1 Урядовий кур'єр. — 2007. — № 247, 31 груд.

Приписи Закону України від 28 грудня 2007 р., якими внесені зміни до земельного законодавства, діють до 31 грудня 2008 р. Урядовий кур'єр. — 2008. — 4 черв.

Після аналізу висновку державного органу з питань земель­них ресурсів про обмеження та права третіх осіб на використан­ня земельної ділянки та звірки плану земельної ділянки з фак­тичним розташуванням усіх її меж на місцевості здійснюється підготовка проекту договору.

Досягнення сторонами домовленості з усіх істотних умов ще не достатньо для набуття договором чинності. Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» передбачена письмова форма дого­вору оренди земельної ділянки, цей договір також потребує обов'язкового нотаріального посвідчення за місцем розташуван­ня земельної ділянки, якщо він укладений на термін більше п'яти років. Договір, укладений на строк до п'яти років, підлягає нотаріальному посвідченню за бажанням однієї зі сторін.

Договір підлягає державній реєстрації у порядку, передбаче­ному постановою Кабінету Міністрів України «Про затверджен­ня Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» від 25 грудня 1998 р.

Указом Президента України «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, неру­хомого майна та прав на них у складі державного земельного ка­дастру» від 17 лютого 2003 р.¹ на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди зе­мельних ділянок (п. 4.11).

Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом з питань земель­них ресурсів. Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації. Державна реєст­рація договору провадиться у 30-денний строк.

Законодавство надає можливість оскаржити в судовому по­рядку непроведення державної реєстрації у встановлені строки, а також відмову у державній реєстрації.

Державна реєстрація договору оренди створює важливі юри­дичні наслідки:

1 Урядовий кур'єр. — 2003. — 20 лют.

—по-перше, договір набуває чинності після державної реєст­рації, оскільки його державна реєстрація є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення права оренди земельної ділянки у конкретної особи;

— по-друге, згідно із законодавством орендар має право при­ступати до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди. Порушення цієї вимоги тягне за со­бою правові наслідки, передбачені статтями 211-212 ЗК України.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі має бути змінений у зв'язку з прийняттям Закону України «Про дер­жавну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обме­жень»¹ від 1 липня 2004 р. та інших законів (зокрема, про ринок земель та про Державний земельний кадастр) у частині функціонування єдиної державної автоматизованої інфор­маційної системи відомостей та документів стосовно земельних ділянок, іншого нерухомого майна, їх правового режиму та спрямований на усунення невиправданих ускладнень під час реалізації громадянами, юридичними особами конституційних прав на землю та прав користування земельними ділянками, іншими суб'єктами нерухомого майна.

Певною специфікою характеризується укладення договору оренди земельної частки (паю). Громадяни, які мають право на земельну частку (пай)² у недержавному сільськогосподарському підприємстві, можуть передавати в оренду відповідну земельну ділянку лише для сільськогосподарського використання в по­рядку, визначеному ЗК України та законами України. Мож­ливість укладення договорів таким шляхом виникла в резуль­таті паювання земель колективних агроформувань у процесі аграрної реформи.

Але слід мати на увазі, що ст. 4 Закону України «Про оренду землі», визначаючи об'єкти оренди, такого об'єкта, як земельна частка (пай), не передбачає.