1.10. Нормування технологічного процесу

Технічне нормування в широкому розумінні цього поняття представляє собою встановлення технічно обґрунтованих норм використання виробничих ресурсів (ГОСТ 3.1109–82). При цьому виробничими ресурсами є енергія, сировина, матеріали, інструмент, робочий час.          В сучасних умовах нормування часу набуває  важливого значення, оскільки від цього в значній мірі залежить такт виробництва, норми оплати праці, рентабельність підприємства. .          Норма часу – це регламентований час виконання деякого обсягу робіт в конкретних виробничих умовах одним або декількома виконавцями відповідної кваліфікації (ГОСТ 3.1109–82). .          Важливим параметром при нормуванні часу виступає основний (технологічний) час – це норма часу на досягнення безпосередньої цілі даної технологічної операції або переходу по якісній і (або) кількісній зміні предмету праці. Основний час може бути машинним, машинно-ручним, ручним або апаратурним. 

Норма допоміжного часу  представляє собою норму часу на виконання дій, що дають можливість виконувати основну роботу, що є метою технологічної операції або переходу, і повторюється з кожним виробом або через певне їх число.

Норма оперативного часу – це норма часу на виконання технологічної операції, що складається із суми основного часу і допоміжного часу.

  Технічно обгрунтована норма часу (норма штучно-калькуляційного часу) складається з норми підготовчо-завершального часу на партію оброблюванх заготовок і норми штучного часу.

У дрібносерійному виробництві при груповій організації технологічного процесу визначається норма штучно-калькуляційного часу :

, (1.55)

де – штучний час;– підготовчо-заключний час,n – кількість деталей у партії запуску, шт.

Штучний час :

, (1.56)

де – оперативний час;– час на обслуговування робочого місця;– час на перерви, відпочинок і природні потреби.

Оперативний час – це час, який використовується безпосередньо на виконання технологічної операції:

, (1.57)

де – основний (машинний) час оброблення;– допоміжний час.

Основний (машинний) час визначається на основі прийнятих режимів різання за відповідними розрахунково-аналітичними формулами, залежно від виду виконуваної операції.

Допоміжний час складається з: часу на встановлення заготовки і знімання обробленої деталі (), часу на закріплення заготовки та відкріплення обробленої деталі (), часу на прийоми керування верстатом () та часу на контрольні вимірювання ():

(1.58)

Усі складові допоміжного часу приймаємо, відповідно до додатків 121–131 [1].

Сумарний час на обслуговування робочого місця та час на відпочинок і природні потреби приймаємо, відповідно до додатку 137 [1].

За допомогою програми Спрут-ТП ми виконуємо автоматизований процес нормування часу

Таблиця 1.13 Зведені поопераційні технічні норми часу на інші операції механічного оброблення, хв.

Назва і зміст операції	Тосн	Тдоп					Топ			Тобсл			Твідп		Тшт		Тпз		n		Тшт.к
		Твст.зн	Тзакр.відкр.	Ткер	Твим				Тобсл.орг		Тобсл.тех
1	2	3	4	5	6	7			8		9	10		11		12		13		14
005 Токарно-гвинторізна
1.Точити торець 1.	0.17	-	-	0,02	0,10
2.Точити торець 8	0,52	-	-	0,02	0,10
3. Точити пов.3	0,03	-	-	0,02	0,10
4. Розточити пов 4.	0,004	-	-	0,02	0,10
5. Розточити пов 5 начорно.	0,03	-	-	0,02	0,10
6. Розточити пов 5 начисто	0.008	-	-	0,02	0,10
7.Точити пов. 6.7.10	0,008	-	-	0,02	0,10
8. Точити пов.2	0,03	-	-	0,02	0,10
9. Розточити пов 9.начорно	0,11	-	-	0,02	0,10
10. Розточити пов 9 начисто	0,004	-	-	0,02	0,10
Разом по операції 005	0.88	-	-	0.2	1	1,85			0,05		1,8	0,16		3,86		8,0		420		3,88