- •1. Порівняльний аналіз розроблювального пристрою з аналогами
- •2. Розробка структурної схеми сигналізації
- •2.1 Принцип роботи охоронної сигналізації
- •2.2 Встановлення охоронної сигналізації
- •2.3 Умови експлуатації охоронної сигналізації
- •2.4 Технічні характеристики
- •3. Розробка принципової схеми сигналізації
- •3.1 Вибір мікроконтролера
- •3.2 Вибір елементної бази
- •Таблиця 3.4 – Характеристики перемикача swd 1–4
- •3.3 Вибір роз'їму
- •4. Кваліфікаційна частина
- •4.1 Конструювання друкованої плати
- •4.1.1 Вибір типу друкованої плати
- •4.1.2 Вибір матеріалу друкованої плати
- •4.1.3 Вибір класу точності друкованої плати
- •4.1.4 Вибір методу виготовлення друкованої плати
- •4.2 Конструкторсько-технологічний розрахунок
- •7. Визначення мінімальної відстані між двома сусідніми провідниками.
- •8. Визначення мінімальної відстані між двома сусідніми контактними площадками.
- •9. Визначення відстані між провідником і контактною площадкою (у випадку, якщо провідник проходить між двома контактними площадками):
- •5. Електричний розрахунок друкованої плати
- •6. Розрахунок теплового режиму
- •7. Розрахунок на віброміцність
- •Таблиця 7.1 Розрахунок загальної маси елементів
- •8. Розрахунок основних показників надійності
- •9. Проектування друкованого вузла в системі p-cad
- •10. Організаційно-економічний розділ
- •10.1 Аналіз ринку
- •10.2 Оцінка рівня якості виробу
- •10.2.1 Вихідні положення
- •10.2.2 Вибір системи параметрів виробу й визначення відносних показників якості
- •Хз наявність сирени оповіщення;
- •10.2.3 Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів
- •10.2.4 Оцінка попарного пріоритету показників
- •10.3 Сировина і матеріали
- •10.3.1 Витрати на покупні вироби і напівфабрикати
- •10.3.2 Розрахунок основної заробітної плати
- •10.3.3 Додаткова зарплата робітників
- •10.3.4 Нарахування на заробітну плату
- •10.3.5 Загальновиробничі витрати
- •10.3.6 Адміністративні витрати
- •10.3.7 Витрати на збут
- •10.4 Визначення ціни виробу
- •10.4.1 Нижня межа ціни
- •10.4.2 Верхня межа ціни
- •10.4.3 Договірна ціна
- •10.4.4 Визначення мінімального обсягу виробництва продукції
- •11. Охорона праці
- •11.1 Аналіз умов праці. Організація робочого місця
- •11.2 Мікроклімат виробничих приміщень
- •11.3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони
2.2 Встановлення охоронної сигналізації
Пристрій бажано розміщувати на висоті ~ 2,5 м, щоб зашкодити навмисне виведення його з ладу зловмисниками. При розміщенні звукового блоку зовні охоронного об'єкту, слід унеможливити прямий вплив на нього атмосферних опадів. Мобільний телефон не обов'язково розміщувати поруч із охоронним пристроєм, дроти, що йдуть до телефонного апарату, не слід робити довшими ніж 30 см. Телефон можна помістити в металевому боксі разом із сигналізацією так, щоб власник мав до нього доступ і міг при потребі поміняти або записати новий номер телефону.
Кнопку керування КК1 необхідно помістити в прихованому, але доступному місці. Прокладку дротів від блоку керування до кнопки КН1 необхідно також виконати прихованою, оскільки обрив дротів порушує працездатність пристрою.
Герконові датчики встановлюють на коробках дверей і на віконних рамах, а магніти на дверях і вікнах так, щоб при зачинених дверях (вікнах) відстань між датчиком і магнітом не перевищувала 1…3 мм, а при відчинених ця відстань була більш ніж 2 см. Всі охоронні датчики включаються послідовно.
При необхідності встановлення великої кількості датчиків можна використовувати кінцеві вимикачі, герконові датчики інших типів, тонкого дротового шлейфу, фольги, що працюють «на розрив. Для шлейфу застосовують дріт ПЭВ, ПЭЛ діаметром 0, 05…0,3 мм.
2.3 Умови експлуатації охоронної сигналізації
– температурний діапазон від – 40 до +40 оС;
– вологість не більше 90% при температурі 25 оС.
