
- •1 .Вхідні дані систем енергозабезпечення об’єкту та їх аналіз
- •2 Аналіз енерговикористання мікрорайону
- •2.1 Структура споживання енергоресурсів
- •2.2 Визначення енерговитрат за питомими показниками
- •2.3 Клас будівлі за енергоспоживанням
- •3. Розрахунок електричного навантаження будівель та мікрорайону.
- •3.1 Визначення розрахункових навантажень на вводах житлових будинків
- •3.2.Розрахунок навантаження зовнішнього і внутрішньо квартального освітлення
- •3.3.Визначення потужності мікрорайону міста
- •3.4.Визначення потужності і кількості підстанцій в мікрорайоні
- •3.5Розподіл навантаження мікрорайону між підстанціями
- •3.6.Розташування трансформаторних підстанцій на плані мікрорайону
- •3.7.Вибір схеми електропостачання району міста
- •3.7.1 Вибір і розрахунок мережі живлення напругою 10 кВ
- •3.7.2 Вибір розподільної мережі напругою 0,4 і 10 кВ
- •4. Витрати енергії на обігрівання житлових будівель мікрорайону:
- •4.1Розрахунок потреби теплоти за енергетичним балансом будинку
- •4.1.1Тепловтрати через захищення
- •4.1.2 Основні тепловтрати
- •Енергетичний баланс будівлі.
- •4.2.1 Втрати тепла
- •4.3 Енергетичний баланс будівлі. Надходження тепла
- •4.4. Розрахунок споживання газу котельнею
- •8. Розрахунок термомодернізації будівлі:
- •8.1Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за теплотехнічними показниками її елементів.
- •8.2 Розрахунок термомодернізації будівель
- •8.3 Техніко-економічне обгрунтування термомодернізації
- •10. Перспективи використання поновлюваних джерел енергії.
- •13. Спеціальна частина (Сонячні батареї)
- •Принцип роботи сонячних батарей
- •Технічні характеристики сонячних батарей
- •Переваги й ефективність батарей
- •Недоліки сонячних батарей
- •Коли сонячні батареї себе виправдовують?
3.7.Вибір схеми електропостачання району міста
Трансформаторні підстанції за планом мікрорайону розподіляємо відповідно до раніше проведених розрахунків,як це показано на рисунку 3.2.
Рисунок 3.2 План мікрорайону і розташування трансформаторних підстанцій
3.7.1 Вибір і розрахунок мережі живлення напругою 10 кВ
При
виборі схеми електропостачання необхідно
врахувати наявність джерел живлення в
місті,їх кількість,віддаленість від
споживачів,доцільність додаткових
розподільчих пунктів. Доцільність
спорудження РП і живильних ліній повинна
бути обґрунтована в кожному випадку
техніко-економічними розрахунками.
Розподільні пункти і лінії живлення з
економічної точки зору доцільно
споруджувати при густині електричного
навантаження не менше за 5 мВт/
і при відстані живильного району від
джерела більше 3-4 км .
Навантаження на шинах РП 10 кВ має бути не менше 7 Мвт. Розподільні пункти слід розташовувати в районі міста таким чином,щоб напрямок потоку енергії в живильній і розподільчій мережах 10 кВ,по можливості співпадав. У такому разі зменшуються втрати енергії та скорочуються витрати кабелю. Економічно доцільно розташовувати РП 10 кВ на території району,що живиться від нього,між найближчою до джерела живлення межею і центром навантаження,заглиблюючись в район обслуговування на 10-15 % від його відстані.
Менші за потужністю РП треба розташовувати поблизу межі району. Розподільний пункт і найближчі до нього ТП доцільно суміщати.
Вибираємо
мережу живлення 10 кВ, коли відомо,що
район складається з 1мікрорайону, є одне
джерело живлення,розташоване в західній
частині району, та віддалене від його
межі на відстань 5 км. Потужність району
складає Рр.м=430,85 кВА, а його площа 0,032.
Потужність перерозподілиться між ТП по 430,85/2=215,43 кВт. Оскільки потужність ТП невелика,розташовуємо їх на межі району міста з однаковою віддаленістю від джерела живлення(рисунок 3.3).
Рисунок 3.3 Електропостачання на напрузі 10 кВ
Лінії живлення виконуємо декількома паралельно працюючими кабелями із загальним вимикачем на кожній лінії. Принципова схема з урахуванням побудови та резервування секцій розподільчих пунктів подана на рисунку 3.4
Рисунок 3.4 Принципова схема живильних ліній
Для розрахунку такої схеми необхідно знати навантаження на РП. Оскільки це навантаження задане в умові,то ми його й приймаємо. Якщо треба знайти шляхом додавання навантажень підстанцій, що підключені до РП, то воно визначається як:
Sрп=Ксм∑ Sтп=215,43/0,9=239,36 кВА
де Ксм- коефіцієнт суміщення максимуму навантаження ТП,що живиться від даного РП(додаток,таблиця 6).
Знаходимо струм лінії:
І
л = Sрп/*Uн*nл=239,36
/
*10*2)=6,91
А
де n – кількість ліній, що живлять ТП.
Визначаємо переріз ліній:
Fл= І л/Jек=6,91 /1,4=4,93 мм
де Jек – економічна густина струму(додаток,таблиця 7).
Знайдемо кількість кабелів у лінії – 2,тоді переріз кабеля визначається так:
Fкаб= Fл/2=4,93/2,47= мм
Приймаємо
стандартний переріз кабеля 16
.Допустимий
струм кабеляІприп=75
А(таблиця 9,додаток).
Перевіряємо кабель за припустимим струмом на нагрівання
Ір≤Кn* Іприп,
де Ір – робочий струм кабеля, Кn- коефіцієнт,що враховує умови прокладання(таблиця 10 додатку); Іприп – припустимий струм кабеля.
Ір=
Sрп*Uн*nл=239,36/
*10*3*2=2,3
А
2,3≤0,87*75; 2,3≤65
Перевіряємо роботу кабеля в аварійному режимі. Допускаємо,що найбільш важким аварійним режимом для даної схеми є пошкодження однієї лінії,тоді живлення РП здійснюється по двох лініях і аварійний струм в цьому випадку визначається так:
І=
Sрп/
*Uн*nл=239,36/1,73*1*2*2=34,59
А
В умовах аварійної роботи повинна дотримуватись умова:
І≤Кпер*Кn*
Іприп,
де Кпер – коефіцієнт перезавантаження,що враховує збільшення допустимого струму кабеля в після аварійному режимі (таблиця 11 дотатку ).
У нормальному режимі кабель завантажений на (107/166=0,65) 65%.Тому в післяаварійному режимі вираз має вигляд:
34,59≤1,1*0,84*95 34,59≤87,78
У цьому виразі умова дотримується,тому прийнятий переріз кабелю залишається без змін.