Джерела фінансування індустріалізації

1.Перекачування коштів із легкої та харчової промисловості у важку промисловість

2. Податки з населення

3. Внутрішні позики

4. Випуск паперових грошей, не забезпечених золотом.

5. Форсоване розширення продажу горілки

6. Збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра та хліба

7. Режим економії

8. Небаченого рівня досягла експлуатація населення, в’язнів ГУЛАГу

Недоліки:

До кінця 1930 р. 40% капіталовкладень у промисловість СРСР було заморожено у незавершених проектах

Привілейоване, домінуюче становище виробництва засобів виробництва

• Побудова і реконструкція підприємств - монополістів

Диспропорційне і нерівномірне формування промислового потенціалу республіки

Наростаюча централізація економічного життя (1927-1928 рр.)

Повернення до командних методів управління, посилення експлуатації трудящих, поглиблення відчуженості робітничого класу від засобів виробництва.

За привабливим фасадом колгоспного ладу на початку 30-х рр.. назрівала трагедія – спустошливий голод.

Політика українізації

ХІІ з’їзд РКП(б) у 1923 р. поклав початок політиці коренізації, яка мала сприяти зростанню в республіках місцевих радянських і партійних кадрів , запровадження національних мов у сфері освіти і культури, і навіть армії.

На Україні такий процес дістав назву “українізації”

Активні провідники – О. Шумський, М. Скрипник, В. Чубар, В. Затонський

Офіційно засуджено т.зв. теорію боротьби двох культур , згідно з якою російська пролетарська культура на Україні обов’язково мала перемогти відсталу українську, пов’язану з селом

Партійні та радянські чиновники у масових масштабах мали пройти курси української мови. 70% всіх урядових справ велися українською мовою

Зросла кількість українців в урядових установах і партії

В жовтні 1921р.було утворено Українську Автокефальну Православну Церкву, яку очолив митрополит В. Липківський

З посиленням українізації набувала дедалі більшого впливу в суспільному житті націонал-комуністична течія.( М.Хвильовий та О. Шумський).Вірили у можливість поєднання доктрин більшовизму з процесами національно-культурного відродження

Головні завдання масових репресій

Ліквідувати організовану опозицію та інакомислення

Забезпечити державу безплатною робочою силою(через систему ГУЛАГУ)

Контролювати хід суспільних процесів

Висновок:отже, громадсько-політичне життя в Україні у 30-ті рр. характеризувалося встановленням та посиленням одноосібної диктатури Сталіна. Масові репресії були захисною реакцією тоталітарного режиму, оскільки при наявності широкої опозиції цей режим не зміг би забезпечити свого існування.

Українські землі під владою Польщі

Галичина

Холмщина

Підляшшя

Західна Волинь

Західне Полісся

Посяння

Лемківщина

У політичній історії українців під владою Польщі розрізняють три періоди.

1.Період повоєнної “невизначеності” (1919-1923 рр.)

2.Період «тиску» і реорганізації політичних формацій(1923-1926 рр.)

3.Період “пошуку компромісу” (1926-1937 рр.)

  Опір західноукраїнського населення

Певний опір колонізаторській політиці  властей   чинили:

• кооперативні   організації «Народна торгівля»,  «Сільський господар», «Дністер»

• культурно-просвітницькі товариства  «Просвіта», «Рідна  школа» 

• молодіжні об’єднання «Сокіл», «Пласт»

• політичні партії

Українські землі під владою Румунії

З листопада 1918 р. Румунія окупувала Буковину. У складі Румунії перебувало близько 1 млн. 300 тис. українців

Для румунізації освіти запроваджено закон 1924 р., за яким українців трактували як румунів, що “забули свою рідну мову”. Цілковита румунізація всіх видів шкільництва була завершена в 1927 р.

Українські землі під владою Чехословаччини (Закарпаття)

• Закарпатські українці в складі Чехословаччини мали певні можливості для організації культурного життя

У Празі діяв Український вільний університет

• Формально було забезпечено внутрішню автономію

• На Закарпатті тривала боротьба між народовцями і русофілами

• У1938р.після Мюнхенського договору Закарпаття отримало самоврядування