
- •1 .Вхідні дані систем енергозабезпечення об’єкту та їх аналіз
- •2 Аналіз енерговикористання мікрорайону
- •2.1 Структура споживання енергоресурсів
- •2.2 Визначення енерговитрат за питомими показниками
- •2.3 Клас будівлі за енергоспоживанням
- •3. Розрахунок електричного навантаження будівель та мікрорайону.
- •3.1 Визначення розрахункових навантажень на вводах житлових будинків
- •3.2.Розрахунок навантаження зовнішнього і внутрішньо квартального освітлення
- •3.3.Визначення потужності мікрорайону міста
- •3.4.Визначення потужності і кількості підстанцій в мікрорайоні
- •3.5Розподіл навантаження мікрорайону між підстанціями
- •3.6.Розташування трансформаторних підстанцій на плані мікрорайону
- •3.7.Вибір схеми електропостачання району міста
- •3.7.1 Вибір і розрахунок мережі живлення напругою 10 кВ
- •3.7.2 Вибір розподільної мережі напругою 0,4 і 10 кВ
- •4. Витрати енергії на обігрівання житлових будівель мікрорайону:
- •4.1Розрахунок потреби теплоти за енергетичним балансом будинку
- •4.1.1Тепловтрати через захищення
- •4.1.2 Основні тепловтрати
- •Енергетичний баланс будівлі.
- •4.2.1 Втрати тепла
- •4.3 Енергетичний баланс будівлі. Надходження тепла
- •4.4. Розрахунок споживання газу котельнею
- •8. Розрахунок термомодернізації будівлі:
- •8.1Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за теплотехнічними показниками її елементів.
- •8.2 Розрахунок термомодернізації будівель
- •8.3 Техніко-економічне обгрунтування термомодернізації
- •10. Перспективи використання поновлюваних джерел енергії.
- •13. Спеціальна частина (Сонячні батареї)
- •Принцип роботи сонячних батарей
- •Технічні характеристики сонячних батарей
- •Переваги й ефективність батарей
- •Недоліки сонячних батарей
- •Коли сонячні батареї себе виправдовують?
4.1.1Тепловтрати через захищення
Тепловтрати
через захищення
дорівнюють сумі втрат теплоти через
зовнішні захищення приміщення, а також
втрат або надходжень теплоти через
внутрішні захищення (
);
враховують, якщо температура повітря
у сусідніх приміщеннях нижча або вища
на 3°С і більше від температури у даному
приміщенні.
Для спрощення розрахунків тепловтрати приміщеннями розбивають на основні тепловтрати через зовнішні огородження, та додаткові.
4.1.2 Основні тепловтрати
Основні тепловтрати складаються з тепловтрат через окремі огородження приміщення (стіни, вікна, двері, підлогу, стелю), що визначаються за формулою
|
|
де
– площа огородження,
;
– температура внутрішнього та зовнішнього
повітря, °С;
– опір теплопередачі огородження,
.
Тепловтрати приміщення, які приймаються за розрахункові при виборі теплової потужності системи опалення, визначаються як сума розрахункових втрат тепла через всі його зовнішні огорожі. Крім цього, повинні враховуватись втрати чи надходження тепла через внутрішні огорожі: якщо температура повітря в сусідніх приміщеннях нижче або вище температури в даному приміщенні на 3°С і більше.
Термічний
опір утеплюючи шарів у кожній зоні
додають до опорів
так, що умовний опір теплопередачі
є рівним
|
На орієнтацію огороджень величину добавки приймають відносно сторін світу (рис. Рисунок 4.) незалежно від призначення будівлі.
Додаткові тепловтрати на орієнтацію розраховують для всіх вертикальних і похилих до вертикалі зовнішніх захищень.
|
Рисунок 4.1 Значення додаткових до основних тепловтрат через зовнішні захищення залежно від їх орієнтації |
|
На обдування огородження вітром. Якщо розрахункова зимова швидкість вітру не перевищує 5 м/с, то добавка на обдування приймається в розмірі 5% тепловтрат для огороджень, захищених від вітру, і 10% – для незахищених. Огородження вважається захищеним, якщо відстань по висоті від верху огородження до верху захищаючого його протилежного будинку більше 1/5 відстані між ними.
На висоту приміщення. При висоті приміщення громадських будівель більше 4 м величин тепловтрат через всі огородження збільшується на 2% на
кожен метр висоти понад 4 м, але не більш 15%. Ця добавка не поширюється на сходові клітки. Сходові приміщення це переважно високі приміщення, тому для зменшення тепловтрат їх доцільно зонувати (розбивати на ізольовані по висоті зони).
У виробничих приміщеннях, де температури повітря під перекриттям і в робочій зоні можуть відрізнятися одна від одної у більших межах, ніж у приміщеннях громадських будівель, додаткові втрати тепла визначаються розрахунком з урахуванням розподілу температури по висоті.
На продування приміщення додається 5% до втрат тепла через вертикальні огородження.
На проникання холодного повітря, через зовнішні двері при їхньому відкриванні. Приймаються наступні величини добавок: у громадських будівлях при відсутності в зовнішніх дверях повітряних завіс і проходженні через двері за 1 год. 500-600 чоловік – 400-500% від основних втрат тепла через ці двері.
Оскільки ця додача значна, то з метою її зменшення входи в будинки необхідно передбачити з тамбуром, шлюзом або обладнати обертовими дверима. У багатоповерхових будинках будь-якого призначення при подвійних дверях без тамбура між ними – 100%, при подвійних, але з тамбуром – 80% і при одинарних дверях без тамбура – 65%
На інфільтрацію зовнішнього повітря. У житлових і громадських 3-8-поверхових будинках з подвійним склінням і при відсутності приточної вентиляції ця добавка враховується в розмірі від 5 до 20% основних тепловтрат у залежності від кількості поверхів будинку і поверху, що розраховується.
Варто знати, що в суспільних і виробничих приміщеннях з великою кількістю вікон і ліхтарів втрати тепла в результаті інфільтрації повітря можуть досягати значних розмірів – до 40-50% і більше основних тепловтрат.