3.2. Вибір клієнтської частини

Се́рвер (англ.server — «служка») — у комп'ютерній термінології термін може стосуватися окремого комп'ютера чи програми. Головною ознакою в обох випадках є здатність машини чи програми переважну кількість часу працювати автономно, без втручання людини реагуючи на зовнішні події відповідно до встановленого програмного забезпечення. Втручання людини відбувається під час встановлення серверу і під час його сервісного обслуговування. Часто це роблять окремі адміністраторисерверів з вищою кваліфікацією.

Се́рвер як комп'ютер — це комп'ютерулокальнійчи глобальній мережі, який надає користувачам свої обчислювальні і дискові ресурси, а так само доступ до встановлених сервісів; найчастіше працює цілодобово, чи у час роботи групи його користувачів.

Се́рвер як програма — програма, що надає деякі послуги іншим програмам (клієнтам). Зв'язок між клієнтом і сервером зазвичай здійснюється за допомогоюпередачі повідомлень, часто через мережу, і використовує певнийпротоколдлякодуваннязапитів клієнта і відповідей сервера. Серверні програми можуть бути встановлені як на серверному, так і на персональному комп'ютері, щоразу вони забезпечують виконання певних служб (наприклад,сервер баз данихчивеб-сервер).

Комп'ютер або програма, що установлена на цьому комп'ютері, здатні автоматично розподіляти інформацію чи файли під керуванням мережної ОСабо у відповідь на запити, прислані у режимі on-line користувачами, і таким чином надавати послуги іншим комп'ютерам мережі (клієнтам).

Загальне призначення сервера

У більшості загального користування сервер фізичного комп'ютера(система комп'ютерної техніки) призначений запустити одну або декілька послуг (як приймаюча сторона) для задоволення потреб користувачів інших комп'ютерів в мережі. В залежності від обчислювальних послуг, які вона пропонує, це може бути сервер баз даних, файловий сервер, поштовий сервер, сервер друку, веб-сервер, ігровий сервер, або якийсь інший сервер. У контексті архітектури клієнт-сервер, сервер являє собою комп'ютерну програму, яка обслуговує запити інших програм - «клієнтів». Таким чином, сервер виконує деякі обчислювальні завдання від імені "клієнтів". Сервери часто надають основні послуги через мережу, або в приватних користувачів - всередині великої організації або громадським користувачам - черезІнтернет. Мережевий сервер являє собою комп'ютер, призначений для обробки запитів і передачі даних на інші (клієнт) комп'ютери по локальній мережі або через Інтернет. Мережеві сервери зазвичай конфігуруються з додатковою пам'яттю і ємністю для обробки навантаження з обслуговування клієнтів.

Мережева операційна система виконується на мережевому сервері. З іншого боку, комп'ютери-клієнти можуть працювати під управлінням різних операційних систем. Щоб операційна система клієнта могла використовувати мережу, потрібно встановити спеціальні драйвери, які дозволять платі мережного інтерфейсу комп'ютера-клієнта зв'язатися з мережею. Ці драйвери працюють подібно драйверам принтера, що дозволяє прикладним програмам посилати інформацію на принтер. Програмне забезпечення мережевого драйвера дає можливість програмам посилати і приймати інформацію з мережі. Кожен комп'ютер в мережі містить одну або більше плат мережного інтерфейсу, які з'єднують комп'ютер з мережею.

Очевидно, що продуктивність сервера не в останню чергу залежить від комп'ютера, використовуваного в якості сервера. Необхідно орієнтуватися на найбільш високошвидкісний комп'ютер. У цьому випадку, як завжди, існує можливість вибору між готовими серверами, запропонованими виробниками та постачальниками комп'ютерної техніки, і серверами самостійної збірки. При наявності певного досвіду, самостійно зібраний під замовлення сервер може скласти альтернативу готовому продукту. Велика розмаїтість компонентів не дає можливості назвати конкретні види «заліза» для закупівлі і збірки. Тому слід звернути увагу на наступні моменти.

Сервер повинен виконувати декілька функцій.

• забезпечувати резервне копіювання даних.

• підтримувати СУБД для зберігання еталонів програм

• обробка дій з файлами, що знаходяться на його носіях.

• виконувати функцію маршрутизації даних в мережі.

Виходячи з вищеописаних функцій сервера, була підібрана наступна конфігурація:

• Процесор: 2 х AMD Opteron, модель 6380 (16-ядерний, 2,5 ГГц, 16 МБ L3, 115 Вт).

• Материнська плата: Hewlett Packard 990XTTs-aQ.

• Форм-фактор: 4 (c3000); 2 (c1000).

• Пам’ять: 2 x PC3-10600 Registered DDR3-1333.

• Вінчестер: 4 x 1 ТБ Western Digital Caviar Black (WD1002FAEX); 3.5"; 7200 об/хв; 64 МБ; SATA III.

• Мережева карта: 4 порти 1Гб/с NC551i FlexFabric.

Другим за вартістю компонентом проектованої мережі є робочі станції співробітників організації.

