та необхідні вихідні дані, зокрема техніко-економічні критерії та вимоги).

Для організації та проведення тендера на проектні роботи створюється тимчасова комісія — тендерний комітет, до складу якого крім замовника входять на договірних умовах експерти зі спеціальних питань. В обов'язки тендерного комітету входять оголошення тендера, організація підготовки і поширення серед учасників тендерної документації, організація та проведення тендера, розгляд і оцінка пропозицій. Фінансування діяльності тендерного комітету і підготовка тендерної документації здійснюються за рахунок інвестора (замовника). Ці витрати можуть бути частково чи цілком відшкодовані за рахунок продажу тендерної документації здобувачам Визначаючи склад і зміст ПКД, сторони керуються діючими положеннями з урахуванням додаткових вимог, що відповідають ринковим умовам. При цьому стадійність проектування жорстко не регламентується. Інвестор і підрядчик мають право брати за основу для формування вільної (договірної) ціни на продукцію проекту вартість, визначену на будь-якій стадії розробки документації.

23.Завдання на проектування - документ, у якому містяться вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і

технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і

який складається відповідно до архітектурно-планувального завдання, технічних умов.

24.Основними складовими вихідних даних є:

містобудівні умови та обмеження;

завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються

зурахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов.

технічні умови

25.Основні архітектурно-планувальні вимоги і характеристики запроектованого об’єкту. Черговість проектування та будівництва.

Вказівки про необхідність:

- розроблення окремих проектних рішень в декількох варіантах; - попередніх погоджень проектних рішень із зацікавленими відомствами;

- виконання демонстраційних матеріалів, макетів і креслень інтер’єрів, їх склад та форма; - виконання науково-дослідних та дослідно-експериментальних робіт в процесі будівництва; - технічного захисту інформації.

Потужність або характеристика об’єкта, виробнича програма. Вимоги до благоустрою майданчика

Вимоги щодо розроблення розділу «Оцінка впливів на навколишнє середовище» Вимоги з енергозбереження та енергоефективності.

Вимоги до режиму роботи та охорони праці.

26.Технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

Архітектурно-планувальне завдання (АПЗ); Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ);

АПЗ та ТУ надаються замовникові в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328. Завдання на проектування замовник складає сам або доручає проектувальнику за окрему плату.

Місця розташування об'єктів визначаються місцевими органами містобудування та архітектури на підставі дозволу на будівництво виконавчих органів місцевого самоврядування, а також затверджених чинних містобудівних документів.

За відсутності останніх необхідно керуватися ДБН Б.1.1-4 та вказівками щодо вибору ділянки, викладеними у додатку В.

ТУ повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення проектованого об'єкта.

27.Бізнес – план дозволяє визначити життєздатність проекту в умовах конкуренції; він тримає орієнтир розвитку проекту і служить важливим інструментом отримання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Бізнес – план призначений, перш за все, для трьох категорій учасників проекту: менеджерів – творців бізнес-плану, розробка якого дозволяє отримати чітку картину ситуації, в якій буде розвиватись проект; замовників – зацікавлених в створенні такого плану з точки зору перспектив проекту після його побудови, в процесі експлуатації; кредиторів – зазвичай банків, для яких бізнес – план є обов’язковим документом, що підтверджує комерційну привабливість проекту.

Склад бізнес – плану і ступінь його деталізації залежить від величини проекту та категорії замовників.

Бізнес – план призначений, перш за все, для трьох категорій учасників проекту: менеджерів – творців бізнес-плану, розробка якого дозволяє отримати чітку картину ситуації, в якій буде розвиватись проект; замовників – зацікавлених в створенні такого плану з точки зору перспектив проекту після його побудови, в процесі експлуатації; кредиторів – зазвичай банків, для яких бізнес – план є обов’язковим документом, що підтверджує комерційну привабливість проекту.

28.Перелік видів інвесторської кошторисної документації та порядок її складання викладено у першій частині “Правил визначення вартості будівництва” (ДБН Д1.1-1-2000).

Положення цього розділу встановлюють:

- основні завдання кошторисного нормування і правила ціноутворення в будівництві; - види кошторисних нормативних документів*; - вимоги до кошторисних нормативів; - систему ціноутворення в будівництві;

- порядок розроблення, узгодження та затвердження кошторисних нормативів.

