
- •Міністерство освіти і науки України
- •Формулювання теми дослідження
- •Мета і завдання дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •Інтерпретація основних понять
- •Вибір методу дослідження
- •Розрахунок вибірки
- •Програма здійснення дослідження
- •Результати дослідження можуть бути використаними для:
- •Анкета для опитування Анкета
- •3.Як би у Вашому внз запровадили факультативні заняття з гуманітарних наук, це би покращило Вам успішність у навчанні?
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єкт дослідження:Студенти технічних спеціальностей міста Львова, які навчаються у вищих навчальних закладів.
Час проведення дослідження – грудень 2013-січень 2014рр.
Предмет дослідження - думка студентів міста на рахунок того, чи потрібно у технічних вузах вивчати гуманітарні науки.
Інтерпретація основних понять
Гуманітарні науки -- група академічних дисциплін, об'єднаних прагненням до вивчення таких аспектів людського буття і якісних підходів, які взагалі не припускають єдиної парадигми, що визначає абияку наукову дисципліну. Гуманітарні науки зазвичай відрізняють від природних наук і включає в них такі предмети, як класика, мови, література, музика, філософія, виконавські види мистецтва, релігія і образотворчі мистецтва, та соціальні науки (археологія, краєзнавство, культурологія і історія).
Гуманітарні науки – суспільні науки, що пов’язані з дослідженням проблем розвитку людського суспільства (філософія, історія, політична економія, філологія та ін.).
Гіпотези дослідження.
Гіпотеза-підстава:
1.Оскільки вивчення гуманітарних наук в технічних вузах є обов’язковим, далеко не всі студенти позитивно ставляться до цього факту і бажають змін.
2.Більшість студентів одразу би хотіли вивчати тільки технічні предмети, а не гуманітарні, оскільки після закінчення здобутої спеціальності їм гуманітарні науки не знадобляться.
Гіпотези-наслідки:
1.Щоб студенти технічних вузів були зацікавлені у навчанні, потрібно надавати їм право вибирати гуманітарні предмети, які вони бажають
вивчати.
2.Не залишаючи студентам технічних вузів іншої змоги, як вивчати гуманітарні науки, студенти вивчають їх і не можуть з цим нічого поробити.
3. З метою отримання певної спеціальності, потрібно щоб було зменшення кількості гуманітарних предметів, а решта гуманітарних предметів, щоб студенти по бажанню вибирали на факультативні заняття.
Вибір методу дослідження
Обираючи методи збору інформації, почнемо із структурування об’єкта дослідження. Об’єктом дослідження буде молодь, яканавчається у технічних вузах нашого міста. Нам потрібно вибрати із чотирьох методів (аналіз документів, спостереження, експериментальний метод і метод опитування) лише один.
Аналіз документів.Цей метод можна застосувати, як додаткове джерело одержання інформації для того,щоб скласти цілісне уявлення про аналізоване явище та локалізувати дослідницьку проблему; забезпечується глибоке вивчення предмету, в т. ч. змін самого об'єкта дослідження на протязі тривалого часу, даний метод базується на аналізі первинних, і автентичних продуктів діяльності самих соціальних суб'єктів.Але як основний метод він не підходить тому що документ не завжди відображає реальний стан справ і наскільки сильний вплив на нього мала суб'єктивна думка його автора (особливо це стосується листів, щоденників та інших особистих документів).
Метод спостереження. Цей метод дає безпосередню "гарячу" різноманітну і багату інформацію. Але він нас не задовільняє, бо дає найкращі результати лише при вивченні малих груп, атакож є проблеми з визначенням важливості інформації.
Експериментальний метод. Це метод у якому дослідник може контролювати та коригувати дію системи чинників, їх вплив на об'єкт; і у якомустворюється можливість моделювання різних ситуацій та аналізу поведінки суб'єктів у них. Він нам не підходить, бо на результат може впливати "лабораторна ситуація" і потребує значних матеріальних затрат і часу на підготовку проведення збору інформації.
Виходячи із завдання планованої роботи, найбільшу користь, на наш погляд, може принести метод опитування, бо його можна проводити на великих масивах, а отже вивчати поведінку великих соціальних суб'єктів; дозволяє зробити порівняльний аналіз відповідей респондентів; забезпечує оперативність збору інформації, дослідник відбирає лише потрібні йому емпіричні дані. Тому ми приймемо його як основний і зупинимося детальніше на його використанні у планованій роботі.