3.7.Маршрутизація

Маршрутизація VPN і шифрування трафіку при використанні wafers.cc сервісу відбувається автоматично, всі DNS-сервери, а також маршрути при використанні VPN задаються сервером, ніякої ручної настройки VPN робити не треба.

Досвідчені користувачі можуть міняти маршрутизацію VPN за допомогою команд консолі. Як тільки відбувається розрив з'єднання, маршрут повертається назад.

Що ж таке маршрутизація VPN? Це маршрут (дорога) по якому йтиме обмін даними від вашого комп'ютера і назад, при підключенні VPN з'єднання ви фактично маєте тунель, зашифрований 128 бітовим ключем, від свого комп'ютера до сервера. Подивитись як відбувається обмін даними можна з консолі командами консолі.

Таблиця маршрутизації містить :

• IP адреса мережі або вузла;

• маску підмережі (для IPv4 - мереж маска/32(255.255.255.255));

• шлюз, це адреса через який роздається інтернет, на який йдуть ваші пакети і звідки ви їх приймаєте;

• інтерфейс (залежно від операційної системи);

• метрика в числовому вираженні. Чим менше ця цифра тим коротше маршрут.

Якщо ви використовуєте VPN2+, то відповідно ваш маршрут буде лежати через 2 сервера, при чому другий сервер абсолютно не знатиме вашу реальну IP-адресу, він побачить тільки IP-адресу першого сервера. Тому цей спосіб ще більш анонімний, але він трохи повільніший.

3.8. Налаштування сервісів даної мережі

Підключення до VPN віддаленого користувача робиться за допомогою сервера доступу, який підключений як до внутрішньої, так і до зовнішньої (загальнодоступною) мережі. При підключенні віддаленого користувача (або при установці з'єднання з іншою захищеною мережею) сервер доступу вимагає проходження процесу ідентифікації, а потім процесу аутентифікації. Після успішного проходження обох процесів, віддалений користувач (віддалена мережа) наділяється повноваженнями для роботи в мережі, тобто відбувається процес авторизації.

Налаштування інтернету за допомогою VPN

На комп’ютерах (далі — машини), необхідно налаштувати спеціальне VPN з’єднання. У загальних рисах це включає в себе конфігурування імені ви-пі-ен сервера, його адреси та пароля, необхідного для успішного коннекта. Але ж все ОС різні! Розглянемо найпопулярніші з використовуваних.

Налаштування VPN підключення в Windows XP

• Пуск — Настройка — Панель управління — Мережеві підключення. (Шлях може злегка відрізнятися «завдяки» пропатченних оной системи у автора)

• Знаходимо розділ «Мережеві завдання» — створення нового підключення

• Нічого цікавого, лише безинтересно привітання майстра. «Далі»

• Отметчаем «Підключити до мережі на робочому місці», клікаєм на «Далі».

• «Підключення до віртуальної приватної мережі». Знову «Далі».

• Час креативу. Задаємо зручне для вас ім’я майбутньої мережі. І що ж? Так, «Далі».

• Дзвонимо провайдеру, дізнаємося адресу VPN-сервера. Або ім’я, що у вас прийнято за основу. У мене — адресу. Так, телефон далеко не прибирайте і провайдеру не грубо — скоро зрозумієте, в чому сіль.

• Завершуємо роботу майстра підключень, бажано поставте галочку — ярлик з’єднання з’явиться у вас на робочому столі.

Після цього з’єднання відбудеться автоматично. Вам лише потрібно ввести логін і пароль. Час для другого дзвінка провайдеру!

Створене вами VPN-з’єднання так само можна редагувати і виконувати з ним ряд дій за допомогою контекстного меню.

Все більше користувачів відправляють ХР в небуття. І причиною цьому являєть ся чудова ОС нового покоління — Windows 7.

Для створення VPN-з’єднання в ОС Win7 слідуйте наведеним нижче алгоритмом. Він у чомусь схожий з вищевикладеним алгоритмом для XP, але є суттєві деталі, ігнорувати які не можна.

• Пуск — Панель управління — Центр мережних підключень і спільного доступу

• Зліва знайдіть «установка підключення або мережі», натисніть.

• «Підключення до робочого місця», тиснемо «Далі».

• На чемний питання системи відповідаємо: «Ні, створити нове підключення» і натискаємо «Далі».

• Клікаємо по «Використовувати моє підключення до Інтернету». З підключенням визначимося пізніше, вибираємо пункт «відкласти рішення». Press «Далі» button.

• В поле «адреса» вводимо ім’я (або адресу!) вашого VPN-сервера. В поле «ім’я» вводимо прийнятне для вас назву майбутнього з’єднання.

• Дозволяємо (або забороняємо) іншим користувачем локальної машини підключення через створене з’єднання. Галочка «Дозволити використовувати це підключення іншим користувачам». Я заборонив, тобто галочку знімав.

• Вводимо логін і пароль для підключення до віртуальної приватної мережі. Допоможе вам ваш провайдер (XP-шники не з чуток знають, хто це) або системний адміністратор.

• Тиснемо «створити».

Готово! Ви можете розмістити ярлик вашого VPN з’єднання на робочому столі, для цього виведіть його контекстне меню (клік правою клавішею миші по ньому) і виберіть пункт «Створити ярлик». Сміливо натискаємо «Так».

Тепер можна підключатися до VPN. Знаходимо на робочому столі потрібний ярлик, виконуємо подвійний клік на ньому (не обов’язково: можна і правою клавішею миші вивести горезвісне контекстне меню і вибрати «підключити». Або з шкідливості знайти третій шлях: виділити одиничним кліком ярлик і притупнути на клавішу «Enter») .

Рекомендую вам відзначити пункт «Зберігати ім’я користувача та пароль», щоб не вводити пароль кожного разу при установці підключення.

Коли ви запускаєте VPN-з’єднання вперше, система запропонує вам обрати ваше місце розташування. Вибирайте «Громадське місце» і тоді Windows 7 забезпечить вам належну безпеку при роботі. Так, натисніть «Закрити». Аналогічно Windows XP, Seven надає всілякі налаштування вашого VPN-з’єднання.

Щоб відкрити їх, виконуємо клік правою клавішею миші по з’єднанню в списку з’єднань, пункт «властивості». Тут ви можете керувати параметрами шифрування, використовувати інші пристрої в якості модему за умовчанням і так далі.