29.метод визн. кошторисної вартості проектн. робіт із устаткуванням усереднених показників вартості проектних робіт до кошторисної вартості

По усередненому показнику вартість буд 1 м.кв.=5400грн Знаючи загальну площу проекту вирахуємо загальну вартість об’єкта івираховуємо від цієї

суми 3-4% і буди становити вартість проектн. робіт із устаткуванням усереднених показників вартості проектних робіт до кошторисної вартості

калькуляційний метод визн кошторисної вартості проектних робіт

Вартість проектних робіт розраховуємо за формулою :

Вартість проекту = ( a + b * x ) * k * p1 * p2 * p3 , де

а –постійний коефіцієнт, що приймається згідно ДБН Д.1.1-7-2000 і враховує вартість документації для данного типу споруди;

b – змінний коефіцієнт;

x-кількість одинниць на які ведеться розрахунок для данного типу споруди; k - коефіцієнт , що вказує на стадійнітсть проектування;

p1коефіцієнт . що приймається вхадежності від призначення споруди;

р2 – «понижуючий» коефіцієнт, що враховує кількість робіт які проводяться по проекту, ноприклад виготовленя макету споруди, розробка інтер'єрів;

наприклад Розрахунок для Спа комплексу , приймаємо наступні коефіцієнти згідно ДБН Д.1.1- 7-2000;

Р3 – «перевыдний» коефіцієнт, що вводиться державою для переведення отриманої суми в гривні. Наразі цей коефіцієнт приймають рівним 7, 77

30.Метод визначення кошторисної вартості проектування з застосуванням усереднених показників для об’єктів житла і соціальної сфери.

Цей метод дозволяє визначити вартість проектних робіт в залежності від вартості будівельномонтажних робіт згідно Додатку 1 ДБН Д.1.1-7-2000. В залежності від категорії складності об’єкту ( а таких категорій 5, згідно того ж документу) та вартості будівництва визначається відсоток, який дозволяє визначити вартість проектування Цей відсоток знаходиться приблизно в межах 1-5%. Тобто якщо вартість будівництва об’єкту другої категорії складності становить наприклад 500000 гр. (невеликий житловий будинок) то вартість проектування складатиме біля

3%, тобто -15000 гр.

Визначаючи вартість проектних робіт ми відповідно повинні знати вартість будівництва того чи іншого об’єкту не маючи закінченого проекту. Для цього і застосовуються укрупнені усереднені показники на одиницю виміру ( 1м2загальної площі, 1м3 об’єму будівлі , 1 відвідування тощо) або вартісні показники об’єктів-аналогів. Держбуд України щорічно визначає опосередковану вартість будівництва об’єктів соціального призначення. Останні цифри для житлового будівництва 5400 за один кв.м.

Особливості визначення претендентом на виконання проектно-вишукувальних робіт ціни своє пропозиції, узгодження договірних цін та розрахунків за виконані роботи.

Ціна пропозиції претендента на виконання робіт – ціна за яку він згоден виконати ці роботи. Ця ціна визначається одним з приведених вище методів і включає встановлені законодавством податки, збори, обов’язкові платежі , заробітну плату, кошти на утримання будівель, на охорону, зв’язок, амортизаційні відрахування та прибуток.

Розгляд цінових пропозицій на виконання робіт може відбуватись як на переговорах між замовником і проектувальником, так і в процесі проведення конкурсів (тендерів).

Розгляд цінових пропозицій претендентів шляхом переговорів здійснюється по будовах, для яких можна не проводити тендери. Спільне рішення оформляється протоколом погодження договірної ціни, який є невід’ємною частиною контракту.

Договірні ціни встановлюватись твердими або динамічними.

Тверді ціни – це договірні ціни, які є незмінними на весь період проектування ( можуть змінюватись лише при зміні замовником завдання на проектування, в процесі будівництва виявились беззаперечні помилки, виникають обставини непереборної сили – факс мажор).

Динамічні ціни – це договірні ціни, які є відкритими і можуть уточнюватись протягом всього періоду проектування.

Після узгодження договірної ціни складається контракт на виконання робіт. У контракті зазначається документ, покладений в основу визначення вартісних показників; позначається вид договірної ціни: тверда чи динамічна; порядок та терміни уточнення договірної ціни; умови фінансування та розрахунків; гарантії замовника та проектної організації тощо.

31.Стадійність проектування, що рекомендується, визначається залежно від категорії складності об'єкту, яка визначається «Додатком П» даного документу. Кількість стадій проектування визначає замовник та проектувальник з урахуванням положень даного нормативного документу.

32.• Одностадійне (робочий проект РП, що включає затверджувану частину і робочу документацію) – для узгодження і затвердження технічно нескладних об'єктів з використанням проектів масового і повторного застосування І і ІІ категорій складності.

33.Для об'єктів ІІІ категорії складності проектування здійснюється в дві стадії:

-проект (П)

-робоча документація (РД)

34.• Трьохстадійне (ЕП або ТЕО, проект П, робоча документація РД) - для об'єктів V, IV категорій складності, технічно складних щодо містобудівних, архітектурних, художніх і екологічних умов, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій конструкцій і матеріалів, проектування виконується в три стадії.