2.4 Технічні характеристики
напруга живлення: 9 В (батарея типу «Крона»);
споживаний струм у режимі «Охорона»: не більше 200 мкА;
споживаний струм у режимі «Тривога»: не більше 30 мА;
рівень звукового тиску: 100…105 дБ при напрузі джерела живлення 9 В;
тип використовуваних датчиків: геркони;
індикація живлення 12 В «Мережа», індикація режиму охорони й тривоги «Маяк» (тільки за наявності зовнішнього живлення;
GSM-Канал.
3. Розробка принципової схеми сигналізації
3.1 Вибір мікроконтролера
Основним функціональним елементом пристрою є мікроконтролер.
Основні функції, здійснювані мікроконтролером:
відлік часу (для даного пристрою час на вхід, на вихід і на звучання сирени);
приймання команд, що надходять від перемикачів.
Проаналізувавши функції, виконувані мікроконтролером, до нього можна висунути такі вимоги:
тактова частота мікроконтролера повинна бути достатньою для нормальної роботи всієї системи;
вихідні струми й напруги на виводах мікроконтролера повинні бути достатніми для керування індикатором;
загальна кількість виводів мікроконтролера повинна бути достатньою, для забезпечення керування всіма елементами, що входять до складу пристрою, робота яких керується мікроконтролером. [1]
Також мікроконтролер повинен відповідати низці другорядних вимог:
мікроконтролер повинен мати мале енергоспоживання;
об'єм пам'яті програм повинен вміщувати програмний код;
обсяг оперативної пам'яті має бути достатнім для коректної і швидкої роботи пристрою;
Враховуючи всі перераховані вимоги, для використання в нашому пристрої можна розглянути три мікроконтролери це PIC16F84A, AT89C51 і PIC16C505 [2].
Для остаточного вибору мікроконтролера скористаємося методом вибору з використанням матриці нормованих параметрів. Для цього слід обрати основні характеристики, за якими будемо здійснювати порівняння обраних мікроконтролерів. В нашому випадку для порівняння доцільно використовувати такі параметри:
вихідна напруга рівня логічного нуля ;
вхідні напруги рівня логічного нуля ;
число ліній вводу / виводу мікроконтролера ;
вартість.
Складемо таблицю, у якій будуть зазначені значення всіх потрібних параметрів для трьох обраних мікроконтролерів (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1 – Основні параметри мікроконтролерів
Серія |
Обсяг пам'яті програми, Кб |
, B |
, В |
|
Вартість, грн |
PIC16F84A |
2 |
0,6 |
0,8 |
13 |
10 |
AT89C2051 |
2 |
0,5 |
0,9 |
15 |
8 |
PIC16C505 |
1 |
0,6 |
0,8 |
12 |
8 |
ATTINY2313 |
2 |
0,5 |
2,5 |
18 |
8 |
Вага.коеф, bj |
0,3 |
0,1 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
Залежно від значимості того чи іншого параметра, кожному з них присвоюється ваговий коефіцієнт bj. Суми всіх вагових коефіцієнтів повинні дорівнювати одиниці.
Виходячи з таблиці, складемо Y-матрицю, в яку будуть входити ці ж параметри, але з урахуванням позитивного або негативного боку їхніх величин.
Розглянемо параметри і з‘ясуємо, до чого веде збільшення їх значень. Якщо збільшення параметра веде до погіршення роботи схеми, то його слід перерахувати в подальших обчисленнях (біля таких поставимо «–»). Якщо збільшення значення параметра несуттєве для роботи схеми, то його в подальших обчисленнях не перераховуємо (біля таких поставимо «+»). Отримаємо:
Таблиця 3.2 Вплив параметрів на роботу схеми
Обсяг пам'яті програми, Кб |
, B |
, В |
|
Вартість, грн. |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
Y-матриця має такий вид:
На основі цієї матриці, запишемо матрицю нормованих параметрів, у якій кожний елемент обчислюється по формулі:
(3.1) |
і отримаємо матрицю А:
Далі за формулою складемо оцінну функцію для кожного мікроконтролера:
(3.2) |
де bj – ваговий коефіцієнт відповідного параметра. Той мікроконтролер, оцінна функція якого виявиться найменшою, найкраще відповідає нашому пристрою.
Виходячи з розрахунків, вибираємо мікроконтролери AT89С51 і ATTINY2313 тому, що їхні оцінні функції виявилися найнижчими. Тому їх найдоцільніше використовувати в нашому пристрої.
Рис. 3.1. Цоколівка мікроконтролера АТ89С2051 [3]
Рис. 3.2 Цоколівка мікроконтролера АТTINY 2313 [4]