Робоча станція (англ. workstation) — комплекс апаратних і програмних засобів, призначених для вирішення певного кола завдань.

• Робоча станція як місце роботи фахівця являє собою повноцінний комп'ютер або комп'ютерний термінал (пристрої введення-виведення, відокремлені і часто віддалені від керуючого комп'ютера), набір необхідного ПЗ, за необхідністю доповнюються допоміжним обладнанням: друкувальним пристроєм, зовнішнім пристроєм зберігання даних на магнітних та/або оптичних носіях, сканер штрих-коду тощо.

• Також, терміном «робоча станція» позначають стаціонарний комп'ютер у складі локальної обчислювальної мережі (ЛОМ)по відношенню до сервера. У локальних мережах комп'ютери поділяються на робочі станції і сервери. На робочих станціях користувачі вирішують прикладні завдання (працюють в базах даних, створюють документи, роблять розрахунки, грають у комп'ютерні ігри). Сервер обслуговує мережу і надає власні ресурси всім вузлам мережі, в тому числі і робочим станціям.

Необхідно обрати робочі станції співробітникам магазинів.

• Процесор: Процессор AMD FX-6350 (FD6350FRHKBOX); AM3+; 3,9 ГГц; 128 кБ L1 Cache; 6 МБ L2 Cache; 8 МБ L3 Cache; Vishera; 32 нм; BOX.

• Материнська плата: Gigabyte GA-970A-DS3P; Socket AM3+; AMD 970; AMD SB950; ATX; 4хDDR3(2000); 2xPCI-E x16; 3xPCI-E x1; 2xPCI; 6(SATA 6Gb/s); Audio 7.1ch; 1Gb Lan; 12хUSB2.0 + 4xUSB3.0.

• Оперативна пам’ять: Модуль пам’яті 2хDDR3 4 ГБ Corsair Vengeance (CMZ4GX3M1A1600C9); 12800 MБ/с; 1600 МГц; радіатори; RET.

• Вінчестер: 1 ТБ Seagate Barracuda 7200 (ST1000DM003); 3.5"; 7200 об/хв; 64 МБ; SATA III.

• DVD-RW привід: SATA Asus DRW-24F1ST; чорний; DVD+/-R 24х; DVD+/-RW 8х; CD-R 48x; CD-RW 24х; OEM.

• Відеокарта: AMD Radeon R7 260X 2 ГБ GDDR5 Asus (R7260X-DC2OC-2GD5); PCI-E; 1188 МГц; 7000 МГц; 128 біт; 2xDVI; 1xHDMI; 1xDisplayPort; 2-slot; RET.

• Блок живлення: Chieftec 750 Вт (CTG-750C); 20 + 4 pin; 6xSATA; 4xIDE; 2xFloppy; 2x6+2-pin PCI-E; 1 х 120 мм; переносні кабелі живлення; APFC; RET.

Джерело безперебійного живлення Chieftec CTG-750C.

Характеристики:

• Потужність: 750 Вт

• Охолодження: тихий вентилятор 120 мм

• Тип роз’єму підключення до материнської плати: ATX 24pin

• Тип роз’єму підключення до процесора: 1x4pin, 1x8pin

• Максимальні навантаження: +5 В - 22 A / +3.3 В - 22 A / +12 В 1 - 30 A / +12 В 2 - 30 A / -12 В - 0.3 A / +5 В SB - 3 A

• Розміри: 140 x 150 x 87 мм

• Додатково

• UVP (Захист від пониження напруги в мережі)

• OVP (Захист від підвищення напруги в мережі)

• SCP (Захист від короткого замикання)

• OPP (Захист від перевантаження)

• OCP (Захист від надструмів)

• OTP (Захист від підвищення температури)

• AFC (Автоматичний контроль швидкості вентилятора)

• Середній час безвідмовної роботи: 100000 годин.

RAID (англ. redundant array of independent/inexpensive disks) — надлишковий масив незалежних/недорогих дисків для комп'ютера. Дисковий масив — це набір дискових пристроїв, що працюють разом, щоб підвищити швидкість і/або надійність системи вводу/виводу. Цим набором пристроїв керує спеціальний RAID-контролер (контролер масиву), який забезпечує функції розміщення даних по масиву; а для решти всієї системи дозволяє представляти весь масив як один логічний пристрій вводу/виводу. За рахунок паралельного виконання операцій читання і запису на кількох дисках, масив забезпечує підвищену швидкість обмінів в порівнянні з одним великим диском.

Масиви також можуть забезпечувати надмірне зберігання даних, з тим, щоб дані не були втрачені у разі виходу з ладу одного з дисків. Залежно від рівня RAID, проводиться або дзеркалювання або розподіл даних по дисках.

Рівні RAID

Каліфорнійський університет в Берклі представив наступні рівні RAID, вони були прийняті як стандарт де-факто. Кожен з чотирьох основних рівнів RAID використовує унікальний метод запису даних на диски, і тому всі рівні забезпечують різні переваги. Рівні RAID 1,3 і 5 забезпечують дзеркалювання або зберігання бітів парності; і тому дозволяють відновити інформацію у разі збою одного з дисків.