35.Передпроектна пропозиція - це первинний комплект документів, необхідний для проходження регламенту у відповідному регіоні і отримання початкової дозвільної документації або архітектурного планувального завдання. Окрім того, це матеріали, що дозволяють оцінити проект і сформувати точні вимоги до подальшого проектування.

36.Робочий проект (РП) є інтегруючою стадією проектування, призначеною для узгодження і затвердження проектної документації, а також для будівництва об'єкту. Він виконується на підставі узгодженої планувальної документації державних програм розвитку галузі або узгоджених передпроектних опрацьовувань, завдання на проектування, архітектурнопланувального завдання, вихідних даних і технічних умов на підключення до джерел інженерного забезпечення.

37.Ескізний проект (ЕП) містить принципові вирішення містобудівних архітектурних, художніх, функціональних, екологічних вимог по завданню на проектування, підтверджує принципову можливість створення об'єкту, визначає його вартість. Для обґрунтування ухвалення архітектурних рішень у складі графічної частини і записки пояснення ескізного проекту можуть додатково виконуватися інженерно-технічні і конструктивні розробки, схеми інженерного забезпечення об'єкту і обґрунтування ефективності інвестицій.

38.Робоча документація. (Р)

Стадія Р розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт. Р розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії.

До складу Р для будівництва повинні входити:

-робочі креслення, які розробляються згідно з вимогами нормативних документів - комплексу А.2.4 "Система проектної документації для будівництва" (СПДБ);

До складу "Загальних даних по робочих кресленнях" включаються переліки видів робіт, для яких необхідне складання актів на приховані роботи та актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій:

-паспорт опоряджувальних робіт;

-кошторисна документація;

-специфікації обладнання, виробів і матеріалів за ДСТУ Б А.2.4-10 (ГОСТ 21.110);

-опитувальні листи та габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів;

-вихідні вимоги щодо розроблення конструкторської документації на обладнання індивідуального виготовлення (включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання), по якому вихідні вимоги на попередніх стадіях не розроблялися.

39.Подання проектної документації на погодження, експертизу і затвердження є обов'язком замовника і виконується за його рахунок. Проектувальник за необхідності бере участь у розгляді проектних рішень

Проектна документація (ЕП, ТЕО, П, РП) набуває чинності після її затвердження замовником Затвердження фіксується у формі наказу (розпорядження або рішення) У документі про затвердження наводяться основні дані і техніко-економічні показники об'єкту. У документи про затвердження і протоколи погодження з органами містобудування і архітектури вносяться прізвища ГАПа або ГІПа, а також авторів проекту.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільноправових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Окремі проекти будівництва залежно від їх змісту та обсягу згідно з законодавством можуть не підлягати комплексній державній експертизі. Перелік об'єктів, затвердження проектів яких не потребує висновку комплексної державної експертизи, визначається Держбудом України.

Організації (служби, підрозділи), що виконували державну експертизу і видавали рекомендації, несуть відповідальність за експертні висновки, на підставі яких інвестор (замовник) приймає своє рішення про затвердження проектної документації.

40.Відвідування будівництва представниками авторського нагляду здійснюється у відповідності з графіком або за викликом замовника.

Для фіксування результатів авторського нагляду на будівництво повинен вестись журнал авторського нагляду (далі - журнал), який оформлюється проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається на будівництві, а другий знаходиться у проектувальника. Записи ведуться

вобох примірниках і повинні бути ідентичні.

41.Інвестиційний цикл – сукупність взаємопов’язаних етапів. етапів, які утворюють процес

здійснення капітальних вкладень і їх обороту. І це включає етапи передпроектних робіт, проектування, будівництва, освоєння і тієї частини етапу експлуатації, в перебігу якого забезпечується окупність інвестицій. Етапи проектних робіт, проектування, будівництва і освоєння утворюють інвестиційний період, а етапи проектування і будівництва - власне. період будівництва

Інвестиційний цикл – сукупність взаємопов’язаних етапів. етапів, які утворюють процес здійснення капітальних вкладень і їх обороту. І це включає етапи передпроектних робіт, проектування, будівництва, освоєння і тієї частини етапу експлуатації, в перебігу якого забезпечується окупність інвестицій.

42. Складові частини (стадії) інвестиційного циклу: Передпроектна стадія Проектно-вишукувальні роботи

Загальні принципи організації проектування Автоматизація проектно-вишукувальних робіт Визначення кошторисної вартості будівництва Виробництво будівельно-монтажних робіт (СМП) Організаційно-технічна підготовка будівництва Основний період будівництва

Виконавча документація при будівельно-монтажних роботах Здача об'єктів в експлуатацію і пуско - налагоджувальні роботи

Загальні відомості

43. Типовий проект - це проект, що має достатньо високі техніко-економічні показники, прийнятий як зразок для масового застосування і затверджений урядовим органом.

44. Індивідуальний проект - це проект, який не повторює вже готових рішень, а передбачає свої рішення архітектурних і конструктивних завдань.

45. Архітектурно-будівельна частина, Генеральний план, Інженерне обладнання, Технологічна частина, Організація праці, управління підприємством, Проект організації будівництва, Заходи по цивільній обороні та надзвичайним ситуаціям, Охорона довкілля, Загальна оцінка ефективності, Кошторис, Загальна пояснювальна записка

46.МЕНЕДЖМЕНТ» ЯК ТЕРМІН І ПОНЯТТЯ (від англ. management — «управління,

завідування, організація») — це управління виробництвом або комерцією, а також сукупність принципів, методів, засобів і форм управління, що розробляються і використовуються з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку.

47.Основні чинники успіху арх. Проекту:

-Успішна ідея проекту -Вдале об*ємне вирішення об*єкту -Задовільне робоче креслення

-Відповідність до кошторисної частини проектування -Задоволений замовник

48. Типи структур управління проектами.

Функціональна структура управління. Такі організації характеризуються розділенням компанії на функціональні групи в відповідності зі спеціалізацією всередині конкретної предметної галузі ( наприклад. Виробництво, бухгалтерія, маркетинг). За такої структури управління здійснює лінійний керівник через групу підпорядкованих йому функціональних керівників, кожний з який керує певними підрозділами в межах доручених функцій.

Проектна структура управління. При розв'язанні проблемних завдань, пов'язаних з переорієнтуванням цілей організації чи зміною шляхів їх досягнення, найефективнішою формою реалізації проектів є проектне управління — сукупне управління трудовими, фінансовими, матеріальними й енергетичними ресурсами, необхідними для забезпечення реалізації проекту в обумовлений строк, у межах запланованої кошторисної вартості та з відповідною якістю.

Матрична структура управління створюється на базі функціональної і об’єднує сильні сторони таких « полярних» варіантів, якими є функціонаальна та проектна структури.. Для матричної структури характерно те, що виконавці мають двох безпосередніх керівників: менеджера проекту та функціонального керівника. У цьому разі взаємовідносини базуються на прямих вертикальних зв'язках "керівник — підлеглий". З метою розв'язання конкретних проблем створюються тимчасові проектні групи, які очолюють керівники проектів.

49. Цілі стратегічного менеджменту в проектній організації

До основних загальних цілей менеджменту проектної організації відносяться прогнозування,

планування і досягнення комерційних результатів. Це може бути досягнуто за допомогою раціональної організації виробничого процесу, оптимізації управлінням і координацією зусиль учасників проекту, формуванням ділового середовища офісу (архіву, систематизації цінних напрацювань), вдосконалення науково-технологічної бази, а також ефективним використання кадрового потенціалу, підвищення його кваліфікації і стимулювання.

Загальні (стратегічні) цілі менеджменту в порядку ієрархії можна збудувати таким чином: 1-управління, орієнтоване на успішну діяльність, властиве кожній організації і окремо узятій

людині.

2- управління, направленого на виживання організації, збереження свого місця на ринку на протязі тривалого часу.

3- забезпечення певного рівня прибутку .

4 - подолання ризиків або ризикових ситуацій пов'язаних з динамікою ринку

50 Завдання оперативного менеджменту в проектній організації

В рамках цілей формулюються завдання менеджменту, необхідні для їх досягнення. Одним з найважливіших завдань оперативного менеджменту, є організація виробництва товарів і послуг. Завдання менеджменту безперервно ускладнюються по мірі зростання масштабів виробництва, що вимагає забезпечення все зростаючими об'ємами ресурсів — матеріальних, фінансових, людських

ітак далі По аналогії з іншими галузевими видами діяльності, основними завданнями лінійного менеджменту є наступні:

організація проектування і реалізація комплексу супутніх робіт і послуг;

залучення співробітників, що володіють високою кваліфікацією;

стимулювання співробітників організації шляхом створення для них відповідних умов праці

ісистеми його оплати;

визначення необхідних ресурсів і джерел їх забезпечення;

розробка стратегії розвитку організації (отримання «потрібних» замовлень);

визначення цілей розвитку організації;

вироблення системи заходів для досягнення намічених цілей;

здійснення контролю за ефективністю діяльності організації, за виконанням поставлених завдань.

51. Проектна продукція неоднорідна. Розрізняють такі її види:

• закінчений і прийнятий замовником інвестиційний проект будівництва в цілому, укомплектований відповідно до норм проектування;

• технологічно самостійні частини інвестиційного проекту;

• передпроектні розробки, робочий проект, робочі креслення, спеціальні креслення та інші види проектної продукції;

• окремі види спеціальних робіт проектної організації, а саме:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]